052 Політологія
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing 052 Політологія by Subject "competitiveness"
Now showing 1 - 1 of 1
Results Per Page
Sort Options
Item Політика конкурентоспроможності територій у процесі відновлення України : дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії(2026) Козир, Сергій; Нагорняк, ТетянаДисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 052 "Політологія" (05 "Соціальні та поведінкові науки"). – Національний університет "Києво-Могилянська академія", Київ, 2026. Кваліфікаційна наукова праця є дослідженням політики конкурентоспроможності України та її регіонів в контексті відновлення та розвитку. Автор мав на меті вдосконалити теоретико-методологічні засади дослідження політики формування і розвитку конкурентоспроможності територій у процесі відновлення України з використанням міждисциплінарного інструментарію та запропонувати науково-практичні рекомендації щодо їх використання у державній регіональній політиці. Методологічною основою вивчення політики конкурентоспроможності автором обрано синергію таких міждисциплінарних підходів, як брендинг територій, теорія політичної суб’єктності, інституціоналізм, мережеве врядування (корпоративізм), теорії конкурентоспроможності регіонального розвитку, комʼюнітарний підхід та фреймовий вимір відновлення. Це дозволило виявити кореляцію між показниками суб’єктності території та її конкурентоспроможністю, здійснити аналіз регіонів України в періоди до війни і під час воєнних дій (2013-2014, 2021, 20222-2023рр.), запропонувати шляхи розвитку, вважаючи ключовими характеристиками рівень готовності країни до відновлення, рівень конкурентоспроможності регіонів і набуття ними суб’єктності в умовах війни. Використовуючи широку джерельно-інформаційну базу дослідження – праці українських та іноземних науковців, законодавчі, нормативні акти, офіційні матеріали та статистичні бази Державної служби статистики України, Світового банку, Міжнародного валютного фонду (IMF), міжнародних рейтингів (Індексу глобальної конкурентоспроможності GCI (Global Competitiveness Index); Міжнародного рейтингу глобальних міст GCI (Kerney; Global Cities Index), Індексу ділової конкурентоспроможності BCI (Business Competitiveness Index); Рейтингу конкурентоспроможності IMD (Institute of Management Development); Індексу економічної свободи IEF (The Heritage Foundation & The Wall Street Journal); Індексу людського розвитку (The Human Development Index); Світових індикаторів державного управління WGI (Worldwide Governance Indicators), офіційні відповіді обласних військових адміністрацій (Волинської, Дніпропетровської, Житомирської, Кіровоградської, Одеської, Полтавської, Сумської, Тернопільської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської) на запит щодо показників регіональної статистики, автор зміг продемонструвати використання міждисциплінарного інструментарію та запропонувати науково-практичні рекомендації щодо коригування державної регіональної політики відновлення регіонів України. У дисертації вдосконалено теоретико-методологічні засади дослідження політики формування і розвитку конкурентоспроможності територій у процесі відновлення України шляхом пропозицій авторського потрактування категорій: "політика конкурентоспроможності територій" і "субʼєктність території" та узагальнення підходів до визначення поняття «конкурентоспроможність території». Встановлено, що асинхронність імплементації політики конкурентоспроможності територій має стати стратегічним підходом у процесах відновлення України в 2026-2027рр. У роботі надані концептуальні обґрунтування кореляції індикаторів суб’єктності території та її конкурентоспроможності; доведено, що суб’єктність території здатна бути ресурсом її конкурентоздатності. Експериментальна частина дисертації базується на узагальненні переліку 11 індикаторів оцінки готовності країн до відновлення на основі методик Всесвітнього економічного форуму за пріоритетами та на авторській розробці оцінки конкурентоспроможності територій в умовах відновлення України, що охоплює визначення методики алгоритму розрахунку Інтегрального показника оцінки конкурентоспроможності територій як зваженої середньої п’яти синтетичних показників – індексів: рівня економічного розвитку території, рівня соціального розвитку території; стану демографічної ситуації; доступності публічних послуг та екологічної безпеки та збалансованого природокористування. Також автором побудований Рейтинг конкурентоспроможності територій та запропоновані типології територій відповідно до їх стану та рівня конкурентоспроможності в умовах війни (тилові, деокуповані, прифронтові та тимчасово окуповані (релоковані). У дисертації доведено, що збройна агресія РФ проти України спричинила суттєвий вплив на рівень добробуту населення в країні, що свідчить про вразливість державної регіональної політики України і необхідність формування стійких механізмів відновлення та підтримки внутрішнього попиту. Зроблено висновок про те, що міжнародна фінансова допомога у 2023 - 2024 рр. залишалася ключовим джерелом підтримки державного бюджету України. Основну роль у бюджетній підтримці відіграють Європейський Союз, Міжнародний валютний фонд, Світовий банк та окремі уряди партнерських країн, що підтверджується отриманням значних пільгових кредитів, грантів і позик. Автором проведено порівняльний аналіз показників конкурентоспроможності регіонів України за 2021 і 2023 рр., що продемонстрував збереження лідируючих позицій Дніпропетровської області та покращення показників Тернопільської, Волинської й Полтавської областей. Водночас у прифронтових регіонах відзначено істотне зниження конкурентоспроможності через посилення соціального напруження та руйнування інфраструктури. На тлі перерозподілу позицій в рейтингу, на перші сходинки лідерів вийшли тилові регіони – Тернопільська та Волинська область, що пояснюється не тільки перерозподілом відносних показників, а і також покращенням рівня регіонального управління – значним зростанням кількості проєктів розвитку та обсягами фінансування, залученим для їхньої реалізації. Покращилася ситуація на ринку праці в цих областях – на тлі переміщення бізнесу зросла кількість робочих місць, які забезпечили зниження показника кількості безробітних на 1 вакансію. У результаті повномасштабного вторгнення погіршилися показники конкурентоспроможності Одеської, Житомирської та Черкаської областей. Покращилися відносні позиції в рейтингу Тернопільської, Волинської та Полтавської областей. Найгірші позиції рейтингу конкурентоспроможності у Чернігівської області. Зроблено висновок про необхідність диференційованого підходу до політики відновлення та залучення фінансових ресурсів із урахуванням рівня конкурентоспроможності регіонів. У третьому розділі дисертації автором сформований перелік науково-практичних рекомендацій щодо напрямів відновлення України з урахуванням необхідності асинхронного підходу до механізмів забезпечення їх впровадження. Доведено гіпотезу, що асинхронність результатів відновлення регіонів України може бути зумовлена не лише масштабами воєнних втрат, а різним рівнем інституційної та громадянської самоорганізації територій, що є визначальною в кореляції впливу втрат і конкурентоспроможності територій. Авторська логіка припущення містить такі тези та індикатори дослідження: 1) обсяг воєнних втрат і збитків не є визначальним чинником гальмування розвитку території; 2) самоорганізація території зумовлює кореляцію між втратами та результатами відновлення; 3) конкурентоспроможність локальних територій формується не "після" відновлення, а в процесі реагування на втрати; 4) асинхронність може бути результатом імплементації державних програм відновлення та посилюватися за умов продовження війни; 5) ключовими субʼєктами політики конкурентоспроможності територій є держава, донори і громада (органи місцевого самоврядування, бізнес, інституції громадянського суспільства). Їх ролі, функції та субʼєктність змінюються на різних етапах реалізації політики, як і типи та форми прояву Лідерства – від формального до трансформаційного, здатного створювати нові системи конкурентоспроможних відносин.