У статті проаналізовано практику заперечень злочинів геноцидів у світі і проведено класифікацію таких заперечень на «добросовісні» і «недобросовісні». Зроблено висновок про надання пріоритету політичним аспектам над правовими у запереченнях деяких злочинів геноцидів. Серед заперечень Голодомору як злочину геноциду виділяються такі, що базуються на незнанні, браці необхідних даних ("добросовісні" заперечення) або свідомій брехні, поданні неправдивих відомостей про Голодомор, поширенні міфу про природний характер голоду в Україні, відсутності будь-якого інтересу з боку інших держав, страху відповідальності ("недобросовісні" заперечення).