Київська академія. Випуск 018
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Київська академія. Випуск 018 by Subject "Lviv"
Now showing 1 - 2 of 2
Results Per Page
Sort Options
Item Бібліотека Львівського єзуїтського колегіуму та її доля після ліквідації Товариства Ісуса(2021) Лоштин, НазарійКнигозбірню колегіуму єзуїтів у Львові традиційно вважають найбільшою та найкраще укомплектованою бібліотекою міста. Її було засновано на початку XVII ст., і вже через століття вона нараховувала близько 12 тис. книг. Хоч велика пожежа 1734 р. нанесла значних втрат бібліотеці, єзуїти відновили книжкове зібрання: кількість томів у ньому на момент ліквідації Товариства Ісуса, як припускають, могла сягати близько 10 ти- сяч. На жаль, це припущення неможливо перевірити, бо досі не знайдено поточного каталогу бібліотеки. У даній статті проаналізовано каталог (рукопис III.12719 з Національної Бібліотеки у Варшаві), укладений колишнім єзуїтом Станіславом Хмельовським за дорученням австрійської влади 1774 р. вже після ліквідації Товариства. Наведений тут перелік засвідчує, що у бібліотеці було не 10, а 5 тис. книг. Це корелюється з інфор- мацію Людвіка Ґжебеня — автора найповнішого на сьогодні дослідження єзуїтських бібліотек на теренах Речі Посполитої. Після 1773 р. бібліотека львівських єзуїтів надалі функціонувала. За рішенням віденської влади її перетворили на публічну — першу книгозбірню такого типу в місті. Водночас вона забезпечувала навчальний процес в освітніх закладах, що діяли у Львові. Нею користувалися вчителі, духовенство та чиновники, про що свідчать записи у рукописі III.12719. Від 1784 р. колишня єзуїтська бібліотека стала частиною книгозбірні Львівського університету.Item Передумови заснування колегіуму Товариства Ісуса у Львові(2021) Друздєв, ОлегСтаттю присвячено розгляду передумов формування колегіуму Товариства Ісуса у Львові в другій половині XVI ст. Аналізуючи студії з історії Товариства єзуїтів, легко зауважити помітний ухил в сторону досліджень їхньої освітньої діяльності, натомість практично немає праць, які б ілюстрували розвиток певного осередку в контексті тогочасних подій. Звідси — велика кількість термінологічних і фактографічних неточностей, зокрема тракту- вання діяльності єзуїтів лише з перспективи освітньої складової. З огляду на це, метою даної статті є спроба розглянути передумови формування осередку Товариства у Львові. Завдання статті — реконструювати за джерелами мотиви й плани самих єзуїтів при заснуванні даного осередку. Вагому роль у розгляді цього питання відіграють матеріали, що ними керувалося Това- риство: передусім статутні документи — Формули Інституту Товариства Ісуса (які складаються з апостольських листів, виданих папами Павлом ІІІ та Юлієм ІІІ) та Конституції Товариства Ісуса. Завдяки ним можна уточнити низку термінологічних питань, а також сам механізм функціонування єзуїтських осередків. Не менш важливою є й пістолярна спадщина, дотична поточних на той час справ. Зокрема, аналізуючи документи, можна зауважити, що Товариство мало самостійні плани щодо розбудови власної мережі, а також не ставило за мету лише навчання дітей. Приміром, Річ Посполиту розглядали як територію, придатну для місіонерства та подальшого руху на Схід. Окрім того, простежуються плани заснування львівського осередку в статусі колегії задовго до офіційного запрошення перших монахів до міста. Значну увагу в статті приділено трактуванню поняття "колегіум", важливого для розуміння мотивів заснування осередку у Львові та пояснення його подальшої діяльності.