072: Філологічні науки
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Ф. В. фон Шеллінґ: міфотворець на перепуттях модерну(2007) Шалагінов, БорисУ статті розглядаються основні аспекти естетичного вчення Ф. В. фон Шеллінґа, зокрема його теорія міфу, відповідно до програми магістерського курсу "Німецький романтизм".Item Українські інспірації словенського модернізму (на прикладі «Думи» Отона Жупанчича)(2007) Сергієнко, О.У статті аналізується вплив поезії Тараса Шевченка та фольклорної творчості козацької доби на молоду генерацію словенських поетів кінця ХІХ століття, що разом із іншими факторами спричинився до появи унікального в історії словенської літератури явища – Словенської модерни. У цьому контексті автор акцентує увагу на творі Отона Жупанчича «Дума» як на вершинному здобутку словенського модернізму та розглядає особливості його інспірування українською літературою.Item Проблема літературних поколінь: «період безчасся» і українська поезія 70-х років ХХ ст.(2007) Свято, РоксоланаСтаттю присвячено українській поезії 1970-х років, а власне, проблемі співіснування різних літературних поколінь упродовж цього періоду. Через літературний аналіз авторка виходить до з’ясування етичних та естетичних відмінностей двох сусідніх генерацій, наймолодша з яких, здається, вже цілковито випадає з соцреалістичної епохи.Item Лицарсько-містичний ідеал у "Житії Дон Кіхота і Санчо" М. де Унамуно(2007) Пронкевич, ОлександрТема статті – розгляд стратегій конструювання іспанської національної ідентичності у відомому есе Мігеля де Унамуно "Житіє Дон Кіхота і Санчо". Мислитель перетворює міф про Дон Кіхота на наратив про ідеального лицаря, наслідування якого подає приклад особистісного й національного відродження. Унамуно розглядає образ Дон Кіхота в оточенні кастильських культурних героїв. Значна увага в статті приділяється унамунівській реінтерпретації пригод Дон Кіхота порівняно з життям засновника ордену єзуїтів Ігнатія Лойоли.Item Автопереклад як особливий вид перекладу(2007) Погинайко, О.In her paper Olga Pogynaiko investigates the characteristic features of self-translation, in which the border between translation and rewriting becomes erased. The author-translator rewrites the text according to his own idea of his future reader, and the purpose the translation should fulfill. The resulting changes are of such significance that the translation turns into a new parallel original text. The investigation demonstrates how the reader’s reception of the original text influences its literary transformation in a self-translation.Item Творча дихотомія Аркадія Любченка(2007) Пізнюк, Л.The article deals with Arkadij Liubchenko’s works of the 1920s and 1930s. Crises, turning points in the author’s creative intensions, and the process of the adaptation of his style to the method of social realism are analyzed.Item Невербальні означники поетичного тексту: мовчання як іншість у «Примітивних формах власності» Андрія Бондаря(2007) Нарчинська, Т.Застосування інструментарію невербальної семіотики дозволяє прочитувати вірші А. Бондаря в опозиціях слова та мовчання. Заперечення метафори як способу порозуміння спонукає шукати автора нових комунікативних форм, котрі змогли б унаочнити розрізненість себе та Іншого в ролі пародійованого українського канону, відтак до складу «примітивних» форм власності зараховується насамперед словесна форма комунікації, а відмова поета від метафори стає основною точкою для прокреслення лінії між «своїм» і «чужим».Item Проблематика німецькомовних літературознавчих праць Освальда Бургардта(2007) Котенко Н.У статті проаналізовано німецькомовні літературно-критичні праці Освальда Бургардта (Юрія Клена), написані на еміграції у 1930–1940-х роках, розглянуто, зокрема, такі аспекти його досліджень, як лейтмотивний аналіз, теорія перекладу, компаративістика.Item Про один загадковий вірш В. Свідзінського та контексти його розуміння(2007) Кісельова, Л.У статті досліджено взаємодію літературного слова й фольклорних семантичних структур. Вірш В. Свідзінського "Сарай" розглянуто як зразок "семантичної поетики". Проаналізовано також інтертекст Клюєва в тексті Свідзінського.Item Виміри філософської герменевтики(2007) Квіт, СергійСтаттю присвячено проблемі з’ясування значення філософської герменевтики та її місця в методологічному полі. Аналізуються також можливі вияви практичного застосування і втілення філософської герменевтики. Розглядається герменевтична традиція, що перебуває в «онтологічному горизонті», представленому М. Гайдеґґером.Item Мотив гріха в поезії Василя Стуса(2007) Єгорченко, М.На основі аналізу поетичних текстів Василя Стуса авторкою виділено три площини (лінгвістичну, релігійну й концептуальну), у межах яких розглянуто функціонування мотиву гріха. Лінгвістична площина передбачає розгляд концепту гріха з точки зору лінгвокультурології – таким чином можливо відстежити, як відбувається реактуалізція концепту в поезії Стуса. Релігійна площина дає підстави розглядати пов’язані з концептом гріха мотиви й сюжети – первородного гріха, гріховності світу, серця як духовного локусу, кари Божої, покутування чужих гріхів та ін. Виявлено також інтертекстуальні референції до «Саду Божественних пісень» Григорія Сковороди, пов’язані з мотивом гріха. У межах концептуальної площини розглянуто зв’язок поетової концепції творчості з мотивом гріха.Item Контамінація християнського та радянського міфів у «селянській трилогії» Миколи Куліша(2007) Гай, Є.У статті простежується процес поєднання та руйнування радянського та християнського міфів у творах «селянської трилогії» М. Куліша, що відбувається за рахунок встановлення знаку рівності між християнським та радянським світами та постійної гри з основними концептами – хліб, церква (релігія) та опіум (самогон). Через зазначені концепти до текстів залучаються елементи поетики символізму та експресіонізму, що свідчить про модерністський характер «селянської трилогії» М. Куліша.Item Поетичний візіонеризм Лесі Українки(2007) Агеєва, ВіраУ статті аналізується феномен поетичного візіонеризму, зокрема "комплекс Кассандри" у творчості Лесі Українки. Йдеться про ті тексти, де авторка фіксує певний містичний, віщунський досвід, долучення до інших вимірів сприймання дійсності, зокрема й часу, який за певних обставин перестає сприйматися як лінійний. Сьогодні поетичний візіонеризм вивчається трансперсональною психологією, яка з допомогою традиційних (від античних, шаманських, буддійських тощо) та нових психотехнік пробує знімати бар’єри, які заважають доступу до трансцендентних вимірів. Зіставляються, зокрема, художні тексти Лесі Українки з описами тих психічних станів, що їх поетка представляє як автохарактеристики у численних листах до Ольги Косач, Людмили Старицької-Черняхівської, інших адресатів.