Статтю присвячено проблемі актуалізації міфоритуальних форм у поезії вісімдесятників.
Зокрема розглянуто структуротворчу роль міфологеми космічної ієрогамії у поетичному тексті.
Підкреслено, що в ліриці вісімдесятників актуалізуються архаїчні уявлення про ерос як про
універсальний космотворчий принцип, а еротичне єднання осмислюється як ритуальний акт, що
сполучає небесне й земне.