073 Менеджмент

Permanent URI for this collection

https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/35533
Освітньо-наукова програма: Менеджмент

Browse

Browsing 073 Менеджмент by Subject "education"

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    Механізми удосконалення управління цифровою охороною здоров'я : дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії
    (2025) Александренко, Гліб; Шевченко, Марина
    Дисертаційне дослідження присвячене теоретико-методичним засадам та механізмам удосконалення управління цифровою охороною здоров’я на організаційному рівні, зокрема розробці концептуальної моделі управління життєвим циклом інтервенцій цифрової охорони здоров’я для закладів та установ охорони здоров’я в умовах обмежених ресурсів та кризових ситуацій воєнного характеру. Актуальність дослідження зумовлена зростаючою роллю цифрових технологій у трансформації систем охорони здоров’я, вдосконаленні діяльності медичних організацій, а також необхідністю розробки ефективних управлінських підходів до впровадження цифрових інтервенцій на рівні закладів охорони здоров’я в контексті цифровізації галузі, особливо для країн з обмеженими ресурсами та в умовах кризових ситуацій. На основі комплексного аналізу наукової літератури систематизовано підходи до визначення поняття «цифрова охорона здоров’я», виявлено її ключові компоненти та сформовано концептуальну структуру цієї міждисциплінарної галузі. Досліджено сучасний стан розвитку цифрової охорони здоров’я в Україні та світі, виявлено ключові тенденції, виклики та перспективи її розвитку, здійснено аналіз законодавчих і функціональних засад діяльності цифрової системи охорони здоров’я в Україні. Проаналізовано існуючі підходи, методи та практики впровадження інтервенцій цифрової охорони здоров’я, виявлено фактори успіху та потенційні бар’єри при їх реалізації в різних контекстах. Уперше розроблено та апробовано концептуальну модель управління життєвим циклом інтервенцій цифрової охорони здоров’я на рівні закладів та установ охорони здоров’я, ефективність якої підтверджена експертною оцінкою, що дозволяє системно підходити до впровадження цифрових рішень у реальних умовах функціонування медичних організацій. Модель інтегрує управлінські, технологічні та економічні аспекти в єдину систему, структуровану за ключовими блоками: етапи життєвого циклу (створення, обслуговування, виведення з експлуатації), управлінські процеси, економічні складові, основні результати, моніторинг і оцінка, відповідність регуляторним вимогам, особливості впровадження в умовах надзвичайних ситуацій, а також інструменти та методи для практичного застосування. У концептуальній моделі уперше запропоновано комплексний управлінський підхід до впровадження інтервенцій цифрової охорони здоров’я в медичних закладах, який інтегрує процеси створення, обслуговування та виведення з експлуатації цифрових продуктів. Цей підхід враховує специфіку різних етапів життєвого циклу та пропонує конкретні управлінські інструменти для кожного з них, що дозволяє підвищити ефективність цифрових інтервенцій, оптимізувати використання ресурсів медичних організацій та удосконалити процеси управління цифровою трансформацією на організаційному рівні. Удосконалено теоретичні підходи до управління та впровадження інтервенцій цифрової охорони здоров’я в умовах мінливого зовнішнього середовища та обмежених ресурсів, що враховують специфіку надзвичайних ситуацій воєнного характеру. Виявлено ключові фактори, які потребують особливої уваги на різних етапах життєвого циклу цифрових інтервенцій в умовах кризи, зокрема: державна та громадська підтримка, оцінка цифрової готовності, безпека та моделювання загроз, людино-орієнтований дизайн, доступність продукту, мінімізація коду, комунікаційна доступність, цифрова та медична грамотність, моніторинг використання, підтримка користувачів, адаптація та управління змінами, оптимізація ресурсів. Набула подальшого розвитку методологія управління інтервенціями цифрової охорони здоров’я з урахуванням міждисциплінарного характеру цієї галузі, що дозволяє ефективно поєднувати управлінські, медичні та інформаційно-технологічні компетенції при реалізації проєктів цифрової трансформації. Розроблено комплекс науково обґрунтованих рекомендацій щодо створення сприятливого середовища для впровадження інтервенцій цифрової охорони здоров’я в Україні, структурованих за сімома ключовими напрямками відповідно до методологічної рамки ВООЗ: лідерство та управління, стратегія та інвестиції, законодавство та політика, кадровий потенціал, стандарти та інтероперабельність, інфраструктура, сервіси та застосунки. Практичне значення дослідження полягає в тому, що його результати використані на галузевому рівні для підвищення ефективності впровадження цифрових рішень у системі охорони здоров’я через розробку та успішне впровадження ІЦОЗ «АРТпоруч» та «ТЕСТпоруч» на національному рівні. Розроблені підходи використані при реалізації проєктів міжнародної технічної допомоги, що сприяє реформуванню галузі охорони здоров’я та її наближенню до європейських стандартів. Матеріали дослідження використовуються у навчальному процесі Школи громадського здоров’я Національного університету «Києво-Могилянська академія» при викладанні курсу «Електронна (цифрова) охорона здоров’я» для студентів магістерської програми «Менеджмент в охороні здоров’я» та «Громадське здоров’я». Дисертаційне дослідження є самостійно виконаною науковою роботою здобувача. Усі наукові результати, викладені в дисертації, отримані автором особисто. Зокрема, здобувачем самостійно розроблено методологію дослідження, проведено системний аналіз наукових публікацій, нормативно- правових документів та статистичних даних щодо розвитку цифрової охорони здоров’я в Україні та світі, розроблено концептуальну модель управління життєвим циклом інтервенцій цифрової охорони здоров’я, організовано та проведено експертну оцінку запропонованої концептуальної моделі, розроблено та впроваджено інтервенцію цифрової охорони здоров’я «АРТпоруч», проаналізовано її впроваджено та оцінено результати, сформульовано комплекс практичних рекомендацій щодо розбудови середовища цифрової охорони здоров’я в Україні для впровадження ефективних та сталих інтервенцій. Для структурування перспектив впровадження інтервенцій цифрової охорони здоров’я використано матеріали закритого курсу «Digital Health» Гарвардської медичної школи та онлайн бізнес-школи з дозволу адміністрації курсу, що підтверджено відповідним сертифікатом про проходження навчання. При цьому рамка перспектив була суттєво адаптована до українських реалій та доповнена авторськими розробками. У процесі аналізу кейс-дослідження використано дані проєкту «Інновації для подолання епідемії ВІЛ», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID), з офіційного дозволу керівництва проєкту. Результати дослідження висвітлено в 8 наукових публікаціях, з них 5 - у співавторстві з науковим керівником, 5 - в провідних наукових фахових, міжнародних періодичних виданнях України, які відображають основні наукові результати дисертації, 3 - публікації в наукових виданнях, включених до міжнародної наукометричної бази Scopus. Основні положення й результати дисертаційного дослідження оприлюднені на міжнародних науково- практичних конференціях, зокрема на Міжнародній конференції «Unlocking the Acceptance of Digital Health Interventions: Policy, Communication, and User Design Perspectives» (Цюрих, Швейцарія, 2024 р.), Міжнародній науковій конференції «the 21st International Medical Doctoral Conference» (Чеська Республіка, 2024 р.), Міжнародній науковій конференції «The impact of digitalization on healthcare development» (Рига, Латвія, 2024 р.) та Конференції Американської асоціації громадського здоров’я (American Public Health Association Conference, 2024 р.).
  • Thumbnail Image
    Item
    Формування стратегії іміджу ІТ-підприємств в умовах інформаційної економіки : дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії
    (2026) Матвієнко, Олена; Храпкіна, Валентина
    Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 073 "Менеджмент" (07 – Управління та адміністрування). – Національний університет "Києво-Могилянська академія", Київ, 2026. Дисертацію присвячено обґрунтуванню теоретико-методичних основ і розробці практичних рекомендацій щодо формування стратегії іміджу ІТ-підприємств в умовах розвитку інформаційної економіки. У роботі розкрито генезис іміджу країн, міст і підприємств у контексті інноваційно-маркетингових екосистем інформаційної економіки, де успіх залежить від інновацій, технологічного прогресу та безпеки, що є критично важливими для глобальної конкурентоспроможності. Запропоновано комплексний аналіз іміджу цих суб’єктів у контексті інноваційно-маркетингових екосистем, використовуючи системний підхід, що охоплює аналіз взаємозв’язків між ключовими компонентами екосистем та їхнім впливом на формування іміджу. Обґрунтовано пріоритетність іміджу в стратегічному плануванні діяльності ІТ-підприємств, міст та країн. На основі узагальнення теоретичних положень удосконалено категорійний апарат за рахунок сформульованого авторського бачення понять: "імідж", "імідж країни", "імідж міста", "імідж ІТ-підприємств", "ІТ-імідж", "інноваційно-маркетингова екосистема міста", "екосистема ІТ-підприємств", "імідж ІТ-підприємства в інноваційно-маркетинговій екосистемі". Доведено, що рух від іміджетворення до парадигми іміджмейкінгу є генетичним, екосистемно-орієнтованим процесом, ключовим елементом якого є стратегічне управління знаннями, що зумовлено необхідністю адаптації до умов інформаційної економіки та ефективної взаємодії із зовнішнім середовищем з цільовою метою забезпечити контроль, прогнозування та динамічне корегування іміджевих технологій. Проведено дослідження стратегічних трансформацій сучасного ІТ-сектору, діяльності ІТ-підприємств, що дозволило провести періодизацію етапів розвитку менеджменту та економіки, а також визначити особливості їх становлення в умовах активної цифровізації суспільного життя. Ідентифіковано проблемні аспекти та конфліктні питання, характерні для періоду воєнного стану (2022–2024 рр.), які потребують свого системного вирішення на шляху розвитку українського ІТ-сектору. Окреслено та систематизовано чотири ключові підходи до іміджеутворення ІТ-підприємств та особливості їх трансформації у прикладні моделі: ціннісно-орієнтований – крізь призму внутрішньої цілісності організаційної ідентичності; технологічно орієнтований, що фокусується на аргументації в інформаційному просторі технологічної переваги та надійності компанії на ринку; соціально орієнтований (соціально відповідальний), що зосереджується на досягненні позитивної оцінки впливу ІТ-компанії на суспільство та її здатності залучати й утримувати таланти; екосистемний, який реалізується через позиціонування ІТ-підприємства як ключового інтегрованого ядра в широкій мережі партнерів, клієнтів, розробників суміжних технологій, що формує здатність створювати синергію, креативність і сукупну цінність через активну співпрацю на платформеній основі. Як результат, рекомендовано комплексну методику, яка ґрунтується на інтеграції ключових векторів іміджевого позиціонування: автентичності (ціннісно орієнтований підхід), експертності (технологічно орієнтований), соціальної відповідальності (соціально орієнтований) та екосистемності (екосистемний, з орієнтацією на мережу партнерів). Окреслено інструменти стратегічного маркетингу та менеджменту, які рекомендовано залучати до розробки, корегування іміджевої стратегії ІТ-підприємства (PESTLE-аналіз, GAP-аналіз, SWOT-аналіз, "ланцюжок створення іміджевої цінності", метод "7-S"), що дозволяє забезпечити гнучкість та універсальність іміджевого моделювання. Проведено критичний аналіз дієвих практик світового досвіду та управлінських інструментів формування позитивного іміджу таких підприємств, як SAP, Google, Microsoft, Salesforce, Adobe, Amazon, HubSpot, IBM, Intel, Oracle, Shopify, Tesla, Cisco, Accenture, GitHub Apple, NVIDIA, Buffer Group, Mozilla Foundation, які є світовими лідерами в ІТ-індустрії, що дало змогу дослідити зміни їх іміджевих стратегій лідерства. За результатами аналізу встановлено, що ключовими завданнями стратегування іміджу цих компаній є впровадження прозорої політики використання даних, системна робота з масивами Big Data, активна інтеграція ініціатив корпоративної соціальної відповідальності, забезпечення платформеної трансформації бізнес-моделей, розширення екосистемної взаємодії, посилення операційної стійкості, забезпечення стабільності виконання складних проєктів в умовах невизначеності та кризових явищ. Проведено типізацію країн за рівнем сформованості інноваційно-маркетингової екосистемності в умовах розвитку інформаційної економіки: лідери, активні послідовники та країни-споживачі ІТ-технологій і продуктів. Доведено, що ІТ-сектор України характеризується високим рівнем кваліфікації фахівців, розвиненою інфраструктурою та успішним функціонуванням ІТ-компаній, що сприяє формуванню позитивного іміджу держави у цій сфері. Окреслено негативні фактори, що впливають на процес іміджетворення, зокрема дефіцит кадрів, неоднорідність оцінки освітнього рівня, потреба в розвитку бізнес-компетенцій та негативний вплив воєнних дій. Доведено, що реалізація потенціалу ІТ-галузі залежить від ефективності іміджевої стратегії, що вимагає синергії між ІТ-підприємствами та державою. Зазначено, що євроінтеграційний курс формує перспективи для зростання ІТ-сектору через усунення торговельних бар’єрів, інтеграцію в європейський цифровий ринок, інвестиційні надходження, поглиблення співпраці в освіті, захисті інтелектуальної власності та безпековій сфері. Аргументовано, що ключовим пріоритетом для України є забезпечення векторного руху від поточної проміжної третьої позиції до стабільної другої позиції в переліку країн, що є лідерами за рівнем сформованості інноваційно-маркетингової екосистемності та розвитком ІТ-індустрії. Проведено оцінку консолідування ІТ-іміджу України та іміджу ІТ-підприємств, що дало змогу визначити стратегічний напрям формування їхнього іміджу, який ґрунтується на інтегрованому розвитку в межах цільових завдань національної цифрової екосистеми. Такий підхід дозволив визначити в іміджевій стратегії ІТ-підприємств ієрархічну послідовність ключових векторів "фінансова стабільність та стійкість → інформаційна безпека, прозорість → інвестиції в людський капітал → технологічне лідерство та інновації → соціальна відповідальність та сталий розвиток", що дають можливість забезпечити конкурентоспроможність та успішність заходів їх іміджевого спрямування в умовах розвитку інформаційної економіки. Визначено послідовність ключових етапів процесу концептуалізації іміджу в стратегіях ІТ-підприємств: перший – визначення моделі формування іміджу, якої буде дотримуватись ІТ-підприємство в сучасних реаліях розвитку: консервативна, інноваційна, комунікаційно-клієнтська, соціальної відповідальності, інтелектуальна модель лідерства, модель активної цифрової присутності, екосистемна, антикризова або ж прозорості та відкритості; другий – обґрунтування концепції за цільовим підходом (ціннісно орієнтований, технологічно орієнтований, соціально орієнтований та екосистемний, з орієнтацією на мережу партнерів); третій – функціональний (формування та реалізація іміджевої стратегії ІТ-підприємства); четвертий – процесний, що передбачає ринкове позиціонування бренду та платформену взаємодію в системі "ІТ-підприємство – цільова аудиторія – партнери" для зворотного зв’язку й оперативного реагування на ринкові зміни; п’ятий – управлінського впливу, що ґрунтується на визначенні параметрів корекції або трансформації іміджевої стратегії ІТ-підприємства через оцінювання охоплення та сприйняття бренду. Здійснено аналіз основних цілей та завдань визначених етапів концептуалізації іміджу в стратегіях ІТ-підприємств, що дозволило сформувати цілісну управлінську технологію формування стратегії позитивного іміджу на основі використання матричного методу, який дає змогу обирати модель іміджу залежно від наявних ризиків (викликів) та ступеня їх впливу на сприйняття підприємства в мінливому інформаційному просторі. На основі використання матричного методу розглянуто і проаналізовано процес іміджевого моделювання та стратегічного цілепокладання компанії ТОВ "Ємаркет Україна". Сформовано рекомендації щодо удосконалення та застосування аналітико-прогностичної методики визначення пріоритетів іміджевої стратегії лідерства на основі окреслення послідовності управлінських інструментів, технологій оцінки та стратегування базових процесів. Проведено апробацію запропонованої аналітико-прогностичної методики для ТОВ «Ємаркет Україна» на основі застосування: аналітичної матриці «іміджева модель – ризик» в оцінці базової іміджевої моделі на відповідність очікуванням цільової аудиторії та ризикам; PESTLE-аналізу та експертної оцінки у дослідженні екзогенних чинників впливу на ефективність стратегування; кількісних показників (BDI та ROMI) в оцінці поточного іміджу підприємства; методу "7-S" та експертної оцінки для аналізу внутрішнього потенціалу підприємства до можливих змін, іміджевого моделювання та цілепокладання. Застосування комплексної системи аналітичних інструментів, а також моделювання та сценарне планування дозволили визначити стратегічні кроки подальшого зміцнення лідерських позицій компанії на ринку електронної комерції. Обґрунтовано принципи та пріоритети стратегування іміджу ІТ-підприємств на основі їх змістовної інтерпретації, окреслення функціональної ролі в процесі управління. Проведено систематизацію визначених принципів за групами: перша – базові, що є універсальними для всіх ІТ-підприємств: наукової обґрунтованості, цілеспрямованості, системності, планування та корегування дій, аналізу й оцінки, організації та мотивації діяльності, стратегування та концептуалізації планів, контролю, професійної культури, синергетичності знань, управління знаннями; друга – допоміжні, згруповані відповідно до особливостей діяльності ТОВ «Ємаркет Україна». Комплексна імплементація запропонованих принципів дає можливість посилити дію іміджевих проєктів та заходів у напрямах визначення пріоритетів внутрішньої діяльності, зовнішнього впливу та відповідно якості іміджевих заходів на шляху реалізації стратегічної мети компанії. Представлена систематизація принципів стратегування іміджу ІТ-підприємств на основі їх змістовної інтерпретації та окреслення функціональної ролі дала змогу розширити критеріальну оцінку іміджевої діяльності в загальній системі менеджменту та окреслити перспективи для інтенсивного впровадження інноваційно-маркетингових екосистем у процес управління підприємством.