Кафедра міжнародного та європейського права
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Applying for EU Membership in Time of War: "Accession through War" of Ukraine(2023) Petrov, RomanThe paper studies Ukraine’s road to EU membership. Russia’s invasion of Ukraine on 24 February 2022 considerably changed the perception of the EU’s enlargement policy, which can be used as a means to support a third country that openly shares EU common values and is ready to defend these values on a battlefield. This process can be labelled "accession through war". The paper also scrutinises the role and impact of the European Political Community to address the war in Ukraine and other potential security threats on the European continent and beyond.Item Bumpy Road of Ukraine Towards the EU Membership in Time of War: "Accession Through War" v "Gradual Integration"(2023) Petrov, RomanThe candidate country status for Ukraine was justified and widely supported by the EU institutions and EU Member States because of Russia’s brutal invasion of Ukraine in February 2022. However, Ukraine’s accession to the EU is not going to be an easy ride. It is the first case in history of EU integration when a candidate country that fights for its sovereignty and existence is endeavoring to meet strict conditions of the EU membership. This situation brings to both the EU and Ukraine difficult choices and challenges. For Ukraine it is essential to secure a just and lasting peace deal with Russia, to end the hostilities and to be able to complete the meticulous EU accession process. For the EU it is urgent to adjust its institutional, legal, political and economic systems to absorb a new wave of enlargement that may bring 10 new Member States on board. This Insight advocates that Ukraine’s accession to the EU will not be conventional but an experimental exercise that em-braces new accession tracks like "accession through war" and "gradual integration".Item EU Solidarity in Time of War in Ukraine(Nomos, 2024) Petrov, RomanUkraine’s formal application for EU membership on 28 February 2022 was made in tragic circumstances. It came as a surprise to many that President Zelenskyy and his government could even think about EU membership while the Russian army was invading the country on a scale comparable to that of ‘Operation Barbarossa’ by Nazi Germany in 1941. And yet the formal application to the EU was signed just a few days after that unprovoked invasion, while Russian troops were only about 15 kilometres from President Zelenskyy’s office in Kyiv. The long cherished dream of the Ukrainian nation to engage formally in negotiations for EU membership suddenly became reality in one of the most critical and fatal moments of the country’s history.Item Від редколегії(2025) Петров, Роман; Яцкевич, ІванУ статтях, що увійшли до поточного тому журналу, розглянуто актуальні проблеми юридичної науки, як загальної теорії права, публічного та приватного права, так і проблеми міждисциплінарного характеру. Публікації охоплюють проблемні питання міжнародного кримінального права, правового регулювання штучного інтелекту та цифрового середовища, електронного судочинства та застосування принципів у сфері податкового права, вступу України до Європейського Союзу, а також окремі питання правового регулювання корпоративних відносин та домашньої праці, академічної доброчесності та авторського права, людської гідності та конституційного права.Item Genocide committed by the Russian Federation in Ukraine: legal reasoning and historical context : [authors’ original version (preprint)](2022) Azarov, Denys; Koval, Dmytro; Nuridzhanian, Gaiane; Venher, VolodymyrA new wave of Russia’s aggression against Ukraine that began on 24 February 2022, and the intensification of the armed conflict accompanied by grave breaches of international humanitarian law, received significant scholarly attention during recent months. Most of the academic interventions examined the developments in Ukraine in the framework of jus ad bellum and jus in bello. Some, however, applied a genocide lens to make sense of reported numerous and widespread violations of international humanitarian and human rights law. This article contributes to the latter stream of scholarship by contextualizing the arguments for the existence of genocidal intent behind the seemingly unrelated crimes committed by the armed forces of the Russian Federation all over Ukraine. The authors pay particular attention to the language and pseudo-historical references used by Russia’s leaders as a justification of the invasion of Ukraine, and explain that these statements and expressions indicate the existence of genocidal intent. The article also reflects on the issue of the systematic destruction of the cultural heritage of Ukraine as another evidence of intent to destroy the Ukrainian nation in whole or in part. Finally, the authors turn to the analysis of the genocidal acts such as forcible transfer and russification of Ukrainian children, deliberate inflicting conditions of life aimed at the physical destruction of the Ukrainian nation, killings and causing serious bodily or mental harm. It is stressed that there is reasonable ground to believe that the destruction of the Ukrainian nation by Russia has been pursued through commission of these prohibited acts. Indeed, their nature and large-scale character serve as another evidence of genocidal intent to destroy the Ukrainian nation.Item Обов'язок покарання за злочини проти людяності в Україні (щодо активістів Майдану) згідно з міжнародним правом(К.І.С., 2014) Антонович, МирославаПідрозділ 1.1.3. з монографії "Українська Революція гідності, агресія РФ і міжнародне право", у якому йдеться про обов’язок покарання за злочини проти людяності в Україні (щодо активістів Майдану) згідно з міжнародним правом.Item Права людини(Астролябія, 2009) Антонович, МирославаРозділ 9. з підручника для студентів вищих навчальних закладів "Основи демократії", у якому йдеться про природу прав людини. Побудова демократичного суспільства і правової держави передбачає насамперед забезпечення прав людини, рівень реалізації яких є одним із критеріїв демократичного режиму країни. Індивідуальна свобода та верховенство права зафіксовані в основних міжнародних актах з прав людини як принципи, які лежать в основі істинної демократії. В Україні відбувається переосмислення і зміна державоцентристської правової ідеології — людина для держави — на ідеологію людиноцентристську — держава для людини, за якою людина, її права та свободи є основною цінністю суспільства. Паралельно переосмислюють саме поняття "право", повертають йому первісний смисл — справедливість, етичність, основа всіх прав або комплекс моральних принципів, що надає характеру справедливості всьому позитивному праву.Item Підвищення кваліфікації з комерційного права – потреба сьогодення(2001) Антонович, МирославаПрофесійна підготовка правників у сфері комерційного (підприємницького) права як один з напрямків діяльності Проекту "Центр комерційного права" передбачає декілька стратегічних цілей. По-перше, це тематичне вивчення юристами органів державної влади та юристами-практиками основних аспектів комерційного права як під час тижневих чи двотижневих навчальних семінарів, так і короткотермінових курсів підвищення кваліфікації юристів. По-друге, оскільки до цього часу в Україні комерційне право ще не виділилося в окрему галузь права, одним з напрямків Проекту є розробка навчального плану курсу "Підприємницьке (комерційне) право", а також спецкурсів, які будуть супроводжувати отримання такої спеціальності.Item Розвиток ідеї прав людини як складової правової культури в Україні(Парапан, 2004) Антонович, МирославаПроаналізовано розвиток ідеї прав людини в Україні від законодавства Київської Русі до прийняття Конституції України 1996 року. Права людини в Україні розглянуто як складову правової культури, що передбачає знання змісту правових норм та активну правомірну поведінку громадян.Item Люстрація як один із шляхів боротьби з корупцією(2005) Антонович, МирославаПодолати минуле тобто покарати винних у грубих порушеннях прав людини попереднім режимом і відшкодувати завдану шкоду можна або шляхом кримінальних покарань лідерів попереднього режиму, або ж шляхом некримінальних санкцій, найпоширенішою серед яких є люстрація - очищення державного сектору від тих, хто служив репресивному режиму. Люстрація допомагає звільнити колишню політичну еліту від агентів секретної поліції та інформаторів.Item Голодомор 1932-1933 рр. на Північному Кавказі як геноцид української спільноти регіону та засіб ліквідації суб'єкта колективних прав людини(2010) Курінний, ОлексійМатеріали доповіді учасника Всеукраїнської науково-практичної конференції "Геноцид України в XX столітті". У даному дослідженні на прикладі знищення голодом і подальшої асиміляції українського населення Північно-Кавказького краю, а також декількох прецедентів геноциду інших народів, буде розглянуто цей злочин проти людства у якості жорстокого, однак найбільш ефективного засобу знищення народів (що можуть являти собою етнічні, етномовні, етнорелігійні соціальні групи). Буде показано важливість дезорганізації та ліквідації таких соціальних груп як носіїв колективних прав людини - для нівелювання права таких спільнот на самовизначення аж до відокремлення від держави, а отже й для збереження територіальної цілісності метрополії.Item Кваліфікація злочину Голодомору 1932–1933 років згідно з міжнародним правом(2010) Антонович, МирославаМатеріали доповіді учасника Всеукраїнської науково-практичної конференції "Геноцид України в XX столітті".Item Імплементація міжнародних норм з прав людини в законодавство України(1995) Антонович, МирославаІмплементація міжнародного права і, зокрема, міжнародно-правових норм з прав людини в національному праві України регулюється Декларацією про державний суверенітет України, Законом "Про дію міжнародних договорів на території України" від 10 грудня 1991р. та Законом "Про міжнародні договори України" від 22 грудня 1993р. Згідно статті 17 Закону "Про міжнародні договори України", 1. "Укладені і належним чином ратифіковані міжнародні договори України становлять невід'ємну частину національного законодавства. 2. Якщо міжнародним договором України, укладення якого відбулось у формі закону, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України".Item Голодомор 1932-1933 років в Україні як злочин геноциду(Дух і Літера, 2009) Антонович, МирославаПитання юридичної кваліфікації злочину Голодомору 1932— 1933 років в Україні, який понад п’ятдесят років замовчувався в СРСР і про який взагалі заборонялося згадувати, нині, на жаль, стало предметом політичних спекуляцій. Про Голодомор частіше пишуть політологи і політики, а не юристи, що заважає об’єктивній юридичній оцінці даного злочину. У своїй статті я намагатимусь довести, що Голодомор відповідає злочинові геноциду, як він визначений у звичаєвому міжнародному праві і в Конвенції ООН 1948 року про запобігання злочинові геноциду і покарання за нього (надалі - Конвенція про геноцид), оскільки всі складові елементи злочину геноциду присутні в Голодоморі 1932-1933 років.Item Співвідношення міжнародних і внутрішньодержавних механізмів забезпечення прав людини(Логос, 2010) Антонович, МирославаРозвиток прав людини, підвищення ролі міжнародних механізмів у їх забезпеченні свідчать про формування на сучасному етапі права людини на міжнародний захист. Коли йдеться про міжнародний захист прав людини, міжнародне співробітництво у цій галузі, то обов’язково виникають проблеми співвідношення міжнародного і внутрішньодержавного права, міжнародної й національної правосуб’єктності індивіда, міжнародних та внутрішньодержавних механізмів забезпечення прав людини.Item Міжнародні договори як частина законодавства України(Verlag der Deutsch-Ukrainischen Juristenvereinigung e.V., 2020) Антонович, МирославаДо проголошення в 1990 році Декларації про державний суверенітет України наша держава фактично не укладала міжнародних двосторонніх договорів, хоча й мала таке право відповідно до Конституцій УРСР та СРСР. З осені 1991 р. і особливо після референдуму 1 грудня 1991 р. за два роки 1991-1992 Україна уклала 35 міждержавних та 88 міжурядових угод. Нині половина законів, прийнятих Верховною Радою України – це закони про ратифікацію міжнародних договорів.Item Застосування Конвенції про захист прав людини та основних свобод у правових системах європейських держав(2001) Антонович, МирославаСтаття є спробою аналізу стану інкорпорації Конвенції в національне законодавство України, узагальнення практики європейських держав щодо інкорпорації Конвенції та застосування ними прецедентного права страсбурзького Суду. Такий аналіз необхідний для визначення ефективних способів застосування Конвенції та рішень Європейського суду судами України.Item Універсальність прав людини: проблема визначення і тлумачення(2004) Антонович, МирославаМета цієї статті - простежити співвідношення концепції універсальності та культурного релятивізму в правах людини, а також проаналізувати зміни, які сталися в тлумаченні принципу універсальності прав людини за роки після прийняття ЗДПЛ.Item Україна в європейській системі захисту прав людини(2002) Антонович, МирославаРада Європи нині є найважливішою та найвпливовішою інституцією захисту прав людини в Європі. Вона тісно співпрацює з Європейським Союзом, неодмінною умовою участі в якому є дотримання його членами стандартів демократії та захисту прав людини, вироблених Радою Європи. Сам Європейський Союз не може стати стороною міжнародного договору, однак, як зазначено в ст. 6 Амстердамського договору, він поважає основні права та свободи, сформульовані Європейською конвенцією з прав людини. Отже, без повної узгодженості з принципами захисту прав людини Ради Європи неможлива реальна співпраця з Європейським Союзом.Item Оцінка якості правничої освіти на юридичному факультеті Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича : звіт із рекомендаціями по вдосконаленню внутрішньої політики забезпечення якості правничої освіти(2015) Спіді Райс, Томас; Янг, Фінлей; Антонович, Мирослава; Овчаренко, ОленаДіяльність Програми "Справедлива, незалежна та відповідальна судова влада України" (скорочена назва – Проект USAID "Справедливе правосуддя") спрямована на підтримку законодавчих, інституційних та регуляторних перетворень заради розбудови більш прозорої, підзвітної та незалежної судової влади. Для реалізації зазначених цілей Проект USAID "Справедливе правосуддя" співпрацює з ключовими українськими партнерами, іншими програмами, що підтримуються Урядом США, та міжнародними донорськими організаціями, над розробкою та впровадженням різних проектів на підтримку роботи як урядових, так і неурядових організацій у сфері утвердження верховенства права. Враховуючи наявну політичну волю до продовження судової реформи в Україні у світлі заявлених Урядом США пріоритетів у цьому напрямку та позитивну оцінку результатів роботи впродовж початкового періоду з 1жовтня 2011 року до 30 вересня 2013 року, реалізацію Проекту "Справедливе правосуддя" було продовжено ще на три роки з 1 жовтня 2013 до 30 вересня 2016 року. Впродовж цього періоду Проект "Справедливе правосуддя" продовжить виконання завдань, розгорнутих у попередньому періоді по наданню українським партнерам цілеспрямованої технічної допомоги для завершення судової реформи.