Кіно-Театр. 2020. №1

Permanent URI for this collection

https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/19162

Browse

Browsing Кіно-Театр. 2020. №1 by Subject "бесіда"

Now showing 1 - 5 of 5
  • Thumbnail Image
    Item
    Анастасія Бортнік: "Він ішов на смерть заради добра..."
    (2020) Бортнік, Анастасія; Брюховецька, Лариса
    На ХХІІІ Всеукраїнському конкурсі професійних читців ім. Лесі Українки Анастасія Бортнік вирізнялася емоційністю, продуманим вибором творів, умінням передати настрій. 2018 року вона закінчила Волинський коледж культури і мистецтв ім. І. Ф. Стравінського в народного артиста України Анатолія Романюка. Навчається на заочному відділені в Рівненському гуманітарному університеті. Працює у Волинському драматичному театрі ім. Т. Шевченка. Ролі: Галя ("Циганка Аза" Михайла Старицького), Христинка ("Голоси" Мирона Лисака), Ірися в "Енеїді", Лисичка-сестричка в "Козі-дерезі", Дівчина в "Різдвяній ночі" та "Столітті Якова: Перше кохання".
  • Thumbnail Image
    Item
    Андрій Іванюк: "Головна моя тема – війна"
    (2020) Іванюк, Андрій; Швець, Юлій
    Андрій Іванюк 2008 року закінчив Інститут мистецтв Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника з дипломом актора. Вивчав режисуру в КНУТКТ ім. І. Карпенка-Карого. Зіграв низку ролей у театрі й кіно, а також написав сценарії та зняв кілька короткометражних стрічок. Фільм "Східняк" – повнометражний дебют режисера. Більшу частину стрічки ми спостерігаємо за головним героєм на псевдо "Борода" (його темпераментно і з ноткою незламної одержимості проживає в кадрі Богдан Бенюк) – говірким завзятим воякою, добровольцем, якому начхати на військову субординацію і якому до всього є діло. Він – місцевий житель, чудово знає Донбас і характери цих людей та самовіддано захищає цілісність країни. Аби дістати будівельний матеріал для укріплення стратегічної висоти, він у супроводі бійця на псевдо "Режисер", який виконує в сюжеті функцію резонера, на власному легковику рушає в штаб на зустріч зі своїм командиром. Саме ця подорож упродовж доби, непрості ситуації, в які потрапляють герої, галерея різноманітних характерів, як цивільних так і військових, непричесаний та непідроблений досвід війни від першої особи і є предметом зображення в цій стрічці.
  • Thumbnail Image
    Item
    "Берегиня": театр українського фольклору на новому етапі
    (2020) Генсіцька-Семенцова, Ільїна; Котенок, Вікторія
    У лютому 2018-го за результатами конкурсу посаду директора – художнього керівника Київського театру українського фольклору "Берегиня" посіла молода й енергійна Ільїна Генсіцька-Семенцова. Музикант і театрознавець за освітою, близько 15 років вона завідувала літчастиною Київського театру "Колесо", була організаторкою гастролей, фестивалів "Відлуння", "Подія", "AndriyivskyFest" та різних мистецьких проєктів (зокрема "Шана. Гідність. Сводоба. МИ, МАЙДАН"). Окрім того, є автором багатьох публікацій про театр; сім років викладала в НУТКТ ім. І. Карпенка-Карого. За майже рік роботи в "Берегині" вона привела у творчий тонус театр, який за останні роки втратив свою пізнаваність і популярність. Окрім звичної гастрольної і концертної діяльності, яка стала щільнішою, колектив почав показувати вистави на власній сцені, випустив кілька прем’єр за творами українських класиків, здобув нагороди на театральних фестивалях. До нього повернувся інтерес публіки і журналістів.
  • Thumbnail Image
    Item
    Михайло Захаревич: "Театр імені Івана Франка. Сто років народної любові"
    (2020) Захаревич, Михайло; Саква, Олександр
    Що може бути більш хвилююче радісним, ніж ювілей? А що обіцяє незчисленні клопоти, як не ювілей? Так і у франківців: Указ Президента з означенням урочистостей є, коштів – жодних, а 100-річчя театру наближається невблаганно. За цих умов найліпше згадати минуле, аби свідомо і впевнено йти в завтра. Чи є для цього доречніший співбесідник, ніж генеральний директор – художній керівник Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка Михайло Захаревич? Питання риторичне
  • Thumbnail Image
    Item
    Тимур Ященко: "Наше кіно - це патріотичний міф з реалістичним корінням"
    (2020) Ященко, Тимур; Швець, Юлій
    2006 року Тимур Ященко здобув диплом юриста в Черкаському національному університеті. Згодом переїхав до Києва, де зібрав команду однодумців та зняв короткометражний фільм. У 2007–2009 рр. навчався кіновиробництву в школі мистецтв у Стокгольмі та реалізував проєкти ще двох короткометражок. 2014 року закінчив факультет режисури кіношколи в Лодзі. Здобув фінансування та зняв ігровий короткий метр "Лев", як пролог до фільму "U311 “Черкаси”". Живе з сім’єю у Варшаві. На перший погляд романтично безнадійний, але доволі відважний опір ворогу став документальною основою фільму "U311 “Черкаси”" Тимура Ященко за назвою корабля, що, будучи заблокованим, довше за інших у 2014 році тримався на озері Донузлав під час окупації Криму "зеленими чоловічками". Мишко та Лев – звичайні хлопці з українського села, які з абсолютно з різних причин потрапляють на мінний тральщик і стають героями (одними з багатьох) цієї стрічки. Через їхню долю ми спостерігаємо не лише за відомою військовою "інтригою", а й за чимось більш масштабним і драматичним – за смертю й відродженням поняття "військова честь".