Tertium non datur: проблема культурної ідентичності в літературно-філософському дискурсі XIX-XXІ ст.
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Tertium non datur: проблема культурної ідентичності в літературно-філософському дискурсі XIX-XXІ ст. by Issue Date
Now showing 1 - 20 of 21
Results Per Page
Sort Options
Item Основні риси герменевтичного досвіду культурної і національної ідентичності(2014) Криворучка, ЛюдмилаItem Самоусвідомлення, ідентичність та їх співвіднесеність із формами комізму в художній літературі: формулювання гіпотез(2014) Семків, РостиславНавіть побіжний погляд на історію національних літератур викаже значні відмінності в реалізації в них варіантів комічного. Не всім періодам їх розвитку притаманна наявність сатири, а в окремих літературах письменників-сатириків мало або й узагалі немає. Окрім того, чи можемо ми назвати яскравих жінок-авторок сатиричних творів? Безперечно, ні – тоді в чому причина? Можливо, у європейській традиції художнього письма їм залишено тільки право на гумор та легку іронію? Чому та за яких обставин узагалі постає сатирична література? Чи існує тут закономірність?Item Національна філософія як проблема(2014) Лисий, ІванItem Індивідуальна й національна ідентичність у соцреалізмі (1950-1960 рр.)(2014) Ксьондзик, НаталіяItem Чи можемо ми бути європейцями?(2014) Кастільйо, МонікItem Нація в дискурсі сучасної гуманітаристики. Погляд із точки зору Центрально-Східної Європи(2014) Скурчевський, ДаріушItem Концепт національної ідентичності в дослідженнях культури(2014) Лисий, ІванItem Художні концепти Тараса Мельничука(2014) Лаюк, МирославItem Відродження української філософії в УРСР (1960-1980 рр.)(2014) Грабовський, СергійItem Tertium non datur(2014) Моренець, ВолодимирItem Ще раз про національну ідентифікацію філософії(2014) Лисий, ІванItem Item Микола Зеров: формування української ідентичності(2014) Панченко, ВолодимирItem Роман М. та С. Дяченків "Ритуал" : інакшість як шлях до відчуженості(2014) Лебедівна, ЛарисаItem "Традиційні сюжети та образи" в комерційній рекламі як засіб конструювання національної ідентичності(2014) Пронкевич, ОлександрОстаннім часом дедалі більшої актуальності набуває вивчення літературної образності в рекламі Літературна образність, включена в рекламу, бере участь у конструюванні нації прямо й опосередковано. У першому випадку вона пред’являється як візуальні образи (бренди), цитати-слогани, які відверто агітують за той або інший проект національної ідентичності. За такого прискіпливого інтересу реклами до літератури як джерела іконічних, звукових і вербальних образів, що використовуються як у комерційних цілях, так і з метою формування й переформування суспільних ідеалів, у тому числі й національного характеру, немає нічого дивного в тому, що власники і творці сучасних комерційних продуктів масової комунікації активно експлуатують так звані "традиційні сюжети та образи".Item Пам’ять, спогад та ідентичність: досвід сучасної української літератури(2014) Агеєва, ВіраПісля здобуття державності одразу ж постала необхідність переосмислити засади національно-культурної ідентичності, домодерні уявлення про її обумовленість, напередвизначеність, незмінність. Культура недержавної нації змушена задіювати життєзбережні для певного моменту ідеологеми ізоляціонізму, замкненості, самодостатності, відмежованості від ширших загальноєвропейських процесів. Як наполягали речники концепції літератури для домашнього вжитку, нам не до розкошів естетизму й художнього новаторства, нам ідеться про загроженість самого поняття українства. Водночас модерне трактування національно-культурної ідентичності означало перехід від уявлення про даність до усвідомлення можливості індивідуального вибору.Item Ситуація пограниччя: проблема ідентичності і драма самоідентифікації(2014) Ільницький, МиколаItem Проблема культурної ідентичності у творчості В. Домонтовича (на матеріалі роману «Без ґрунту»)(2014) Григоренко, ТетянаItem Пізнати себе. Національна ідентичність у драматургії Миколи Куліша(2014) Іванюк, СергійЗдобувши автономність у 1922 р. (незалежність була очевидно ефемерною навіть для сучасників), Україна не могла не відчути з усією гостротою необхідності усвідомлення своєї ідентичності. Драма як рід, що дозволяв через кін донести до найширшого глядача найскладніші естетичні ідеї (принаймні так уявлялося), займала особливу позицію в системі літературних родів. П’єси Івана Дніпровського, Якова Мамонтова, Івана Кочерги, Івана Микитенка і, звісно, Миколи Куліша мали величезний розголос, отже, відіграли важливу роль у цьому процесі.