Київська академія
Permanent URI for this community
Київська Академія – міждисциплінарний науковий журнал, присвячений дослідженню спадщини Києво-Могилянської та Київської духовної академій , а також історії якнайширше витлумаченої освіти/освіченості на території України. На сторінках видання піднімається різноманітне коло питань - від історії персоналій та студентсько-професорського повсякдення до осмислення філософських і теологічних доктрин, від вивчення рівня письменності та організації і форм діяльності навчальних закладів до специфіки «освітнього коду» у той чи той період, сприйняття освічених/неосвічених людей, мотивації потреби шкільного знання тощо. Щорічник містить також рубрику рецензій та оглядів і публікує документи та матеріали на зазначену тематику. Видається НаУКМА з 2004 року: спочатку як окремий (35-й) том Наукових записок НаУКМА, з 2005 - окремим виданням. Від 10-го випуску всі статті журналу проходять попереднє анонімне рецензування. З 2016 р. журнал має окремий сайт (http://ka.ukma.edu.ua).
Browse
Browsing Київська академія by Title
Now showing 1 - 20 of 253
Results Per Page
Sort Options
Item Akademia Kijowsko-Mohylanska w polskiej literaturze historycznej(2006) Chynczewska-Hennel, TeresaArtykui poswiqcony oglqdu prac historycznych, dotyczqcych Akademii Kijowsko-Mohylahskiej rowniez postaci Piotra Mohyly, publikowanych w jZZyku polskim. Poczqtek tych zainteresowah badaczamy polskimi odnosi sie do konca XIX - poczqtku XX wieku, czyli publikacji ksiqgi Aleksandra Waleriana Jablonowskiego. Podkreslono ze interes do Akademii, nie zawsze rowny, nasilil siq w latach 90-ch w zwiqzku z problematykq ukraihskq w cza- sach nowozytnych.Item Alfons Brüning. Unio non est unitas. Polen-Litauens Weg im konfessionellen Zeitalter (1569-1648) (Wiesbaden: Harrassowitz Verlag, 2008. 411 S. (Forschungen zur osteuropäischen Geschichte, 72)) : [рецензія](Laurus, 2013) Маслійчук, ВолодимирРецензія на книгу Альфонса Брюнінґа "Unio non est unitas. Polen-Litauens Weg im konfessionellen Zeitalter (1569-1648). - Wiesbaden : Harrassowitz Verlag, 2008. - 411 s." Книжка Альфонса Брюнінґа постала як доопрацьована дисертація, захищена 2005 р. у Вільному Університеті Берліна, що, очевидно, вплинуло на неоднорідність її структури, де два перші розділи, по суті, мають вступний характер та менші за обсягом порівняно з двома наступними. Утім, це почасти виправдано з огляду на концептуальні пропозиції Автора, на яких передусім і зупинюся, оминаючи часткові та фактологічні моменти.Item The Embassy of Lazar Baranovych to Moscow in 1684: Gifts, Requests, and Expenses(2017) Sakal, IevgeniiaThe paper offers the materials of Lazar Baranovych’s embassy to Moscow in 1684. This is the first publication of the documents. They include three letters of Baranovych to tsars Ivan and Peter Alekseyevich, the regent Sophia Alekseyevna and Prince Vasilii Vasil’evich Golitsyn; their replies; records of expenditures, and the record of a court case about the robbery of the envoys. The letters mostly concern themselves with books that Baranovych’s envoys brought to Moscow and some favors that the archbishop expected in return. The material informs us about the circulation of books in the early 1680, diplomatic gift-giving and networking. The documents also serve as a fine example of office administration concerning Moscow-Ukrainian relations.Item Fedyukin, Igor. The Enterprisers. The Politics of Schools in Early Modern Russia (Oxford: Oxford Univercity Press, 2019), 318 р.(2019) Маслійчук, ВолодимирРецензія на книгу Fedyukin, Igor. The Enterprisers. The Politics of Schools in Early Modern Russia (Oxford: Oxford Univercity Press, 2019), 318 р.Item "Fruit of Hope": Recruitment of Kyiv Academy Students to the Hospital Schools in the Mid-Eighteenth-Century Russian Empire(2024) Pasichnyk, KaterynaУ статті на основі аналізу перших кампаній з набору вихованців Київської академії до госпітальних шкіл у Санкт-Петербурзі та Москві в середині XVIII ст. розглядається вибір студентами медичної кар’єри як способу соціальної мобільності. Дослідники давно відзначають, що студенти з Гетьманщини та Слобідської України були цінним внутрішньоімперським джерелом майбутніх медичних чиновників. Менше відомо про можливі мотивації охочих вивчати медицину з огляду на їхнє соціальне походження. У статті стверджується, що медична кар’єра була активним вибором для соціального просування, який робили не лише діти духівництва, а й козаки та посполиті. Серед охочих розпочати медичну кар’єру були і міщани. Для представників козацької еліти в досліджуваний період медична служба залишалася малопривабливою. У статті проілюстровано процес освітньої інтеграції багатьох студентів з нижчих соціальних станів на шляху до участі в імперському проєкті як медичних чиновників. Спочатку розглянуто формування траєкторії соціального просування під впливом політики імперської медичної адміністрації, як задекларованої, так і реалізованої. Далі йдеться про подорожі студентів до столиць у світлі викликів, з якими вони стикалися, і рішень, які вони приймали на шляху до лікарської професії. Наприкінці проаналізовано соціальне походження студентів та їхню академічну успішність, аби зрозуміти, що означав вибір медичної професії для різних соціальних груп та наскільки цей шлях соціальної мобільності був інклюзивним.Item Haeretici prohibiti: заборонені книги у бібліотеці єзуїтського колегіуму в Перемишлі (за матеріалами інвентаря 1774 р.)(2016) Лоштин, НазарійСтаттю присвячено перелікові книг, заборонених для доступу у бібліотеці колегіуму Товариства Ісуса у Перемишлі. Ідентифікацію та аналіз цієї літератури здійснено на основі рукописного інвентаря бібліотеки, що його уклав у 1774 р., після ліквідації Товариства Ісуса, Станіслав Хмельовський. Загальна кількість книг Перемишльської бібліотеки охоплювала 6985 позицій, а до групи "haereteci prohibiti" було внесено 137 видань, з яких вдалося ідентифікувати 102. У статті ці праці умовно поділено на п’ять підгруп: 1) твори ренесансних гуманістів, 2) протестантські автори, 3) православні автори, 4) книги з окультизму, магії та демонології, 5) "книги таємниць". До першої підгрупи увійшли твори Еразма Ротердамського та Ніколо Мак’явелі, до другої - праці протестантських мислителів (Ян Гус, Мартін Лютер, Філіп Меланхтон, Жан Кальвін, Теодор Беза, Ян Крель та інші), до третьої - трактати Лазаря Барановича та Йоаникія Ґалятовського, до четвертої - книжки Мартіна Дельріо, Бартоломео Спіни, Ніколя Ремі та ін., до п’ятої - твори Джамбатісти делла Порта та Йогана Якоба Веккера. Реконструкція переліку заборонених книг у бібліотеці Перемишльського колегіуму дає змогу детальніше пізнати інтелектуальні запити духовенства, а також дослідити, які тексти єзуїти могли використовувати для полеміки з іновірцями.Item Ivanov, Andrey V. A Spiritual Revolution. The Impact of Reformation and Enlightenment in Orthodox Russia (Madison: The University of Wisconsin Press, 2020), xv, 363 pp. : [рецензія](2023) Carras, IannisAndrey V. Ivanov’s "A Spiritual Revolution. The Impact of Reformation and Enlightenment in Orthodox Russia" (University of Wisconsin Press, 2020) is a work on the impact of the Reformation and the Enlightenment across Russian imperial lands during the long 18th century. Expanding on the narrative schemes proposed by Georges Florovsky (1893–1979) and adopted by Gregory Freeze, "A Spiritual Revolution" argues that Reform paved the way for Enlightenment. Both Reform and Enlightenment constituted stage posts in Russian imperial modernization. At the same time the Russian 18th century broke with previous patterns of thought and ideologies. Ivanov’s work therefore challenges the conception that religious developments in the Russian Empire were of a different kind to those taking place further West.Item Katalog druków cyrylickich XV–XVII wieku w zbiorach Zakładu Narodowego im. Ossolińskich, opracowała Olga Tkachuk; przy współpracy Doroty Sidorowicz-Mulak (Wrocław: Wydawnictwo Ossolineum, 2022), 247 s.: il.(2024) Волощенко, СтаніславКаталог, укладений докторкою Ольгою Ткачук у співпраці з докторкою Доротою Сідоровіч-Муляк, містить опис 68 кирилівських стародрукованих видань (82 примірники) Національного інституту імени Оссолінських у Вроцлаві. Ця публікація стала п’ятим каталогом давньої кирилівської книги, що нині зберігається у збірках Польщі: попередні видання 1994–2013 рр. містили описи колекцій у Ланьцуті (1994), Варшаві (2004, 2013) та Ґорлиці (2010). Це вказує на розвиток зацікавлення кирилівською книжністю серед сучасних польських бібліографів. Спостерігається й зворотній рух – залучення польськими книгознавцями українських колег до дослідження спільної культурної спадщини, продукованої на теренах Речі Посполитої. Одним із результатів такої співпраці стала нещодавня публікація англомовного 18-го тому (no. 1) часопису "ZBadań nad Książką i Księgozbiorami Historycznymi" під назвою "Book Heritage in Danger: Ukrainian Bibliography Studies."У межах цього науково-видавничого проєкту видано сім статей українських авторів, присвячених дослідженню книг та книжкових колекцій XV–XVIII ст. Серед авторів журналу була й укладачка рецензованого каталогу Ольга Ткачук, яка виявила в Інституті Оссолінських 42 стародруки, які належали українським громадським і церковним інституціям, та опублікувала їхній перелік із книгознавчим описом. Дослідниця констатувала, що міграція книг відбувалася під час Другої світової війни чи одразу по її завершенню, а відтак реконструювала історію переміщення книжок до Вроцлава. Нині видається бажаним укладання зведеного каталогу кирилівських стародруків у державних, релігійних і приватних колекціях на теренах Польщі – на кшталт фундаментального каталогу рукописів 2004 р.Item Lectio Orthodoxorum: Книжкові зібрання православних монастирів Львівської єпархії наприкінці XVI - у XVII столітті(2017) Альмес, ІванЗдійснено спробу з’ясувати "читацький канон" та охарактеризувати книжкову культуру православних монастирів ранньомодерного часу київської традиції на прикладі чотирьох обителей Львівської єпархії - Крехівської, Львівської Святоонуфріївської, Підгорецької та Теребовельської. Вибір цих монастирів зумовлено станом джерельної бази, а основними джерелами слугували "списки книг", що їх зазвичай подавали в інвентарних описах. Усі досліджені книжкові зібрання були невеликими за обсягом порівняно з тогочасними католицькими кляшторами, зокрема, найбільше з-поміж відомих, крехівське, налічувало лише бл. 100 томів. Lectio Orthodoxorum монахів Львівської єпархії XVII ст. - це, окрім богослужбових книг, своєрідна "тріада": святоотцівська духовно-аскетична спадщина, житійна (агіографічна) та проповідницька література. Практично немає античної спадщини - творів давньогрецьких та давньоримських авторів, на вивченні яких базувалась гуманістична система освіти, у тому числі в церковних релігійних закладах. Це опосередковано говорить або про освітній рівень ченців, або, можливо, про відсутність "практичної" потреби у такій лектурі - на відміну від обителей, при яких діяли навчальні осередки. Чи це може бути одним зі свідчень того, що для насельників досліджуваних монастирів основним залишалось молитовне життя, а не "інтелектуальна" праця? Чи такий склад і невеликі обсяги книжкових зібрань можуть виступати одним із арґументів для розгляду цих монастирів як місць, де панував lex orandi, натомість інтелектуальна діяльність, зокрема анґажованість у читання, не видавалася необхідною? Відповідь на ці питання вимагає подальших досліджень.Item Medvedev’s "Sozertsanie kratkoe" or Eloquence as the Soul o f Civitas(2008) Zelensky, ElizabethItem Die Militarisierung der Heiligen in Vormoderne und Moderne, herausgegeben von Liliya Berezhnaya (Berlin: Duncker & Humblot 2020), 331 s. (Historische Forschungen, Band 122) : [рецензія](2022) Альмес, ІванІдея цієї книжки сформувалася після проведення спеціальної виставки 2 жовтня 2016 р. — 12 лютого 2017 р., а також після організації у лютому 2017 р. кластеру в Мюнстері "Релігія і політика у культурах домодерного і модерного часу". Рецензований збірник складається зі вступного тексту упорядниці та 12 статей, які розподілено на дві частини — теоретичну (чи методологічну) та емпіричну (дослідження на конкретних прикладах), а також третього заключного розділу з підсумковою статтею. Авторами наукових розвідок виступають богослови, історики християнства, візантиністи, історики культури, філологи тощо здебільшого з німецьких наукових установ, а також голландського та румунського університетів. Основна ідея книги — міждисциплінарне дослідження й максимальна контекстуалізація святих-воїнів у різних перспективах (с. 9). У цій рецензії увагу буде зосереджено здебільшого на текстах першої частини, яка стосується домодерного часу.Item Neo-Latin Poetry in the Kyivan Poetics: the Image of Rafajil Zabororovs’kyj(2006) Siedina, GiovannaThe Neo-Latin poetry of the Kyivan poetics has been little studied hitherto. In the present article, the author examines some Neo-Latin poetical composition of the epideictic genre (that comprehended congratulations and panegyrics) dedicated to the figure of Rafajil Zaborovs’kyj. Poetical compositions in Latin were usually provided in the Kyivan poetics as models of a particular rule, poetic genre, rhetorical figure, or stylistic strategy that was being taught, and therefore they are also examined taking into account their didactic function. Through the analysis of such poetical compositions, the author shows the ways through which, by inscribing Greek-Latin mythology into their reality, Kyivan professors of poetics aimed to insert contemporary Ukraine into the European Latinitas.Item "Nic się nie dzieje bez wiedzy i zgody Delegata": Чиновник Міністерства релігійних визнань і народної освіти Зиґмунт Заґуровський та Студіум православного богослов'я Варшавського університету у 1929–1939 роках(2024) Стародуб, АндрійСтудіум православного богослов’я Варшавського університету (1925–1939), де викладали також випускники Київської духовної академії, – один з унікальних "культурно-освітніх" феноменів міжвоєнної Польщі. Його історія вже була предметом низки спеціальних досліджень польських, українських та білоруських авторів. У більшості з них, прямо чи опосередковано, зроблено акцент на складності та заплутаності державно-церковних взаємин у Другій Речі Посполитій, а також на очевидному бажанні уряду максимально контролювати всі вияви «життєдіяльності» Православної Церкви. Функціонування у столичному університеті православного богословського факультету є одним із красномовних прикладів реалізації такої політики. Міністерство релігійних визнань та народної освіти здійснювало всебічний нагляд за навчанням та вихованням представників національних меншин, майбутніх православних богословів, не приховуючи своєї головної мети – підготовки кадрів, безсумнівно лояльних до польської держави, а в ідеалі – їх повної полонізації. У статті зроблено огляд діяльності Зиґмунта Заґуровського, чиновника міністерства, делегата міністра релігійних визнань до справ Інтернату для студентів Студіум. Протягом 1929–1939 рр. саме він був головним "державним контролером" православного факультету та намагався втілити в життя низку заходів "виховного" характеру, впевнено конкуруючи за вплив на навчальний заклад з його керівником – митрополитом Варшавським Діонісієм (Валединським). Звіти про роботу та листування делегата з міністерством містять величезну кількість інформації про повсякденне життя студентів та викладачів Студіум, про суперечності між ними на національному ґрунті та реакцію на "цивілізаторські" зусилля чиновника й реалізовувані ним заходи з "патріотичного" виховання. Утім, масштаб докладених Заґуровським зусиль, спрямованих на виховання цієї групи студентів "у дусі польського патріотизму", слабко корелювався з підсумковими результатами.