Науково-дослідний центр "Спадщина Києво-Могилянської академії"
Permanent URI for this collection
Центр вивчає спадщину Києво-Могилянської академії: її заснування і становлення, правовий статус, зовнішню і внутрішню історію, міжнародні зв'язки, вплив на розвиток української та зарубіжної культури й освіти.
Browse
Recent Submissions
Item The Sacralisation of the Battle of Poltava in the Eighteenth-Century Russian Empire(2021) Yaremenko, MaksymShortly after its completion, the Battle of Poltava became a key symbol of Russian imperial ideology. Yet the successful completion of the military campaign in Poltava acquired the status of a sacred event only in the last decades of the 18th century. In this article I investigate both the reasons why during Catherine ii’s reign this military event was granted its own entry in the Church calendar and the internal and external affairs that encouraged the process of sacralisation of the victory over the Swedes by the synodal Church. I argue that the analysis of the Poltava victory as a sacred symbol, which has been largely disregarded by historians, allows us, inter alia, to better assess the mobilising role of the Church feasts in the 18th-century Russian imperial policy.Item Освітні стратегії козацької еліти(Інститут історії України, 2018) Яременко, МаксимРозділ книги "Український Гетьманат: нариси історії національного державотворення XVII–XVIII ст. в 2 кн.", де в різнопланових і варіативних дослідницьких проекцій представлено історичний образ Української козацької держави. Увагу акцентовано на проблемах її становлення і функціонування у змінних реаліях XVII–XVIII ст., процесах інтегрування у світову цивілізацію раннього нового часу. У дослідженні вперше всебічно аналізуються "освітні стратегії" козацтва Українського Гетьманату, зокрема освіту соціальної еліти, козацької старшини; тенденції розвитку шляхетських освітніх проектів, та стан освіти рядового козацтва.Item З історії розвитку культу Києво-Братської Богородиці: "Пісня Київська" 1690-х років та її джерелознавчий потенціал(2018) Затилюк, ЯрославУ статті детально досліджується "Пісня Київська", що є важливим джерелом для з’ясування обставин розвитку культу Києво-Братської Богородиці на його ранньому етапі. Цей текст зберігся у складі двох уніатських пісенників з теренів Галичини першої половини XVIII ст. У джерелознавчому коментарі автора обґрунтовано припущення, що пам’ятка з’явилася у стінах Києво-Братського монастиря протягом 1690-х рр. з нагоди завершення будівництва Богоявленського собору. Основна програмова мета тексту – уславлення чудотворної ікони та Братської обителі зі школою на тлі інших уславлених святинь тогочасного Києва. Той факт, що текст "Пісні Київської" зберігся у складі уніатських пісенників засвідчує популярність культу Києво-Братської Богородиці далеко за межами Києва, а також ефективність зусиль могилянської корпорації у творенні та поширенні "реклами" своєї святині.Item "Щоденні нотатки" київського протоієрея Модеста Залеського з колекції Національного музею історії України(2018) Яременко, МаксимВ рукописній колекції НМІУ зберігається великий манускрипт – щоденні нотатки київського щекавицького священика Модеста Залеського (1807–1880). У цій розвідці подано загальну характеристику згаданого джерела, а також уточнено дані про автора, який від 1845 р. служив у цвинтарному храмі. В рукописній книзі згадано майже 800 імен, вона є джерелом для реконструкції і подільського некрополя, і окремих біографічних даних про мешканців Нижнього міста. Також рукопис фіксує астрономічні, гідрометеорологічні дані; інформує про життя Києва у XIX ст., зокрема церковне; вказує, на що звертав увагу пересічний представник міського духовенства і що для нього було важливим.Item Ekonomiczne kontakty mieszkańców Rzeczypospolitej i Hetmańszczyzny w pierwszej połowie XVIII wieku(2018) Jaremenko, MaksymThe paper analyses the relations between the citizens of the Polish-Lithuanian Commonwealth and the Hetmanate in the first half of the 18th century. People living in various Ukrainian territories which formerly belonged to the territory of the Commonwealth still maintained regular educational, cultural, economic and social contacts over the state and confessional borders. Living in two different states didn’t block family communication, especially in the near-border regions. The usual practice of money credits, which the article focuses on, indicates direct and sufficiently trustful business contacts between representatives of Polish-Lithuanian voivodeships and Cossack regiments.Item Religious Identification Through the Calendar. Kyivan and Moscow Great Feasts in the Late 18th Century(2019) Yaremenko, MaksymThe author analyzes various liturgical short calendars printed in Moscow and Kyiv in the 18th century. Generally, by the end of the century, the efforts of the Holy Synod succeeded in unifying Orthodox doctrine and celebrations in all the regions of the Russian Empire. In this article the author specifically focuses on the level of solemnity of some non-mobile feasts. The analysis of two Calendars printed respectively in Moscow in 1795 and in Kyiv in 1798 shows that the level of solemnity of the feasts of some saints or icons in several cases diverged in Kyiv and Moscow. This indicates that there were still differences between the ecclesiastical practice of the Russian Church and the Kyivan Metropolia. The paper suggests the historical, political and cultural roots of such differences.Item Звіт по проекту "Київська академія та її діячі у фондах Національного музею історії України" іменного фонду (ендавменту) ім. Кіндрата Міжнародного Благодійного Фонду відродження Києво-Могилянської академії(2018) Яременко, МаксимЗвіт містить мету, аналіз та результати проекту "Київська академія та її діячі у фондах Національного музею історії України".Item Ікона Києво-Братської Богородиці з колекції Національного музею історії України XVIII ст.: походження, атрибуція та історія(2017) Затилюк, ЯрославОсновним завданням публікації є з’ясування походження та атрибуція ікони Києво-Братської Богородиці з колекції Національного музею історії України, що є списком шанованого чудотворного образа Києва від середини XVII ст. З цією метою наведено і прокоментовано матеріали музейно-облікової документації та здійснено мистецтвознавчу експертизу й контекстуальні порівняння з іншими творами. На основі проведеного дослідження автором з'ясовано походження ікони з теренів Полтавщини та висловлено кілька гіпотез про “київський родовід” майстра ікони, її створення у першій чверті XVIII ст. та безпосередню залежність від оригінального іконографічного прототипу.Item Дві Академії (про зв'язок між Українською академією наук та Київською духовною академією)(2017) Яременко, МаксимДокумент, що тут публікується (повідомлення Української академії наук від 2 червня 1919 р. Миколі Біляшівському про обрання його академіком), зберігається у Національному музеї історії України. Він цікавий, зокрема, зробленою у ньому допискою, де вказано місце засідань Історично-філологічного відділу та Спільного Зібрання УАН. Ці зустрічі відбувалися на той час на квартирі Миколи Петрова в одній із будівель Київської духовної академії. Детальніший аналіз дозволяє уточнити, що однією із перших локацій, котру використовували для потреб нещодавно створеної Академії наук, був теперішній 5-й корпус Національного університету "Києво-Могилянська академія" на вул. Волоській, 8/5, а саме - його третій поверх.Item Пам'ять про Галшку Гулевичівну в Києво-Могилянській академії у XVIII столітті: пригадування чи вигадування?(2009) Яременко, МаксимУ статті аналізується, як нам ’ятали Галшку Гулевичівну у Києво-Могилянській академії у XVIII ст. На думку автора, вивчення цього питання допоможе у розв ’язанні проблеми, що останнім часом піднімається істориками, про автентичність чи підробку дарчої 1615 р. У дослідженні показано контексти появи першої згадки про шляхтянку як фундаторку «шкіл», а також зроблено спробу прослідкувати долю випису дарчої.Item Дарча Галшки Гулевичівни Київському братству: джерела, інтерпретації, актори(2008) Люта, ТетянаУ статті подано матеріали до історії вивчення та публікації дарчої Галшки Гулевичівни на землю Київському братству. Розглянуто відомі тексти копій документа XVIII—XIX ст. з археографічними коментарями, представлено біограми учасників процесу.Item Інша Гулевичівна чи двійник?(2010) Люта, ТетянаСтаттю присвячено дослідженню дискусійних витоків Київського братства. Питання верифікації тексту дарчоїГалшки-Анни Гулевичівни та порівняння цього документа з іншими актами на земельну власність Братського монастиря обіцяють цікаве продовження пошуків слідів як самої дарительки, так і достовірного документа.Item Горе з розуму, або Про могилянську навченість як підставу для гонору(2007) Яременко, МаксимWhich «social advances» did Mohylian students hope to receive for their learning? How did they interpret their own studies? One of the possible answers is given in this article.Item "Ad fontes": кілька нотаток post factum(2015) Яременко, МаксимПро Міжнародну наукову конференцію до 400-ї річниці заснування Києво-Могилянської академіїItem "Посполиті" в Києво-Могилянській академії у XVIII ст.: селяни чи міщани?(2010) Яременко, МаксимЧастина студентів Києво-Могилянської академії у документах XVIII ст. названа дітьми посполитих. Аналізуючи побутування цього терміну в Гетьманщині та детальніше вивчаючи спудейські реєстри, автор робить припущення, що більшість посполитих вихованців належали до міщанства.Item Яких козаків діти навчалися в Києво-Могилянській академії?(2010) Яременко, МаксимНа початку XX ст. до наукового обігу введено частину списків вихованців Могилянської академії, які, втім, і досі історики належно не використали. Наразі дослідники Київських Атен мають у своєму розпорядженні лише чотири більш-менш повні реєстри студентів з усіх станів за два століття функціонування "шкіл". Два з них - це перелік імен та прізвиськ/прізвищ. Аналіз такої інформації без додаткових вказівок хоча б на соціальну належність та проживання зафіксованих вихованців вельми невдячна справа. А от дві інші відомості - за 1736/1737 та 1737/1738 н.р. - надаються до глибшого вивчення, позаяк фіксують також станове та географічне походження, вік і характеристику успішності.Item Норинська волость Немиричів першої половини XVII століття: склад, формування, населення(2009) Задорожна, ОксанаУ статті з дійснено спробу показати склад Наринської волості, придбаної Немиричами у 1620-х роках, а також їхню діяльність, спрямовану на розширення її території, осадження нових сіл та збільшення населення.Item Перерва В.С. Історія шкільництва в містах і селах Київщини XIX - початку XX ст. - Біла Церква : Видавець Олександр Пшонківський, 2008. - 627с., іл.: [рецензія](2009) Задорожна, ОксанаУ центрі уваги монографії Володимира Перерви — розвиток церковнопарафіяльної освіти на Правобережній Київщині (тогочасній Київській губернії) у другій половині XIX — на початку XX ст., хоча частину книги присвячено державним школам, які часом доповнювали парафіяльні, а подекуди й конкурували з ними. Власне ця обставина, на думку Автора, і стала тим позитивним явищем, яке підштовхувало розвиток церковнопарафіяльних шкіл і підвищувало їх рівень.Item Ульяновський В. І. Двічі професор: Степан Голубєв в університетському та академічному контекстах. К.: НКПІКЗ, "Фенікс", 2007. 360 с.: [рецензія](2009) Яременко, МаксимПояву книги про Степана Тимофійовича Голубєва, написаної професором Василієм Ульяновським, можна було передбачити. Після публікації Автором біографій двох інших достойників, дослідників із Київської духовної академії Миколи Петрова та Федора Тітова, звернення уваги на такого чи не найцікавішого та найоригінальнішого з цієї трійки історика, як Голубєв, видається цілком природним.