Кіно-Театр. 2007. №4

Permanent URI for this collection

https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/22512

Browse

Now showing 1 - 20 of 37

Знову кохання фатальної жінки
(2007) Іванишина, Лариса
У попередньому фільмі Олександра Кирієнка "Помаранчевенебо" кохання розгорталося на тлі Помаранчевої революції.Цього разу - в російському місті, правдоподібно Москві, демешкають герої, та в пустелі якоїсь з арабських країн. Для героїв фільму "Інді", тобто наших у тій країні, це екзотика.Мешканці тієї арабської країни - чудово, зі смаком зняте камерою Ярослава Пілунського тло дії. У попередньому фільмімолодий герой поставав перед непростим вибором: іти наперед визначеним високопоставленими батьками шляхом чивсупереч їхній волі обрати кохання. В "Інді" герої зрілішоговіку, але так само опиняються перед дуже складним вибором.
Фільми П. Альтхамера
(2007)
В приміщенні Центру Сучасного Мистецтва НаУКМА 14 травня в рамках Міжнародного фестивалю соціальної скульптури були продемонстровані фільми Павела Альтхамера, серед яких "Клас Ейнштейна".
Чоловіче, надто чоловіче
(2007) Собуцький, Михайло
26 травня 1907 року в Вінтерсеті, штат Айова, в родині місцевого фармацевта народився майбутній "ковбой номер один Америки". Справжнє його ім’я - Меріон Майкл Моррісон, а Джоном Вейном він назвався 1930 року на честь одного з генералів війни Півночі з Півднем. На той час родина встигла переїхати у Каліфорнію, а майбутній національний герой США - повчитися в університеті за футбольною стипендією (метр дев’яносто п ’ять зросту, під старість матиме вагу за сто кілограмів, і доведеться підбирати для Вейна коня спеціальної породи, здатного носити його вагу), попрацювати на знімальних майданчиках реквізитором, заприятелювати з режисером Джоном Фордом і знятися у кількох другорядних ролях. Перша слава прийшло до нього з фордівським "Диліжансом" (1939); а всього Вейн зіграв приблизно у двох сотнях фільмів. Помер 1979 року, й на його пошану по всій Америці було приспущено прапори.
Усе про равликів
(2007) Свято, Роксолана
"Будиночок для равлика" Олега Педана - ще один мініатюрний шедевр української анімації. Добре знані приказки - от хоча б "мій дім - моя фортеця" або ж "моя хатка скраю" - тут набувають свого зримого втілення. Адже равлик, якого вигнали з власного дому, стає безпорадною і нікому не потрібною істотою, на яку довкола чигає безліч небезпек. Тікаючи від товстої жаби, дзьобастої чаплі та ненажерливої змії, він за десять хвилин встигне побачити увесь слимачий світ, шукатиме допомоги в своїх побратимів, та лише знайшовши власну справжню хатку, зможе відчути себе в безпеці та затишку.
Історія України за Єжи Гофманом
(2007) Брюховецька, Лариса
У квітні в рамках МКФ "Контакт" було показано другу і третю частину фільму Єжи Гофмана "Україна" (виробництво Zodiak Jerzy Hoffman Film Production 2007). В серпні 2004 року Єжи Гофман зі своїми колегами - оператором Ярославом Жимойдою, художником Сергієм Хотимським, композитором Кшесиміром Дембським, продюсером Єжи Михалюком приїжджали до Києва спеціально для того, щоб дати прес-конференцію з приводу початку роботи над документальною трилогією "Україна". Для Є. Гофмана після успішних ігрових фільмів, особливо "Огнем і мечем", який подивилися 8 млн. глядачів, згадана подія означала повернення до документалістики, з якої він починав свій творчий шлях.
Нагороди звідусіль
(2007)
У португальському місті Алгарва на 35 МФ короткометражних фільмів почесний диплом журі дістався фільму "Жах" дебютанта М. Слабошпицького (кіностудія ім. О. Довженка).
Остап Ступка: "Коли граєш у шедеврі, головне - його не спаплюжити"
(2007) Ступка, Остап
Остап Ступка - актор театру і кіно. Заслужений артист України. Закінчив КДІТМ ім. І. Карпенка-Карого в 1988 році (майстерня Л. А.Олійника). З 1989 року працює в Національному академічному драматичному театрі ім. І. Франка. Ролі в цьому театрі: Перчик, "Тев’є-Тевель" за Шоломом-Алейхемом - п’єса Г. Горіна, режисер С. Данченко; сер Модред, "Мерлін, або Спустошена країна" Т. Дорста, режисер С. Данченко; Лученцо, "Приборкання норовливої" В. Шекспіра, режисер С. Данченко; Едгар, "Король Лір" В. Шекспіра, режисер С. Данченко; Креонт, "Цар Едип" за Софоклом, режисер Р.Стуруа; Сальвадор Далі, "Істерія" Т.Джонсона, режисер Г.Гладій; Хлестаков, "Ревізор" М.Гоголя, режисер І.Афанасьев; Смердяков, "Брати Карамазови" Ф.Достоєвського, режисер Ю.Одинокий; Меркуціо, "Ромео і Джульетта" В. Шекспіра, режисер В. Козьменко-Делінде. Ролі в інших театрах: Син Г.Сковороди, "Сад божественних пісень" за творами Г.Сковороди, режисер В.Сєчен; Масіно, "Увертюра "До побачення" за новелою І. Франка "Сойчине крило", режисер А. Приходько (Майстерня театрального мистецтва "Сузір’я"); Мішель, "Жахливі батьки" Ж. Кокто, режисер С. Мойсеєв (театр "Браво"); Лікар, "Горло "Sanctus" за новелами Е. Гофмана, режисер Д. Богомазов (Київський театр "Вільна сцена"); Отто фон Ф., "Московіада" Ю. Андруховича, режисер С.Мойсеєв (Київський Молодий театр). Знімався у фільмах: "Женихи" (режисер С. Клименко, 1985), "Камінна душа" (режисер С. Клименко, 1989), "Я той, хто є" (режисер О. Володіна, 1990); "Особиста зброя" (режисер А. Буковський, 1991); "Ніч самогубця" (режисер В. Підпалий, 1991); "Господи, прости нас грішних" (режисер А. Войтецький, 1992); "Молитва за гетьмана Мазепу" (режисер Ю. Іллєнко, 2002); "Богдан Зиновій Хмельницький" (режисер М. Мащенко, 2002-2006).
Гімн життю у виконанні Кустуріци
(2007) Домаха, Петро
Немає нічого вищого за любов! Її гріх розстрілювати, рвати навпіл, топтати підковами солдатських чобіт! У любові немає віку, віросповідання, нації і території. У Кустуріци кров слов'янська легко змішується з мусульманською, рятуючи життя, а від любові може з ’явитися тільки нове дивовижне життя! І коли дивишся останні кадри фільму, то віриш: жвава і щаслива віслючка довезе героїв від темного тунелю до сонячного краю, де їм уже ніхто не заважатиме кохатися!
Олександр Кирієнко: Режисери - це "хірурги душі"...
(2007) Кирієнко, Олександр
Олександр Кирієнко - кінорежисер, кліпмейкер. 1998 року закінчив КДІТМ ім. Карпенка-Карого за спеціальністю режисура відеофільму (майстерня А. Борсюка і В.Чубасова). З 1994 р. зняв 96 рекламних роликів, 21 музичний кліп. Працював на телебаченні, головний режисер телепрограм "Сніданок з 1 + 1", "Підйом", "Тетянин полудень", "Живий звук", "УМ". З 2000 року продюсер і режисер-постановник власної студії "PROPAGANDA HOUSE". 2004-2005 роки — дебютний повнометражний телефільм "Королева 6ензоколонки-2" ("Фільм ЮА", Україна). 2005-2006 - повнометражний художній фільм "Помаранчеве небо". 2007 — повнометражний художній фільм "Інді".
Нове покоління
(2007) Брюховецька, Лариса
Аби підсумувати здобутки молодих кінематографістів, 23 травня 2005 року в Будинку кіно відбулася акція "Молоде кіно України", організована НСКУ та редакцією журналу "Кіно-Театр". За круглим столом зустрілися режисери-педагоги Сергій Буковський, Михайло Іллєнко, Євген Сивокінь, молоді режисери Ганна Яровенко, Валентин Васянович, Тарас Томенко, Віра Яковенко, Анатолій Лавренишин, а також кінознавці й кінокритики. Жвавий діалог між майстрами, дослідниками і молодими кінематографістами став спробою осмислити й проаналізувати окремі твори, а також кіно молодих як явище. Було показано фрагменти фільмів молодих. Упродовж 2005-2006 років тенденція омолодження українського кіно тривала - за ці два роки за державний кошт було знято 29 дебютів. Робити кар’єру в кінорежисурі ніколи не було легко. Перемагають ті, хто справді вірить у себе, у своє покликання, і хто здатний запалити цією вірою інших.
Як написати кіносценарій
(2007) Бучко, Роман
Не всі погоджуються з поділом кіно на жанри. А вони, починаючи зі щойно придуманих, розвиваються й занепадають, потім знову відроджуються. Часто жанри змішуються, і немає чистих взірців - добрий фільм виходить за межі жанру, і найважливіше для сценариста - зрозуміти не засади жанру, а типову стратегію певних жанрів для досягнення ефекту. Завдання фільму - викликати емоційну реакцію глядача. Всі жанри в кіно, як і всі розповіді, походять із прагнень любові, відваги, пригоди, розуміння чи просто втечі від реальності. Це є не інтелектуальним прагненням, бо тоді воно було б філософським твором, а внутрішній невербалізований пошук порядку, пригод, почуттів. Жанри - це класифікація емоцій, яких прагнемо.
Круглий стіл "Молоде кіно України"
(2007)
25 квітня в Будинку кіно відбувся круглий стіл, присвячений перспективам молодого українського кіно. Актуальність теми доводить і чимала кількість кінодебютів за останніх два роки (13 робіт 2005 і 16 - 2006 року), а також численні міжнародні відзнаки (14 нагород впродовж 2006 року на різних МКФ). Обговорення було приурочено і до презентації дайджесту "Молоде кіно України", який з’явився в серії "Бібліотека журналу "Кіно-Театр" з рецензіями на фільми останніх років, інтерв’ю з режисерами та операторами та довідковим матеріалом. Модератором зустрічі й ведучою круглого столу була головний редактор "Кіно-Театру" кінознавець Лариса Брюховецька. Участь в обговоренні взяли: директор студії "Кінематографіст" Світлана Степаненко, кінорежисери Валентин Васянович, Ганна Яровенко, Надія Кошман, Олена Бойко, Вікторія Мельникова, Олександра Хребтова, Марина Горбач, Валерій Ямбурський, Олег Педан, а також критики Віра Кандинська та Роксоляна Свято.
Про сім'ю, зоряне небо та замки України
(2007) Марченко, Мар'яна
Нещодавній прем'єри короткометражних документальних фільмів молодих українських режисерів у Будинку кіно виявилися черговою мистецькою акцією, що проводилась для вузького кола посвячених і жодним чином не охоплювала більш широке коло глядачів. Отже, попри песимістичні висловлювання щодо подальшої долі українського кіно, щось таки в ньому відбувається. Нехай це лише короткометражні фільми, та все ж приємно, що з являються нові імена, отже маємо привід з нетерпінням чекати від них нових робіт (звичайно, за умови, що на молоді таланти зверне увагу не лише мистецьке коло режисерів та критиків, а й відповідні державні інституції, обов’язком яких є підтримка українських талантів, зокрема у сфері кіно).
Фантастичні візії Євгена Деслава : [рецензія]
(2007) Собуцький, Михайло
Три роки тому ми вже повідомляли читачів про першу в світі ретроспективу видатного кіноавангардиста, українця за походженням Євгена Деслава (Є. Слабченко, 1899-1966), що відбулася тоді в Парижі, в Центрі Помпіду (див.: Кіно-Театр. - 2004. - №6. - С.47). З нагоди тогочасної ретроспективи було видано (французькою) книжку авторських та критичних текстів, де зібрано власні декларації кінематографіста й критичні відгуки на його сміливі експериментальні стрічки. Нова книжка "Євген Деслав: фантастичні візії" (теж французькою), здійснена, як і попередня, невтомним дослідником історії українського кіно Любомиром Госейком, містить перш за все таку нову інформацію. Близько десятка текстів, написаних самим Є. Деславом, не менша кількість свідчень про нього, серед яких - уривки неопублікованих спогадів Юлії Солнцевої, що, як зазначено, зберігаються у Київському музеї Довженка, а також втричі об’ємніша за попередню біографія митця, — такі здобутки нинішньої праці.
"Контакт": українці та документальне кіно
(2007) Свято, Роксолана
14-20 квітня в Києві вже втретє відбувся Український міжнародний фестиваль документального кіно "Контакт" імені Лариси Роднянської. І знову впродовж тижня глядачам пропонували розмаїту програму документалістики (в тому числі й телевізійної). Фестиваль проходив у трьох кінозалах столиці, й, крім двох основних конкурсів (національного та міжнародного), було запропоновано й чималу позаконкурсну програму (в її рамках - ретроспектива фільмів Алена Рене; підбірка робіт Пола Вотсона, відомого британського документаліста, голови цьогорічного журі; "Україна" Єжи Гофмана, яка вже набула розголосу, тощо).
Фестиваль скорботного кіно
(2007) Безп'ятчук, Жанна
У березні цього року в Амстердамі вдев’яте проходив міжнародний кінофестиваль, організований міжнародною правозахисною організацією Amnesty International. На цьому не вельми масштабному, проте добре знаному й авторитетному в світі кінофорумі демонструється кіно, що прямо чи опосередковано розповідає про ті людські долі, життєві історії та соціальні явища, які можна інтерпретувати крізь призму концепції захисту прав людини, в яких легко ідентифікуються всі екзистенційні атрибути незахищеності й безправності: страждання, приниження, фізичне й духовне винищення. Абсолютна більшість ігрових та неігрових стрічок у рамках фестивальної програми, - це морально спресоване кіно. Кіно, що часом справляє моторошне враження, часом кидає виклик усталеній ліберально-капіталістичній парадигмі розвитку західної цивілізації, унаочнюючи ї ї слабкості й виразки, часом розриває, шматує горизонти свідомості жителів благополучної частини світу, показуючи на екрані холод, голод і наглу смерть у сучасній дійсності.
"Нехороша Америка" на прикладі двох відомих фільмів
(2007) Прокопенко, Леся
Немислимо стверджувати, що Америка - взірець чеснот для всього світу та встановлювач глобального порядку. Це звучатиме в ліпшому разі наївно. Але такі ж перспективи матиме й думка про тотальне зло, що його ця країна генерує. Наразі йтиметься не про політико-культурний аспект цієї справи, а про, так би мовити, гуманістичний, акцентований на проблематиці human. Незважаючи на глибинний зв'язок цих площин, цікаво прослідкувати "погляд збоку", до того ж спрямований не через призму 11 вересня чи агресивної зовнішньої політики Штатів. Один такий погляд оминає вищезгадане, бо зафіксувався ще до трагедії - це фільм Софії Копполи "Незайманки-самогубці" (The Virgin Suicides, 1999). Інший погляд, із властивим йому іронічним антропоцентризмом, належить людині, котра жодного разу об'єкт свого аналізу не відвідала, - Ларсові фон Трієру з його стрічкою "Доґвіль" (Dogyille,2003). Невідповідне "американському" поступово самоусувається. Але цілком імовірно, що це невідповідне може теж бути наділене силою - і вже зрозуміло, що стається в такому разі.
Хто є батьком радянської культури? : [рецензія]
(2007) Грицук, Валентина
Книга Олени Левченко цінна тим, що поєднує в собі різні зарубіжні культурологічні теорії (дехто вважає, що вада цього наукового дослідження тільки в тому, що не всі теоретичні течії згадано), цінна в спробі застосувати їх щодо специфічно радянських соціально-політичних ситуацій у сфері культури. Те, що це автору не завжди вдається, викликає емоційний відгук. Адже сама щиро прагнеш зрозуміти потужну силу радянського мистецтва, яке змушувало мільйони людей вірити в створені ним образи як у реальність, брати за життєві ідеали героїв літературних творів та к інофільмів . Тексти політруків різного рангу не дають на це вичерпної відповіді. Можливо, ми ще довго не розгадаємо таємницю — чому радянські митці, всіляко обмежені цензурою ідеологів, були здатні на подібну духовну потугу.
"Контакт-2007": маленька людина у великому місті
(2007) Марченко, Мар'яна
Серед короткометражних фільмів національного конкурсу найпомітнішими виявилися ті, що порушують проблеми та внутрішні конфлікти людини великого міста.
Фестиваль фільмів Еміра Кустуріци
(2007) Свято, Роксолана
З 16 по 31 травня в кінотеатрі "Жовтень" пройшов Фестиваль фільмів Еміра Кустуріци. Крім уже знаних робіт ("Час циганів" та "Андерграунд"), глядачам запропонували також добірку ранніх, фільмів режисера - "Наречені приходять" (1978), "Кафе "Титанік" (1979) і "Чи пам’ятаєш ти Доллі Белл?" (1981). Останній свого часу уславив Кустуріцу на міжнародному рівні, адже 1981 року отримав "Золотого лева" на Венеційському кінофестивалі в категорії "Дебют". Режисер не припиняє дивувати публіку. Цього року особливою подією фестивалю в Каннах став показ нової стрічки режисера "Заповіт".

Browse

Browsing Кіно-Театр. 2007. №4 by Issue Date

Results Per Page

Sort Options