Кіно-Театр. 2023. №5
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Кіно-Театр. 2023. №5 by Title
Now showing 1 - 20 of 37
Results Per Page
Sort Options
Item 20 днів війни: масштаб трагедії(2023) Швець, Юлій"20 днів у Маріуполі", попри весь трагізм оповіді, одержав приз глядацьких симпатій на фестивалі незалежного кіно Sundanсe у США, а також основний приз журі та приз глядацьких симпатій на кінофестивалі Docudays. Зняв його цьогорічний лауреат Пулітцерівської премії Мстислав Чернов, котрий разом з фотографом Євгеном Малолєткою та продюсеркою й журналісткою Василісою Степаненко приїхав у місто о 3.30 ранку – за годину до початку повномасштабної війни. Сила стрічки в тому, що картина війни відтворена в ній правдиво, ніщо не "плюсується" й не "концентрується", й, водночас, камера від жодних деталей не відводить погляд. Вона печально вдивляється в трагедію, заздалегідь, здається, розуміючи фінал.Item "20 днів у Маріуполі" у США(2023)Документальний фільм Мстислава Чернова "20 днів у Маріуполі" показують в кінотеатрах Північної Америки. Про це повідомила пресслужба Маріупольської міської ради 25 липня. Фільм демонструється в Нью-Йорку, Чикаго, Лос-Анджелесі, Торонто, Сан-Франциско та інших містах. Раніше він ішов у Денвері та Міннеаполісі.Item Анастасія Солоневич: відчуття дому : [інтерв'ю](2023) Солоневич, АнастасіяВ українському павільйоні 76-го Каннського фестивалю влаштовує гендерні "дискусії", фільм, знятий за мізерні кошти українкою, став єдиним нашим фільмом у офіційному конкурсі короткого метру Канн. Стрічка "Як це було" Анастасії Солоневич та Дам’яна Коцура (Польща, Україна, 2023) фокусує погляд на ментальності українців – тих, хто поїхав, і тих, хто залишився, на суперечностях молодіжної культури, майже знищеної війною, на пошуках дівчиною власного місця у кровопролитній війні за існування, яку ведуть її співгромадяни. "То можливість показати свій фільм фахівцям, пресі з усього світу, великому колу глядачів для мене – це вже перемога".Item Анімація Людмили Ткачикової: життя як казки і казки як життя(2023) Канівець, АнастасіяКиянка Людмила Ткачикова (нар. 3.09.1959) є випускницею того самого Київського інженерно-будівельного інституту, з якого вийшла у світ ціла плеяда майстрів української анімації, починаючи від Володимира Дахна, Давида Черкаського, Алли Грачової... Закінчивши архітектурний факультет інституту (1977), у 1983 Ткачикова прийшла на курси художників-аніматорів на кіностудії "Київнаукфільм". Як аніматорка безпосередньо "оживляла" намальованих персонажів із серії Володимира Дахна ("Як козаки на весіллі гуляли", 1984, "Як козаки інопланетян зустрічали", 1987), стрічок "Твій люблячий друг" Олени Баринової за листами Льюїса Керролла (1984), "Ненаписаний лист" Євгена Сивоконя (1985), "Ґаврош" Ірини Гурвич за епізодом зі "Знедолених" Віктора Гюґо, "Історія про дівчинку, яка наступила на хліб" Алли Грачової за казкою Ганса Крістіана Андерсена (1986).Item Вбити час – вирватись із замкненого кола(2023) Швець, ЮлійУ режисерському баченні Ірини Ципіної "танго на одну дію" просякнуте відчуттям гострої кризи важливих соціальних інституцій – держави, сім’ї; воно предметно відображає порушення генетичних, географічних та духовних зв’язків між людьми й поколіннями. "Танго жінок" перетворюється в алегорію країни, в історію неврозу людей, які колись залишили країну, а тепер навіть перед "обличчям вічності" не можуть вирватись із полону нав’язаних чужими культу- рами стереотипів. Строго кажучи, "танго" Першого театру навряд чи можна назвати проривом в розкритті "емігрантської" теми, однак фінальні репліки "це моє життя" молодих жінок, які споглядали чужу драму, ставлять неочікувано болісний акцент на "вічному поверненні" до "вічних помилок"… Метафорична лялька на старому грамофоні у фокусі сценічного світла механічно обертатиметься, поки не ослабне заведена пружина – не в силах заглянути в майбутнє, обірветься й сюжет. "Кольори". Танго на 1 дію за п’єсою Павла Ар’є.Item Вибір неможливий(2023) Іванишина, ЛарисаІрина Василівна Мельник — українська акторка. Членкиня Національної спілки кінематографістів України. Заслужена артистка України (2003). Премія України в галузі театрального мистецтва "Київська пектораль" (2018) — номінація в категорії "Найкраще виконання жіночої ролі другого плану" за роль у виставі "Кохання навпомацки." "Як я залишилась сама" за мотивами п’єси "Папуджар" хорватського драматурга Міро Ґаврана. Жанр – практично комедія.Item Вистава "Гаага"(2023)Представники РФ щодня вчиняють воєнні злочини на території України. Цю цифру важко осягнути, але з лютого 2022 року в Україні зареєстровано вже понад 95 тисяч відповідних кримінальних проваджень. На жаль, це лише початок. Міжнародний кримінальний суд у Гаазі з усього масиву воєнних злочинів, скоєних росіянами в Україні, може розслідувати лише кількадесят епізодів. І притягнути до відповідальності 10–20 воєнних злочинців з вищих щаблів російської влади. Решта – справа України. 18 червня у США розпочався прокат вистави "Гаага" (The Gaaga/The Hague) про суд над Путіним та його прибічниками. Поставила її українська режисерка Саша Денисова у Бостоні в театрі Arlekin Players Theatre, який очолює виходець з України Ігор Голяк. У ній задіяні 18 американських акторів із Нью-Йорка, Бостона та Лос-Анжелеса.Тривалість – 2 год. 30 хв.Item Відлуння України на 76-му Каннському МКФ(2023) Швець, ЮлійЦього року з основної програми 76-й Каннського кінофестивалю можна виділити три-чотири стрічки, які "заслуговують уваги". А можна з радістю прозеліта (до яких відношу себе) радіти чи не кожному побаченому на фестивалі фільму: щороку Канн у мистецькому сенсі виявляється доволі врожайним, хоча його програми не обходяться без завчених та другорядних тем. Думками про війну в Україні, отримуючи "Паль- мову гілку" за заслуги перед кінематографом, поділився Роберт де Ніро. А поезію Лесі Українки "Ні волі, ні долі…", неймовірно хвилюючись через порушення "правил", прочитала зі сцени Катрін Деньов (вона представляла "обличчя фестивалю").Item Візуальна симфонія Марини Вроди(2023)"Захоплюючий фільм "Степне", який буде представлено на кінофестивалі в Локарно 2023, безсумнівно, є кінематографічним шедевром, який залишає незгладимий відбиток у душі глядача. Занурюючись у душу українського села, Марина Врода портретує приголомшливий фільм із глибоким змістом, незважаючи на мінімалістичний сюжет. Візуальна симфонія, яка розгортається в цій кінематографічній оповіді, захоплює на всіх рівнях; це і приємно для очей, і стимулює розум".Item Дні іспанського кіно(2023)З 6 по 10 липня в кінотеатрі "Жовтень" у восьмий раз відбулася "Лінія іспанського кіно". Документальна стрічка "Стіни говорять" одного з провідних режисерів іспанського кіно Карлоса Саури, який помер у лютому цього року, присвячена історії монументального живопису (у тому числі творчості великих мексиканських художників Давида Сікейроса та Дієго Рівери).Item Другий фільм циклу "Культура vs війна"(2023)Друга документальна стрічка із серії про культурних діячів, що стали на захист країни, присвячена видатному кінооператору Сергію Михальчуку (режисер – Кадім Тарасов). До його доробку входить близько 40 кінокартин, він – володар "Срібного ведмедя" Берлінського кінофестивалю. Сергій Михальчук працював над такими картинами, як "Мамай", "Ілюзія страху", "Параджанов", "Поводир", "Дике поле", "Екс", "Довбуш".Item "Знайти момент справжньої людяності"(2023)У програмі Giornate degli Autori Венеційського МКФ Україну представить стрічка "Фотофобія" режисерів Івана Остроховського і Павола Пекарчика, створена в копродукції зі Словаччиною та Чехією. "Коли ми приїхали в Україну з гуманітарною допомогою навесні 2022 року та влаштувалися жити поряд із біженцями в метро, ми зрозуміли, що погляд світу буде на лінії фронту. Ось чому ми вирішили знайти щось наближене до "звичайного життя", і зберегти його в міру наших здібностей: знайти момент справжньої людяності.Item Конвеєр сміху не зупиняється(2023)Держпідприємство "Мультимедійна платформа іномовлення України" (телеканали "Дом" і "UATV"), підпорядковане Міністерству культури та інформаційної політики, в липні уклало три угоди про створення серіалів на суму більше 30 млн грн. За 10 млн грн фірма "Рікі-Тікі-Таві" має створити серіал на чотири серії у жанрі "новорічної комедії."Item Лауреати конкурсу імені Івана Франка(2023)XVIII Всеукраїнський конкурс молодих акторів ім. Івана Франка, який через повномасштабну війну знову відбувся онлайн, оголосив переможців. Темою конкурсу була любовна лірика.Item Лицарська фентезі-казка(2023) Челакова, ОринаУ фільмі жанру фентезі засадничим елементом є чари та магія, що створюються за допомогою комп’ютерної графіки та спеціальних технологій. Якісну комп’ютерну графіку складно зробити, аби магія виглядала по-справжньому, щоб глядачі, насамперед діти, повірили тому, що відбувається на екрані. "Джура-королевич" вражає справжньою магією, яка органічно вжилася у природний та фантазійний світ, а подекуди доповнила портрети головних героїв. Фільм розповідає про сина короля Юрія Хороброго та королеви Софії.Item "Миколайчук OPEN": МРТ героя нашого часу : (огляд фільмів Другого фестивалю глядацького кіно в Чернівцях)(2023) Швець, ЮлійФестиваль у Чернівцях у міжнародному (8 п/м стрічок), національному (к/м фільми) конкурсах та у позаконкурсній програмі дав можливість побачити високохудожні та глядацькі стрічки. Чимало фільмів так чи інакше резонують з очікуваннями українців сьогодні під час війни. Перемогу в національному конкурсі за результатами глядацького голосування здобула документальна робота Олексія Радинського про захоплення Чорнобильської АЕС під час активної фази війни й очищення її від знахабнілого ворога "Чорнобиль, 22". Лише боротьба допоможе духовно зростати й перемагати як внутрішнього, так і зовнішнього ворога – що краще може описати нинішній стан душі та актуальний девіз українців? Звісно, що "стародавні греки" мали рацію: у вічності від нас нічого не залишиться, окрім нашої історії. Наскільки яскравою вона виявиться – залежить від нас.Item На гостини до Івана: "Така пізня, така тепла осінь" у творчості Миколайчука(2023) Ямборко, Ольга"На гостини до Івана": день села чорторийці святкують на уродини свого земляка 15 червня. Уже традиційно того дня в Чорторию, до батьківської хати-музею Івана Миколайчука, з’їжджаються гості не тільки з Буковини, а й усієї України. Іван Миколайчук був і залишається невіддільним від своєї малої батьківщини. Іван Миколайчук досягнув мети, свідченням тому є щорічні храмування у день його уродин в Чорториї, до яких народна стежка має шанс не зарости, та ще один знаковий феномен: незадовго по його смерті у Чорториї з’явилось Лебедине, або Іванове озеро, де щороку зимує зграя білих, як сніг, лебедів. Його душа таки звершила свій чин.Item На телепремію "Еммі" номіновано стрічку про війну в Україні(2023)60-хвилинну документальну стрічку "Україна: Материнська війна" (Ukraine: A Mother’s War) номінували на щорічну американську телепремію "Еммі" в галузі новин та документалістики (News and Documentary Emmy Award) у категорії "Найкращий новинний спешл". "Україна: Материнська війна" розповідає про життя п’яти українських жінок, кожна з яких бореться посвоєму. Подорожуючи країною, кореспондентка NBC News Моллі Хантер документує воєнні злочини, скоєні російськими військами, і водночас занурює глядачів у жорстоку війну очима п’яти відважних жінок.Item Насильство і натуралізм - тренди сучасного покоління(2023) Брюховецька, Лариса"Прем’єра дебютної стрічки українського режисера Дмитра Сухолиткого-Собчука "Памфір" відбулася на Каннському кінофестивалі у травні 2022 року. Після першого показу режисер написав: "Ми зрозуміли, що кіно вразило європейських глядачів". Хочеться згадати мудрого Олександра Довженка, який казав, що натуралізм вбиває мистецтво. І мав цілковиту рацію. А ще він наголошував: убивство міцно вкоренилося на екрані: якщо когось не вб’ють, то і фільму немає. А дотепні італійці навіть фільм зняли про те, як постріли екранних вбивць влучають і в глядачів.Item Наталія Надірадзе: "Це моє служіння нашій країні, людям, воїнам..."(2023) Надірадзе, НаталіяНаталія Надірадзе – українська акторка театру, кіно і дубляжу, режисерка і редакторка дубляжу, заслужена артистка України. Народилася в Одесі. Дочка Вахтанга Вронського та Валерії Мелашунас-Ферро. Закінчила Ленінградський державний інститут театру, музики та кіно (викладач Леонід Макар’єв). Працювала у Закарпатському драматичному театрі (м. Мукачево), київських –Театрі драми і комедії на лівому березі Дніпра, Театрі на Подолі, Театрі-студії "Арена ВК". З 1995 р. і донині – акторка Київського театру "Колесо". Ролі: Ціпа Львівна у виставі "Шантрапа" Панаса Саксаганського, Емма в однойменній постановці за п’єсою Ярослава Стельмаха, Солоха у "Вечорницях" Наталії Жилінської та Ірини Кліщевської, Жінка, Дівчина і Мураха у "Золотому драконі" Роланда Шіммельпфенніґа, Жінка у "Ми, Майдан" Надії Симчич, Івдя у "Блаженному острові, або Отак загинув Гуска" Миколи Куліша, Місіс Бойл у "Мишоловці" Агати Крісті, Роєцька в "Ультіма Туле" Андрія Бондаренка та ін. Знімається в кіно з 1967 року. Фільми: "Циган" Євгена Матвєєва (Галя, 1967), "Пробивна людина" Олега Фіалка (Ліза, 1979), "Про шалене кохання, Снайпера і Космонавта" Дмитра Томашпольського (Вона, 1992), "Заповіт Беретті" Юрія Некрасова (Племінниця Беретті, 1993), "Геть сором!" Олександра Муратова (Клавдія Петрівна, 1994), "Вічне колесо" Василя Домбровського (Жінка, 1996), "Звичайна справа" Валентина Васяновича (головний лікар, 2013) та ін. Продублювала як акторка 64 фільми, мультфільми та серіали, є режисером дублювання 36 кінопроєктів.