Спогади (історія НаУКМА, історія, політика)
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Спогади (історія НаУКМА, історія, політика) by Subject "Олексій Гарань"
Now showing 1 - 2 of 2
Results Per Page
Sort Options
Item Про "еволюцію русифікованого хлопця" : "Ми були наївними, не розуміючи всієї спадщини СРСР, тому не передбачили як уся ця комуністична номенклатура швидко трансформується в "партію влади", прибираючи все до своїх рук", - Олексій Гарань(2021) Гарань, ОлексійУ останні місяці на календарі низка ювілейних дат. 30 років відновлення незалежності України, яке країна відсвяткувала 24 серпня. 30 років з початку відродження Києво-Могилянської академії (19 вересня 1991 року видано розпорядження голови Верховної Ради "Про відродження Києво-Могилянської академії", було створено Університет Могилянки на історичній території Києво- Могилянської академії). 25 років з дня виходу першого номера всеукраїнської щоденної газети "День" (11 вересня 1996 року), яка досі зберігає реноме одного з найкращих видань країни. Це стало приводом, щоби до нас у гості завітав професор політології НаУКМА, науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" Олексій Гарань. Розмову ми почали з актуальних питань політичного процесу України, відповіді на які можна прочитати в першій частині інтерв’ю "Криза на "екваторі". Сьогодні ж пропонуємо вашій увазі другу частину інтерв’ю, яка відправляє нас у віддалені 1990-ті.Item Час плинний, Академія вічна, або мої професори та вибори Президента(2019) George, VyshnyaМені випала честь свого часу навчатися в університеті "Києво-Могилянська Академія". Серед моїх колег-студентів було багато яскравих особистостей, а значна кількість моїх професорів були справжніми світилами в своїх галузях. Перебіг нещодавньої кампанії з виборів Президента України дозволив мені пересвідчитися в правдивості двох нижче наведених тверджень: Мої професори з Могилянки здатні навчати мене й сьогодні, через двадцять років після мого випуску з Alma Mater Більшість з моїх професорів залишаються моральними авторитетами для мене - так, як це було колись під час мого навчання Власне, цей есей - спроба пригадати події січня - квітня 2019 року, завдяки яким я вкотре відчув гордість через свою причетність до Всесвіту Могилянки. І завдяки яким я нарешті зрозумів справжній сенс пророчого афоризму Володимира Полтавця: "Час плинний, Академія вічна". Я згадуватиму як конкретні персоналії, так і робитиму певні узагальнення. Це є моєю власною неформальною ‘Scrum/Agile Retrospective’ в царинах, далеких від проектів розробки програмного забезпечення.