У програмній статті Іван Миколайчук аналізує етичні та філософські засади акторської професії, спираючись на досвід навчання в майстерні Віктора Івченка. Автор розкриває поняття "святого голоду" до творчості як головного рушія митця, протиставляючи його професійному самозаспокоєнню. Миколайчук пропонує метафоричну класифікацію кінотворів ("фільм-комора", "фільм-собор", "фільм-університет"), де місце актора визначається рівнем інтелектуальної та духовної співпраці з режисером-будівничим. Особливу увагу приділено проблемі натхнення в умовах планового кіновиробництва та необхідності якісно нової форми діалогу з освіченим глядачем, який став вимогливим суддею сучасного мистецтва.