Науково-дослідний центр "Спадщина Києво-Могилянської академії"
Permanent URI for this collection
Центр вивчає спадщину Києво-Могилянської академії: її заснування і становлення, правовий статус, зовнішню і внутрішню історію, міжнародні зв'язки, вплив на розвиток української та зарубіжної культури й освіти.
Browse
Browsing Науково-дослідний центр "Спадщина Києво-Могилянської академії" by Subject "article"
Now showing 1 - 4 of 4
Results Per Page
Sort Options
Item Ekonomiczne kontakty mieszkańców Rzeczypospolitej i Hetmańszczyzny w pierwszej połowie XVIII wieku(2018) Jaremenko, MaksymThe paper analyses the relations between the citizens of the Polish-Lithuanian Commonwealth and the Hetmanate in the first half of the 18th century. People living in various Ukrainian territories which formerly belonged to the territory of the Commonwealth still maintained regular educational, cultural, economic and social contacts over the state and confessional borders. Living in two different states didn’t block family communication, especially in the near-border regions. The usual practice of money credits, which the article focuses on, indicates direct and sufficiently trustful business contacts between representatives of Polish-Lithuanian voivodeships and Cossack regiments.Item Religious Identification Through the Calendar. Kyivan and Moscow Great Feasts in the Late 18th Century(2019) Yaremenko, MaksymThe author analyzes various liturgical short calendars printed in Moscow and Kyiv in the 18th century. Generally, by the end of the century, the efforts of the Holy Synod succeeded in unifying Orthodox doctrine and celebrations in all the regions of the Russian Empire. In this article the author specifically focuses on the level of solemnity of some non-mobile feasts. The analysis of two Calendars printed respectively in Moscow in 1795 and in Kyiv in 1798 shows that the level of solemnity of the feasts of some saints or icons in several cases diverged in Kyiv and Moscow. This indicates that there were still differences between the ecclesiastical practice of the Russian Church and the Kyivan Metropolia. The paper suggests the historical, political and cultural roots of such differences.Item З історії розвитку культу Києво-Братської Богородиці: "Пісня Київська" 1690-х років та її джерелознавчий потенціал(2018) Затилюк, ЯрославУ статті детально досліджується "Пісня Київська", що є важливим джерелом для з’ясування обставин розвитку культу Києво-Братської Богородиці на його ранньому етапі. Цей текст зберігся у складі двох уніатських пісенників з теренів Галичини першої половини XVIII ст. У джерелознавчому коментарі автора обґрунтовано припущення, що пам’ятка з’явилася у стінах Києво-Братського монастиря протягом 1690-х рр. з нагоди завершення будівництва Богоявленського собору. Основна програмова мета тексту – уславлення чудотворної ікони та Братської обителі зі школою на тлі інших уславлених святинь тогочасного Києва. Той факт, що текст "Пісні Київської" зберігся у складі уніатських пісенників засвідчує популярність культу Києво-Братської Богородиці далеко за межами Києва, а також ефективність зусиль могилянської корпорації у творенні та поширенні "реклами" своєї святині.Item "Щоденні нотатки" київського протоієрея Модеста Залеського з колекції Національного музею історії України(2018) Яременко, МаксимВ рукописній колекції НМІУ зберігається великий манускрипт – щоденні нотатки київського щекавицького священика Модеста Залеського (1807–1880). У цій розвідці подано загальну характеристику згаданого джерела, а також уточнено дані про автора, який від 1845 р. служив у цвинтарному храмі. В рукописній книзі згадано майже 800 імен, вона є джерелом для реконструкції і подільського некрополя, і окремих біографічних даних про мешканців Нижнього міста. Також рукопис фіксує астрономічні, гідрометеорологічні дані; інформує про життя Києва у XIX ст., зокрема церковне; вказує, на що звертав увагу пересічний представник міського духовенства і що для нього було важливим.