Центр досліджень екосистем, змін клімату та сталого розвитку НаУКМА
Permanent URI for this collection
Центр створено у грудні 2008 року. Мета його діяльності – проведення досліджень в галузі вивчення природних та штучних екосистем, фітоценології, екології рослин, ландшафтної екології, сталого розвитку; технічне, інформаційне та методичне забезпечення навчальних курсів та наукової роботи студентів, аспірантів та слухачів PhD програми з екології, а також підготовка академічних, освітніх видань, участь в міжнародному науковому співробітництві.
Browse
Browsing Центр досліджень екосистем, змін клімату та сталого розвитку НаУКМА by Title
Now showing 1 - 14 of 14
Results Per Page
Sort Options
Item 50 рідкісних рослин Донеччини : атлас-довідник(2017) Перегрим, М.; Василюк, Олексій; Бронсков, О.; Бронскова, О.; Ширяєва, Д.; Спінова, Юлія; Коломицев, Г.; Марущак, О.; Оскирко, О.Атлас включає відомості про 50 видів рослин, поширених на території Донецької області, що потребують охорони, та актуальні відомості про їх поширення. Атлас розрахований на зацікавлених школярів, вчителів, студентів, краєзнавців та інших жителів Донецької області, що бажають вивчати природу рідного краю. Для включення у це видання відібрані лише такі види рослин, що можуть бути достовірно впізнані школярами. За задумом авторів, поширення інформації про рідкісні види рослин, які легко упізнати, повинно зменшити кількість випадків їх знищення, а також долучити широке коло громадськості до збору наукових відомостей про поширення зникаючих видів рослин.Item Direct and indirect drivers of change in biodiversity and nature's contributions to people: [book chapter](2018) Elbakidze, Marine; Hahn, Thomas; Zimmermann, Niklaus; Dawson, Lucas; Andersen, Jesper H.; Andreev, Alexei; Spinova, YuliiaChapter 4 "The IPBES regional assessment report on biodiversity and ecosystem services for Europe and Central Asia"Item Interactive exercises and games for sustainable development goals: How to develop sustainability competencies in higher education?(2020-09-09) Kozak, OlenaThe article is dedicated to the idea of including Sustainable Development Goals (SDGs) in any discipline in higher education for the development of sustainability competences. The article analyses possible interactive exercises and games for all 17 SDGs. It also includes the analysis of sustainability competences provided by each game or exercise, as well as disciplines in which it can be used. This author recommends using interactive exercises and games for SDGs in higher education as effective and powerful instruments for promoting sustainability issues and developing students’ competencies.Item Аналіз космічних знімків у геоінформаційних системах : робочий зошит. Частина 2(2021) Бабійчук, Світлана; Кучма, Тетяна; Юрків, Лілія; Томченко, Ольга; Довгий, СтаніславРобочий зошит є практичним доповненням навчально-методичного посібника "Дистанційне зондування Землі: аналіз космічних знімків у геоінформаційних системах" (С. О. Довгий, С. М. Бабійчук, Т. Л. Кучма, О. В. Томченко, Л. Я. Юрків). Практичні роботи, що містяться в робочому зошиті, укладені з метою познайомити читача з можливостями застосування відкритого програмного забезпечення – Quantum GIS у дослідженнях, зокрема кліматичних, гідрологічних, лісових, сільськогосподарських тощо. Робочий зошит може використовуватися методистами і керівниками секцій системи Малої академії наук України, вчителями й учнями шкіл, ліцеїв, гімназій в освітній та дослідницькій діяльності, а також усіма, хто прагне самостійно опанувати основи дистанційного зондування Землі.Item Втрачені об’єкти та території природно-заповідного фонду(Видавництво «Компанія “Манускрипт”», 2021-03-01) Василюк, Олексій; Оскирко, Олександра; Марущак, Олексій; Спінова, Юлія; Дятлова, Олена; Василюк, Олексій; Оскирко, ОлександраНа 2020 рік в Україні налічують 8 512 територій та об'єктів ПЗФ загальною площею 4 085 862 гектарів, тобто близько 6,8 % площі нашої держави. Створення цих об'єктів має понад 100-річну історію. Проте, рідко коли вголос говорять, що у минулому територій природно-заповідного фонду було значно більше і велику їх кількість ліквідували рішеннями державних органів різного рівня. Або ж навпаки — через якийсь час після створення окремі об'єкти ПЗФ перестали згадувати у офіційних переліках, хоча офіційно вони не були ліквідовані. Протягом 6 років ми знайшли відомості про 2362 випадки скасування об’єктів і територій ПЗФ загальною площею понад 123 336 га. Це становить 21,7 % від всіх створених ПЗФ за кількістю та 3,23 % за площею. Видання, яке ви тримаєте у руках є каталогом офіційної інформації про такі втрачені території. Водночас каталог не може вважатись вичерпним зібранням інформації про них, адже частина рішень, якими створювались або скасовувались колишні ПЗФ до нашого часу не збереглась. Довідник буде цікавий краєзнавцям, історикам, природоохоронцям, гро- мадським організаціям, органам місцевого самоврядування, земельних ресурсів та працівникам сфери охорони довкілля.Item Ерозія ґрунтів як чинник опустелювання агроландшафтів України(2021-10-16) Тараріко, Олександр; Ільєнко, Тетяна; Кучма, Тетяна; Білокінь, ОленаНаведено опис типової структури агроландшафтів України та найпоширеніших дегра даційних процесів. Масштабними серед процесів деградації ґрунтів є водна і вітрова ерозії, що супроводжується падінням родючості ґрунтів, втратами вологи на по- верхневий стік, забрудненням атмосферного повітря, поверхневих вод та деградацією малих річок. Проаналізовано площі посіву основних культур за 1990–2020 рр. у розрізі адміністративних областей за даними Державної служби статистики України, а також динаміку середньої суми температур за вегетаційний період у 1982–2019 рр. за супутниковими даними. Супутникові дані Sentinel-5P були використані для аналізу поширення масштабної пилової бурі у зоні Полісся у квітні 2020 р. У результаті потеп ління клімату та економічних чинників значно збільшилась площа посівів кукурудзи та соняшнику, що за посилення зливового характеру опадів, а також вітрового режиму в результаті змін клімату, створило умови для інтенсифікації водної і вітрової ерозій в агроландшафтах. Типовим для умов Полісся є локальний прояв вітрової ерозії пере- важно на пересушених торф’яниках та зв’язно-піщаних ґрунтах. Однак навесні 2020 р. вперше спостерігалась масштабна пилова буря на території Українського і Біло- руського Полісся на площі близько 3,5 млн га. Збільшення ризиків прояву ерозійних явищ унаслідок змін клімату та сучасної сільськогосподарської діяльності потребує удосконалення не лише державної системи управління земельними ресурсами, але й більш досконалої системи агроекологічного моніторингу, науково-методичного та інформаційно-консультативного забезпечення регіональних органів управління, землевласників і землекористувачів. З метою реалізації державної політики та ко- ординації робіт із питань раціонального використання і охорони ґрунтів, боротьби з їх опустелюванням та деградацією, а також адаптації систем землекористування до змін клімату запропоновано на базі існуючих профільних підрозділів центральних і регіональних органів управління в системі Міністерства аграрної політики та продо- вольства України створити орган «Моніторингу, землеустрою та охорони ґрунтів».Item Звіт Вишенської І.Г., канд. біол. наук, доцента кафедри екології, керівника Центру досліджень екосистем, змін клімату та сталого розвитку НАУКМА про виконання проекту "Аналіз видового різноманіття дослідних полігонів, визначення созологічної цінності окремих ділянок та їх ролі у збереженні екомережі степової зони" іменного фонду Мирослави Іванців МБФВКМА(2020) Вишенська, ІринаЗвіт містить відомості про мету, результати роботи, виконавців проєкту.Item Звіт по проекту "Ретроспективний аналіз видового різноманіття та продуктивності екосистем природно-заповідних об'єктів України"(2020-01-20) Вишенська, ІринаЗвіт містить відомості про мету, результати роботи, виконавців проєкту.Item Новые степные заказники в Донецкой области(2019) Спинова, Юлия; Василюк, АлексейСтепная зона занимает почти половину Украины (приблизительно 40%), но она так широко преобразована (распахана, застроена, нарушена карьерами и отвалами, засажена лесополосами), что площадь сохранившихся степных экосистем не превышает 3% территории страны. Казалось бы, крайне важно обеспечить сохранение хотя бы этих оставшихся степей. Однако в природно-заповедном фонде (ПЗФ) всех степных областей Украины имен но степи представлены хуже любых других типов экосистем. Например, в Луганской области доля степных участков в составе ПЗФ составляет 29% его общей площади* – и это, видимо, наивысший показатель среди всех областей степной зоны. Притом именно области степной зоны – неизменные аутсайдеры по обеспеченности территориальной охраной природных экосистем вообще. Из областей, имеющих наименьшую площадь ПЗФ, шесть – степные: Днепропетровская, Донецкая, Кировоградская, Николаевская, Луганская и Харьковская (всего в стране 26 административных единиц областного уровня). По- казателен также пример Донецкой области: леса и морские акватории двух национальных парков ("Святые Горы" и "Меотида") составляют 65% всего ПЗФ области, 2/3 остальной площади приходится на искусственные лесонасаждения и только около 12% остается меловым обнажениям и зональным настоящим степям. Немного утрируя, можно утверждать, что в структуре земельных площадей Украины меньше всего ПЗФ именно в степной зоне и меньше всего в нем сохраняются именно зональные степные экосистемы.Item Новые степные заказники созданы в двух областях Украины(2017) Спинова, ЮлияСтатья в информационно-аналитическом издании "Степной бюллетень".Item Перспективні для включення до Смарагдової мережі території Олександрівського району Донецької області(2017) Спінова, ЮліяНаукова праця учасника семінару "Мережа NATURA 2000 як інноваційна система охорони рідкісних видів та оселищ в Україні", що відбувся 15 лютого 2017 р. в м. Київ.Item Про необхідність включення до Смарагдової мережі деяких територій ПЗФ Донеччини: [препринт](2017) Василюк, Олексій; Коломицев, Г.; Спінова, ЮліяДоповідь на Всеукраїнській науково-практичній конференції "Заповедное дело в Степной зоне Украины", 14-15 березня 2017 року.Item Радіоекологічне районування ландшафтів як різновид прогнозного радіоекологічного моніторингу(2021) Кучма, Тетяна; Райчук, Людмила; Швиденко, ІринаРадіоекологічне районування ландшафтів належить до способів наукового дослідження стану радіоекологічного забруднення території і призначений для врахування ступенів ризиків, що виникають внаслідок забруднення сільськогосподарських та природних екосистем радіонуклідами, на стадії планування виробництва, інформаційного забезпечення вирішення проблем оздоровлення довкілля у контексті радіаційного забруднення, забезпечення умов, сприятливих для життєдіяльності людей та господарської реабілітації забрудненого радіонуклідами регіону. Спосіб базується на використанні відкритих безкоштовних базових картографічних шарів та супутникових знімків, а їх обробка здійснюється у безкоштовному ГІС-програмному забезпеченні.Item Смарагдова мережа Донецької області(Харківська книжкова фабрика "Глобус", 2018) Василюк, Олексій; Спінова, Юлія; Садогурська, С.; Бронскова, О.; Казарінова, Г.; Бронсков, О.; Гончаров, Г.; Чусова, Ольга; Яроцька, М.; Куземко, Анна; Вашеняк, Ю.; Щерба, Ю.; Залевський, В."Смарагдова мережа Донецької області" є першим в своєму роді регіональним виданням, присвяченим формуванню Смарагдової мережі. Передусім, книжка містить базову інформацію про саму мережу, процедури її створення та функціонування. Також, у виданні зібрана інформація про всі існуючі території Смарагдової мережі, території, що знаходяться на етапі проектування, та ті, що лише розглядаються як перспективні, але до цього часу робота щодо них ще не почалась. Ця інформація в узагальненому вигляді публікується вперше. Видання розраховане на широке коло читачів: науковців, природоохоронців, працівників установ природно-заповідного фонду, студентів та викладачів природничих спеціальностей, вчителів, учнів та краєзнавців. Також, без сумніву, видання буде корисним для представників об’єднаних територіальних громад, в межах яких розміщені "смарагдові" території.