Empirio

Permanent URI for this community

https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/27896

Журнал "Empirio" є науковим рецензованим журналом відкритого доступу, що публікує оригінальні статті та дослідницькі матеріали в трьох галузях знань: Соціальні та поведінкові науки (052 Політологія), Управління та адміністрування (073 Менеджмент), Міжнародні відносини (291 Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії). Почав виходити як періодичне видання з 2024 р. Виходить двічі на рік

Browse

Now showing 1 - 20 of 28

Characteristics of Russian Propaganda in Latin America with Regard to Russian Aggression Against Ukraine: Case of Brazil
(2024) Taranenko, Anna
Russian aggression against Ukraine has become one of the most serious challenges for the international security system. One of the regions where Russian propaganda has been spread widely is Latin America. And one of the countries especially influenced by the Russian disinformation in the region is Brazil. The goal of this article is to define characteristics of the Russian propaganda in Latin America regarding Russian aggression against Ukraine, particularly, look at the case of Brazil, trace features of the Kremlin propaganda in this country at the current stage and outline possible ways of countering this propaganda. It can be concluded that Russian propaganda in Latin American and in Brazil, particularly, has several specific characteristicsit is widespread, longstanding and generally supported. Key current narratives concerning the ongoing Russian aggression against Ukraine include the nuclear threat, calls for peace negotiations between Ukraine and Russia and accusing the West of russofobia. Other false narratives include accusing Ukraine of war crimes and provocations, as well as dangers of further “escalation” of the war. Among reasons for common misconceptions about the RussiaUkraine war in Brazil one can name a simple lack of information and familiarity with the local politics. This gap is partially the result of Ukraine’s insufficient communication with the Latin American and Brazilian audiences and the countries’ lack of interest in each other for many years.In order to counter Russian propaganda in Latin American and Brazil, in particular, Ukraine should enhance its communication and diplomatic efforts, cooperate with the Ukrainian diaspora in the region and consistently deconstruct Russian disinformation narratives. In the longterm perspective, it is worthwhile increasing opportunities to study the Spanish and Portuguese languages and have respective Regional Studies courses at Ukrainian educational institutions.
The Demographic Factor in Shaping State Policy for Higher Education of Ukraine
(2024) Zaichenko, Iryna
The article examines key indicators of the demographic crisis in Ukraine, highlighting manifestations of the nation’s aging and natural population decline. It’s determined that understanding and analyzing the demographic situation allows for predicting changes in the size and structure of the student population, which is crucial for the effective development of higher education in Ukraine. Considering the trends of declining birth rates and an aging population, it is important to adapt admission strategies for students and educational programs accordingly. The examination of the demographic crisis helps identify key challenges, such as a decrease in the number of high school graduates, which can impact competition within the higher education environment.The trends examined in the article, including the decline in the birth rate of the Ukrainian population, the aging of the nation, the level of migration, and the loss of the civilian population due to the war, enable us to characterize the situation in Ukraine as depopulation. Notable changes in the demographic landscape and shifts in the population structure occurred after February 24, 2022, including irreversible human losses, population emigration (over 10 million people), and a decline in the average birth rate. A correlation was identified between the number of births each year and the dynamics of educational services’ capacity. It was observed that higher education in Ukraine will confront significant demographic challenges in the next 17 years. In the context of the strategic goal to restore Ukraine’s human capital, the article suggests viewing higher education as an effective instrument of state policy in a cyclical process: attaining higher education, integrating graduates into the national economy, ensuring financial stability, fostering active citizenship, and promoting loyalty to the state—all contributing to an improvement in the demographic situation.
Russophilism and Misunderstanding Ukraine : Review
(2024) Kuzio, Taras
This critical review focuses on two new books published by Western scholars that continue to misrepresent Ukraine. Olga Onukh and Henry Gale adhere to the common misconception of Ukrainian politics as divided into "civic" and "ethnic" or "nationalist" and "pro-Russian" presidents. The negative label "ethnic" and "nationalist" is applied only to the center-right Ukrainian politics, which is merged with the nationalists into one group. East Slavic nationalism promoted by the Soviet regime, Russia and pro-Russian forces in Ukraine such as the Party of Regions is not taken into account. Steven Shulman provides a better structure of Ukrainian politics with competition between supporters of "ethnic Ukrainian" and "East Slavic" identities. Using Shulman's structure, we see that there is little difference between Presidents Volodymyr Zelensky and Petro Poroshenko. Onukh and Gale's basic concept that "civic" Zelensky is better than "ethnic" Poroshenko is undermined by theory, a comparative understanding of nation-states and their politics. Dominique Arel and Jesse Driscoll describe the 2014-2021 conflict in Ukraine as a "civil war", strikingly echoing Russian disinformation and the writings of Russophiles in the West. Arel and Driscoll's arguments are weakened by their selective use of Ukrainian, Russian, and Western sources (for example, very few Ukrainian opinion polls are used), the lack of field research in southeastern Ukraine, and the exaggeration of the importance of language in the identity of most Ukrainians. They do not adequately explain why the "Russian Spring" failed in six out of eight southeastern regions of Ukraine and only partially succeeded in Donbas. . Due to their poor understanding of the concept of Russian hybrid warfare, they ignore many examples of Russian intervention other than military aggression (such as disinformation, cyberwarfare, Russian political tourists posing as Ukrainians, Russian intelligence subversion, Russian artillery shelling Ukraine, and Kadyrov's forces ), which existed before the Russian invasion in August 2014.
The "University and War" Project – Perspectives of Polish-Ukrainian Studies at the Jagiellonian University
(2024) Nowak, Alicja Zofia
This article focuses on the "University and War" project, which has been implemented since spring 2022, and its important element, i.e. an international interdisciplinary academic conference. The work involved scholars from Poland, Ukraine (online and onsite) and Austria. The main objective of the meeting was to discuss the role of the university in crisis situations and make a preliminary assessment of the state of Ukrainian universities and the situation of Ukrainian academics and students in Ukraine and abroad. The next thematic block concerned the reaction of Polish universities to the Russian aggression: scholarship and aid programmes implemented, volunteering activities of the university community. One of the current issues after Russia’s armed attack is the attitude of the academic community in Poland and worldwide to these events, i.e. an adequate evaluation of the aggressor’s policy, including in social media, and above all the institutional and conceptual reconstruction of Ukrainian studies, which is necessary to finally break with the remnants of the "Russian world" concept. An important objective of the project was to involve students (mostly from Ukraine). The students prepared exhibitions featuring photographs of the destroyed Kharkiv, warthemed posters, and poems inspired by the events, and took part in an international (with students from the Kyiv Academy of Fine Arts) scientific student seminar, during which they presented papers, analysed a questionnaire about their own situation after the outbreak of war and their involvement in aid and volunteering. The project was also an expression of solidarity, a form of support that Polish academics wanted to give to students and academics from Ukraine.
Актуальні проблеми мотивації персоналу на підприємствах з урахуванням особливостей воєнного стану
(2024) Сербенівська, Аліна; Лебідь, Денис
Під час воєнного стану в Україні доволі важливими для українського бізнес-середовища є проблеми мотивації персоналу на підприємствах з огляду на особливості ситуації. У багатьох країнах світу, де наявні такі кризові ситуації, як збройні конфлікти, воєнний стан так чи інакше впливає на функціонування підприємств, установ та організацій, зокрема на мотивацію їхнього персоналу. Метою цієї статті є дослідження впливу воєнного стану, що є результатом збройного конфлікту, на мотивацію співробітників компаній, а також пошук шляхів вирішення проблемних питань, пов’язаних із мотивацією, що постають у бізнесі сьогодні. У статті розкрито поняття внутрішнього і зовнішнього регресу мотивації, спричиненого наслідками війни в Україні. Розглянуто чинники, які його формують. Досліджено психологічні розлади, спричинені наслідками воєнних дій на території України, а також їхній вплив на співробітників компаній; зовнішні чинники, зумовлені наслідками збройного конфлікту, що призводять до зовнішнього регресу мотивації персоналу. У результаті аналізу та зіставлення зовнішніх і внутрішніх чинників регресу мотивації, а також їх розгляду відповідно до піраміди потреб А. Маслоу визначено оптимальні шляхи зменшення регресу мотивації, щоб підтримувати високий рівень продуктивності та вмотивованості співробітників компаній. Це допоможе вирішити важливі актуальні проблемні питання мотивації персоналу під час воєнного стану. Результати дослідження можуть стати важливим допоміжним інструментом для українського бізнесу у складних умовах збройного конфлікту, сприятимуть розумінню та розв’язанню проблем із мотивацією персоналу.
Вплив глобальних трендів на формування геостратегії конкурентоспроможності держави
(2024) Кравчук, Наталія
Дослідження впливу глобальних трендів на формування геостратегії конкурентоспроможності держави є важливим контекстом розуміння сучасних проблем глобального розвитку й актуальною проблематикою для міждисциплінарного дискурсу. Застосовуючи інтегрований підхід до дослідження цих аспектів глобального розвитку, можна краще зрозуміти взаємозв’язок між геополітикою, глобальними трендами та конкурентоспроможністю держави в геоекономічному просторі. У статті обґрунтовано вплив глобальних трендів на геостратегічне позиціонування держав у геоекономічному просторі, окреслено методологічні засади формування геостратегії конкурентоспроможності держави в глобальному просторі з урахуванням її геостратегічної локації та стратегічної зони присутності. Запропоновано під геостратегією конкурентоспроможності розуміти комплекс стратегічних заходів, спрямованих на визначення і забезпечення конкурентних переваг держави чи регіону в умовах поточної глобальної кон’юнктури та глобальних викликів і трендів. Виокремлено такі основні етапи розроблення геостратегії конкурентоспроможності держави: аналіз глобальних трендів; визначення геостратегічної локації держави та її стратегічної зони присутності в глобальному просторі; вибір стратегій; розроблення плану дій і використання ресурсів; моніторинг та оцінювання стратегій. Аргументовано, що розроблення геостратегії конкурентоспроможності передбачає визначення найкращих способів досягнення геостратегічних цілей держави, оцінювання загроз і можливостей, а також стратегічних векторів розвитку держави з урахуванням наявних ресурсів та обмежень. За результатами аналізу глобального ландшафту ризиків і карти взаємозв’язків між ними окреслено глобальні тренди, що створюють серйозні виклики для глобального розвитку загалом та значною мірою впливають на конкурентоспроможність держав в умовах «великого перезавантаження» в переважній більшості з них. На основі адаптованого варіанта матриці «Маккінсі» (McKinsey) побудовано матрицю геостратегічного позиціонування держав у геоекономічному просторі. На цій методологічній основі окреслено сценарії геостратегій конкурентоспроможності для різних держав у глобальному просторі з урахуванням їхньої геостратегічної локації (поточної позиції) та стратегічної зони присутності (геостратегічних пріоритетів). Виокремлено такі 3 основні стратегічні зони присутності держав у глобальному просторі: зона розвитку, зона адаптації та зона стиснення присутності – і запропоновано сценарний підхід до формування геостратегії конкурентоспроможності держави в геоекономічному просторі.
Вплив консервативного та ліберального фреймів на формування рішення Верховного суду США у справі "Ро проти Вейда"
(2024) Демʼянчук, Олександр; Рибалко, Богдан
Статтю присвячено проблемі впливу консервативних і ліберальних фреймів на рішення Верховного суду США у справі "Ро проти Вейда". Методологічною основою дослідження є фрейм-аналіз, який використано для реконструкції соціально-політичної позиції консервативного та ліберального таборів у висвітленні й інтерпретації рішення Верховного суду США у справі "Ро проти Вейда". Під час проведення дослідження використано класичні праці Роберта Бенфорда, Девіда Сноу, Джеймса Друкмана, Моніки Батлер та Мішеля Марешаля з теорії фрейм-аналізу. Для дослідження консервативної аргументації залучено статті професорів права Жан-Полетт Ельштайн та Джорджа Віла, які дотримувались позиції "за життя" (pro-life). Консервативна позиція використовує чотири засновки: немає морального консенсусу щодо абортів; право на аборт не є абсолютним; соціально-економічні обставини не є достатніми для проведення абортів; державні інститути культивують аборти. Критично розглянуто позиції консервативної аргументації, продемонстровано її історичні невідповідності. У дослідженні ліберальної аргументації автори спираються на праці професорок права Джулі Шек та Мері Зіглер. Автори дійшли висновку, що ліберальна аргументація у справі "Ро проти Вейда" має три частини: по-перше, центром ліберальної аргументації є принципи природного права; по-друге, використовується посилання на патріархат як систему інституційного пригнічення прав і свобод жінки; по-третє, право жінки на розпорядження своїм тілом захищається через ліберальну теорію про незалежність індивідуального вибору. Також у статті представлено широке історичне тло публічних дебатів між консерваторами та лібералами, для того щоб продемонструвати певні розбіжності між реальною соціальною історією та фрейм-стратегіями конкурентних політичних таборів.
Вступне слово головної редакторки
(2024) Нагорняк, Тетяна
"Empirio" – це майданчик, що об’єднує однодумців, науковців і дослідників, експертів-практиків. Ці люди щоденно роблять свій внесок у розвиток вітчизняної науки, сприяють її інтеграції в європейський простір і наближають до світових стандартів, зміцнюють наукові школи, тримають руку на пульсі проривних рішень та підтримують ефективний діалог з мережею освітян і науковців по всьому світу – задля підтримки України, просування її як незламної та успішної країни, що стоїть на варті свободи у світі! Впевнена, що кожен автор (чи авторка) знайде в "Empirio" можливість апробувати свої якісні дослідження і поділитися висновками з однодумцями й опонентами, а читачі й читачки – корисний для себе досвід і поштовх для нових науково-практичних пошуків. З Україною в серці творимо вітчизняну науку, вдосконалюємо вищу освіту, наближаємо нашу спільну Перемогу, змінюємо світ на краще!
Відтворення основних засобів у частині їх формування як об'єкт менеджменту підприємств багатоукладної аграрної економіки України
(2024) Могилова, Марина; Єфімцева, Людмила
Розроблено пропозиції для обґрунтування управлінських рішень щодо формування основних засобів сільськогосподарських підприємств як складової частини менеджменту відтворення основного капіталу з урахуванням багатоукладності аграрної економіки України. Окреслено коло негативних наслідків на мікро- і макрорівнях від порушення пропорцій відтворення основного капіталу в сільському господарстві. Аргументовано актуальність удосконалення підходів та інструментів менеджменту для управління відтворювальним процесом на всіх його стадіях. Охарактеризовано відтворення основних засобів, що визначає його специфіку як об’єкта менеджменту. Окреслено основні об’єкти управління відтворенням у розрізі фінансового, інвестиційного, операційного та маркетингового менеджменту. Визначено завдання операційного менеджменту відтворення основних засобів сільськогосподарських підприємств, серед яких на першому етапі формування дієвої системи фондозабезпечення аграрного виробництва. Розглянуто управління матеріально-технічним забезпеченням у контексті його адаптації до інституційних, макроекономічних, галузевих і ринкових чинників. У дослідженні враховано фактори багатоукладності аграрної економіки, особливостей сільськогосподарського виробництва, ринку технічних засобів та агротехнологічного сервісу. Доведено потребу в застосуванні альтернативних варіантів матеріально-технічного забезпечення виробництва в сільськогосподарських підприємствах: придбання власних машин та обладнання чи користування агротехнологічними послугами сторонніх організацій. Завданням менеджменту визначено обґрунтування доцільності одного з альтернативних варіантів або їх комбінування залежно від розмірів земельних угідь підприємства. Запропоновано алгоритм визначення доцільного формату техніко-технологічного забезпечення виробництва в аграрних підприємствах. Із застосуванням цього алгоритму проведено розрахунки для господарств, які спеціалізуються на вирощуванні зернових культур. Розроблено пропозиції для сільськогосподарських виробників щодо оптимального варіанта формування матеріально-технічного забезпечення аграрного виробництва залежно від площі їхніх угідь.
Гармонізація податкової політики України в умовах євроінтеграції: виклики, можливості та перспективи
(2024) Головай, Надія; Бей, Сніжана
Актуальність інтеграції України до Європейського Союзу (ЄС) сьогодні не викликає сумнівів. Одним із ключових аспектів цього процесу є гармонізація податкової політики України відповідно до норм і стандартів ЄС. Статтю присвячено актуальній проблематиці гармонізації податкової системи України зі стандартами Європейського Союзу. Авторки зосереджують увагу на важливості податкової політики як інструменту регулювання економічної активності та фінансування державних витрат, а також на її ролі в макроекономічній стабільності. У контексті євроінтеграційних процесів стандартизація податкової політики є головним завданням, спрямованим на забезпечення справедливої конкуренції та вільного руху капіталу, товарів і послуг між країнами-членами ЄС. Попри уніфікаційні зусилля, досягти повної єдності в податковій системі складно через різноманітність економічних умов і національних пріоритетів країн-членів ЄС. Метою статті є дослідження особливостей розвитку податкової політики в контексті європейської інтеграції, ідентифікація викликів і можливостей для України та розроблення пропозицій щодо формування ефективної податкової політики, яка б відповідала як внутрішнім, так і зовнішнім вимогам євроінтеграційного курсу. Основну увагу приділено комплексному підходу до реформування податкової системи України, який охоплює вивчення досвіду країн ЄС, адаптацію законодавства та методів податкового адміністрування до європейських стандартів, а також розроблення стратегій для збалансування бюджетних потреб і стимулювання економічного зростання. Авторки зазначають, що Україна повинна не тільки виконати зовнішні вимоги євроінтеграції, а й забезпечити відповідність національної податкової політики внутрішнім економічним цілям та соціальним потребам. Окремо виділено напрями для подальших досліджень, які потрібно зосередити на аналізі досвіду європейських реформ та й ого застосуванні в українських умовах. Це передбачає вивчення змін у податковій базі, адмініструванні податків, методах боротьби з податковими зловживаннями та оптимізації податкового навантаження з метою забезпечення ефективного економічного зростання та соціальної справедливості. Зроблено висновок про важливість гармонізації податкової політики з ЄС для подальшого економічного розвитку України та забезпечення її фінансової стабільності як ключового елементу зовнішньополітичної стратегії.
Генеративні моделі штучного інтелекту як ефективний інструмент для оптимізації бізнес-процесів
(2024) Іваненко, Аліна; Пічик, Катерина
Нині багато галузей прагнуть автоматизувати певні види робіт за допомогою інтелектуальних машин, тому штучний інтелект широко використовують у різних сферах, включно з управлінням бізнесом. Чат-боти, зокрема створені на базі моделі GPT (Generative Pre-trained Transformer), набувають популярності як ефективний інструмент для спілкування з клієнтами та управління завданнями. У статті розглянуто сутність штучного інтелекту, зокрема поняття генеративної моделі штучного інтелекту. Окреслено роль штучного інтелекту як сучасного інструменту для розв’язання багатьох питань. Оскільки в процесі формування запитів – промптингу – виникають деякі проблеми, їх потрібно вирішити для досягнення максимальної продуктивності менеджерів. Дослідження й формування ефективного промптингу в чат-ботах (зокрема GPT) для управління бізнес-процесами стає одним із ключових завдань. Досягнення в галузі штучного інтелекту та машинного навчання дають змогу розширити можливості цього інструменту для підвищення продуктивності менеджерів усіх ланок управління. У статті проаналізовано основні принципи промптингу та проблеми, які можуть виникати. Авторки провели низку експериментів із різними методами промптингу й оцінили їхню ефективність у реальних умовах для вирішення різних управлінських завдань. Визначено основні елементи й типи промптингу для максимально ефективної взаємодії та оптимізації вирішення сучасних управлінських завдань. Ключовими чинниками для отримання найкращих результатів є гнучкість і адаптація промпту до конкретного завдання. Сформовано рекомендації щодо ефективного промпт-інжинірингу в генеративних моделях штучного інтелекту для оптимізації бізнес-процесів. На підставі проведеного дослідження запропоновано підходи до підвищення ефективності використання штучного інтелекту в управлінні бізнес-процесами компаній та організацій.
Громадянська освіта: міждисциплінарність у становленні категорії
(2024) Демчук, Тимур
У статті розглянуто історичні витоки та сучасні умови становлення й трансформації змісту категорії "громадянська освіта". Починаючи з XVIII ст. громадянську освіту було визнано важливим інструментом для формування громадянської свідомості та сприяння активній участі громадян у демократичних процесах. У статті наголошено на оновленій актуальності громадянської освіти в Україні, особливо після Революції Гідності, що зумовило прийняття державою Концепції розвитку громадянської освіти у 2018 р., основи якої було закладено в новому Законі України "Про освіту" 2017 року. Досліджено різні визначення громадянської освіти – від широких трактувань, що охоплюють процеси, які впливають на переконання, спроможності та дії людей, до вужчих, зосереджених на формальних освітніх програмах. Автор стверджує, що ефективна громадянська освіта не може існувати поза контекстом демократії, підкреслюючи її роль у формуванні громадян, здатних брати участь у політичних процесах, захищати демократичні цінності та сприяти національній безпеці. Також проаналізовано різні моделі демократії та їхній вплив на громадянську освіту, запропоновано збалансований підхід, згідно з яким важливі ролі відіграють як держава, так і громадянське суспільство. Цей комплексний аналіз має на меті надати рекомендації щодо поліпшення впровадження та впливу політики громадянської освіти в Україні, забезпечуючи виховання обізнаних, відповідальних та активних громадян.
Громадянське суспільство, громадянська освіта та громадська думка в концепції корпоративного лібералізму Вільяма Лайона Макензі Кінга
(2024) Єрємєєв, Олександр
Статтю присвячено проблемі значення, місця й ролі громадянського суспільства, громадянської освіти та громадської думки в концепції корпоративного лібералізму канадського державного діяча та політичного мислителя Вільяма Лайона Макензі Кінга за й ого працею "Індустрія та людяність". Погляди В. Л. М. Кінга на місце і роль цих явищ випливали з поєднання в й ого праці базових засад лібералізму з органічним баченням природи суспільства та людства загалом. Відповідно до цього, держава та громадянське суспільство, різноманітні соціальні групи мають фундаментальний спільний інтерес, що полягає в забезпеченні їх збереження та сталого розвитку, а тому діалог і співпраця між ними є природним і необхідним явищем, що сприяє подоланню другорядних розбіжностей. Державі ж відводиться роль регулятора та модератора у відносинах між різними суспільними групами з розбіжними інтересами, який має сприяти встановленню довіри та співпраці між ними й уникати авторитарного втручання. Громадська думка, за В. Л. М. Кінгом, є тонким механізмом політичної влади, що інформує уряд і громадянське суспільство про суспільні проблеми, може сприяти ефективному їх розв’язанню передовсім через тиск і переконування. В умовах демократичного правління вона потребує значної кваліфікованості, а отже, освіти, що сприяє вихованню в громадян якостей та навичок, необхідних для формування кваліфікованої громадської думки та громадянської кооперації, тобто громадянської освіти. Таку освіту можуть впроваджувати як держава, так і недержавні організації. За В. Л. М. Кінгом, партнерські відносини та кооперація між громадянським суспільством, представниками бізнесу, місцевого самоврядування, держави та міжнародних інституцій є необхідними на локальному, національному та глобальному рівнях. Це сприяє формуванню довіри, публічності, подоланню антагоністичних відносин і зловживань, зростанню стандартів життя людей, розв’язанню гуманітарних проблем, які автор праці "Індустрія та людяність" вважав пріоритетними.
Економічні й соціокультурні зміни на межі епох: виклики постіндустріального суспільства
(2024) Гриценко, Олена
У статті проаналізовано найвідоміші наукові праці XX ст. (К. Кларка, Д. Белла, Т. Роззака, Г.-М. Маклюена, Т. Стоунієра, Р. Катца, Ф. Вебстера, З. Бжезінського, О. Тоффлера, А. Тойнбі, Ж. Бодріяра, Ж.-Ф. Ліотара), пов’язані з дослідженням ключових понять інформаційної епохи, її об’єктивних основ розвитку, які сформували основні наукові, суспільно-політичні течії минулого століття, відкрили перспективи для розвою політичної думки сучасності та можливі шляхи формування суспільства у XXI ст . Що ж відбулося наприкінці (а точніше – в другій половині) XX ст., змусивши навіть консервативних скептиків визнати закінчення тривалої епохи індустріального розвитку Причини цих процесів, як показують соціальні й суспільно-політичні процеси, потрібно шукати в економіці. Крім первинного та вторинного секторів економіки завжди існував і третинний сектор, пов’язаний зі сферою послуг. У другій половині XX ст. завдяки розвитку технології (це стосується насамперед автоматизованого виробництва й скорочення об’єктивної потреби в робочих місцях) значення третинного, сервісного сектору економіки почало невпинно зростати, що ознаменувало кінець епохи індустріального суспільства й початок нової, постіндустріальної історії. Наслідком цього стала поява нових форм культури й трансформація суспільних відносин. У публіцистичних текстах мас-медіа й наукових публікаціях трапляються поняття "постіндустріальне суспільство", "інформаційне суспільство", "інформаційна епоха". Проте, якщо поставити собі мету розібратися, що ж таке постіндустріальне суспільство чи інформаційна революція, це виявиться не так просто. Різні автори часто вкладають у ці поняття власний зміст, перетворюючи в такий спосіб свої тексти на те, що в психоаналізі називають потоком вільних асоціацій. Прагнення внести певні корективи в поняття "постіндустріальне суспільство" та окреслити основні тенденції й особливості епохи постмодерну, а також з’ясувати можливі наслідки її впливу на різні сфери життя сучасної цивілізації стало причиною появи цієї статті.
Забезпечення ґендерної рівності у Збройних силах України
(2024) Марценюк, Тамара
У статті здійснено огляд українського законодавства і міжнародних зобов’язань України щодо забезпечення ґендерної рівності у Збройних силах України (ЗСУ). Наголошено на аспектах ґендерної політики в інститутах освіти і медіа, які важливі також і для військової політики. Охарактеризовано основні результати серії соціологічних досліджень із циклу «Невидимий батальйон», виокремлено успіхи і проблеми на шляху до інтеграції жінок у ЗСУ протягом останніх десяти років війни, починаючи з антитерористичної операції (АТО). Поступове подолання явища вертикальної і горизонтальної ґендерної сегрегації у військовій сфері, відхід від патерналістської ґендерної політики, надання формального доступу жінок до всіх бойових спеціальностей і до військової освіти зазначено серед успішних результатів політики забезпечення рівних прав і можливостей у ЗСУ. Задля професійної інтеграції жінок у ЗСУ потрібно вирішити такі нагальні проблеми, як брак чіткого механізму реагувань на явища сексуальних домагань, розуміння потреб жінок як бійчинь (впровадження ґендерно чутливого підходу), більша видимість жінок серед військової еліти та експертного військового середовища. На основі репрезентативного для українського населення опитування з’ясовано громадську думку про забезпечення ґендерної рівності у військовій сфері станом на 2018 і 2023 рр. Ідеться про підтримку ідеї працевлаштування жінок нарівні з чоловіками у Збройних силах України, армію як професійну сферу з рівним доступом жінок і чоловіків. Згідно з результатами опитування, більшість як чоловіків, так і жінок готові чинити збройний опір, щоб зупинити російську окупацію України.
Модель аналізу сучасних збройних конфліктів і політичні практики управління конфліктами
(2024) Мовчан, Марія; Зайченко, Ірина; Бондаренко, Микола; Ковальчук, Роман
На основі досліджених політичних практик управління конфліктами в Хорватії, Північній Ірландії та Республіці Молдова запропоновано авторську модель аналізу сучасних збройних конфліктів у світі. Виокремлено критичні умови для вирішення збройних конфліктів, серед яких: вирішення безпекових питань, консенсус щодо мирного плану, залучення груп меншин до переговорів, створення інклюзивних політичних інститутів, сприяння сталому економічному розвитку, а також посилення ролі міжнародних організацій у посередництві та моніторингу мирних угод. Ця модель прагне інтегрувати політичні, економічні та соціальні аспекти з метою забезпечення комплексного розуміння чинників, які впливають на управління та вирішення збройних конфліктів. У порівнянні конфліктів у Хорватії, Північній Ірландії та Республіці Молдова було враховано унікальні історичні особливості кожного випадку та виявлений подібний об’єкт. Порівняння дало змогу виокремити основні етапи аналізу, які полягають у формуванні відповідної історичної довідки, поясненні особливостей конфлікту, проведенні івент-аналізу, дослідженні основних етапів ескалації та сучасного стану конфлікту, визначенні особливостей його врегулювання, а також характеристики політики управління постконфліктними територіями. Показано, як місцеві та міжнародні процеси взаємодіють для збереження або пом’якшення конфліктів, запропоновано порівняльний аналіз різних підходів та їхньої ефективності в різних контекстах. Отже, модель враховує унікальні особливості збройних конфліктів прикордонних територій та практик управління ними, поєднуючи безпекові, економічні, соціальні та політичні чинники, важливі для розуміння виникнення конфліктів, їхніх наслідків та шляхів урегулювання. Ця модель може бути використана для поглиблення вивчення та вдосконалення політики врегулювання конфліктів, а також створення стратегій запобігання та постконфліктного відновлення.
Особливості розроблення стратегії управління персоналом підприємства в умовах війни
(2024) Дражнер, Данііл; Чала, Ніна
Російське вторгнення в Україну значно вплинуло на управління персоналом, яке в надзвичайних умовах потребує особливої уваги, адже є важливим компонентом успішної роботи підприємства. Метою статті є виявлення та дослідження ступеня впливу наслідків російсько-української війни на стратегію управління персоналом підприємств, особливостей її розроблення та надання рекомендацій щодо управління персоналом у поточних умовах. У статті досліджено чинники, що з’явилися після повномасштабного російського вторгнення та впливають на розроблення стратегії управління персоналом підприємства. Стратегію управління персоналом розглянуто як перелік заходів і методів щодо управління людськими ресурсами для досягнення довгострокових цілей в управлінні персоналом. Результатом дослідження стало висвітлення основних викликів для бізнесу, що впливають на розроблення стратегії персоналу в умовах російсько-української війни. Автори виявили, що такі чинники можна умовно поділити на дві категорії: наслідки ведення воєнних дій та наслідки, спричинені зміною законодавства у зв’язку з дією правового режиму воєнного стану. Виокремлено такі чинники, що виникли внаслідок ведення воєнних дій: підвищена загроза життю та здоров’ю персоналу, часті переривання робочого процесу, погіршення психологічного стану персоналу та скорочення обсягу трудових ресурсів на ринку праці. Чинниками, що виникли внаслідок зміни законодавства, є такі: мобілізація працівників, розширення законодавчих можливостей щодо управління робочим часом і спрощення трудових відносин між працівниками та роботодавцем. Здебільшого чинники, що з’явилися внаслідок війни, негативно впливають на управління персоналом і мають бути враховані під час побудови або зміни стратегій управління персоналом. Однак також виявлено і позитивні чинники, що спрощують управління персоналом і дають змогу частково компенсувати вплив негативних чинників. На основі виявлених чинників досліджено особливості розроблення стратегії управління персоналом і запропоновано заходи, яких менеджмент підприємств може вжити для подолання негативних наслідків цих чинників, а саме: переведення персоналу на дистанційний формат роботи, облаштування робочих місць у безпечних місцях, релокація, забезпечення працівникам дотримання балансу між роботою та особистим життям, забезпечення психологічної підтримки персоналу, поліпшення заходів з утримання персоналу, поліпшення власного бренду роботодавця, бронювання працівників від мобілізації, закладання ризиків у плануванні персоналу та стратегії розвитку працівників. Окрім цього, висунуто припущення про те, що виклики щодо управління персоналом в умовах російсько-української війни можуть стати каталізатором змін, що в перспективі можуть принести позитивний ефект підприємствам.
Перфомативність як чинник пластичності ґендерної ідентичності
(2024) Кисельов, Сергій; Сингаєвська, Дарія
У статті продемонстровано, як влада, що є ім’ям, яким називають, впливає на пластичність ґендеру. Ставлячи за мету дослідити перфомативність як чинник пластичності ґендерної ідентичності, автори здійснили спробу визначити спосіб творення носія ґендерної ідентичності. Значну увагу зосереджено на протиборстві наділення та усвідомлення влади, що типізує ієрархічність відносин статей, а не ґендерів. Останні є наслідком "капілярного" характеру влади й інституціоналізують дискурсивні практики. Відтак здійснено спробу виявлення граматології ґендеру. Для цього використано класичні праці Дж. Батлер, П. Бергера та інших авторів, які були прихильниками пошуку коренів соціальних феноменів у реальності повсякденного життя. Виявлено, що наразі Україна перебуває на перехідному етапі на шляху до постмодернізму. Запропоновано концептуальну оптику бачення ґендеру як щоденно твореної ролі. Зроблено припущення, що суб’єктність виникає як механізм заперечення, за якого заперечуване зовнішнє стає критичною іманентною характеристикою. Досліджено, що пластичність ґендеру здобувається через проходження декількох етапів, зокрема в результаті міжсуб’єктної взаємодії через габітуалізацію, типізацію, інституалізацію та легітимацію. Доведено, що вирішенням кризи традиційної конотації ґендеру може бути громадянська просвіта, здатна подолати імплозію масової свідомості, яка вбирає наперед вироблені смисли без будь-якої рефлексії, не володіючи, за Ж. Бодріяром, ні атрибутом, ні предикатом, ні якістю, ні референцією. Однак якщо замість "ментального вірусу" запустити системну протиотруту, то можливо домогтися зміни парохіально-ґендерного сприйняття. Прийнявши дискурсивний характер ґендеру та матеріалізм його диспозитиву, "Її історія" (HERstory) може віднайти свій голос, не перебуваючи по той бік "трансцендентної" "Його історії" (HISstory).
Проєктування експортно-імпортних операцій та міжнародної логістики в умовах воєнного стану
(2024) Бойченко, Микола; Дудник, Алла; Бояркін, Микола
У статті розглянуто особливості управління зовнішньоекономічними бізнес-операціями із застосуванням методів проєктного менеджменту. Визначено особливості управлінських рішень, що ухвалюються в умовах обмеженого доступу до зовнішніх ринків і зростання ризиків перевезень товарів всередині країни внаслідок воєнних дій, що тривають. Розглянуто особливості української та європейської транспортної інфраструктури, можливості її використання в мультимодальних перевезеннях, проаналізовано виклики, з якими стикаються експортери українських товарів під час переміщення вантажів через митний кордон країни. Розглянуто динаміку перевезень вантажів основними видами транспорту всередині країни, представлено структуру експорту та імпорту основних груп товарів у 2023 р., зіставлено переміщення товарів у 2022–2023 рр. через український кордон. З урахуванням ризиків, що постають перед українськими фірмами-експортерами та імпортерами, у статті запропоновано під час проєктування бізнес-операцій застосовувати модифіковану авторами методологію проєктного менеджменту, відому як модель зрілості процесу проєктного управління, яка дає змогу поєднати переваги основних підходів до проєктного менеджменту з можливостями оперативного реагування керівництва фірм на зміну умов доставки вантажів. Пропонована модель проєктування зовнішньоекономічних бізнес-операцій дає змогу контролювати рівень витрат на виконання операції, залученість необхідних людських ресурсів, дотримання часу поставок, рівень ризику під час виконання операцій.
Регламентація вищої освіти в період повномасштабної війни в Україні: відповідь держави на виклики
(2024) Чабанна, Маргарита
У статті окреслено виклики, з якими зіткнулися заклади вищої освіти від початку повномасштабної війни в Україні, і способи реагування на них як з боку держави, так і з боку навчальних закладів. Зроблено акцент на гарантуванні безпеки співробітників і студентів як пріоритеті у визначенні формату освітнього процесу. Наголошено на сталості потреби фінансування освітнього процесу, а також надання психологічної допомоги його учасникам. Основну увагу приділено способам пристосування до ситуації, що склалась, враховуючи міграцію викладачів і студентів, релокацію університетів, запровадження змішаного формату навчання. Авторка ставить запитання: на які виклики в умовах доволі обмежених ресурсів повинна реагувати держава і на які з них вона може знайти і знайшла відповіді? Зокрема, потреба розвитку і вдосконалення форматів дистанційного і змішаного навчання задля збереження кадрового потенціалу й основного контингенту студентів спричинила розвиток нових технологій, їх опанування учасниками освітнього процесу, а також зумовила подальшу цифровізацію системи освіти. Особливої актуальності набув такий напрям діяльності університетів, як інтернаціоналізація, яка є сприятливим чинником подальшого розвитку системи освіти в Україні в контексті європейської інтеграції. У статті зроблено висновок про те, що певне переструктурування навчального процесу, розвиток нових методів навчання і компетенцій, посилення зв’язків між університетами всередині країни і налагодження міжнародної співпраці знайдуть застосування і в повоєнний час. Система вищої освіти, безперечно, потребуватиме відновлення, проте такі наслідки її функціонування в умовах воєнного стану, як інтернаціоналізація, розвиток новітніх інформаційно-комунікаційних технологій і компетенцій, матимуть позитивний ефект на подальший розвиток та інтеграцію в освітній простір ЄС.

Browse

Browsing Empirio by Title

Results Per Page

Sort Options