032 "Історія та археологія"

Permanent URI for this collection

https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/17522

Освітньо-наукова програма: "Історія"

Browse

Now showing 1 - 20 of 47

Посольства київських ієрархів до Москви 1583 – 1686 рр.
(2018) Мотуз, Марія; Григор’єва, Тетяна
Магістерська робота, спеціальність 032 "Історія та археологія" освітньо-наукової програми "Історія". Мета роботи полягає у дослідженні контактів Київської митрополії з Московським царством протягом 1583 – 1686 років.
Проблеми освіти і працевлаштування жінки в британських жіночих журналах середини ХІХ ст.
(2018) Сафонова, Олена; Диса, Катерина
Кваліфікаційна робота на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістра за спеціальностю 032 "Історія та археологія" освітньо-наукової програми "Історія". Метою дослідження є аналіз презентації проблем жіночого працевлаштування та освіти на сторінках жіночих журналів середини ХІХ століття.
Репрезентація діяльності Богдана Кентржинського в еміграції через призму его-джерел та преси
(2020) Коцюбинська, Наталія; Кірсенко, Михайло
Постать Богдана Кентржинського як діяча ОУН, історика, члена Української Громади в Швеції є малодослідженою. Кентржинського навіть можна назвати забутим тими українцями, які опинилися та проживали в цій північноєвропейській країні. На думку авторки дослідження постаті Богдана Кентржинського дає змогу відкрити "забутого" діяча та його праці широкому загалу. Дослідження постаті Кентржинського як діяча ОУН допоможе більше дізнатися про діяльність організації на міжнародній арені. Метою роботи є дослідження відбиття діяльності Богдана Кентржинського на еміграції в его-джерелах та пресі.
Штетл на периферіях імперії: влада і суспільство у Бердичеві, кінець XVIII – перша половина XIX ст.
(2020) Хмельовський, Олег; Бетлій, Олена
У магістерській роботі досліджено історію Бердичева протягом кінця XVIII - першої половини XIX ст. Наукова розвідка дозволить нам проаналізувати трансформацію влади і суспільства у містечку після переходу Бердичева зі складу Речі Посполитої в Російську імперію і до 1846 року, коли містечку було надано статус міста. Також кваліфікаційна робота дозволить з’ясовує чому Бердичів називався штетлом і яку роль в його розвитку відігравали магнати Радзивілли і єврейська громада.
Жіноча праця в цукровій промисловості Київської губернії, 1880-ті – 1905 рр.
(2020) Карпенко, Ігор; Диса, Катерина
Друга половина ХІХ ст. стала часом інтенсивного розвитку індустріалізації та модернізації навіть для тих країн Європейського континенту, що згідно з макрорегіональною моделлю вивчення європейської історії були "периферією", до якої дослідники зараховують і Російську імперію.1 В європейських країнах цього часу відбуваються глибокі соціокультурні трансформації – зникає традиційна родина з трьох поколінь, на заміну якої постає нуклеарна родина, з двох поколінь, що сприяє доволі швидкому зростанню частки працюючих в промисловому секторі жінок – від 40% у Норвегії та Франції, до 50% у Данії. Метою є дослідити можливості, які відкривалися перед жінкою, що працювала у цукровій промисловості Київської губернії в останніх декадах ХІХ - на початку ХХ ст.
Румунські праворадикальні організації в Буджаку у 1930-х рр.: ідеологія, особовий склад та агітаційна діяльність
(2020) Снігир, Максим; Бетлій, Олена
Одним із найбільш суперечливих феноменів міжвоєнної Румунії були праворадикальні організації, представлені насамперед Лігою Націоналхристиянської Оборони та Легіоном Архангела Михаїла. У 1930-х рр. вони переросли у перші масові політичні партії, характер яких породив жваву історіографічну дискусію на тему фашистських рухів у Південно-Східній Європі. Автор вважає, що дослідження румунських праворадикальних рухів у Буджаку дозволяє подивитися на реалізацію їх ідеологічних положень в умовах пограничного регіону з багатокультурним місцевим населенням, що продовжувало неприхильно ставитися до румунського національного проекту Метою роботи є дослідити ідеологію, особовий склад та агітаційну діяльність румунських праворадикальних організацій в Буджаку у 1930-х рр.
Мотивація вступу до київської поліції (1941– 1943)
(2020) Ситник, Данііл; Шліхта, Наталія
В магістерській роботі розглянуто формування української допоміжної поліції міста Києва в контексті створення окупаційної адміністрації. Автором було висвітлено основні етапи формування Української охоронної та кримінальної поліції. Послуговуючись концепцією Алєксандра Прусіна було проаналізовано 36 біографій співробітників київської поліції, репрезентованих кримінально-слідчими справами ГДА СБУ. Залучення ширшої джерельної та історіографічної бази допомогло чітко окреслити три соціо-психологічних портрети (групи) членів київської поліції. Завдяки детальному розгляду більш-менш повних біографій поліцейських, автор спробував краще показати багатовимірність та персоніфікованість особистих мотивів. В результаті дослідження автору вдалося виявити особливості мотивів вступу до київської поліції. Найменша група ("ідейних") осіб репрезентована представниками ОУН (м) та української військової еміграції, що вступали до поліції, здебільшого, із військово-політичних або кар’єрних мотивів. До цієї групи відносимо і тих радянських громадян, котрі мали особистий негативний досвід ("образу") внутрішньополітичного життя в СРСР міжвоєнного періоду. Найбільші групи осіб – "виживальників" та "конформістів" – потрапляли до поліції через брак альтернатив, стратегії виживання або загальної інертності населення.
Чернецтво правобережних закордонних монастирів Київської єпархії другої половини XVIII ст
(2020) Войтко, Наталія; Яременко, Максим
Дослідження присвячене саме соціальним характеристикам правобережного чернецтва обителей та ігуменам, які мали безпосередній вплив на його життя. Це допоможе пролити світло на релігійну ситуацію на території Правобережної України та розширить напрацювання з теми історії закордонних монастирів, а саме їх української групи.Сфокусовано дослідження на українській групі закордонних монастирів, яка складалася із п’яти православних обителей: Пустинно-Медведівського Свято-Миколаївського монастиря, підпорядкований йому Чигиринського Свято-Троїцького жіночого монастиря, Пустинно-Жаботинського Свято-Онуфріївського монастиря,Лебединського Свято-Георгіївського монастиря та підпорядкованого йому Лебединського Свято-Миколаївського монастиря, який був заснований лише у 1779 р.
Діяльність українських дипломатичних місій на Кубані (1917–1921)
(2020) Назаренко, Іван; Скальський, Віталій
Одним з провідних напрямків дипломатичної діяльності українських національних урядів 1917-1921 рр. було формування політичних, економічних та військових відносин в Чорноморському регіоні. Особливе місце в реалізації цієї концепції відводилось Кубані. Розташована на Північному Кавказі, територія краю була заселена переважно етнічними українцями. Український політикум розцінював цей фактор, як основоположний при розбудові дипломатичних контактів на Кавказі. Метою дослідження є комплексне та всебічне висвітлення діяльності українських дипломатичних представництв в Кубанському регіоні за 1917-1921 рр. в контексті ревізії української політики в Чорноморському регіоні з відходом від наявних глорифікаційних кліше та радянської термінології.
"(На)вертаючись в обійми": православізація правобережного унійного духовенства (1794-1839)
(2020) Дерев’янко, Наталія; Яременко, Максим
У магістерській роботі досліджено процес конфесійної та соціальної уніфікації на Правобережній Україні внаслідок поділів Речі Посполитої й до офіційного скасування Унійної Церкви. Наукова розвідка передусім акцентує увагу на методах, засобах та практиках православізації Правобережної України в трьох площинах. По-перше, на рівні організаційної структури – єпархального управління Церков в досліджуваний період. По-друге, на рівні ідеологічного обгрунтування: як розвивався антиунійний наратив під час перших акцій навернення та впродовж всього існування Унійної Церкви в Російській імперії. По-третє, на практичному рівні – на рівні оформлення парафіяльноого життя. На прикладі Махнівського повіту, як усередненого зразка, у праці вивчено соціальну характеристику православного правобережного духовенства, щойно конвертованого унійного кліру. Крім того, дослідження підіймає питання соціального дисциплінування на приєднаних від Речі Посполитої теренах.
"Переосмислюючи нещодавнє минуле": НДР у німецьких політичних дискусіях і кінематографі 1990-х–2000-х рр.
(2020) Ємцова, Дар’я; Бетлій, Олена
Дослідження пам'яті про Німецьку Демократичну Республіку після об'єднання Німеччини досі продовжує цікавити західні академічні кола. Натомість, можна сміливо констатувати, що дана тема залишається поза увагою української наукової спільноти. У роботі досліджено взаємопов’язаність двох дискусійних площин (політичне обговорення та кіно), що дає можливість ширше розглянути переосмислення минулого, яке відбувалося в Німеччині. Водночас, дослідження пам’яті про НДР на двох рівнях — політичному та культурному — впродовж двох десятиліть після об’єднання допоможе прослідкувати зміни в сприйнятті НДР.
Комунікація з владою як стратегія виживання населення після війни (на матеріалах Запорізької області, 1946–1947 рр.)
(2020) Самойленко, Антон; Шліхта, Наталія
Питання існування та функціонування проявів демократії у тоталітарній державі з середини ХХ ст. цікавить дослідників. Загальновідомо, що радянське населення, незважаючи на "найдемократичнішу конституцію у світі", у повоєнні роки не мало змоги вільно висловлювати свої думки, робити політичний вибір, зберігати таємницю приватного життя тощо. Фактично, чи не єдиним легітимним способом донести свої думки до влади стала можливість поскаржитись до органів радянської влади Ця робота є спробою дізнатися більше про проблеми населення у перші повоєнні роки та способи вирішення життєвих труднощів за допомогою написання звернень "у владу". Дослідження проблеми також є важливим в контексті вивчення регіонального виміру повсякденного життя радянського населення після Другої світової війни.
Освічена повивальна бабка в повітовому місті Російської імперії: уманський казус (1850-ті-1860-ті рр.)
(2020) Клименко, Ганна; Диса, Катерина
Робота присвячена дослідженню казусу, пов`язаного з роботою повітових повивальних бабок Марти Плавської та Євдокії Таранкевич у повітовому місті Умань 1850-х-1860-х років. Через мікроісторичний аналіз конфлікту професійного агенту медикалізації, якими були Плавська та Таранкевич, з локальним середовищем розкриваються багато соціальних та культурних аспектів модернізації медицини, котрі не були висвітлені раніше у історіографії з даної теми. Це і саморепрезентація та агентність освіченої повивальної бабки, і її стосунки з пацієнтами та місцевими і губернськими елітами і колежанками. Метою роботи є дослідити ці аспекти.
Сеймики Київського і Чернігівського воєводств на вигнанні: учасники, організація та діяльність
(2021) Воробей, Мирослава; Тесленко, Ігор
Магістерська робота присвячена київському та чернігівському сеймику на вигнанні у період між 1648 та 1658 рр. Метою роботи є дослідження особливостей функціонування сеймиків київського та чернігівського рицарських кіл на вигнанні в контексті воєнно-дипломатичного протистояння за ці терени між Військом Запорізьким, Річчю Посполитою та Московським царством. У фокусі дослідження вивчення парламентської діяльності рицарства, змін у проведенні сеймиків та просопографічний аналіз найактивніших політичних лідерів кожної зі шляхетських корпорацій. Окрім цього, у роботі застосовується порівняльний метод, для з’ясування ключових відмінностей між киянами та чернігівцями до і після спалаху козацької революції
Публічна кар'єра, клієнтела та господарська діяльність князя Станіслава Радзивила (1559-1599)
(2021) Стафійчук, Маргарита; Тесленко, Ігор
У дослідженні крізь призму життя та кар’єри Станіслава Радзивила "Побожного" (1559-1599) показані "українські сюжети" його суспільно- політичної та економічної діяльності. На підставі аналізу документальних джерел з використанням просопографічного та мікроісторичного підходів, історико-критичного порівняльного методу висвітлено родинну динаміку Радзивилів (на фоні змінної релігійної ідентичності), реконструйовано щаблі кар’єрного зростання князя Станіслава, стадії формування комплексу його землеволодінь і персональний склад клієнтели, а також зв’язки всередині неї. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків і списку використаних джерел та літератури, додатків (ітинерарій князя, генеалогічне дерево Радзивилівської фамілії, таблиці поборових реєстрів кінця XVI ст., перелік судових справ щодо біглих селян, зем’янські маєтки Олицької ординації, перелік слуг і клієнтів, список возних та шляхтичів-свідків, карта волинських маєтків). Список архівних джерел, багато з яких вперше в історіографії залучено для дослідження діяльності аристократа, складається з понад 100 позицій. У роботі також використано десятки монографій, статтей та археографічних видань.
Лютерансько-ортодоксійна та пієтистична традиції у проповідях Ніколауса Людвіга фон Цинцендорфа
(2021) Нечипорук, Вікторія; Диса, Катерина
У магістерській роботі здійснено спробу визначити належність графа Ніколауса Людвіга фон Цинцендорфа (1700-1760) до лютерансько-ортодоксійної чи пієтистичної традицій на прикладі збірок його проповідей Berliner Reden ("Берлінські промови", 1738). Передусім у роботі дано пояснення термінам "лютеранська ортодоксія" та "пієтизм": розказано про виникнення обох теологічних традицій, характерні ознаки, представників тощо. Заразом здійснено огляд гомілетичної теорії та практики в обох традиціях, зокрема і вплив Лютера та Меланхтона на лютеранську проповідь. Також розглянуто найважливіші події з життя Ніколауса Людвіга фон Цинцендорфа, які стосуються його становлення як теолога, та розказано про його погляди на гомілетику в книзі Jeremias, ein Prediger der Gerechtigkeit ("Єремія, проповідник справедливости"). У науковій роботі охарактеризовано наявні дискусії щодо розуміння Святого Письма через призму лютеранської ортодоксії та пієтизму. Було запропоновано власну гіпотезу про те, що у Цинцендорфових проповідях можна знайти риси обох традицій. Здійснено аналіз двох збірок "Берлінських промов»"для визначення правильності своєї гіпотези. Риси лютеранського схоластицизму та ортодоксії класифіковано у дві групи. Для точності результатів у магістерську роботу залучено аналіз творів сучасників Цинцендорфа. Так, розглянуто особливості твору Vollständiger Timotheus Verinus (1718) теолога Пізньої ортодоксії Валентіна Льошера та Die erste Liebe (1696) радикального пієтиста Ґотфріда Арнольда. На основі отриманої інформації про особливості згаданих теологів було проведено порівняльний аналіз ідей їхніх творів із працями Цинцендорфа та зроблено висновки про особливості теологічних текстів Цинцедорфа. Зрештою, дослідження показало, що висловлене припущення про наявність в проповідях Цинцендорфа ознак пієтизму та лютеранського схоластицизму правильне.
Викладання логіки в навчальних закладах Російської імперії (1725-1850 рр.)
(2021) Федяй, Микола; Арістов, Вадим
Короткий зміст роботи: в роботі досліджується викладання курсів логіки в навчальних закладах Російської імперії у 1725-1850 рр. На основі даних про викладачів університетів, з моменту їхнього заснування до реформи 1850 р., укладаються короткі відомості про них, а саме, де вони навчалися, здобували освіту та за якими підручниками викладали. Протягом XVIII ст. усі проаналізовані викладачі імперських університетів читали логіку за вольфіанською системою, а в першій половині ХІХ ст. – як за вольфіанською, так і за системами Канта, Шеллінка, Фіхте тощо. Сам процес викладання в університетах регулювався переважно уставами. Так, в уставах XVIII ст. прописується, що університети мають функціонувати на зразок західних, тоді як з початку ХІХ ст. такі пасажі зникають, також із середини XVIII ст. простежується поступовий розвиток цензури. Велику руль у залученні викладачів та цензурі університетських курсів належала попечителям. Підручник Баумайстра "Elementa Philosophiae Recentioris" користувався найбільшою популярністю, принаймні у XVIII ст. Сам підручник є спрощеним переказом праці Вольфа. Структура та зміст підручника нагадує схоластичний. Два його переклади російською виконані по-різному, перший, 1760 року, є одною із перших спроб знайти російські відповідники латинським термінам, автор зазвичай калькує їх, у другому, виконаному через пів століття, автор місцями відходить від оригіналу, намагається "зросійщити" латинські терміни.
Студентський виступ 1859 р. у Київській духовній академії: причини, перебіг, наслідки
(2021) Якусик, Тетяна; Яременко, Максим
Магістерська робота присвячена студентському виступу 1859 р. у Київській духовній академії, який був направлений проти адміністрації навчального закладу. Це був перший відкритий виступ студентів, який, до того ж, набув розголосу і за межами Академії. Реконструкція та аналіз причин, перебігу і наслідків збурення здатні показати не лише проблеми всередині Київської духовної академії, а й доповнити дослідження про стан духовний закладів освіти Російської імперії ХІХ ст. У дослідженні розглянуто умови побуту та навчання, реконструйовано роль окремих вихованців та адміністрації у конфлікті, а також причини, перебіг та наслідки виступу.
Декаданс і меланхолія української інтелігенції в Російській імперії на межі ХІХ-ХХ ст. (за его-джерелами)
(2021) Найдух, Юлія; Диса, Катерина
Робота присвячена дослідженню меланхолійних емоцій української інтелігенції зламу XIX-XX ст. в Російській імперії. У контексті європейських явищ розглядається зв’язок між настроями даної соціальної групи та західними віяннями. Особливу увагу приділено декадансу як одному з найбільш вживаних концептів доби, пов’язаних із кризовими емоціями. Його несприйняття в українському середовищі кін. XIX - поч. XX ст. створює ризик передчасних оцінок емоційного фону суспільства. Тож на причинах і витоках негативної рецепції декадансу зосереджено дослідницький фокус. На основі епістолярію семи українських інтелектуалів, зокрема Миколи Лисенка, Ольги Косач (Олени Пчілки), Михайла Косача, Лариси Косач (Лесі Українки), Євгена Чикаленка, Бориса Грінченка і Трохима Зіньківського, представлено палітру меланхолійних почуттів української інтелігенції зламу XIX-XX ст. Аналізуються чинники, вияви та особливості кризових емоцій у порівнянні з російськими та європейськими. Окрему увагу зосереджено на нервовості як домінантній емоції української інтелігенції.
Тактичний відтинок "Чорний Ліс" Української Повстанської Армії: структура та діяльність (1945 – 1951)
(2021) Бездудний, Іван; Бажан, Олег
Магістерська робота присвячена актуальній темі, адже в незалежній Україні, особливо, після подій Революції Гідності, існує суспільний запит на подолання радянського та сучасного російського міфологізованого наративу щодо протистояння радянської репресивно-каральної системи та українського націоналістичного підпілля в часи Другої Світової війни та в повоєнні роки. Дослідження функціонування окремих військово-адміністративних одиниць є необхідною складовою для систематизації інформації щодо регіональних особливостей радянсько-українського протистояння 1940 – 1950-х років. Перший розділ дослідження присвячено висвітленню історичних передумов збройної боротьби між українським національно-визвольним рухом та радянською системою. Встановлено, що в основі конфлікту перебували суттєві ідеологічні протиріччя, які формувалися між населенням західноукраїнських земель/еміграційних кіл та російсько-радянською репресивної системою протягом всієї першої половини ХХ ст. Другий розділ присвячено дослідженню структурної побудови, чисельності та методів діяльності бійців ТВ "Чорний Ліс" та радянських органів державної безпеки протягом 1945 – 1951 рр. Тактичний відтинок формувався на основі добровільного приєднання до його лав втікачів з сіл та міст Станіславської області та складався з окремих куренів та сотень. Починаючи з 1947 р., після об’єднання ОУН та УПА в єдину підпільну структуру, в діяльності відтинку суттєву роль починає відігравати референтура СБ. Радянські органи державної безпеки протягом 1945 – 1947 років комплектувалися переважно бійцями з інших регіонів УРСР та СРСР через необхідність оперативного формування обласних відділів та недовіру до місцевих кадрів, численно переважали підпільний рух в окремих районах Станіславської області та мали підтримку державного апарату. У збройній боротьбі користувалися всіма необхідними засобами для знищення повстанського руху, в тому числі, забороненою бактеріологічною зброєю. Третій розділ присвячений безпосередньому висвітленню збройного протистояння ТВ "Чорний Ліс" та радянських органів державної безпеки на території окремих районів Станіславської області протягом 1945 – 1951 рр. Встановлено причини і наслідки, а також хід проведення "Зимової блокади" 1946 р., визначено особливості та масштаби проведення операції "Захід" в регіоні в жовтні 1947 р. охарактеризовано перебіг ліквідації організованої повстанської мережі протягом 1950 – початку 1951 рр. У висновках відзначено причини поразки національно-визвольного руху середини ХХ ст. та його значення для подальших етапів українського державотворення. Ключові слова: український національно-визвольний рух, Тактичний відтинок, радянський режим, структура.

Browse

Browsing 032 "Історія та археологія" by Issue Date

Results Per Page

Sort Options