Кафедра культурології
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Scythian Epics and Catabasis: Issues of Iconologization(2023) Korol, DenysThis work examines the dense connection between Scythian art in the Black Sea region (and beyond) with the heroic epic of the Narts, the Ossetian people of the Northern Caucasus. Frequently, scholars confine themselves to comparative studies of Scythian iconology with ancient historiography or at most, with Persian (Avestan) heritage. However, the author of this article primarily emphasizes the Scythian iconography in epic rather than in the "pantheon mythology." Epic consciousness tends to deviate from cyclicality and etiology in favor of the feats of the heroic ancestors. The Ossetian "Nart Saga" demonstrates the vast array of potential characters. The focal point of this work revolves around the hero's journey to the Land of the Dead. The corresponding legend of the Nart Soslan's catabasis is compared with well-known compositions on Scythian artifacts. Parallel observations are made, and remarks are presented against prevalent outdated concepts, among other things.Item Uwagi o "okcydentalizacji", "latynizacji" i "polonizacji" wczesnonowożytnej kultury ukraińskiej(2024) Dovga, LarysaPojęcia "latynizacja" czy "polonizacja" wciąż są powszechnie używane w opisach ukraińskiej kultury doby nowożytnej, jednak nader często bezrefleksyjnie i błędnie. Na wstępie kilka uwag: w tekście posługuję się określeniami "Ukraina" i "ukraiński", choć zdaję sobie sprawę, że należą one do czasów najnowszych i nie zawsze odpowiadają wczesnonowożytnym nazwom ówczesnych ziem ukraińskich. Używam tych nazw ze względu na zwięzłość, ponieważ są one bardziej zrozumiałe dla współczesnych czytelników. To samo tyczy się pojęć "Europa", europejski — biorę pod uwagę, że w czasach nowożytnych nie oznaczały one idealnej, integralnej wspólnoty, jak ma to zwykle miejsce obecnie. Jeśli chodzi o kulturę Rzeczypospolitej, to świadomie nie nazywam jej polską, gdyż takie jej określenie neguje kultury innych narodów wchodzących w skład tego państwa, w szczególności ukraińskiej, litewskiej i białoruskiej.Item Нотатки про "окциденталізацію", "латинізацію" та "полонізацію" ранньомодерної української культур(2024) Довга, ЛарисаДекілька зауваг для початку: у тексті вживатиму означень "Україна" та "українське", хоча й усвідомлюю, що вони належать новітньому часові та не завжди відповідають ранньомодерним самоназвам сучасних українських земель. Вживаю ці назви задля лаконічності викладу як більш зрозумілі сучасним читачам. Те ж стосується понять Європа, європейський — беру до уваги, що в ранньомодерний час вони ще не позначали ідеальної, цілісної спільноти, як це зазвичай відбувається зараз. Коли ж ідеться про культуру Речі Посполитої — свідомо не називаю її польською, оскільки таке її окреслення не залишає місця для культури інших народів, що входили до складу цієї держави, зокрема, українського, литовського, білоруського.Item Деколонізація суспільства: Український поворот(2024) Герчанівська, ПолінаМета дослідження − осмислити процес деколонізації в незалежній Україні як соціокультурне явище в контексті стратегічних проблем сучасної державної політики. Методологія дослідження ґрунтується на фундаментальних принципах історико-культурологічного аналізу. Методологічним ядром дослідження є компаративний аналіз процесу деколонізації на різних етапах його розвою. Наукова новизна дослідження полягає в концептуалізації процесу деколонізації в Україні. Розкрито іманентну сутність феномену деколонізації та алгоритм його розвитку, введено в науковий обіг періодизацію процесу. Висновки. Проаналізовано феномен деколонізації в хронотопі. Виявлено, по-перше, що відсутність дієвої стратегії щодо політики деколонізації на першому етапі процесу суттєво стримувала консолідацію українського суспільства та формування української ідентичності. По-друге, унаслідок не чітко сформованої тактики деколонізації виникли певні труднощі (організаційні, економічні) щодо практичного впровадження декомунізаційних законів. По-третє, через воєнні дії в Україні увага суспільства сфокусована на стратегії і тактиці охорони пам’яток національного значення, об’єктів всесвітньої спадщини, їх територій у разі виникнення загрози їх руйнування або пошкодження.Item Фантазія і гумор: серіальна продукція 2000-2023 років(Інститут культурології НАМ України, 2024) Собуцький, МихайлоМатеріали доповіді учасника наукового круглого столу "Культурологічні дослідження та культурні практики у репрезентації молодих науковців", м. Київ, 18 квітня 2024 року.Item From "Symphony" to "Cacophony": metamorphoses of Donbas’ representations in Ukrainian documentary(2024) Lihus, MariiaThe article deals with the evolution of Donbas’ representations in Ukrainian documentary of the Soviet period and since Russia’s invasion of Ukraine in 2014. The formation of the Soviet myth of Donbas is illustrated by "Enthusiasm: The Donbas’ Symphony" (Vertov, 1930), whereas its deconstruction is traced in "The Cacophony of Donbas" (Minaiev, 2017) and "War Note" (Liubyi, 2020). Distinct representational paradigms in these documentaries are discussed through the lens of Ranciere’s conception of spectatorship.Item Культурно-мистецька освіта у повоєнному відновленні України: філософія сталого розвитку(Інститут культурології НАМ України, 2024) Кузнєцова, ІннаМатеріали доповіді учасника наукового круглого столу "Культурологічні дослідження та культурні практики у репрезентації молодих науковців", м. Київ, 18 квітня 2024 року.Item Розвиток картин, нарисів та поезій тижневика "Lа Caricature" у композиціях описів балу губернського міста N. у "Мертвих душах" М. Гоголя(2024) Джулай, ЮрійУ статті побудовано реконструкцію тривалого опанування М. Гоголем художніх і літературних творів паризького сатиричного тижневика "Карикатура" ("La Caricature"), які стали важливими елементами розвитку опису "паризького" балу губернського міста N. у восьмій главі "Мертвих душ". У статті описані художні "продовження" картин, нарисів та поезій з тижневика "Карикатура" в описах окремих сцен "паризького" балу міста N. та їхнього композиційного об’єднання через здатність відображати зміну позитивної і натхненної приязні спільнот балу і героя на обурення та взаємний осуд. У статті розкриваються композиційні наслідки опанування М. Гоголем уваги до статусу героя в описі випадкових неприємностей балів Парижа з нарису "Уривок з листа в провінцію" та уваги до картин французького художника і літографа А. Деверіа в обранні двох головних "жіночих" вимірів описів балу. Перший вимір торкається публічної демонстрації в описах балу володіння тонкощами прикрашання вбранням жіночої вроди. Другий вимір торкається особливого виділення епізодів сяяння жіночої вроди без прикрас, які особливо виокремлюють деталі схоплення поглядом героя сяючої краси доньки губернатора міста N. У статті показано як опис ходи балу в напрямку кінця взаємної поваги і приязні спільнот балу та героя увінчує проголошення героєм звинувачення балу, яке озвучує зображення реальної ціни жіночої краси у карикатурі "Месьє Бюджет і мадемуазель Скарбничка на прогулянці в Тюїльрі". У статті розкрито вкрай важливий авторський здобуток композиційного об’єднанні сцен балу, який стає інтегрованим описом відповідних сцен балу як послідовних подій з категорії "невтішної історії погляду", яка мала, як показано у статті, за виток свого походження своєрідне художнє "перейменування" Гоголем змісту нарису О. де Бальзака "Сусіди".Item Соціокультурні моделі поколінь у модусі викладацьких стратегій(Інститут культурології НАМ України, 2024) Демчук, РусланаМатеріали доповіді учасника наукового круглого столу "Культурологічні дослідження та культурні практики у репрезентації молодих науковців", м. Київ, 18 квітня 2024 року.Item Неоєвразійство як некрополітика у цивілізаційному контексті російсько-української війни(2024) Демчук, РусланаУкраїнська Єврореволюція 2013–2014 рр. без перебільшення обумовила цивілізаційний вибір України, бо саме вона завадила проросійському режиму В.Януковича змінити євроатлантичний вектор розвитку нашої країни на євразійський, що негайно спровокувало напад Росії на Україну. Рух статистичних подій, яким прямує путінська Росія, остаточно демонструє, що "вікно до Європи", прорубане російським царем Петром І, зокрема завдяки масовим жертвам серед етнічних українців, яких кооптували до імперії, починаючи від 1654 р., нині щільно зачинене. Хоча відтоді й донедавна задекларований європейський спосіб життя поділявся лише тонким прошарком російського панівного класу, чиї представники, з огляду на поняття престижу, забезпечували своїм дітям західну освіту й купували західну нерухомість. "Глибинний" народ взагалі не переймався європейськими цінностями, лише заздрив західному рівню життя, що сприяло ефективності антизахідної пропаганди в Російській Федерації. Тож на часі дослідити витоки та розвиток євразійської ідеї, яка не лише виявилася стійкою в конкуренції з ідеєю "русского міра" (переважно спрямованої на опанування європейського простору), а й отримала нові стимули та напрями задля своєї реалізації…Item "Україна в огні": мистецько-культурологічні рефлексії події війни : монографія(2024) Причепій, Євген; Демчук, Руслана; Вілсон, Робін; Демещенко, Віолетта; Чміль, Ганна; Корабльова, Надія; Чміль, Ганна; Корабльова, Надія; Міщенко, Марина; Буценко, Олександр; Дем’ян, Валентина; Болдвін, Кріс; Олійник, Олександра; Берегова, Олена; Волков, Сергій; Драґічевич-Шешич, Мілена; Кузнєцова, Інна; Гончаренко, Надія; Дрофань, ЛюбовМонографію присвячено осмисленню сучасної війни, розв’язаної рф проти України і світу — війни цінностей. Ситуація вимагає формування усвідомленої позиції демократичного суспільства на основі глибокого аналізу загроз руйнування людини і культури, дестабілізації системи світового порядку та міжнародної безпеки тощо. Монографія адресована науковцям та широкому читацькому загалу, усім, кому небайдужа доля України та демократії.Item Бароко Софії Київської у контексті репрезентації національної ідентичності(2024) Демчук, РусланаУ статті розглядається Софія Премудрість Божа як релігійний феномен, маркер східнохристиянської традиції та української культури. У міждисциплінарному контексті аналізується ансамбль барокового стінопису XVIII ст. Софії Київської: надається інтерпретація знакових сюжетів, відстежується тяглість з давньоруською програмою розписів. Незважаючи на відсутність розробленої/уніфікованої софійної іконографії, образ Софії в стінописі собору реалізується через теологему "Софія – Марія – Церква" від Великої Оранти в центральному вівтарі (ХІ ст.) до "Богоматері в Славі" на склепінні Західних хорів (XVIII ст.) у синергії з Храмовою іконою з іконостаса XVIII ст. Завдяки організації сакрального простору (ієротопії) Софії Київської перебування там протягом служби перетворюється для вірян на містеріальне дійство, «живу» ікону "Тобою радіє". У програмі розписів собору висвітлюється реалізація семантичної опозиції «українське бароко» – "російський класицизм", наголошується на значенні Софії Київської в сенсі національної ідентифікації.Item Проповідь митрополита Варлаама Ясинського "На Воскресіння Христове та Благовіщення Діви Матері"(2024) Довга, Лариса; Суховій, ОксанаПроповіді митрополита Київського, Галицького і всієї Руси, талановитого оратора й мислителя XVII ст. Варлаама Ясинського досі не знайомі широкій аудиторії, оскільки вони збереглися в єдиному рукописному примірнику. У цій статті пропонується для ознайомлення уперше метаграфований та описаний текст казання "На Воскресіння Христове та Благовіщення Діви Матері", цікавий як за змістом, так і з погляду ораторської майстерности та філософських поглядів автора. У проповіді міститься інформація, яка дозволяє датувати укладання збірки, адже досі її хронологію визначали лише приблизно. Окреслено мовні особливості проповіді, зокрема вказано на тенденції до фіксації на письмі українських мовних рис – попри панівну церковнослов’янську книжну традицію, яскраво оприявнену в публікованому казанні. Описано особливості передачі звуків живого мовлення, окремі граматичні явища, стилістичні засоби.Item Софія Київська як ієротопічний проект(АДЕФ-Україна, 2013) Демчук, РусланаНаше дослідження – в контексті ієротопії, нового наукового напрямку, запропонованого російським візантологом О. Дідовим, котрий розробив спеціальну термінологію та категоріальний апарат, де ієротопія позиціонується і як створення сакральних просторів, розглянуте в якості особливого виду творчості, і як спеціальна царина культурологічних досліджень, у полі якої виявляються та аналізуються приклади даної творчості (у автора - "історичних досліджень", хоча, безумовно, - міждисциплінарних, бо предметом ієротопії є неречовий сакральний простір як специфічне джерело, що загалом не вписується в межі певної наукової дисципліни) [7, с. 11-12]. Термін "ієротопія" створений автором шляхом поєднання двох термінів: "ієрос" - священний та "топос" – місце. Наскільки нам відомо, в Україні дослідження в цьому напрямі здійснюють Ю. Завгородній та М. Нікітенко. Сам О. Лідов, щодо витоків аналізу сакрального простору, посилається на М. Еліаде, автора терміну "ієрофанія", дослівно "священне явлення". Проте ми можемо до попередників ідеї ієротопії долучити М. Хайдеггера, який застосовував термін "священна округа" для позначення цього ж таки явища [11, с. 75].Item Семантика моря та зображення морської химери у Північній башті Софії Київської(2017) Демчук, РусланаЩе за ранньонеолітичної доби, у найбагатших рибними ресурсами місцевостях полювання поволі поступається рибальству, коли на зміну рухомому способу життя мисливців приходить осілий — у стаціонарних поселеннях, адже рибальський промисел здійснювався за допомоги сітки та човна [Павленко 2000, 43-46]. Зрозуміло, такі кардинальні життєві зміни не могли не позначитися на світогляді давніх людей, що відтоді містить символ риби як універсальний архетип колективного несвідомого. Приміром, актуалізується образ риби як опори землі — від первозданної риби Кари, хранительки Дерева Життя, відомої за давньоіранською міфологією й до слов’янської риби-острова "чудо-юдо", популяризованої П. Єршовим у літературній казці "Коник-горбоконик".Item Категорія "святості" та моделювання протонаціональної ідентичності на Русі(Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, 2013) Демчук, РусланаАpriori концепція ідентичності є складною, багаторівневою і суперечливого системою, де такі характеристики, як "етнічність" та "релігійність/конфесійність", у різних народів можуть розташовуватися на різних пріоритетних рівнях. Також варто зазначити, що смислове наповнення цих концептів могло в давніх культурах не збігатися з нашим сучасним розумінням. Переконання в тому, що етноси є першофеноменами, які еволюціонують, може бути поставлено під сумнів прикладами моделювання не тільки модерних, але й середньовічних протонаціональних та етнічних угруповань. У цьому аспекті необхідно першочергово зазначити можливість конструювання етнічності релігією тієї ж мірою, що і мовою. Корені такого явища варто шукати в особливостях візантійського богословського мислення, де не викликає ніякого сумніву факт розчинення дискурсу ідентичності в християнській релігії.Item Вивчення німецької класичної філософії у пізньорадянському Києві (студентське сприйняття)(2023) Джулай, ЮрійЦей текст — реакція на есей М. Мінакова "Німецькі класики на Сході Європи", спрямований на поточнення опису студій НКФ у Києві пізньорадянської доби.Item Perspectives on Ukrainian Cinema: Constructing National Identity and Cultural Resilience(2023) Lihus, Mariia; Branco, CastelloCinema plays a central role in shaping national identity, particularly in postcolonial contexts such as Ukraine. This issue of Cinema –Journal of Philosophyand the Moving Imageembraces the fundamental premise of regarding film not only as an art or mass media form but also as a means of political engagement, serving as a catalyst for constructing social and political identities. Films not only depict specific ‘realities’ but also convey statements. Therefore, understanding how Ukrainian cinema portrays Ukrainian society, politics, and national identity, especially amid the ongoing military, civil, cultural, and political conflict in the country, becomes vital. All articles within this issue delve into Ukrainian cinema’s exploration of national history, deconstruction of imperial narratives, and construction of identity. Contributors analyse themes such as the mobilizing potential of Ukrainian cinema during times of crisis, the role of music in constructing national identity, and the cinematic heritage of Kira Muratova as a form of narrative resistance. Additionally, the articles explore representations of gendered violence, cultural trauma, and collective memory in contemporary Ukrainian cinema. By employing postcolonial perspectives, the authors collectively argue for Ukrainian cinema’s significance as a dynamic cultural phenomenon that reflects and shapes the nation's intellectual and artistic traditionsItem Music Of Ukrainian Poetic Cinema As A Space For Constructing National Identity In Ukrainian Culture(2023) Lihus, Mariia; Lihus, OlhaThis article examines the means of constructing and performing Ukrainian national identity in the music of Ukrainian poetic cinema. Cultural identity is considered a dynamic performative process, whereas film music is justified as a performative instrument of the organization and construction of cultural identity in situations of shared experience. The problem of Ukrainian national identity is exemplified by music in Shadows of the Forgotten Ancestors, A Spring for the Thirsty, The Evening on Ivan Kupalo, The Stone Cross, White Bird with a Black Mark, The Lost Letter, and Babylon XX. Authentic folklore and author music are regarded as the main music dimensions of constructing cultural identity in Ukrainian poetic cinema. In particular, Ukrainian authentic folklore and modern performances of the folk melodies of different national cultures are analyzed as a musical foundation of Ukrainian poetic films. The article also considers neo-folklorism of Myroslav Skoryk, avant-garde musique concrete of Leonid Hrabovskyi, and Volodymyr Huba’s music characterized by a combination of national musical timbres with intonations of different eras and national cultures.Item "Українська культура" як дослідницьке поле та навчальна дисципліна: пропозиції до вирішення назрілих проблем(2023) Довга, Лариса; Лігус, МаріяУ статті переосмислюється викладання та вивчення навчальної дисципліни "Історія української культури" – фундаментальної гуманітарної науки, що розглядається як передумова успіху сучасних демократій. Зазначається, що викладання цієї дисципліни в українських вищих навчальних закладах наразі базується переважно на історії художньої культури, нехтуючи тим фактом, що історія національної культури є філософською дисципліною, яка окрім художньої культури охоплює дослідження культурного світогляду, системи цінностей та політико-економічних моделей держави. Саме тому запропоноване філософське обґрунтування "Історії української культури" як дослідницького поля і навчальної дисципліни. Зокрема, застосовано історико-філософську методологію В. Горського, з позицій якої поняття національної культури концептуалізовано як багатовимірне поле культурної творчості, де національна ідея обговорюється та формулюється через особистісний характер картини світу кожної історико-культурної епохи. Автори також звертаються до соціологічного підходу Ж. Хофстеде до вимірювання ціннісних рамок національних культур і обґрунтовують доцільність тлумачення історії української культури як перформативної практики опікування минулим, передачі культурних цінностей, культурної критики та композиції спільного знання в контексті публічного конструювання української модерної національної ідентичності. Висновується, що запропонована перспектива теоретичної концептуалізації та практичного впровадження навчальної дисципліни "Історія української культури" спонукатиме студентів до дослідження національного минулого, конструювання позитивної національно-культурної ідентичності й фахової репрезентації української культури на світовій арені.