293 Міжнародне право
Permanent URI for this collection
Освітньо-наукова програма: Міжнародне право
Browse
Browsing 293 Міжнародне право by Subject "acquis"
Now showing 1 - 1 of 1
Results Per Page
Sort Options
Item Гармонізація митного законодавства України та Європейського Союзу в процесі вступу України до ЄС : дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії(2026) Кириєвський, Олег; Петров, РоманДисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 293 "Міжнародне право" (29 – Міжнародні відносини). – Національний університет "Києво-Могилянська академія", Київ, 2026. У процесі вступу до Європейського союзу, Україна повинна буде повністю прийняти та дотримуватися всього комплексу норм права ЄС. На момент набуття статусу кандидата до ЄС, Україна також знаходилась у процесі виконання низки зобов’язань, що передбачені Угодою про Асоціацію з ЄС (надалі – "Угода"). Водночас, у доктрині тривають дискусії щодо можливої зміни підходу до розширення ЄС. Невизначеність посилює і перспектива митної реформи в ЄС. У цих умовах, актуальним стає пошук можливих спільних рис (знаменників) процесу гармонізації з "acquis" ЄС у митній сфері, що можуть бути корисними як для України, так і для інших держав в процесі вступу, що і стало метою цього дослідження. За результатами виконання завдань дослідження було досягнуто низки спільних знаменників (характеристик) у процесі гармонізації з "acquis" у митній сфері (а також інших, застосовних до процесу гармонізації, висновків). Перш за все, мова про необхідність змістовного, а не формально врахування ознак поняття "acquis вступу". До таких ознак, за результатами аналізу, можна віднести: (a) гнучкість та динамічність, (б) врахування індивідуальних характеристик країни-кандидата, (в) орієнтованість на практичну імплементацію, а не лише на впровадження норм, (г) орієнтованість на практичну імплементацію не тільки до моменту вступу, а й у продовжуваній формі – після вступу, (ґ) гармонізація з "acquis вступу" повинна відбуватись не після виконання вимог Угоди, а одночасно (і узгоджено) із "acquis Угоди", (д) практичне визначення елементів «acquis» буде найефективнішим, якщо воно буде "холістичним", (е) повна гармонізація з "acquis вступу" відбудеться лише в момент приєднання і не вимагатиметься під час переговорів. Крім того, у процесі вступу, необхідним є ширший погляд на обсяг "acquis" у митній сфері – як секторального "acquis", що охоплює не тільки "митне законодавство", чи елементи "митного союзу". Також, можна ствердити про недостатнє застосування Угоди як інструменту вступу і, водночас, недостатність самих механізмів Угоди – в першу чергу, у контексті моніторингу динамічного "acquis" й результатів гармонізації. Також обґрунтовано, що Угода може і має бути основним або ефективним другорядним «інструментом» у процесі вступу у митній сфері. Водночас, її механізми, у контексті митної сфери доцільно переглянути. Як ілюструють результати цього дослідження (унаслідок співставлення ознак "acquis вступу" у митній сфері із процесом та результатами гармонізації): як до набуття статусу кандидата, так і після (навіть попри посилення ролі обумовленості в контексті вступу), зміни у митній сфері на виконання гармонізаційних зобов’язань часто залишались хаотичними і непослідовними. Також, можна чітко відслідкувати не "холістичний", а "почерговий" підхід щодо виконання Угоди та рекомендацій у процесі вступу. Такий підхід може ускладнити й продовжуване виконання зобов’язань у митній сфері після можливого вступу. Першочерговою причиною таких характеристик, окрім невідповідності синтезованим ознакам "acquis вступу" у митній сфері та вузького тлумачення "митної сфери", є недостатність інструментів планування процесу гармонізації на усіх її етапах. Попри індивідуальність процесу планування, це обов’язковий етап гармонізації, що повинен відбуватись як до, так і після набуття статусу кандидата, й може, у значній мірі, спиратись на застосування угод між країнами-кандидатами та ЄС. При цьому, у митній сфері (і не тільки) інструменти планування й до набуття статусу уже можуть передбачати інтеграційну перспективу. Вказаний рівень планування був і залишається відсутнім в Україні. До інших причин можна віднести (a) слабкі інструменти обумовленості, застосовні до «acquis Угоди» (до набуття Україною статусу кандидата); (b) статичний характер частини інструментів щодо гармонізації; (c) надзвичайно амбітні цілі, поставлені у питаннях гармонізації з "acquis Угоди"; (d) відсутність системного і продовжуваного моніторингу питань апроксимації у митній сфері; (e) невчасне оновлення Угоди в частині митної сфери. Крім того, дослідження, опираючись на розуміння "гармонізації", як процесу, що спрямований на досягнення однорідності у практичному застосуванні норм і регуляторного поля, ілюструє, що лише впровадження певних норм у національне законодавство не обов’язково означає (і найчастіше не означає) виконання відповідних зобов’язань. Відповідно, висновки щодо відсотка впровадження норм чи виконання Угоди у митній сфері (у результатах моніторингу) потрібно розглядати скептично. Унаслідок вищенаведеного, у визначенні найновіших рекомендацій ЄС, можна прослідкувати низку парадоксів, зокрема: у наголосі на практичному виконанні й водночас недостатній оцінці можливості виконати нові рекомендації; статичності рекомендацій і водночас більш динамічному відслідковуванні змін; а також - комбінації водночас загальних та дуже вузьких й специфічних вимог. У першу чергу, мова про оновлення Митного кодексу України у 2026 році, що мав би ґрунтуватись на Митному Кодексі Союзу (Union Customs Code), (надалі – "МКС") та інших актах ЄС у митній сфері. Така рекомендація піднімає низку проблемних питань: неможливість застосування низки норм МКС до вступу в ЄС, недостатня динамічність відслідковування змін до «acquis» у митній сфері тощо. На додаток, досвід інших держав свідчить, що ані попередні хвилі розширення, ані поточні держави-кандидати не стикались із такою специфічною вимогою ЄС. Ситуацію також ускладнює реформа митного законодавства ЄС, концепція якої уже фіналізована і передбачає суттєві зміни до митного регулювання. За такого стану справ, Україна, на практиці, може зіштовхнутись з кількома підряд перезавантаженнями митного законодавства. При цьому, наявні інструменти моніторингу відповідної проблематики не відображають. З огляду на наведене, результати дослідження свідчать про потребу критичного перегляду існуючих підходів до гармонізації з "acquis" ЄС у митній сфері. Також дослідження висуває три гіпотези щодо альтернативних кроків у процесі гармонізації: (1) проведення проміжної та критичної оцінки стану гармонізації із орієнтацією на практичне застосування норм (на основі механізмів Угоди); (2) прийняття NPAA1 із врахуванням секторального виміру "митної сфери"; (3) вдосконалення механізмів Угоди через більш динамічне формулювання зобов'язань та посилення ролі Підкомітету з митних питань. Наукова новизна отриманих результатів полягає у тому, що на основі комплексного аналізу зобов'язань України щодо гармонізації з "acquis"ЄС у митній сфері – як за Угодою, так і в процесі вступу до ЄС – вперше здійснено системне дослідження теоретичних аспектів гармонізації, а також тлумачення й визначення обсягу понять, що стосуються митної сфери. Результати дослідження співставлено з практичною характеристикою результатів гармонізації в Україні та враховано дотичний досвід інших держав, виявлено спільні характерні риси (знаменники) процесу гармонізації у митній сфері в умовах невідомості та фактори, що вплинули на такі характерні риси. уперше: ⎯ визначено предметний обсяг "митної сфери" як секторального acquis вступу через співвідношення з поняттями "митний союз" та "митне законодавство", а також обсягом відповідного переговорного розділу; ⎯ здійснено комплексний ретроспективний аналіз процесу гармонізації у митній сфері з "acquis" ЄС за Угодою з моменту набрання нею чинності, а також після набуття статусу кандидата, з’ясовано, чи вплинуло набуття статусу кандидата на результати гармонізації у митній сфері; ⎯ виявлено та охарактеризовано системний розрив між формальним впровадженням норм "acquis" ЄС у митне законодавство України та їх практичною імплементацією на прикладі норм щодо статусу Авторизованого Економічного Оператора (надалі – "АЕО"), процедури спільного транзиту, захисту прав інтелектуальної власності та Конвенції Пан-Євро-Мед, а також санкцій за митні правопорушення; ⎯ узагальнено системні та спільні характеристики (знаменники) у процесі гармонізації з "acquis" ЄС у митній сфері і екстрапольовано їх на найновіші рекомендації ЄС у процесі вступу, а також на перспективу прийняття нового Митного кодексу в Україні та митної реформи в ЄС; удосконалено: ⎯ підхід до розуміння поняття «acquis вступу» у секторальному вимірі, а також доповнено перелік його ознак; ⎯ підхід до "acquis Угоди" як складової частини "acquis вступу" та логічної узгодженості гармонізації у митній сфері в процесі вступу; ⎯ розуміння інструментів Угоди у процесі вступу, виявлено можливі недоліки її застосування і запропоновано рішення для удосконалення ролі Угоди; ⎯ підхід до планування процесу гармонізації з "acquis" у митній сфері з урахуванням досвіду країн Центральної та Східної Європи, а також ⎯ підхід до оцінки результатів гармонізації у контексті практичного застосування (а не лише формальної транспозиції норм); подальшого дослідження потребують: ⎯ запропоновані альтернативні кроки щодо гармонізації з "acquis" ЄС у митній сфері, як альтернатива поточного підходу; ⎯ врахування результатів цього дослідження у перехідному періоді у випадку прийняття нового Митного кодексу в Україні, а також щодо практичних результатів митної реформи та подальшої гармонізації з оновленим "acquis" у митній сфері. Практичне значення отриманих результатів полягає в можливості їх використання: ⎯ у правотворчій діяльності – зокрема, при підготовці та розгляді проєкту нового Митного кодексу України. Крім того, результати дослідження можуть слугувати основою для розробки проєктів інших нормативно-правових актів у митній сфері. Висновки щодо планування процесу гармонізації також застосовні для розробки чи вдосконалення елементів планування такого процесу у митній сфері. ⎯ у науково-дослідній сфері – при дослідженні інших підходів до гармонізації у митній сфері (ідеї щодо таких альтернатив висловлюються в 4 розділі цього дослідження). Також вони можуть стати сходинкою у продовжуваній науковій дискусії щодо підходів до розширення ЄС, про яку йде мова у Вступі до цього дослідження. ⎯ у правозастосовній діяльності – можуть слугувати підставою та методологічною основою для зміни підходу оцінки результатів гармонізації з «acquis» у митній сфері як за угодами про вільну торгівлю, так і в контексті вступу. ⎯ у навчальному процесі – можуть і уже використовуються в розробці та викладанні навчальних програм з права ЄС, зовнішніх зносин ЄС, митного права та міжнародної торгівлі, а також для навчання (тренінгів тощо) представників сфери правозастосування – зокрема представників державних органів, що долучені до процесу планування гармонізації та впровадження гармонізованих норм у митній сфері. Так, зокрема, на основі результатів цього дослідження розроблено та впроваджено курс "Митне право та міжнародна торгівля" в межах освітньо-професійної програми другого ступеня вищої освіти (магістр) Факультету права Закладу вищої освіти "Український католицький університет" (відповідна довідка є Додатком В до цього дослідження).