004: Філологія
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing 004: Філологія by Issue Date
Now showing 1 - 20 of 25
Results Per Page
Sort Options
Item Теорія автора і структурно-суб'єктивний аналіз тексту(1998) Радіонова (Ільчук), ЮліяЗдавалося б, що наприкінці XX століття питання про існування автора в художньому тексті вже остаточно вирішене, проте й досі літературознавці не залишають його поза увагою, чи то аналізуючи лінгвістичні маркери авторської позиції в тексті, чи то досліджуючи його наративну функцію. Безсумнівно, без автора не відбувається жодний художній текст. Зникнення автора з точки зору “теорії автора” — це просто відсутність тексту.Item Імпресіоністичний часопростір у літературах України та США(1998) Пригодій, СергійНа сьогоднішній день імпресіоністичному хронотопові присвячено лише одне окреме дослідження, а в типолого-порівняльному аспекті ця проблема взагалі не ставилася й вимагає, відтак, більш зосередженої уваги.Item Канон і стиль: драматургія О. Коломійця(1998) Кравченко, АндрійП’єси Олекси Коломійця— одне з найцікавіших явищ української драматургії останніх десятиліть. Вони населені колоритними персонажами, розробляють гострі й злободенні конфлікти, нарешті просто мічені карбом безсумнівного таланту. А проте зрозуміти їх сьогодні дуже важко, якщо не враховувати жорстких рамок драматургічного канону, що визначав творчість письменника. З другого ж боку— створювався й укріплювався талановитим драматургом.Item Міфопоетика В. Б. Єйтса і раннього П. Тичини: типологічні аспекти(1998) Шестопалова, ТетянаНа межі століть (кін. XIX - поч. XX процес модернізації художнього мислення був відображенням тектонічних зрушень у суспільній свідомості (народження індустріального суспільства, утвердження його норм та цінностей, “масовості” і страх перед нею); у філософській думці (потужний розвиток і утвердження ірраціоналістсько-інтуїтивістських світоглядних доктрин.Item Своєрідність стрілецької поезії як українського національного міфу(1998) Семків, РостиславНемає сумніву, що феномен, про який ітиметься— стрілецька поезія— у своїй суті повніший, глибший та цікавіший, ніж матеріальний його вияв — збірки текстів, написані на початку століття знаними в Галичині поетами Р. Купчинським, Л. Лепким, М. Гайворонським, О. Бабієм, Ю. Шкрумеляком та ін., укладені та видані в різний час (у 20—30-ті й тепер, у 90-ті). Справді, не може бути, що ці поетичні твори виринули з небуття і набули сьогодні популярності випадково. Що ж є причиною такого "повернення"? Зовнішні обставини, особливості самих текстів? Спробуймо розглянути стрілецьку поезію під кутом міфологічного аналізу.Item Міфи про Миколу Куліша(1998) Іванюк, СергійУ статті досліджено постать М. Куліша крізь призму його п’єс. Щоб зрозуміти філософські, моральні, ідеологічні погляди великого художника, автор використовує нелітературні матеріали, документи з архівів СБУ, наприклад, доповідь Едварда Штейнберга (інформатора) щодо Куліша.Item Етичний парадокс дискурсу любові у драматичних творах Володимира Винниченка(1998) Зубрицька, Марія“Люби кого завгодно, якщо відчуваєш при цьому приємність, але створюй сім’ю тільки з тією особою, яку б усією душею і тілом хотів мати за матір чи батька своїх дітей”(В. Винниченко, “Конкордизм”). Вже самі назви усіх без винятку драм Володимира Винниченка можна розглядати як згорнуту метафору глибинної морально-етичної проблематики. Досить перечислити найхарактерніші з них: “Гріх”, “Закон”, “Брехня”, “Пригвож-дені” (перша редакція п’єси мала ще прозорішу морально-філософську назву “Розп’яті”), які, будучи маргінесами тексту, водночас приховують у своїй двозначності можливість центрування шляхом вільної гри закодованих у них текстуальних елементів.Item Психологічна теорія Олександра Потебні: спроба феноменологічного дискурсу(1998) Стратан, ОленаЯк відомо, виникнення та існування психологічної школи в українському літературознавстві пов’язане з ім’ям Олександра Потебні.Item Екзистенційні мотиви у драматургії Миколи Куліша(1998) Агеєва, ВіраВ основу багатьох п’єс Миколи Куліша, як от “Народного Малахія’’, “Патетичної сонати’’, “Маклени Граси’’, (частково й “Зони” та “Закуту”), покладено традиційну неоромантичну колізію, розлад героя-ідеаліста з дійсністю. Кожну з названих п’єс можна розглядати як інваріант цього центрального для творчості драматурга неоромантичного конфлікту. Малахій та Ілько, Марина, Маклена й Падур випробовують різні шляхи до однієї, власне, мети.Item "Фауст" Гете як містерія(1998) Шалагінов, БорисСвоєрідність творчого завдання "Фауста" багато в чому визначається особливим положенням філософії в симбіозі всіх видів духовної діяльності на рубежі 18-19 ст. у Німеччині. Завдяки "коперніканському перевороту" І. Канта реальний світ набув несподіваної глибини і смислової невичерпності. Пристрасть до "трансцендіювання" — мандрів думки за межі емпіричної видимості — охопила поетів. Була відкрита не знана досі об’ємність світу за рахунок світу суб’єктивного, яка стала предметом поетичного захвату.Item Елементи готики у творах Валерія Шевчука(1998) Фенько, НаталіяЛітературна готика в українському літературознавстві досі залишається майже недослідженою галуззю. Між тим українська новелістика кінця XIX — початку XX століть, сучасна “химерна” проза дають підстави говорити про так звану українську готичну прозу, особливість якої полягає в своєрідному поєднанні європейської готичної поетики з національною фольклорно-фантастичною традицією. На думку Вал. Шевчука, створення такого національного різновиду світової готичної прози пояснюється властивими українській творчій ментальності мрійливістю, потягом до фантастичного. “Недаремно в природі,— пише Вал. Шевчук,— витворився дивовижно цікавий пласт казкової, демонологічної, тобто ареальної прози.Item Постмодернізм: post/ante/modo(1998) Фізер, ІванНедавно Річард Рорті, видатний американський філософ прагматичного спрямування, висловився про постмодернізм так: “Сьогодні ніхто не має уявлення, що таке постмодернізм. Було б добре його позбутись. В жодному випадку це не ідея. Це слово, яке претендує на ідею”1. Є в цій ремарці доля правди, але і тільки, бо нинішню культурологічну ситуацію важко окреслити семантично відповідним терміном.Item Future in the Past : метафорика історії у постмодерній прозі(1998) Старовойт, ІринаThe article offers the comparative analyses of the well-known M. Pavych’s novel “Chaser Vocabulary” and U. Andruhovych’s work “Restoration of Snow” considered one of the brightest creatures in modern Ukrainian literature.Item Українські неокласики і класицизм(1998) Наливайко, ДмитроЧи були українські неокласики класицистами? На це питання, яке постало ледве не водночас з появою самого українського неокласицизму, давалися різні відповіді — від категоричних заперечень до однозначних стверджень. Перше з цих полярних суджень висловив Ю. Шерех (Шевельов) у статті під промовистою назвою "Легенда про український неокласицизм", де заперечується існування не тільки подібної течії, а й групи митців, зближених спільними естетико-художніми інтенціями. "Гроно п’ятірне",— резюмується в цій статті,— не стало єдиною монолітною, консолідованою школою, лишившись тільки гуртком приятелів, з’єднаних видатною індивідуальністю свого метра”.Item Театр Леся Курбаса як модель українського експресіонізму(1998) Пелешенко, НаталіяДосвід літературознавчої науки свідчить, що при дослідженні літературних процесів часто деякі формальні явища в інших видах мистецтв допомагають краще заглибитись у суть тієї чи тієї проблеми, відокремити загальне й закономірне від одиничного й випадкового. Тобто чимало феноменів духовної культури певної епохи перебувають між собою у тісному зв’язку. При дослідженні літературного процесу 20 — 30-х рр. XX ст. не можна обминути постать найпослідовнішого українського модерніста, творця "нового" театру Леся Курбаса. Літературноперекладацька й театральна діяльність цього "недавнього віденського студента" знайомила українські інтелектуальні кола з естетикою нового мистецтва, яке заперечувало раціональний "нормований" реалізм, показуючи, що не все "по силах" розуму.Item Роль і місце футуризму в українській літературі XX ст.(1998) Сулима, МиколаДля заспіву я хотів би послатися на “Письма русского путешественника” М. М. Карамзіна, а також на низку його статей, у яких викладається лінгвістична програма російського письменника. При цьому варто звернути увагу на час появи зазначених робіт М. М. Карамзіна — кінець XVIII — початок XIX ст. М. М. Карамзін намагався довести своїм сучасникам, що російську літературну мову слід організовувати, орієнтуючись на літературні мови Західної Європи, тобто поставити літературну мову в таку ж залежність від розмовної, як це вже сталося в західноєвропейських країнах.Item Юрій Мережко і Томас Стернз Еліот: проблема традиції та індивідуальної творчості в літературі(1998) Галета, ОленаБезпосереднім предметом даного дослідження став порівняльний аналіз двох літературно-теоретичних статей, що з’явилися на світ майже одночасно— у 1919 році. Йдеться про роботи Т.С. Еліота “Традиція та індивідуальний талант” (журнал “Егоїст”, № 4) та Юрія Меженка (Іванова) “Творчість індивідуума і колектив” (альманах “Музагет”, № 1—3).Item Аспекти входження "вічних" сюжетів у національну літературу(1998) Шевчук, МаринаThe focus of this research is the national adaptation process of world (“eternal”) topics, based on the material of Ukrainian literature. The author observes external (visible) and internal (world-viewing and meaning) stages of adaptation extanational proto-topics into literature. The author uses also the Gachev’s conception of “COSMOPSYCHO-LOGOS”.Item Харківська школа досліджень психології художньої творчості(1998) Матвєєва, ТетянаЯк відомо, психоаналіз — вчення про безсвідомі психічні процеси було розвинуте 3. Фройдом наприкінці XIX — початку XX ст. і стало основою аналітичної психології К. Г. Юнга, індивідуальної психології А. Адлера, егопсихології (А. Фройд, Г. Гартман), неофройдизму (К. Харні, Г. Салліван, Е. Фромм) — вплинуло на літературознавство, яке намагалося всебічно осягнути збуджувальні мотиви й механізми художньої творчості.Item Міфопоетика у творчості Д. Г. Лоуренса(1998) Глінка, НаталяПисьменник, художник, публіцист, дослідник, творець власного естетико-філософського вчення, Девід Герберт Лоуренс своєю творчістю склав неповторний гімн життю в усіх його проявах, завжди прекрасному і всеперемагаючому. “Віталізм” Лоуренса є своєрідним закликом до “екології” душі, до “природної людини”, яка б досягла рівноваги між фізичним і духовним, внутрішнім і зовнішнім, інтелектуальним і еротичним.