У статті розглянуто проблему алієнації в "Повісті про санаторійну зону" Миколи Хвильового через поняття паноптикону, інтерпретоване в праці "Наглядати й карати: Народження в’язниці" Мішеля Фуко. Наголошено на тому, що "безґрунтовні романтики", головні персонажі тексту українського письменника, підпадають під тотальний контроль з боку Системи. Звертається увага на ситуацію безвиході як таку та психологічні зміни в характері героя, який поступово втрачає контакт з реальністю. Зроблено висновок, що ситуація безвиході приводить до екзистенційного усвідомлення власної закинутості-в-світ.