Факультет гуманітарних наук

Permanent URI for this community

https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/17505

Browse

Now showing 1 - 20 of 227

Tendency towards anti-representationalism in the philosophy of Donald Davidson
(2021) Костін, Павло; Поліщук, Ніна
У даній праці я досліджую філософський проект Дональда Девідсона в розрізі проблеми репрезентації. У фокусі даної праці - критика філософом настанови, згідно з якою засновоком людського знання є те, як людський ум (mind) чи відповідні концептуальні схеми репрезентують, чи "віддзеркалюють" світ. Ця ідея, прямо чи опосередковано спростсовувалась низкою філософів, від Л. Вітгенштейна та В.В.О. Квайна до Р. Рорті та В. Селарса. У другому розділі я розглядаю основні мотиви Девідсоновї філософії, які так чи інакше підважують ідею, що істина та значення залежать від категорії кореспонденції чи референції у застосунку до предметів оточуючого світу чи "чуттєвих даних". Я розглядаю теорію істини на кшталт запропонованої Альфредом Тарським, яку Девідсон використовує як теорію значенню та за допомогою якої прагне позбутися ідеї, що істина залежить від відношення кореспонденції між реченнями та предметами; концепт "радикальної інтерпретації", що конкретизує умови, необхідні для успішної комунікації; концепт "триангуляції" (triangulation), за допомогою якого Девідсон пояснює мовну компетенцію та загальну когнітивну компетенцію людських істот; та голізм щодо пропопзиційних настанов (propositional attitudes), на кшталт переконання, бажання, інтенції тощо, що означає, що в процесі комунікації та тлумачення ми необхідно маємо розглядати їх як такі, що без них ми не здатні тлумачити інших мовців. У третьому розділі я розглядаю критику Дональдом Девідсоном безпосередньо різних інстанцій, у яких виринає категорія репрезентації. Для Девідсона репрезентація - ідея, що від цього стосунку залежить істиність нашого концептуального знання чи картини світу, - веде до скептицизму. Проблема полягає в тому, що репрезентативні епістемологічні теорії релятивізують засновок "картини світу" або до перцептивних медіаторів (чуттєво дане, враження тощо), або до "неперекладних" концептуальних схем, або до феноменально-інтенсійної конституції свідомості. Такі теоретичні хиби не сприяють проясненню умов можливості об'єктивного знання та порозуміння, оскільки виключають питомо діалогічний аспект здобуття знання.
"Автобіографія" Джона Стюарта Мілля: історико-філософський аналіз
(2020) Загайна, Марія-Романа; Менжулін, Вадим
Незважаючи на те, що історико-філософський аналіз "Автобіографії" Джона Стюарта Мілля ще не набув великого поширення, вже наявні певні напрацювання, які формують необхідну базу дослідницької літератури і дають можливість розвивати більш багатобічний підхід у дослідженні філософського спадку Мілля. Тож мета цього дослідження – здійснити історико-філософський аналіз "Автобіографії" Джона Стюарта Мілля.
Актуалізація "радянської естетики" у колекціях сучасних українських та російських дизайнерів
(2020) Лунів, Марта; Брюховецька, Ольга
Короткий зміст роботи: робота присвячена дослідженню актуалізації "радянської естетики" в українській та російській сучасній моді. Дослідження зосереджене на аналізі колекцій трьох дизайнерів: Антона Белінського (Україна), Юлії Єфімчук (Україна) та Гоші Рубчинського (Росія). У модних колекціях аналізовані дизайнери висвітлюють такі аспекти радянського стилю як утилітарність та мінімалістичність, характерні для конструктивістської моди 20-х років ХХ ст., а також спортивну естетику періоду Перебудови. У роботі розглянені дизайнерські інтерпретації образів радянської робітниці та гопника. Окрема увага приділена дослідженню естетики бідності та механізмам її екзотизації. У роботі висвітлюється квірування дизайнерами гендерної бінарної системи. Також досліджуються потенційні причини ностальгійного звернення до минулого.
Алхімія, як явище середньовічної культури
(2024) Бібік, Єва; Демчук, Руслана
Метою дослідження – є аналіз ролі алхімії у формуванні культурних і наукових парадигм середньовічної Європи.
Амбівалентність образу Ісуса Христа у праці Ф. Ніцше "Антихрист"
(2020) Перепелиця, Карина; Лютий, Тарас
Об’єктом дослідження у цій роботі є Ніцшева рецепція христологічних студій. Предмет дослідження становить образ Ісуса Христа у праці Ф.Ніцше "Антихрист". Метою роботи є розкриття специфіки Ніцшевої репрезентації амбівалентності образу Ісуса Христа у праці "Антихрист" в контексті рецепції філософом христологічних студій.
Аналітика влади та проблема ідентичностей у гендерній теорії Джудіт Батлер
(2024) Рогожина, Надія; Лютий, Тарас
Мета роботи полягає в аналізі впливу доробку Джудіт Батлер на феміністичну теорію, проблеми ідентичностей, квір-теорію, політичні студії капіталізму та академічну спільноту.
Антиколоніалізм у творчості Лесі Українки
(2020) Муравська, Богдана; Агеєва, Віра
Мета роботи – визначити антиколоніальні аспекти у творчості Лесі України, зокрема в драматичних поемах "Кассандра", "Оргія" та "Бояриня".
Антисіоністські публікації в радянській пропаганді на території Української РСР (1948-1991)
(2022) Кравчук, Вячеслав; Гірік, Сергій
Мета роботи: дослідити аргументацію та способи донесення до широкої громадськості пропагандистських наративів післявоєнного періоду існування СРСР.
Брацлавський хасидизм: доба р. Нахмана та р. Натана (остання третина 18 ст. – пер. пол. 19 ст.)
(2024) Вронський, Микола; Туров, Ігор
Магістерська робота присвячена аналізу розвитку брацлавського хасидизму в період життя двох ключових його представників – рабі Нахмана з Брацлава (як засновника руху) та рабі Натана Штернгарца (його найближчого учня та секретаря, який зафіксував у письмовому вигляді вчення Нахмана та послідовно видавав після смерті Вчителя). В роботі проведено загальний огляд історії брацлавської єврейської громади, охарактеризовано основні концепції хасидизму до появи вчення рабі Нахмана задля більшого розуміння контексту і розуміння особливостей саме брацлавського руху.
Взаємодія слова й зображення в графічному романі-свідчення Марджан Сатрапі "Персеполіс"
(2020) Середа, Ілона; Огаркова, Тетяна
Мета роботи - дослідити поняття графічного роману, обґрунтувати застосування терміну графічний роман-свідчення та виявити як конструюється травматичний досвід за допомогою взаємодії зображення та слова в ньому на матеріалі "Персеполісу" Марджан Сатрапі.
Викладання логіки в навчальних закладах Російської імперії (1725-1850 рр.)
(2021) Федяй, Микола; Арістов, Вадим
Короткий зміст роботи: в роботі досліджується викладання курсів логіки в навчальних закладах Російської імперії у 1725-1850 рр. На основі даних про викладачів університетів, з моменту їхнього заснування до реформи 1850 р., укладаються короткі відомості про них, а саме, де вони навчалися, здобували освіту та за якими підручниками викладали. Протягом XVIII ст. усі проаналізовані викладачі імперських університетів читали логіку за вольфіанською системою, а в першій половині ХІХ ст. – як за вольфіанською, так і за системами Канта, Шеллінка, Фіхте тощо. Сам процес викладання в університетах регулювався переважно уставами. Так, в уставах XVIII ст. прописується, що університети мають функціонувати на зразок західних, тоді як з початку ХІХ ст. такі пасажі зникають, також із середини XVIII ст. простежується поступовий розвиток цензури. Велику руль у залученні викладачів та цензурі університетських курсів належала попечителям. Підручник Баумайстра "Elementa Philosophiae Recentioris" користувався найбільшою популярністю, принаймні у XVIII ст. Сам підручник є спрощеним переказом праці Вольфа. Структура та зміст підручника нагадує схоластичний. Два його переклади російською виконані по-різному, перший, 1760 року, є одною із перших спроб знайти російські відповідники латинським термінам, автор зазвичай калькує їх, у другому, виконаному через пів століття, автор місцями відходить від оригіналу, намагається "зросійщити" латинські терміни.
Використання міфу про Велику Вітчизняну війну як інструменту історичної політики Путінського режиму у сучасному російському кінематографі: від 60-ї до 70-ї річниці
(2015-06) Бухало, Катерина; Брюховецька, Ольга
У магістерській роботі йдеться про формування та функціонування міфу про Велику Вітчизняну війну як стрижневого елементу історичної політики Путінського режиму. На прикладі конкретних фільмів ("Ми з майбутнього", "Туман", "Ми з майбутнього 2", "Матч", "Білий тигр") досліджуються такі аспекти історичної політики: використання минулого як джерела легітимізації влади, меморіальні війни з сусідніми державами, символічний конструкт "Вічної війни". Нове прізвище авторки - Богуславська Катерина.
Використання соціальних мереж як інструменту оцінювання сучасного мистецтва: нетнографічний підхід
(2024) Котлярчук, Ірина; Тимчук, Надія
Метою даної роботи є теоретико-методологічний аналіз впливу соціальних мереж, зокрема соціальної мережі Інстаграм, на оцінювання сучасного мистецтва, що виявляється через взаємодію митців України і світу із їхньою аудиторією через профілі в соціальних мережах, а також вивчення методів привертання уваги, процесів комунікації та реакції аудиторії на творчі роботи художників.
Внутрішня та зовнішня політика Російської Федерації в баченні Бориса Єльцина (1991–1999)
(2024) Буханенко, Ярослав; Хом’як, Оксана
Мета роботи – проаналізувати та відслідкувати еволюцію бачення Борисом Єльциним внутрішньої та зовнішньої політики Російської Федерації (1991–1999).
Вплив звукового континууму на конструювання кінематографічного повідомлення
(2015) Єрмак, О.; Брюховецька, Ольга
Кваліфікаційна робота на здобуття ступеня магістра зі спеціальності 8.02010101 Культурологія. Мета магістерської роботи – показати на прикладі аудіовізуального аналізу конкретних фільмів внесок звукового континууму в процес конструювання кінематографічного повідомлення.
Вплив української мови на російську в сучасній Україні
(2020) Гуджеджіані, Ілля; Масенко, Лариса
У магістерській роботі розглядаються фактори перемикання мовного коду білінгвів наукраїнську із першою мовою російською. Матеріалом для дослідження слугувало мовлення В.Зеленського та І.Коломойського в інтерв’ю українськомовним тв російськомовнимжурналістам. Увага була зосереджена на лексичному рівні, хоча зазначається, що фонетичнийрівень названих мовців є також інтерферованим українською.Серед факторів, що впливають на частотність перемикання коду, ми виокремили:фактор сфери спілкування, фактор диглосії, фактор мовної спільноти співрозмовника, факторемоційного стану мовця, фактор комунікативної мети мовця і фактор мовної поведінкиспівбесідника. Найпродуктивнішим фактором, який впливає на частотність перемиканнякоду, ми визначили мовну поведінку співбесідника.Задля унаочнення отриманих результатів, ми розробили методику, за якою визначаличастотність перемикання мовного коду — середнє арифметичне число кількості перемиканькоду на 10 хвилин інтерв’ювання.Таким чином, різниця частотності перемикання коду, порівнюючи між спілкуванням ізросійськомовними та українськомовними журналістами, у В. Зеленського є чотирикратною, всередньому 1 перемикання коду до 4,2 на 10 хвилин інтерв’ювання. А різниця частотностіперемикання коду, порівнюючи між спілкуванням із російськомовними таукраїнськомовними журналістами, в І. Коломойського є майже чотирнадцятикратною, всередньому 0,2 перемикань коду до 2,9 на 10 хвилин інтерв’ювання.
Відображення мовної ідеології і мовної практики 20-х років ХХ ст. у "Щоденниках" Сергія Єфремова
(2024) Литвин, Христина; Ренчка, Інна
Мета роботи – проаналізувати щоденникові записи С. Єфремова, як історичне джерело з погляду відображення в них мовної ідеології та мовної практики періоду українізації 1920-х рр., дослідити мову "Щоденників" (1923–1929 рр.).
Візуальне та текстуальне у виданнях українських футуристів 1920-х рр.
(2022) Полєшко, Аліна; Пашко, Оксана
Мета роботи — дослідити роль візуального та текстуального у творах футуристів.
Візуальність урбаністичного простору: образ, дисплей, екран
(2009) Стоянова, Марія; Брюховецька, Ольга
Кваліфікаційна робота на здобуття академічного ступеня магістра культури досліджує різні ефекти такого візуального опосередкування та представлення на "глядача". Історичні рамки дослідження – період від XIX ст. до нашого часу. Географічно: великі міста Європи, Америки. Останній розділ присвячено пострадянському простору (на прикладі Києва).
Війна та військова справа в образотворчості Скандинавії доби бронзи
(2023) Тарбецький, Ігнат; Король, Денис
Мета: дослідити прояви війни та військової справи у наскельному мистецтві Скандинавїі доби Бронзи, та перевірити поєднання практичної та символічної інтерпретації петрогліфів.

Browse

Browsing Факультет гуманітарних наук by Title

Results Per Page

Sort Options