Том 5
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Том 5 by Title
Now showing 1 - 12 of 12
Results Per Page
Sort Options
Item Case-law of the European Court of Human Rights and the European Union Law: An Area of Important Interaction and Dialogue for Stronger Human Rights Protection in Europe(2020) Pushkar, PavloAn overlap in the activities of the Council of Europe and the EU as regards the protection of human rights leads to cross-fertilisation of both systems. Commitment to human rights and the Convention is notably manifested in the on-going dialogue on accession of the EU to the European Convention on Human Rights. Ideally, interaction between the Council of Europe and the European Union should lead to construction of a uniform human rights constitutional legal space, built on the same principles of compliance with the rule of law and human rights, a destination that still remains on the horizon. The process of execution of judgments of the Strasbourg Court, which is a forward looking technical and non-political process, with potential political consequences, results in the transformation of the legal systems of the Council of Europe member states and thus assists them in bringing their legal systems closer to being compatible with the EU accession process. Thus, the strategic aim of the European integration and EU accession should be aligned with the Strasbourg judgment’s implementation process, success in execution of judgments equalling to success in attainment of the Copenhagen accession criteria.Item Ideological Aggression and International Law: Soviet and Russian Malign Influence within Legal Domains (MILDs)(2020) Fisher, BradThis article offers a trans-disciplinary legal analysis of the evolution of aggression under international law. It asserts Soviet leadership in the establishment of the definition, but notes that some proposed conceptions of the Soviet theory were not officially adopted. This research also analyzes the 2019 work of Doctor Chernichenko of the Russian Federation and his assertion that the Soviet notion of ideological aggression should be resurrected given the unique and propagandistic tendencies of 21st century interstate conflict. Ideological aggression was originally a Soviet proposal first introduced to the United Nations Special Committee on the Question of Defining Aggression in 1953. This study asserts that any attempt to implement such a concept will be dangerous and particularly damaging to the rule of law, both domestically and internationally. Such a concept will offer practitioners a method to avoid responsibility for international transgression by claiming, inter alia, primacy in the employment of ideological aggression. This concept will also offer justification in the dismantling of coveted principles such as freedom of the press and freedom of speech. Those who employ such tactics do so duplicitously; simultaneously cherishing and subverting the international norms and principles that the greater international community holds dear. Finally, it will offer the practitioners of Malign Legal Operations, also known colloquially as lawfare, yet another instrument with which they may contain and exploit competitors under the auspices of international law. This amounts to Malign Influence within Legal Domains (MILDs), which is the ultimate form of asymmetry. The motives behind such a proposal to resurrect ideological aggression must be dually understood before any discourse surrounding ideological aggression may proceed in a serious manner.Item До проблеми регулювання внутрішньої організації політичних партій в Україні(2020) Песоцька, КатеринаЗаконодавство у сфері регулювання діяльності політичних партій в Україні пройшло значний шлях свого формування. Право на свободу об’єднання в політичні партії знайшло своє місце в Конституції України, порядок участі партій у виборах було визначено низкою виборчих законів, однак більш детальну регламентацію інститут політичних партій отримав у Законі України "Про політичні партії в Україні" від 2001 року. Враховуючи, що з моменту прийняття спеціального закону про політичні партії минуло вже майже 20 років, ця стаття є спробою розпочати дискусію щодо стану чинного законодавства України у сфері регулювання внутрішньо організаційної структури політичних партій. У статті проаналізовано положення чинного Закону України "Про політичні партії в Україні" в аспекті регламентації внутрішньої будови політичних партій. З огляду на недоліки юридичної техніки автор обґрунтовує потребу внесення змін до чинного законодавства у сфері регулювання політичних партій, зокрема в частині визначення переліку керівних органів партії та механізмів контролю за виконанням положень статутів політичних партій.Item Конституційна скарга як механізм укорінення верховенства права в Україні(2020) Бабич, СергійУ статті звернено увагу на особливості функціонування інституту конституційної скарги та його вплив на формування української правосвідомості. Досліджено особливості української конституційної скарги та ймовірність її модернізації до повної конституційної скарги. Автор визначив основні цілі, досягнення яких стане можливим лише за належного функціонування досліджуваного інституту: 1) сприяння укоріненню принципу верховенства права в Україні; 2) надання особам можливості взяти участь у законотворчості, оскільки особи оскаржують конституційність закону України; 3) громадський контроль за діяльністю органів державної влади; 4) формування більшої довіри до Конституційного Суду України. Виділено принципові відмінності між зарубіжними варіантами конституційної скарги та вітчизняним. Окрім цього, звернено особливу увагу на декілька основних видів конституційних скарг, які також мають вагоме значення для вітчизняного варіанта письмового конституційного звернення. Проаналізовано основні питання, які виникають у суб’єктів звернення зі скаргою до Конституційного Суду України.Item Конституційно-правовий статус суддів: основні елементи та їхня характеристика(2020) Прохоров, ПавлоУ статті проаналізовано дослідження та напрацювання вітчизняних науковців щодо визначення елементів конституційно-правового статусу суддів. Запропоновано виділяти чотири основні гарантії статусу суддів, а саме: призначуваність, незмінюваність, незалежність суддів, судова несумісність. Зазначені гарантії є необхідними для належного функціонування судової гілки як такої, що покликана здійснювати правосуддя в кожній окремо взятій державі. У статті визначено основні характеристики досліджуваних елементів конституційно-правового статусу. На підставі системного аналізу норм законодавства України висвітлено позитивні моменти, а також певні недоліки щодо забезпечення гарантій конституційно-правового статусу суддів. Також проілюстровано випадки недотримання вказаних гарантій на прикладах суперечливих рішень національних судів та практики Європейського суду з прав людини. Звернено увагу на те, що більшість гарантій статусу суддів є спільними в конституціях багатьох зарубіжних країн, незважаючи на відмінності в їхньому культурному, політичному, соціальному розвитку та правосвідомості.Item Особливості організації органів місцевого самоврядування(2020) Могильна, ОлександраУ статті йдеться про особливості організації органів місцевого самоврядування в різних країнах. Проаналізовано конституції різних країн та нормативно-правові акти, які визначають статус місцевих органів самоврядування. Розглянуто важливість функціонування органів місцевого самоврядування як одного з основних демократичних інститутів держави. Також проаналізовано співвідношення між ефективним управлінням громадою та фінансуванням місцевих органів влади. Встановлено, що плідність роботи органів місцевого самоврядування значною мірою залежить від можливості локальних органів влади приймати рішення стосовно встановлення податків та зборів. Приділено увагу принципу субсидіарності як одному з ключових для існування місцевих органів влади. Зроблено висновок, що наявність органів місцевого самоврядування є обов’язковою умовою демократичності для громадянського суспільства. Саме завдяки місцевому самоврядуванню громада має можливість управляти місцевими справами та ефективно розв’язувати проблеми відповідно до своїх потреб.Item Правові аспекти надання паліативної допомоги в Україні(2020) Катинська, СвітланаУ статті надано характеристику сучасного законодавства у сфері паліативної допомоги в Україні. Здійснено аналіз дотримання нормативно-правових актів. Розглянуто досвід зарубіжних країн та міжнародні стандарти. Приділено увагу проблемі отримання знеболювальних наркотичних препаратів, а також необхідності розширення переліку препаратів, дозволених до використання. Досліджено законодавчі вимоги щодо надання психологічної підтримки хворим та їхнім родичам, а також доведено необхідність знань у медичного персоналу щодо психологічних особливостей паліативних пацієнтів. Наголошено на необхідності внесення змін до наказу МОЗ України "Про деякі питання придбання, перевезення, зберігання, відпуску, використання та знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у закладах охорони здоров’я". Для запобігання порушенню прав паліативних хворих процедура відпуску наркотичних знеболювальних препаратів має бути спрощена. До того ж потрібно розширити список дозволених до використання в Україні медикаментів. Цей перелік має враховувати сучасні стандарти і результати прогресивних наукових досліджень. У цьому контексті потрібно вивчати й застосовувати досвід розвинутих країн.Item Протиріччя між державою і правом: сутнісний аспект(2020) Цельєв, ОлексійСтаттю присвячено мало розробленій як у західній, так і у вітчизняній юридичній науці загальнотеоретичній проблемі розрізнення сутності таких соціальних явищ, як держава та право. Необхідність теоретичного і філософсько-правового осмислення цієї проблеми зумовлена, зокрема, тим, що у вітчизняній правничій літературі досі зберігаються уявлення про право та державу як явища одного порядку й однієї сутності. Потреба в їх розрізненні спричинена не тільки теоретичним інтересом, а й практичною метою удосконалення підходів до нормотворчої та нормозастосовної діяльності держави. Проаналізовано основні позиції теоретиків і філософів права щодо дуальної сутності права, зокрема про раціональні та позараціональні його властивості, поєднання в ньому реального та ідеального вимірів тощо. Наведено аргументи на користь розрізнення сутності права та держави, тотожності їхніх сутнісних характеристик, зокрема й про перевагу раціональних і мінімізацію впливу позараціональних і моральних чинників на сутність держави та діяльність її органів. Проведено порівняльний аналіз основних протиріч, які виникають між правом і державою в процесі реалізації їхніх функцій на сутнісному й змістовому рівнях. Зроблено висновки щодо причин існування таких протиріч і перспективних напрямів продовження дослідження цієї тематики.Item Сутність та методологічне значення праксеологічного підходу в криміналістиці(2020) Коваленко, АртемУ статті досліджено сутність і методологічне значення праксеологічного підходу в криміналістиці. Проаналізовано співвідношення категорій "підхід" і "метод". Простежено генезу застосування положень праксеології в криміналістиці. Розглянуто злочинну діяльність і діяльність із розкриття, розслідування та запобігання злочинам як предмет дослідження криміналістики з позицій діяльнісного та праксеологічного підходів. Праксеологічна складова криміналістики полягає в дослідженні та оцінці названих видів людської діяльності з погляду їхньої ефективності. Названий підхід визначає специфічний напрям та інструментарій дослідження діяльності щодо боротьби зі злочинністю з метою підвищення її ефективності. Праксеологічне дослідження та з’ясування більш і менш ефективних проявів злочинної діяльності дає змогу визначити пріоритети в боротьбі з нею, прогнозувати дії злочинця та інших осіб, які протидіють розслідуванню. Окреслено значення праксеологічного підходу в криміналістиці як одного з елементів її методологічного апарату, ілюстрації практичної спрямованості науки, одного з керівних принципів побудови рекомендацій техніко-криміналістичного, тактичного й методичного характеру. Сформульовано визначення поняття праксеологічного підходу в криміналістиці як форми наукового пізнання, напряму дослідження злочинної діяльності та діяльності з розкриття, розслідування та запобігання злочинам, що полягає у вивченні характерних ознак названих видів діяльності з метою розроблення практично спрямованих рекомендацій щодо оптимізації процесу боротьби зі злочинністю.Item Теоретичні та практичні проблеми здійснення та захисту права спільної часткової власності у разі виділу, поділу та продажу спільного майна(2020) Дзера, ІринаУ статті розкрито загальні засади здійснення співвласниками права на частку у спільній частковій власності, а також підстави застосування цивільно-правових способів захисту прав співвласників. Визначено основні способи захисту прав співвласників у разі виділу та поділу спільного майна, встановлено різницю між цими способами розпорядження часткою у спільній частковій власності. Окрему увагу зосереджено на способах захисту прав співвласників у разі продажу частки з порушенням переважного права купівлі частки. Встановлено прогалини та суперечності в цивільному законодавстві України, що регулює окремі способи захисту, що застосовуються співвласниками при здійсненні та розпорядженні правом спільної часткової власності та його припиненні. Виявлено такі проблеми у врегулюванні захисту права спільної часткової власності: 1) відсутність чіткого механізму врегулювання порядку та строків виплати компенсації співвласнику у разі виділу частки; 2) відсутність чіткої процедури переведення прав та обов’язків покупця за договором, укладеним із порушенням права переважної купівлі частки; 3) неврегульованість законом порядку повернення коштів, сплачених покупцем, який був замінений у договорі, укладеному з порушенням права переважної купівлі частки.Item Чи підлягають оскарженню в апеляційному порядку ухвали слідчих суддів про встановлення строків закінчення досудового розслідування: теорія та практика(2020) Басиста, ІринаУ процесі дослідження доведено, що слідчий суддя з огляду на положення пунктів 18 та 19 частини 1 статті 3, частини 3 статті 26, частин 1, 2, 6 статті 28, частини 2 статті 36, частин 1, 2 статті 114 КПК України має повноваження за результатами розгляду клопотання підозрюваного, потерпілого, інших осіб, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, поданого в порядку частини 6 статті 28, частини 1 статті 114 КПК України, визначати строк, протягом якого слідчий, прокурор зобов’язані закінчити досудове розслідування. Констатовано, що під час реалізації слідчим суддею функції встановлення процесуальних строків (у нашому випадку при поданні підозрюваним, потерпілим, іншими особами, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, клопотання в порядку частини 6 статті 28, частини 1 статті 114 КПК України та його розгляду слідчим суддею) його ухвала, якою визначено строк, протягом якого слідчий, прокурор зобов’язані закінчити досудове розслідування, оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.Item Історична ґенеза нормотворчої діяльності держави (Середні віки)(2020) Погорєлова, ЗояУ статті на основі правових пам’яток та історіографічних джерел досліджено історичний процес становлення нормотворчої діяльності та нормотворчих повноважень держави, розкрито причини монополізації нормотворчості владною верхівкою та правителями, вплив на процес формування зовнішніх форм права історичних, культурних та соціально-економічних умов існування держав, сили і традиції народів. Розглянуто особливості процедур підготовки і прийняття нормативно-правових актів у період Середньовіччя (після падіння Римської імперії до відкриття Америки, а саме 476–1492 роки) в країнах Західної Європи і Київській Русі. Вивчено історію кодифікації звичаєвого права, особливості вироблення правил юридичної техніки, а також процес поступової рецепції переробленого, кодифікованого та оновленого європейською університетською наукою римського права, що прийшло на зміну стародавньому звичаю та стало наслідком розвитку соціально-економічних відносин в Італії, Німеччині, Франції, Португалії, Іспанії, швейцарських кантонах, Скандинавських країнах.