Кафедра зв'язків із громадськістю

Permanent URI for this collection

https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/12309

Browse

Browsing Кафедра зв'язків із громадськістю by Subject "communication"

Now showing 1 - 7 of 7
  • Thumbnail Image
    Item
    Аксіологічний та соціоантропоцентричний підходи у взаємодії "суспільство - інформація - природа"
    (2016) Сусська, Ольга
    Серед нових тенденцій взаємодії в інформаційному суспільстві постає вивчення потенціалу суб’єктності, що не був раніше присутнім серед стандартів поведінки «медійних аудиторій», досліджуваних соціологами. Аксіологічний та соціоантропоцентричний підходи до змін у структурі комунікативної взаємодії, що раніше базувалась на дихотомії відносин «комунікатор» – реципієнт (масова аудиторія), дали змогу вказати на баготовекторність комунікативно-інформаційного обміну завдяки впровадженню нових комп’ютерних технологій і на новий предмет досліджень соціології масових комунікацій та культури, яким є феноменологія «інтерпретативних спільнот».
  • Thumbnail Image
    Item
    Актуалізація проблеми формування сучасних моделей комунікації в теорії та практиці зв’язків із громадськістю в Україні : апріорно-етична модель
    (2015) Наумов, Вадим
    У статті на основі вчення К. Г. Юнга про вроджені архетипи колективного несвідомого обґрунтовується необхідність застосування апріорно-етичної моделі в галузі зв’язків із громадськістю в Україні, що б відповідало українському національному менталітетові.
  • Thumbnail Image
    Item
    Методологічна антиномія універсалізації та диференціації у вивченні дискурсу мас-медіа
    (2019) Сусська, Ольга
    У статті розглянуто проблему використання антиномії універсалізації та диференціації як важливих методологічних підходів до вивчення метадискурсу масової комунікації. Використовуючи як найбільш популярний загальнонауковий метод системний аналіз, науковці не завжди оцінюють всю повноту його можливостей і прихованих у ньому неантогоністичних суперечностей (антиномій). Однією з таких глибинних методологічних антиномій є неантогоністичне протистояння універсалізації та диференціації. Зокрема, розглянуто, як ця антиномія справджується та реалізується у вивченні дискурсу мас-медій як сукупності медіакомунікаційних практик.
  • Thumbnail Image
    Item
    Міждисциплінарний характер медіадосліджень як сучасний тренд соціальних наук
    (2018) Сусська, Ольга
    During the second decade of post-millennium the interdisciplinary nature of media research has acquired a special spread in the academic field, including to the popular media studies such issues as: studying the structure and content of mass communication and its means (media), creative industries and j ournalism, as a structurally necessary "unification" branch; the media influence on public opinion and the use of media in propaganda campaigns; "political economy" of the media industry; the place of media among cultural and leisure practices; media products for educational purposes and media literacy; media psychology and problems of individual psychological protection, etc. All listed directions should make something new in the study of media production and its perception. Nevertheless, the classical interpretation of communication retains its position, which records that communication means the transfer of information from one person or group of persons to another, either verbally or in some other form. Most researchers are trying to improve their results through the use of techniques in related sciences, or the borrowing of analysis capabilities. Thus, a new trend of sociointerdisciplinary research is being created, combining the efforts of applied and fundamental branches, creating a synthesis of scientific knowledge of new information tools and behavior of new subj ects of communication interaction in a globalized, digitalized society.
  • Thumbnail Image
    Item
    "Нові медіа" і зрушення у смисловому полі реципієнта медіапростору
    (2023) Сусська, Ольга
    The variety of "new media" formats and the versatility of their content are increasingly becoming the subject of research in various scientific fields, including linguistics, communication theory, media psychology, sociology of mass communications, visual sociology, and sociology of culture. Most often, new media include blogs, e-mail, music, streaming services, television, cinema productions, electronic publications, social networks, virtual and augmented reality, websites, etc. The omnichannel and multimedia nature of "new media" presupposes both the use of an interdisciplinary approach to their study and the complexity of considering the problems covered by the subject of research. However, the attitude towards "new media" is still ambiguous. Fascination with technological diversity should not displace the focus of academics’ attention on meanings that are broadcast in the globalized media space and pose new challenges to the recipient. Among them: are the speed and ease of access to information, its multifacetedness, and the scale of receipt, which also require the speed of mastering and operating this information. Whether all subjects of the media space are ready to participate in modern intensified processes of information exchange is still an open question. A certain illusory nature of interactivity, which was put forward by the special preference for social networks, is becoming more and more obvious. That is why sociologists today need to be interested not only in the ratings of political forces, celebrities, and media channels but also in the degree of understanding of the concepts that determine the depth and prevalence of democratic processes in the country. The recognition of language and culture as two parallel and inseparable types of activity that determine both meaning-making and the integral process of communicative interaction with the recipients of "new media" remains hypothetical.
  • Thumbnail Image
    Item
    Персоніфікація в засобах масової комунікації та Інтернеті : соціологічні інтерпретації
    (2019) Сусська, Ольга
    Стаття присвячена феномену персоніфікації у просторі масової комунікації, який, на відміну від позицій інституціонального комунікатора, розглядається як участь суб’єкта у відтворенні соціальних процесів, повсякденного життя людей у власному інформаційному полі, що розуміється як трансмісія культурних значень і смислів у вигляді думок, знань, цінностей, переконань, навичок і технологічних компетенцій. Ідеї фіксації настановлень аудиторії та вимірювання ефектів впливу масмедіа відходить у минуле. Актуалізується персоніфікація суб’єктів комунікації в медіа-просторі, встановлення між ними комунікативної взаємодії, когнітивний та інтерпретативний компоненти, пов’язані з розумінням і тлумаченням значень і смислів у текстах, що транслюються масмедіа, – все те, що масова комунікація достеменно робить, але вже не за допомогою "ефектів впливу", а за умов включення, персоніфікованої участі. У статті для пояснення сучасного образу масової комунікації комбінуються теоретичні й емпіричні контексти. Зіставлення результатів опитувань аудиторії, яка диференційована за ступенем інтенсивності і регулярності звернення до телебачення, свідчить на користь того, що контент, який поширюється саме цим медіа, все ще суттєво впливає на знання і цінності активних прихильників ТБ. Це пояснює неодмінний, хоч і обмежений вплив на аудиторію, зокрема її поведінку під час останніх виборів. Проте поширення стрімінгових технологій, створення індивідуальних "You Tube"-каналів, як і сам феномен персоніфікації в мережі, доводить перевагу нових суб’єктних форм комунікативної взаємодії у сфері масмедіа. Виводячи комунікативну функцію на перше місце, вони сприяють цілеспрямованому набуттю знань, реалізують настановлення та прагнення суб’єкта, які є проявом його волі і втілюються ним у створенні власного інформаційного поля. Ключові слова: масмедіа, персоніфікація, комунікація, інформаційне поле, суб’єкт, медіа-дискурс.
  • Thumbnail Image
    Item
    Проблема вичерпаності "антиправди" як інструмента пропаганди у дискурсі мас-медіа
    (2022)
    The diversity of approaches to the analysis of the means and techniques of "hybrid war" and the role of propaganda in it is an actual subject of scientific research in the sociology of mass media, social psychology, media psychology, social communications, etc. Interdisciplinarity as a trend of modern science becomes the key that allows to deeply and comprehensively analyze the problem and reveal its unexpected aspects that lead to its solution. This is also the problem of exhaustionof "anti-truth" as a tool of propaganda in the modern discourse of the mass media. Undermining authenticity and blocking citizens’ self-awareness are actually the "effects" that media propaganda of the aggressor country tries to achieve. However, these two factors cannot influence indefinitely. The human psyche is characterized by self-preservation, which is closely related to self-awareness. The fight against the loss of authenticity does not begin immediately, but when the conditions of social reality begin to intervene sharply in the "life world" of the individual and imaginary "media images" become more and more distant from the real life of a person. The more noticeable the dissonance between reality and the imaginary manipulated picture of the world, the shorter is the term of blind trust in the "anti-truth". Any "anti-truth" is quickly approaching its exhaustion, the limits beyond which the means of individualizing information exchange come into conflict with the means of propaganda. An individual who creates his own "information field" becomes a full-fledged subject of the media space. In the conditions of the globalization of information technologies, it is subjectivity and personification in the space of networks that become a prerequisite for the exhaustion of "anti-truth" and safeguards against the loss of authenticity and the blocking of the individual’s self-awareness