Empirio

Permanent URI for this community

https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/27896

Журнал "Empirio" є науковим рецензованим журналом відкритого доступу, що публікує оригінальні статті та дослідницькі матеріали в трьох галузях знань: Соціальні та поведінкові науки (052 Політологія), Управління та адміністрування (073 Менеджмент), Міжнародні відносини (291 Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії). Почав виходити як періодичне видання з 2024 р. Виходить двічі на рік

Browse

Now showing 1 - 20 of 58

Characteristics of Russian Propaganda in Latin America with Regard to Russian Aggression Against Ukraine: Case of Brazil
(2024) Taranenko, Anna
Russian aggression against Ukraine has become one of the most serious challenges for the international security system. One of the regions where Russian propaganda has been spread widely is Latin America. And one of the countries especially influenced by the Russian disinformation in the region is Brazil. The goal of this article is to define characteristics of the Russian propaganda in Latin America regarding Russian aggression against Ukraine, particularly, look at the case of Brazil, trace features of the Kremlin propaganda in this country at the current stage and outline possible ways of countering this propaganda. It can be concluded that Russian propaganda in Latin American and in Brazil, particularly, has several specific characteristicsit is widespread, longstanding and generally supported. Key current narratives concerning the ongoing Russian aggression against Ukraine include the nuclear threat, calls for peace negotiations between Ukraine and Russia and accusing the West of russofobia. Other false narratives include accusing Ukraine of war crimes and provocations, as well as dangers of further “escalation” of the war. Among reasons for common misconceptions about the RussiaUkraine war in Brazil one can name a simple lack of information and familiarity with the local politics. This gap is partially the result of Ukraine’s insufficient communication with the Latin American and Brazilian audiences and the countries’ lack of interest in each other for many years.In order to counter Russian propaganda in Latin American and Brazil, in particular, Ukraine should enhance its communication and diplomatic efforts, cooperate with the Ukrainian diaspora in the region and consistently deconstruct Russian disinformation narratives. In the longterm perspective, it is worthwhile increasing opportunities to study the Spanish and Portuguese languages and have respective Regional Studies courses at Ukrainian educational institutions.
Cтратегічні мотиви донорів міжнародної допомоги і HDP Nexus для України: теорії міжнародних відносин поза суто гуманітарним ракурсом
(2025) Дрига, Андрій
На прикладі України уточнено концептуальний підхід до стратегічного планування міжнародної допомоги поза межами гуманітарного реагування. Показано, що жодна з теорій міжнародних відносин не пояснює мотивів донорів, тому потрібна синтезована оптика, яка поєднує ліберальні, реалістичні, конструктивістські та критичні підходи з трьома напрямами міжнародної допомоги в їхньому нерозривному взаємозв’язку: гуманітарним, розвитковим, миробудівним (Humanitarian-Development-Peacebuilding (HDP Nexus)). На цьому перетині формується портфельна логіка, що передбачає охоплення всіх трьох компонентів, мінімізуючи ризик ігнорування будь-якого з них. Теоретичний синтез проілюстровано підходами ЄС, Північної Європи, Великої Британії, США та інших донорів: темпи й масштаби підтримки залежать від поєднання географії загроз, політичних циклів, оборонно-промислових спроможностей та обумовленості реформ. У цій моделі миробудування замінено на "мирочутливість"!, що віддає перевагу програмам, які зміцнюють соціальну гармонію та згуртованість. Практичним внеском цього дослідження є аналітична матриця "HDP × мотиви донорів", яка систематизує типи нелетальних заходів на перетині чотирьох підходів і трьох напрямів міжнародної допомоги (HDP Nexus). Вона показує, як операціоналізувати заявлені мотиви в результати, спрямовані на позитивні зміни: від правових послуг і прозорих реєстрів до захисту цивільного населення, розвитку людського капіталу, інклюзивних діалогів та локалізації проєктів. Головна умова ефективності — це поєднання невідкладних і структурних заходів на основі довгострокового фінансування, локалізації та прозорого управління. Також окреслено типові вузькі місця імплементації HDP Nexus у воєнних і післявоєнних умовах, а саме: фрагментацію координації, несумісність бюджетно-правових рамок, різні часові горизонти та брак даних. Запропоновано механізми їх подолання через спільні очікувані результати, уніфіковані підходи до моніторингу, відкриті дані та залучення громад до ухвалення рішень. Отже, це дослідження пропонує cпосіб перетворення різнорідних мотивів донорів на спільні траєкторії стабілізації та відновлення, підвищуючи довіру між донорами й реципієнтами та знижуючи ризики довгострокової залежності від допомоги.
The Demographic Factor in Shaping State Policy for Higher Education of Ukraine
(2024) Zaichenko, Iryna
The article examines key indicators of the demographic crisis in Ukraine, highlighting manifestations of the nation’s aging and natural population decline. It’s determined that understanding and analyzing the demographic situation allows for predicting changes in the size and structure of the student population, which is crucial for the effective development of higher education in Ukraine. Considering the trends of declining birth rates and an aging population, it is important to adapt admission strategies for students and educational programs accordingly. The examination of the demographic crisis helps identify key challenges, such as a decrease in the number of high school graduates, which can impact competition within the higher education environment.The trends examined in the article, including the decline in the birth rate of the Ukrainian population, the aging of the nation, the level of migration, and the loss of the civilian population due to the war, enable us to characterize the situation in Ukraine as depopulation. Notable changes in the demographic landscape and shifts in the population structure occurred after February 24, 2022, including irreversible human losses, population emigration (over 10 million people), and a decline in the average birth rate. A correlation was identified between the number of births each year and the dynamics of educational services’ capacity. It was observed that higher education in Ukraine will confront significant demographic challenges in the next 17 years. In the context of the strategic goal to restore Ukraine’s human capital, the article suggests viewing higher education as an effective instrument of state policy in a cyclical process: attaining higher education, integrating graduates into the national economy, ensuring financial stability, fostering active citizenship, and promoting loyalty to the state—all contributing to an improvement in the demographic situation.
Russophilism and Misunderstanding Ukraine : Review
(2024) Kuzio, Taras
This critical review focuses on two new books published by Western scholars that continue to misrepresent Ukraine. Olga Onukh and Henry Gale adhere to the common misconception of Ukrainian politics as divided into "civic" and "ethnic" or "nationalist" and "pro-Russian" presidents. The negative label "ethnic" and "nationalist" is applied only to the center-right Ukrainian politics, which is merged with the nationalists into one group. East Slavic nationalism promoted by the Soviet regime, Russia and pro-Russian forces in Ukraine such as the Party of Regions is not taken into account. Steven Shulman provides a better structure of Ukrainian politics with competition between supporters of "ethnic Ukrainian" and "East Slavic" identities. Using Shulman's structure, we see that there is little difference between Presidents Volodymyr Zelensky and Petro Poroshenko. Onukh and Gale's basic concept that "civic" Zelensky is better than "ethnic" Poroshenko is undermined by theory, a comparative understanding of nation-states and their politics. Dominique Arel and Jesse Driscoll describe the 2014-2021 conflict in Ukraine as a "civil war", strikingly echoing Russian disinformation and the writings of Russophiles in the West. Arel and Driscoll's arguments are weakened by their selective use of Ukrainian, Russian, and Western sources (for example, very few Ukrainian opinion polls are used), the lack of field research in southeastern Ukraine, and the exaggeration of the importance of language in the identity of most Ukrainians. They do not adequately explain why the "Russian Spring" failed in six out of eight southeastern regions of Ukraine and only partially succeeded in Donbas. . Due to their poor understanding of the concept of Russian hybrid warfare, they ignore many examples of Russian intervention other than military aggression (such as disinformation, cyberwarfare, Russian political tourists posing as Ukrainians, Russian intelligence subversion, Russian artillery shelling Ukraine, and Kadyrov's forces ), which existed before the Russian invasion in August 2014.
The "University and War" Project – Perspectives of Polish-Ukrainian Studies at the Jagiellonian University
(2024) Nowak, Alicja Zofia
This article focuses on the "University and War" project, which has been implemented since spring 2022, and its important element, i.e. an international interdisciplinary academic conference. The work involved scholars from Poland, Ukraine (online and onsite) and Austria. The main objective of the meeting was to discuss the role of the university in crisis situations and make a preliminary assessment of the state of Ukrainian universities and the situation of Ukrainian academics and students in Ukraine and abroad. The next thematic block concerned the reaction of Polish universities to the Russian aggression: scholarship and aid programmes implemented, volunteering activities of the university community. One of the current issues after Russia’s armed attack is the attitude of the academic community in Poland and worldwide to these events, i.e. an adequate evaluation of the aggressor’s policy, including in social media, and above all the institutional and conceptual reconstruction of Ukrainian studies, which is necessary to finally break with the remnants of the "Russian world" concept. An important objective of the project was to involve students (mostly from Ukraine). The students prepared exhibitions featuring photographs of the destroyed Kharkiv, warthemed posters, and poems inspired by the events, and took part in an international (with students from the Kyiv Academy of Fine Arts) scientific student seminar, during which they presented papers, analysed a questionnaire about their own situation after the outbreak of war and their involvement in aid and volunteering. The project was also an expression of solidarity, a form of support that Polish academics wanted to give to students and academics from Ukraine.
Актуальні проблеми мотивації персоналу на підприємствах з урахуванням особливостей воєнного стану
(2024) Сербенівська, Аліна; Лебідь, Денис
Під час воєнного стану в Україні доволі важливими для українського бізнес-середовища є проблеми мотивації персоналу на підприємствах з огляду на особливості ситуації. У багатьох країнах світу, де наявні такі кризові ситуації, як збройні конфлікти, воєнний стан так чи інакше впливає на функціонування підприємств, установ та організацій, зокрема на мотивацію їхнього персоналу. Метою цієї статті є дослідження впливу воєнного стану, що є результатом збройного конфлікту, на мотивацію співробітників компаній, а також пошук шляхів вирішення проблемних питань, пов’язаних із мотивацією, що постають у бізнесі сьогодні. У статті розкрито поняття внутрішнього і зовнішнього регресу мотивації, спричиненого наслідками війни в Україні. Розглянуто чинники, які його формують. Досліджено психологічні розлади, спричинені наслідками воєнних дій на території України, а також їхній вплив на співробітників компаній; зовнішні чинники, зумовлені наслідками збройного конфлікту, що призводять до зовнішнього регресу мотивації персоналу. У результаті аналізу та зіставлення зовнішніх і внутрішніх чинників регресу мотивації, а також їх розгляду відповідно до піраміди потреб А. Маслоу визначено оптимальні шляхи зменшення регресу мотивації, щоб підтримувати високий рівень продуктивності та вмотивованості співробітників компаній. Це допоможе вирішити важливі актуальні проблемні питання мотивації персоналу під час воєнного стану. Результати дослідження можуть стати важливим допоміжним інструментом для українського бізнесу у складних умовах збройного конфлікту, сприятимуть розумінню та розв’язанню проблем із мотивацією персоналу.
Використання штучного інтелекту в публічній політиці ЄС
(2025) Чабанна, Маргарита
У статті розглянуто тенденції, переваги та потенціал використання штучного інтелекту (ШІ) в Європейському Союзі, зокрема у сфері публічної політики та державного управління, а також приділено увагу викликам та способам мінімізації ризиків, пов’язаних з автоматизацією та алгоритмізацією діяльності державних і наддержавних інституцій. Дослідження застосування штучного інтелекту як на національному рівні, так і в системі державного управління на рівні Європейського Союзу свідчить про його суттєві переваги в процесі трансформації системи державного управління, що значно розширює потенціал оцінювання ефективності державної політики, моніторингу управлінських процесів і підвищення якості надання публічних послуг. Водночас зазначено, що активне впровадження ШІ в державне управління супроводжується низкою викликів, пов’язаних із порушенням права на приватність, недостатнім рівнем алгоритмічної прозорості, можливою упередженістю автоматизованих рішень, обмеженістю цифрових компетентностей, а також потребою в збереженні суспільної довіри. У такому контексті наголошено на необхідності запровадження етичного й правового контролю над автоматизованими процесами, зокрема, для збереження довіри громадян. Акцентовано увагу на тому, що для мінімізації зазначених ризиків Європейський Союз реалізує комплекс заходів, зокрема, запроваджує нормативно-етичні рамки, створює інституційні механізми нагляду, забезпечує прозорість ШІ-систем і залучення громадськості до процесу їх упровадження. Особливого значення в такому контексті набуває представлений Європейською Комісією підхід до розвитку штучного інтелекту, який заклав концептуальні засади для формування нормативного середовища, що передбачає безпечне, етичне та орієнтоване на людину використання ШІ в межах ЄС. Значну увагу у статті приділено ролі цифрової стратегії AI@EC, спрямованої на підвищення ефективності, прозорості, доступності та інноваційності діяльності Європейської Комісії, а також запровадженню інструменту GPT@EC, створеного для інтеграції передових мовних моделей у роботу європейських інституцій. Відповідні заходи дають змогу вибудовувати модель управління, орієнтовану на відповідальне та ефективне застосування штучного інтелекту в інтересах громадян, яку з урахуванням національного контексту може запозичити Україна.
Вплив глобальних трендів на формування геостратегії конкурентоспроможності держави
(2024) Кравчук, Наталія
Дослідження впливу глобальних трендів на формування геостратегії конкурентоспроможності держави є важливим контекстом розуміння сучасних проблем глобального розвитку й актуальною проблематикою для міждисциплінарного дискурсу. Застосовуючи інтегрований підхід до дослідження цих аспектів глобального розвитку, можна краще зрозуміти взаємозв’язок між геополітикою, глобальними трендами та конкурентоспроможністю держави в геоекономічному просторі. У статті обґрунтовано вплив глобальних трендів на геостратегічне позиціонування держав у геоекономічному просторі, окреслено методологічні засади формування геостратегії конкурентоспроможності держави в глобальному просторі з урахуванням її геостратегічної локації та стратегічної зони присутності. Запропоновано під геостратегією конкурентоспроможності розуміти комплекс стратегічних заходів, спрямованих на визначення і забезпечення конкурентних переваг держави чи регіону в умовах поточної глобальної кон’юнктури та глобальних викликів і трендів. Виокремлено такі основні етапи розроблення геостратегії конкурентоспроможності держави: аналіз глобальних трендів; визначення геостратегічної локації держави та її стратегічної зони присутності в глобальному просторі; вибір стратегій; розроблення плану дій і використання ресурсів; моніторинг та оцінювання стратегій. Аргументовано, що розроблення геостратегії конкурентоспроможності передбачає визначення найкращих способів досягнення геостратегічних цілей держави, оцінювання загроз і можливостей, а також стратегічних векторів розвитку держави з урахуванням наявних ресурсів та обмежень. За результатами аналізу глобального ландшафту ризиків і карти взаємозв’язків між ними окреслено глобальні тренди, що створюють серйозні виклики для глобального розвитку загалом та значною мірою впливають на конкурентоспроможність держав в умовах «великого перезавантаження» в переважній більшості з них. На основі адаптованого варіанта матриці «Маккінсі» (McKinsey) побудовано матрицю геостратегічного позиціонування держав у геоекономічному просторі. На цій методологічній основі окреслено сценарії геостратегій конкурентоспроможності для різних держав у глобальному просторі з урахуванням їхньої геостратегічної локації (поточної позиції) та стратегічної зони присутності (геостратегічних пріоритетів). Виокремлено такі 3 основні стратегічні зони присутності держав у глобальному просторі: зона розвитку, зона адаптації та зона стиснення присутності – і запропоновано сценарний підхід до формування геостратегії конкурентоспроможності держави в геоекономічному просторі.
Вплив консервативного та ліберального фреймів на формування рішення Верховного суду США у справі "Ро проти Вейда"
(2024) Демʼянчук, Олександр; Рибалко, Богдан
Статтю присвячено проблемі впливу консервативних і ліберальних фреймів на рішення Верховного суду США у справі "Ро проти Вейда". Методологічною основою дослідження є фрейм-аналіз, який використано для реконструкції соціально-політичної позиції консервативного та ліберального таборів у висвітленні й інтерпретації рішення Верховного суду США у справі "Ро проти Вейда". Під час проведення дослідження використано класичні праці Роберта Бенфорда, Девіда Сноу, Джеймса Друкмана, Моніки Батлер та Мішеля Марешаля з теорії фрейм-аналізу. Для дослідження консервативної аргументації залучено статті професорів права Жан-Полетт Ельштайн та Джорджа Віла, які дотримувались позиції "за життя" (pro-life). Консервативна позиція використовує чотири засновки: немає морального консенсусу щодо абортів; право на аборт не є абсолютним; соціально-економічні обставини не є достатніми для проведення абортів; державні інститути культивують аборти. Критично розглянуто позиції консервативної аргументації, продемонстровано її історичні невідповідності. У дослідженні ліберальної аргументації автори спираються на праці професорок права Джулі Шек та Мері Зіглер. Автори дійшли висновку, що ліберальна аргументація у справі "Ро проти Вейда" має три частини: по-перше, центром ліберальної аргументації є принципи природного права; по-друге, використовується посилання на патріархат як систему інституційного пригнічення прав і свобод жінки; по-третє, право жінки на розпорядження своїм тілом захищається через ліберальну теорію про незалежність індивідуального вибору. Також у статті представлено широке історичне тло публічних дебатів між консерваторами та лібералами, для того щоб продемонструвати певні розбіжності між реальною соціальною історією та фрейм-стратегіями конкурентних політичних таборів.
Вплив європейської інтеграції на партійну систему України
(2025) Тюканкіна, Єлизавета; Чабанна, Маргарита
Статтю присвячено визначенню наявності, характеру та наслідків впливу європейської інтеграції на становлення і трансформацію партійної системи України. Аналіз базується на основних теоріях євроінтеграції (теорії федералізму, функціоналізму, неофункціоналізму та міжурядового підходу) для осмислення природи європейської інтеграції та її впливу на трансформацію внутрішньополітичних систем держави, насамперед партійної системи; застосуванні історико-порівняльного, системного, структурно-функціонального та статистичного методів для комплексного вивчення основних етапів формування та функціонування сучасної партійної системи України протягом 1991–2024 рр., визначення основних змін її структурних параметрів та виявлення основних тенденцій розвитку, а також використанні удосконаленої аналітичної рамки Р. Ладреха для вивчення та оцінювання впливу євроінтеграції на партійну систему України. Виділено три основні етапи еволюції партійної системи України у світлі євроінтеграційних процесів, окреслено їхні особливості та характер змін, яких зазнала партійна система на кожному з цих етапів свого розвитку. На основі зазначеної модернізованої аналітичної рамки, яка має сім елементів, розглянуто динаміку змін у програмно-ідеологічному змісті політичних партій, їхній організації, політичній конкуренції, взаємодії з європейськими партійними структурами, ставленні виборців та виборчій системі. Результати аналізу вказують на очевидний вплив євроінтеграції на політичні партії та партійну систему України на шляху її приєднання до ЄС. Перспективи подальших досліджень передбачають детальніше вивчення впливу євроінтеграції на українську партійну систему за кожним із визначених критеріїв відповідно до запропонованої аналітичної рамки, а також проведення порівняльного аналізу досвіду країн Центрально-Східної Європи щодо трансформації їхніх партійних систем під впливом євроінтеграції з метою оцінювання можливості адаптації цих моделей до українського контексту.
Вступне слово головної редакторки
(2024) Нагорняк, Тетяна
"Empirio" – це майданчик, що об’єднує однодумців, науковців і дослідників, експертів-практиків. Ці люди щоденно роблять свій внесок у розвиток вітчизняної науки, сприяють її інтеграції в європейський простір і наближають до світових стандартів, зміцнюють наукові школи, тримають руку на пульсі проривних рішень та підтримують ефективний діалог з мережею освітян і науковців по всьому світу – задля підтримки України, просування її як незламної та успішної країни, що стоїть на варті свободи у світі! Впевнена, що кожен автор (чи авторка) знайде в "Empirio" можливість апробувати свої якісні дослідження і поділитися висновками з однодумцями й опонентами, а читачі й читачки – корисний для себе досвід і поштовх для нових науково-практичних пошуків. З Україною в серці творимо вітчизняну науку, вдосконалюємо вищу освіту, наближаємо нашу спільну Перемогу, змінюємо світ на краще!
Від традицій до гнучкості: інструменти менеджменту у VUCA-реальності
(2025) Жарова, Любов
У статті розглянуто особливості застосування нових інструментів управління в умовах волатильності, невизначеності, складності та неоднозначності (Volatile, Uncertain, Complex, Ambiguous (VUCA)). Науковою гіпотезою, покладеною в основу дослідження, є припущення щодо можливості адаптації традиційних інструментів і підходів у менеджменті та створення нових на основі критичного аналізу використовуваних підходів до управління та їхньої неефективності. Обґрунтовано, що традиційні методи управління поступово втрачають ефективність у динамічному середовищі, яке характеризується швидкими технологічними змінами, глобалізаційними процесами та зростаючою конкуренцією. Доведено необхідність впровадження інноваційних організаційних моделей (Agile, Holacracy, Teal), що забезпечують гнучкість, адаптивність та залучення персоналу. Розкрито значення розвитку системного мислення, картографування стейкголдерів і формування динамічних компетенцій для підвищення стійкості організацій. Проаналізовано приклади успішних компаній, які завдяки цифровій трансформації, управлінню змінами та диверсифікації ресурсів досягли конкурентних переваг. Особливу увагу приділено створенню культури безперервного навчання, інноваційності та інклюзії як стратегічних чинників розвитку. Запропоновано підходи до оцінювання ефективності нових інструментів управління, що виходять за межі фінансових показників і охоплюють адаптивність, інноваційність, стійкість та залученість персоналу. Зроблено висновок, що управління в епоху VUCA є не просто набором методів, а цілісною філософією, яка вимагає від лідерів певного світогляду, бачення, сміливості та готовності до постійного навчання.
Відтворення основних засобів у частині їх формування як об'єкт менеджменту підприємств багатоукладної аграрної економіки України
(2024) Могилова, Марина; Єфімцева, Людмила
Розроблено пропозиції для обґрунтування управлінських рішень щодо формування основних засобів сільськогосподарських підприємств як складової частини менеджменту відтворення основного капіталу з урахуванням багатоукладності аграрної економіки України. Окреслено коло негативних наслідків на мікро- і макрорівнях від порушення пропорцій відтворення основного капіталу в сільському господарстві. Аргументовано актуальність удосконалення підходів та інструментів менеджменту для управління відтворювальним процесом на всіх його стадіях. Охарактеризовано відтворення основних засобів, що визначає його специфіку як об’єкта менеджменту. Окреслено основні об’єкти управління відтворенням у розрізі фінансового, інвестиційного, операційного та маркетингового менеджменту. Визначено завдання операційного менеджменту відтворення основних засобів сільськогосподарських підприємств, серед яких на першому етапі формування дієвої системи фондозабезпечення аграрного виробництва. Розглянуто управління матеріально-технічним забезпеченням у контексті його адаптації до інституційних, макроекономічних, галузевих і ринкових чинників. У дослідженні враховано фактори багатоукладності аграрної економіки, особливостей сільськогосподарського виробництва, ринку технічних засобів та агротехнологічного сервісу. Доведено потребу в застосуванні альтернативних варіантів матеріально-технічного забезпечення виробництва в сільськогосподарських підприємствах: придбання власних машин та обладнання чи користування агротехнологічними послугами сторонніх організацій. Завданням менеджменту визначено обґрунтування доцільності одного з альтернативних варіантів або їх комбінування залежно від розмірів земельних угідь підприємства. Запропоновано алгоритм визначення доцільного формату техніко-технологічного забезпечення виробництва в аграрних підприємствах. Із застосуванням цього алгоритму проведено розрахунки для господарств, які спеціалізуються на вирощуванні зернових культур. Розроблено пропозиції для сільськогосподарських виробників щодо оптимального варіанта формування матеріально-технічного забезпечення аграрного виробництва залежно від площі їхніх угідь.
Гармонізація податкової політики України в умовах євроінтеграції: виклики, можливості та перспективи
(2024) Головай, Надія; Бей, Сніжана
Актуальність інтеграції України до Європейського Союзу (ЄС) сьогодні не викликає сумнівів. Одним із ключових аспектів цього процесу є гармонізація податкової політики України відповідно до норм і стандартів ЄС. Статтю присвячено актуальній проблематиці гармонізації податкової системи України зі стандартами Європейського Союзу. Авторки зосереджують увагу на важливості податкової політики як інструменту регулювання економічної активності та фінансування державних витрат, а також на її ролі в макроекономічній стабільності. У контексті євроінтеграційних процесів стандартизація податкової політики є головним завданням, спрямованим на забезпечення справедливої конкуренції та вільного руху капіталу, товарів і послуг між країнами-членами ЄС. Попри уніфікаційні зусилля, досягти повної єдності в податковій системі складно через різноманітність економічних умов і національних пріоритетів країн-членів ЄС. Метою статті є дослідження особливостей розвитку податкової політики в контексті європейської інтеграції, ідентифікація викликів і можливостей для України та розроблення пропозицій щодо формування ефективної податкової політики, яка б відповідала як внутрішнім, так і зовнішнім вимогам євроінтеграційного курсу. Основну увагу приділено комплексному підходу до реформування податкової системи України, який охоплює вивчення досвіду країн ЄС, адаптацію законодавства та методів податкового адміністрування до європейських стандартів, а також розроблення стратегій для збалансування бюджетних потреб і стимулювання економічного зростання. Авторки зазначають, що Україна повинна не тільки виконати зовнішні вимоги євроінтеграції, а й забезпечити відповідність національної податкової політики внутрішнім економічним цілям та соціальним потребам. Окремо виділено напрями для подальших досліджень, які потрібно зосередити на аналізі досвіду європейських реформ та й ого застосуванні в українських умовах. Це передбачає вивчення змін у податковій базі, адмініструванні податків, методах боротьби з податковими зловживаннями та оптимізації податкового навантаження з метою забезпечення ефективного економічного зростання та соціальної справедливості. Зроблено висновок про важливість гармонізації податкової політики з ЄС для подальшого економічного розвитку України та забезпечення її фінансової стабільності як ключового елементу зовнішньополітичної стратегії.
Генеративні моделі штучного інтелекту як ефективний інструмент для оптимізації бізнес-процесів
(2024) Іваненко, Аліна; Пічик, Катерина
Нині багато галузей прагнуть автоматизувати певні види робіт за допомогою інтелектуальних машин, тому штучний інтелект широко використовують у різних сферах, включно з управлінням бізнесом. Чат-боти, зокрема створені на базі моделі GPT (Generative Pre-trained Transformer), набувають популярності як ефективний інструмент для спілкування з клієнтами та управління завданнями. У статті розглянуто сутність штучного інтелекту, зокрема поняття генеративної моделі штучного інтелекту. Окреслено роль штучного інтелекту як сучасного інструменту для розв’язання багатьох питань. Оскільки в процесі формування запитів – промптингу – виникають деякі проблеми, їх потрібно вирішити для досягнення максимальної продуктивності менеджерів. Дослідження й формування ефективного промптингу в чат-ботах (зокрема GPT) для управління бізнес-процесами стає одним із ключових завдань. Досягнення в галузі штучного інтелекту та машинного навчання дають змогу розширити можливості цього інструменту для підвищення продуктивності менеджерів усіх ланок управління. У статті проаналізовано основні принципи промптингу та проблеми, які можуть виникати. Авторки провели низку експериментів із різними методами промптингу й оцінили їхню ефективність у реальних умовах для вирішення різних управлінських завдань. Визначено основні елементи й типи промптингу для максимально ефективної взаємодії та оптимізації вирішення сучасних управлінських завдань. Ключовими чинниками для отримання найкращих результатів є гнучкість і адаптація промпту до конкретного завдання. Сформовано рекомендації щодо ефективного промпт-інжинірингу в генеративних моделях штучного інтелекту для оптимізації бізнес-процесів. На підставі проведеного дослідження запропоновано підходи до підвищення ефективності використання штучного інтелекту в управлінні бізнес-процесами компаній та організацій.
Глобальні виклики для формування трендів розвитку національних систем вищої освіти у світі: політологічний вимір
(2025) Студілко, Максим
У статті узагальнено глобальні виклики людства, які зумовлюють відповідні новітні тренди в розвитку національних систем освіти. Автор, спираючись на Звіт Всесвітнього економічного форуму про глобальні ризики 2024, наголошує, що вісім із тридцяти чотирьох ризиків протягом найближчих двох років матимуть соціальні наслідки, а саме: поляризація суспільства, відсутність економічних можливостей, вимушена міграція, порушення прав людини, недостатня громадська інфраструктура та послуги, інфекційні хвороби, хронічні захворювання і стан здоров’я, безробіття. На підставі аналізу Звіту Міжнародної організації праці "Зайнятість і соціальні перспективи у світі: тенденції 2023 року" автор виокремив виклики світового ринку праці, які мають бути враховані у формуванні трендів розвитку національних систем освіти: дефіцит гідної праці, уповільнення глобального зростання зайнятості, нагальна потреба у зростанні продуктивності праці в країнах з високими темпами старіння населення, пришвидшення змін у вимогах підприємств на глобальному ринку праці до навичок працівників, збереження нерівності в доступі до вищої освіти в різних регіонах світу, зростання потреби в запровадженні політики залучення до ринку праці жінок і маргіналізованих груп, забезпечення державної підтримки доступу до освіти для масштабних потоків біженців та шукачів притулку в приймаючих країнах, скорочення джерел фінансування освіти. У висновку автор узагальнює перелік новітніх трендів розвитку національних систем освіти у світі, які формуються у відповідь на розглянуті у статті виклики, а саме: глобалізація та інтернаціоналізація вищої освіти, розвиток гнучких форм освіти протягом життя, реформування освіти для біженців та шукачів притулку, цифровізація та впровадження революційних технологічних інновацій в освітньому секторі, широкомасштабна експансія (масовізація) вищої освіти в країнах Глобального Півдня.
Глобальні компетентності та лідерство в освітніх політиках для відновлення територіальних громад
(2025) Халецька, Аліна
Розглянуто проблемні питання розвитку глобальних компетентностей та лідерства в освітніх політиках для відновлення територіальних громад. Проаналізовано основні теорії та новітні концепції лідерства, а також ключові характеристики кожного з підходів; наведено приклади застосування в освітній політиці. Досліджено особливості розвитку глобальних компетентностей та лідерства в контексті процесів глобалізації, сучасні виклики освітньої сфери в громадах. Висвітлено підходи щодо оцінювання глобальних компетентностей, визначення інструментів для їх вимірювання та тенденцій розвитку глобального лідерства. Окрему увагу приділено еволюції теорій та концепцій лідерства, які віддзеркалюють потреби й тенденції соціального розвитку та свідчать про трансформацію затребуваних суспільством профілів лідера з домінантою тих чи тих рис. Акцентовано, що нові концептуальні підходи до лідерства формуються в контексті сприйняття світу як глобального, динамічного та складного, з постійними та непередбачуваними змінами, різноманітними ризиками та загрозами. Ключовими тенденціями, що впливають на зміну підходів до професійної підготовки та навчання в системі формальної та неформальної освіти, є інтернаціоналізація освіти, розвиток глобальних ринків праці, міграційні процеси та відповідні зміни освітніх політик на національному рівні. Виявлено необхідність врахування стратегічної траєкторії розвитку, стійкості та адаптивності до сучасних глобальних викликів, проактивного підходу в підготовці сфери освіти до потенційних ризиків та загроз. Наголошено, що соціальна взаємодія сприяє прогресу, міжнародній комунікації та співпраці, глобальній адвокації та дає змогу докладати спільних глобальних зусиль з подолання пандемій, наслідків зміни клімату, кібератак, проблем з енергопостачанням, руйнівних воєнних дій в Україні та інших країнах світу. Нові форми прогресу потребують упровадження нових норм і стандартів щодо дотримання прав людини, рівності, протидії насильству, недискримінації. Нові підходи до вирішення глобальних проблем зумовлюють трансформацію "лідерства" як концепції, стимулювання лідерів нової генерації, партисипативного врядування з посиленням впливу громадян на ухвалення управлінських рішень.
Громадянська освіта: міждисциплінарність у становленні категорії
(2024) Демчук, Тимур
У статті розглянуто історичні витоки та сучасні умови становлення й трансформації змісту категорії "громадянська освіта". Починаючи з XVIII ст. громадянську освіту було визнано важливим інструментом для формування громадянської свідомості та сприяння активній участі громадян у демократичних процесах. У статті наголошено на оновленій актуальності громадянської освіти в Україні, особливо після Революції Гідності, що зумовило прийняття державою Концепції розвитку громадянської освіти у 2018 р., основи якої було закладено в новому Законі України "Про освіту" 2017 року. Досліджено різні визначення громадянської освіти – від широких трактувань, що охоплюють процеси, які впливають на переконання, спроможності та дії людей, до вужчих, зосереджених на формальних освітніх програмах. Автор стверджує, що ефективна громадянська освіта не може існувати поза контекстом демократії, підкреслюючи її роль у формуванні громадян, здатних брати участь у політичних процесах, захищати демократичні цінності та сприяти національній безпеці. Також проаналізовано різні моделі демократії та їхній вплив на громадянську освіту, запропоновано збалансований підхід, згідно з яким важливі ролі відіграють як держава, так і громадянське суспільство. Цей комплексний аналіз має на меті надати рекомендації щодо поліпшення впровадження та впливу політики громадянської освіти в Україні, забезпечуючи виховання обізнаних, відповідальних та активних громадян.
Громадянське суспільство, громадянська освіта та громадська думка в концепції корпоративного лібералізму Вільяма Лайона Макензі Кінга
(2024) Єрємєєв, Олександр
Статтю присвячено проблемі значення, місця й ролі громадянського суспільства, громадянської освіти та громадської думки в концепції корпоративного лібералізму канадського державного діяча та політичного мислителя Вільяма Лайона Макензі Кінга за й ого працею "Індустрія та людяність". Погляди В. Л. М. Кінга на місце і роль цих явищ випливали з поєднання в й ого праці базових засад лібералізму з органічним баченням природи суспільства та людства загалом. Відповідно до цього, держава та громадянське суспільство, різноманітні соціальні групи мають фундаментальний спільний інтерес, що полягає в забезпеченні їх збереження та сталого розвитку, а тому діалог і співпраця між ними є природним і необхідним явищем, що сприяє подоланню другорядних розбіжностей. Державі ж відводиться роль регулятора та модератора у відносинах між різними суспільними групами з розбіжними інтересами, який має сприяти встановленню довіри та співпраці між ними й уникати авторитарного втручання. Громадська думка, за В. Л. М. Кінгом, є тонким механізмом політичної влади, що інформує уряд і громадянське суспільство про суспільні проблеми, може сприяти ефективному їх розв’язанню передовсім через тиск і переконування. В умовах демократичного правління вона потребує значної кваліфікованості, а отже, освіти, що сприяє вихованню в громадян якостей та навичок, необхідних для формування кваліфікованої громадської думки та громадянської кооперації, тобто громадянської освіти. Таку освіту можуть впроваджувати як держава, так і недержавні організації. За В. Л. М. Кінгом, партнерські відносини та кооперація між громадянським суспільством, представниками бізнесу, місцевого самоврядування, держави та міжнародних інституцій є необхідними на локальному, національному та глобальному рівнях. Це сприяє формуванню довіри, публічності, подоланню антагоністичних відносин і зловживань, зростанню стандартів життя людей, розв’язанню гуманітарних проблем, які автор праці "Індустрія та людяність" вважав пріоритетними.
Децентралізація та регіональна політика відновлення України в умовах воєнного стану: проблеми і рекомендації
(2025) Козир, Сергій
У статті з’ясовано ключові проблемні аспекти децентралізації та регіональної політики відновлення в умовах воєнного стану та запропоновано рекомендації щодо їх вирішення. Наголошено, що основним завданням регіональної політики держави є забезпечення балансу між загальнодержавними інтересами та інтересами розвитку регіонів. Одним із головних напрямів цієї політики є розроблення механізмів передачі частини державних повноважень на місцевий рівень управління, що базується на демократичних цінностях. Виокремлено проблеми в процесі реалізації заходів щодо відновлення (колізії в нормативно-правових актах, відсутність чіткої координації, проблема інституційної сталості). Особливу увагу приділено ролі тилових, деокупованих та тимчасово окупованих громад, які демонструють унікальні підходи до формування регіональної політики відновлення, адаптуючи локальні ініціативи до загальнонаціональних стратегій. Розглянуто рекомендації щодо децентралізації та регіональної політики відновлення України в умовах воєнного стану, спрямовані на посилення спроможності громад та ефективну координацію з центральною владою для забезпечення сталого розвитку і відбудови країни. Доведено, що ефективна децентралізація та регіональна політика відновлення України в умовах воєнного стану потребують комплексного підходу, що охоплює застосування найкращих практик управління ресурсами на всіх рівнях, розроблення уніфікованих національних цілей з адаптацією їх до місцевих потреб, удосконалення нормативно-правової бази, створення та удосконалення діяльності політичних інститутів. Наголошено, що реформа місцевого самоврядування та територіальної організації влади закладає основи для формування спроможних територіальних громад, а їхня тісна співпраця сприятиме комплексному соціально-економічному розвитку регіонів, забезпечуючи сталий прогрес на рівні всієї країни. Децентралізація, посилення спроможності на місцевому рівні, розвиток самоврядування та демократичних інституцій у громадах хоч і здаються менш контрольованими і потребують більше часу порівняно з централізованою відбудовою, згодом наблизять Україну до принципів демократичного врядування. Однак певної централізації уникнути неможливо, особливо на початковому етапі швидкої відбудови, де відновлення великих інфраструктурних об’єктів може здійснюватися централізовано.

Browse

Browsing Empirio by Title

Results Per Page

Sort Options