Спогади (історія НаУКМА, історія, політика)

Permanent URI for this collection

https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/19991

Browse

Browsing Спогади (історія НаУКМА, історія, політика) by Issue Date

Filter results by year or month
Now showing 1 - 3 of 3
  • Thumbnail Image
    Item
    Звернення до народу України. 19.08.1991
    (1991)
    Один зі підписантів - Валерій Хмелько, майбутній зав. кафедри соціології Могилянки та співзасновник Київського міжнародного інституту соціології. 1991 серпневий путч у СРСР. Це була спроба державного перевороту в СРСР, коли самопроголошений Державний комітет з надзвичайного стану (ДКНС) намагався усунути від влади президента СРСР Михайла Горбачова та узурпувати владу у союзі ввівши надзвичайний стан. Приводом до путчу було призначене на 20 серпня 1991 підписання нового Союзного Договору про створення Союзу Суверенних Держав замість. Також причиною стало активне зростання суспільно-політичної активності народних мас та створення національно-демократичних рухів у союзних республіках, зокрема і в Україні. Вранці 19 серпня 1991 ДКНС заявив, що бере на себе функції головного органу державного управління, і оголосив про обмеження політичних свобод і запровадження цензури. У Москві найвищі органи влади РРФСР на чолі з Борисом Єльциним організували опір путчистам. Путч став детонатором антикомуністичної революції в серпні 1991 року, кульмінацією якої стала заборона КПРС, а найяскравішим символом – демонтаж пам’ятника Ф. Дзержинському в Москві. Серпневі події стали поштовхом до остаточного розпаду Радянського Союзу. Тодішні республіки, серед них і Україна, не підтримали переворот та використали його як можливість позбутись домінування Москви. Історики називають це першим невтраченим шансом українців здобути Незалежність. Коли переворот лише почався, республікам Радянського Союзу треба було визначатись, на чиєму вони боці.
  • Thumbnail Image
    Item
    Час плинний, Академія вічна, або мої професори та вибори Президента
    (2019) George, Vyshnya
    Мені випала честь свого часу навчатися в університеті "Києво-Могилянська Академія". Серед моїх колег-студентів було багато яскравих особистостей, а значна кількість моїх професорів були справжніми світилами в своїх галузях. Перебіг нещодавньої кампанії з виборів Президента України дозволив мені пересвідчитися в правдивості двох нижче наведених тверджень: Мої професори з Могилянки здатні навчати мене й сьогодні, через двадцять років після мого випуску з Alma Mater Більшість з моїх професорів залишаються моральними авторитетами для мене - так, як це було колись під час мого навчання Власне, цей есей - спроба пригадати події січня - квітня 2019 року, завдяки яким я вкотре відчув гордість через свою причетність до Всесвіту Могилянки. І завдяки яким я нарешті зрозумів справжній сенс пророчого афоризму Володимира Полтавця: "Час плинний, Академія вічна". Я згадуватиму як конкретні персоналії, так і робитиму певні узагальнення. Це є моєю власною неформальною ‘Scrum/Agile Retrospective’ в царинах, далеких від проектів розробки програмного забезпечення.
  • Thumbnail Image
    Item
    Про "еволюцію русифікованого хлопця" : "Ми були наївними, не розуміючи всієї спадщини СРСР, тому не передбачили як уся ця комуністична номенклатура швидко трансформується в "партію влади", прибираючи все до своїх рук", - Олексій Гарань
    (2021) Гарань, Олексій
    У останні місяці на календарі низка ювілейних дат. 30 років відновлення незалежності України, яке країна відсвяткувала 24 серпня. 30 років з початку відродження Києво-Могилянської академії (19 вересня 1991 року видано розпорядження голови Верховної Ради "Про відродження Києво-Могилянської академії", було створено Університет Могилянки на історичній території Києво- Могилянської академії). 25 років з дня виходу першого номера всеукраїнської щоденної газети "День" (11 вересня 1996 року), яка досі зберігає реноме одного з найкращих видань країни. Це стало приводом, щоби до нас у гості завітав професор політології НаУКМА, науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" Олексій Гарань. Розмову ми почали з актуальних питань політичного процесу України, відповіді на які можна прочитати в першій частині інтерв’ю "Криза на "екваторі". Сьогодні ж пропонуємо вашій увазі другу частину інтерв’ю, яка відправляє нас у віддалені 1990-ті.