У статті простежується процес поєднання та руйнування радянського та християнського міфів у творах «селянської трилогії» М. Куліша, що відбувається за рахунок встановлення знаку рівності між християнським та радянським світами та постійної гри з основними концептами – хліб, церква (релігія) та опіум (самогон). Через зазначені концепти до текстів залучаються елементи поетики символізму та експресіонізму, що свідчить про модерністський характер «селянської трилогії» М. Куліша.