Глибину цього фільму повною мірою може збагнути той,
хто втрачав своїх близьких. Уже перший кадр (досить
тривалий) – безлюдна картина морського узбережжя із
самотнім безлистим деревом – налаштовує на оповідь трагічну, вводить у тему "над вічним спокоєм"… Дія розпочинається з моргу, куди батько приїхав за своїм старшим
сином і де відбувається процедура "оформлення" покійника з усіма корупційними деталями, що сприймаються
як дикість: батькові треба викласти чималу суму, аби забрати покійника якнайшвидше. Такий початок вводить
у суть подальшої розповіді: суєтність захланних людей,
нездатних співчувати, з одного боку, і трагедія людини
– з іншого.