Кафедра філософії та релігієзнавства
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Дослідження блага. Частина ІІ, глави 8-10. Частина ІІІ, глава 1 / Нісіда Кітаро ; переклад з японської, вступна стаття та коментарі С. В. Капранова(2024) Нісіда, КітароУ цій публікації представлено український переклад глав 8–10 другої частини та глави 1 третьої частини праці "Дзен-но кенкю" ("Дослідження блага") Нісіди Кітаро – визначного японського філософа ХХ ст., основоположника сучасної японської філософії. У цих главах Нісіда завершує аналізувати поняття реальності з огляду на поняття чистого досвіду, яке було впроваджене й докладно роз’яснене в першій частині праці. Глава 8 розглядає поняття природи. У ній Нісіда критикує уявлення про природу як про чисто матеріальну об’єктивну реальність – це, на його думку, не більш ніж абстрактний концепт. Він відкидає механістичний редукціонізм, характерний для тогочасної природничої науки. Природу, вважає філософ, слід розглядати як конкретну реальність, дану в безпосередньому досвіді. Природа, як і окремі її явища, має свого роду “я”, яке можуть інтуїтивно осягнути митці. Глава 9 присвячена духу. На думку Нісіди, "суб’єктивний дух, відокремлений від об’єктивної природи" є так само абстракцією. Дух – це "об’єднувальна активність реальності", він існує в усьому, проте в неживих природних явищах і навіть у рослинах він ще не виявляється актуально. За Нісідою, еволюція полягає в дедалі більшій актуалізації духу. Розвиваючи далі діалектику об’єктивного і суб’єктивного, японський філософ стверджує, що на найвищому щаблі розвитку дух стає об’єктивним: щоб пізнати істину, треба позбутися свого суб’єктивного "я". Цілком у дусі дзен-буддизму, хоча й без згадки про нього, Нісіда каже, що найвеличнішими особистостями є ті, хто позбувся свого "я". Завершує другу частину книги глава 10, у якій Нісіда розглядає поняття Бога. Таке поняття було новим для японської думки доби Мейдзі. Нісіда вважає поняття Бога універсальним для всіх епох і культур. Він розглядає три відомі докази існування Бога – космологічний, телеологічний та моральний, проте їх усі критикує. На думку Нісіди, справжній доказ існування Бога слід шукати в глибині нашої душі, у нашому безпосередньому досвіді. Нісіді близькі апофатична теологія Миколи Кузанського і християнська містика Якоба Беме. Третю частину відкриває глава, присвячена поведінці.Item Нісіда К. Дослідження блага. Частина ІІ, глави 4-7 / К. Нісіда ; переклад з японської, вступна стаття та коментарі С. В. Капранова(2024) Нісіда, КітароУ цій публікації представлено український переклад глав 4–7 другої частини праці "Дзен-но кенкю" ("Дослідження блага") Нісіди Кітаро – визначного японського філософа ХХ ст., основоположника сучасної японської філософії. У цих главах Нісіда продовжує аналізувати поняття реальності з огляду на поняття чистого досвіду, яке було впроваджене й докладно роз’яснене в першій частині праці. Четверта глава називається “Істинна реальність завжди має однакову форму”. У ній Нісіда розглядає, у який спосіб з єдиної реальності, у якій немає протиставлення суб’єкта та об’єкта, у якій нероздільні знання, почуття і воля, постає розмаїття емпіричного світу. Він доводить, що це відбувається в такій формі: невиявлене єдине само собою розділяється і в такий спосіб розгортається, поки не досягне довершеності. П’ята глава називається “Фундаментальна форма істинної реальності”. У ній автор виходить з думки, що якщо всі речі виникають шляхом протиставлення одна одній, то в основі цього має лежати “певний об’єднувальний чинник”, той самий як в основі нашого мислення, так і в основі феноменів космосу. За Нісідою, “фундаментальна форма реальності така, що реальність єдина і водночас множинна, реальностей багато і водночас вони єдині”. Крім того, реальність неодмінно повинна мати системний і динамічний характер. Шоста глава називається "Єдина реальність". У ній Нісіда з'ясовує, на чому ґрунтується єдність різних феноменів. Він, зокрема, стверджує, що час – лише "форма, яка впорядковує зміст нашого досвіду", а отже, "в основі свідомості лежить деяка незмінна сутність, трансцендентна щодо часу". Філософ вважає також, що в космосі існує незмінний принцип, завдяки якому виникає все суще. Він не підвладний ані матерії, ані духу. Сьома глава називається “Розділення й розгортання реальності”. Тут Нісіда шукає відповідь на питання, у який спосіб єдина реальність породжує різноманітні протилежності – суб’єкт та об’єкт, духовне та матеріальне, активне та пасивне, свідоме та несвідоме, феномен та ноумен.Item Шветашватара-упанішада 1.1-16 / переклад із санскриту, вступна стаття та коментарі Ю. Ю. Завгороднього(2024)Увазі читача пропонується переклад українською мовою першого розділу "Шветашватара-упанішади". Упанішади – це пізньоведійський жанр давньоіндійської літератури, який завершує формування ведійського корпусу сакральних текстів. Перші тексти упанішад з’являються близько VIII ст. до н. е. Важко переоцінити значення упанішад для вивчення витоків індійської релігійно-філософської думки. Провідні індійські філософи розвивають властиві упанішадам ідеї, цитують їх у власних творах, починаючи з Ґаудапади (gauḍapāda), пишуть на них власні коментарі. Вони є першим складником потрійного канону (prasthānatrayī) філософської школи веданти (vedānta). Вже не одне століття не лише у світових індологічних, а й серед значно ширших інтелектуальних кіл різних країн, насамперед Європи і Північної Америки, існує стійкий інтерес до упанішад. “Шветашватара-упанішада” належить до найавторитетніших і найвідоміших упанішад. Своє високе визнання вона здобула не тільки в індуїстському, а й у науковому середовищі. І хоча її вивчення і переклади мають тривалу історію, ще залишається чимало дискусійних і невирішених питань. Наша публікація покликана поновити наявний вітчизняний академічний інтерес до упанішад, який у 1920–1930-х роках було перервано радянською владою, і звернути увагу на деякі ще недостатньо досліджені аспекти “Шветашватара-упанішади”. Зокрема, робиться наголос на особливостях опису Найвищого начала (реальності), сотеріологічному складнику давньоіндійського тексту, на тій ролі, яку в упанішаді відіграють мудреці, на особливостях текстотворення.Item Йоґа і йоґини в другій частині Бгаґавата-пурани(2024) Завгородній, ЮрійУ статті досліджується йоґічна проблематика, яка ще не була предметом окремих історико-філософських досліджень. Проналізовано всі випадки вживання в другій частині Бгаґавата-пурани слів з основою yoga, інші суміжні терміни й контексти. З’ясовано, що провідним варіантом йоґи в тексті виявляється її теїстичний варіант (бгакті-йоґа), який очевидно є модифікацією вчень таких філософських шкіл, як веданта, санх’я і йоґа. У тих випадках, в яких може йтися про йоґу, відмінну від бгакті, у творі з’являються полемічні мотиви. Йоґини зображуються здатними встановити необхідну комунікацію з нелюдськими світами, реалізуючи при цьому максимально можливий для людини, граничний (він же сотеріологічний) ідеал. Бгаґавата-пурана повідомляє не тільки про йоґу і йоґинів в земних умовах, а й про йоґічну практику в надземних реаліях. Йоґа, згідно з Бгаґавата-пураною, постає не як людський витвір, а як довічний космічний архетип.Item Практична філософія Імануеля Канта і сучасна етика відповідальності(2024) Єрмоленко, АнатолійУ статті йдеться про практичну філософію Імануеля Канта, її трансформації в сучасній етиці відповідальності та значущість для сучасного суспільства "ризиків і загроз". Наголошено, що в Україні, зокрема в Інституті філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, склалася потужна історико-філософська традиція досліджень німецької класичної філософії, фундаментом якої є філософія І. Канта. Ця тенденція набула нового розвитку після відновлення незалежності України. Особливу увагу в розвідці приділено дослідженню Кантової моральної філософії, її важливого складника – категоричного імперативу. Показано, що практична філософія Канта стала важливим рушієм провідних тенденцій сучасної філософії у світі, що дістало прояв у процесі «реабілітації практичної філософії», складниками якої є філософія відповідальності Г. Йонаса, комунікативна філософія та етика дискурсу. Ці тенденції спонукали до пошуку нових формулювань категоричного імперативу. Актуальність практичної філософії Канта дається взнаки особливо сьогодні, за умов сучасної технологічної цивілізації, руйнації нормативного порядку у світі, кризи моральних настанов. Кантів концепт примату практичного (морально-етичного) розуму над теоретичним, технічним та інструментальним розумом відкриває шляхи для розв’язання глобальних проблем сучасності, надто в умовах кризи та війни. Ювілей Канта збігається з особливим періодом української історії: модернізацією українського суспільства, відновленням національної ідентичності, орієнтацією на загальнолюдські цінності. Особливої значущості ця подія набуває з огляду на російську агресію проти України. Спотворюючи просвітницьке, морально-етичне та універсалістичне спрямування Кантової філософії, російська пропаганда намагається використати її в ідеологічно-пропагандистських цілях. Саме тому заходи, присвячені ювілею Канта, є важливим складником у боротьбі проти російського агресора.Item Філософія розуму Іммануїла Канта і виклики сучасного суспільства: до 300-річчя з дня народження мислителя : за матеріалами доповіді на засіданні Президії НАН України 3 квітня 2024 року(2024) Єрмоленко, АнатолійТворча спадщина Іммануїла Канта, до якої належать теоретична та практична філософія, а також філософська антропологія, має в наш час непересічне філософське та соціально-політичне значення. Наголошено, що в Україні, зокрема в Інституті філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, склалася потужна історико-філософська традиція досліджень німецької класичної філософії, фундаментом якої є філософія І. Канта. Кантова практична філософія стала важливим чинником провідних тенденцій сучасної філософії у світі: філософії комунікації та етики дискурсу. Актуальність практичної філософії Канта особливо проявляється сьогодні, в умовах сучасної технологічної цивілізації, кризи та війни, адже його концепт примату практичного (морально-етичного) розуму над теоретичним, технічним та інструментальним розумом відкриває шляхи для розв’язання глобальних проблем сучасності. Ювілей Канта набуває особливої значущості з огляду на російську агресію проти України. Спотворюючи просвітницьке, морально-етичне та універсалістичне спрямування його філософії, російська пропаганда намагається використати її з ідеологічно-пропагандистською метою. Саме тому заходи, присвячені ювілею Канта, є важливим складником боротьби проти російського агресора.Item Інтелектуальна спадщина Київської духовної академії ХІХ - початку ХХ ст.: потенціал взаємодії богослів'я та релігієзнавства(2024) Головащенко, СергійСтаттю присвячено такому перспективному напряму дослідження інтелектуальної спадщини Київської духовної академії кінця ХІХ – початку ХХ ст., як виявлення потенціалу взаємодії і взаємозбагачення богослів’я та науки. Зокрема, звернено увагу на те, що в тогочасних місцевих біблієзнавчих та богословських студіях відбувалося спільне для багатьох європейських країн формування елементів наукового вивчення релігійних феноменів. Їх виявлення стане внеском в історію поступу київської інтелектуальної культури в її теологічному й науковому аспектах. Проаналізовано кілька значущих праць київських дослідників-академістів того періоду (Якима Олесницького, Володимира Рибінського, Дмитра Богдашевського). На підставі цього аналізу описано процес формування на ґрунті київської православної богословської апологетики елементів релігійної компаративістики, історії, філософії, феноменології, психології та соціології релігії. Такі елементи були в цілому суголосні загальноєвропейським та загальносвітовим інтелектуальним трендам. Отримані дані здатні значно розширити та збагатити наші уявлення про вітчизняний потенціал взаємодії науки та богословʼя у вивченні духовної культури людства.Item "Pythagoreorum Opera": специфіка і стратегія українського перекладу(2025) Туренко, ВіталійАвтор описує концептуальні, термінологічні та стилістичні засади здійсненого ним перекладу корпусу творів піфагорійської традиції українською мовою. Основна перекладацька стратегія ґрунтується на принципі балансу між семантичною вірністю історичним значенням і адаптацією до сучасного українського академічного слововжитку. Переклад здійснено з урахуванням міждисциплінарного контексту: медичного, психологічного, естетичного, етичного, політичного. Визначальною особливістю є поєднання філологічної точності з герменевтичною інтерпретацією, що дозволяє передати не лише зміст, а й філософську логіку, стилістику та символіку піфагорійської космології, онтології, гносеології та моральної антропології.Item Математика у світлі трансцендентальної естетики: чи створив Кант "філософію математики"?(2025) Козловський, ВікторСтаття присвячена критиці тези про наявність особливої "філософії математики" в трансцендентальній філософії Канта. На основі аналізу особливостей формування математичних предметів, зокрема в царині арифметики, геометрії та алгебри, а також ролі уяви та продуктивної сили виображення висновується синтетична природа математики, її спроможність продукувати нові знання, що відповідає базовим настановам трансцендентальної філософії. Продемонстровано, що Кантова позиція уточнювала умови можливості математичного пізнання, а не логічне обґрунтування математичних понять. Це доводить, що Кантів трансцендентальний підхід до математичного пізнання не потребує формально-логічного обґрунтування, притаманного більшості сучасних моделей філософії математики.Item "Стривожені японські історики" про російсько-українську війну(Liha-Pres, 2025) Капранов, СергійЗбройна агресія Росії проти України викликала бурхливу реакцію в японському інтелектуальному середовищі. Зокрема, після широкомасштабного вторгнення російських військ в Україну була створена ― Група стривожених японських істориків ‖ (憂慮する日本の歴史家の会), яку очолив професор Токійського університету Вада Харукі.Item Інтерпретація філософії Геґеля в радянській Україні кінця 1920-х — початку 1930-х рр. (за публікаціями журналів "Прапор марксизму" і "Прапор марксизму-ленінізму")(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2025) Юринець, ЯринаУ статті розглянуто зміст і специфіку концептуального конструювання історії філософії у межах марксистської парадигми, зокрема механізми ідеологічної селекції та схематизації її ключових етапів. Важливою складовою цієї схеми стала "німецька класична філософія", що її радянська історіографія проголосила найвищим досягненням домарксистської думки й водночас перехідним етапом до "єдино правильної" матеріалістичної діалектики. Ключовою постаттю цього етапу було названо Ґеорґа Вільгельма Фрідріха Геґеля (1770‒1831), чиї ідеї радянські філософи сприйняли як важливий крок у розвитку діалектики і заразом об’єкт для трансформацій, відповідних настановам марксизму-ленінізму. На підставі аналізу публікацій у журналах "Прапор марксизму" (1927‒1930) і "Прапор марксизму-ленінізму" (1931‒1933) авторка з’ясовує зміст і специфіку ранньорадянської інтерпретації геґелівської філософії та її ключових категорій, увиразнюючи механізми ревізії світової філософської спадщини, процес конструювання радянської схеми історико-філософського процесу, ієрархізації його діячів і догматизації марксистсько-ленінської методології його дослідження.Item The person and activities of the Holy Spirit in the monastic lives and writings of late antiquity(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2025) Rozumna, YuliiaThe doctrine of the Trinity, which was fiercely debated during the fourth century, is one of the key teachings of the Christian Church. Researchers have mostly focused on the theoretical tenets and historical development of this dogma. However, according to Christian believers, God is alive—and not just a concept, but a person. Thus, it is interesting to see how this theoretical idea of God was preceived and realised in practical life, especially in the lives of holy individuals, who were believed to have closer contact with God—and particularly with the Holy Spirit, who became more present and active in the life of the Church after Pentecost. In this paper, I examine perceptions of the third Person of the Trinity and His role in the lives of ascetics as reflected in Greek-language writings such as the anonymous History of the Monks of Egypt (400), the Lausiac History (419/420) by Palladius, and The History of the Monks of Syria (440) by Theodoret of Cyrrhus. I explore how these authors described the lives of ascetics and their relationships with the Spirit, as well as how the monks themselves understood these interactions. In particular, I examine the role of the Spirit’s grace in the supernatural lives of ascetics; how God "used" ascetics as instruments for the salvation of all people; the relationship between divine grace and human actions in the process of salvation; and ascetics’ treatment of heretics and pagans. Even though we discovered that they approached the Spirit as a living Person rather than a mere concept, it remains of interest to examine whether doctrines concerning the Spirit made their way into the literary "lives" of the saints—and, if so, in what manner.Item Кантівські ідеї на українських теренах ХIX–XX століть (за матеріалами круглого столу з нагоди 300-річчя з дня народження Імануеля Канта)(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2025) Козловський, ВікторОгляд присвячено круглому столу з нагоди 300-річчя з дня народження Імануеля Канта "Кантівські ідеї на українських теренах ХІХ–ХХ століть", який відбувся на кафедрі філософії та релігієзнавства Національного університету "Києво-Могилянська академія" 20 грудня 2024 р. за участю українських фахівців, дослідників спадщини видатного німецького мислителя з НаУКМА, Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАНУ та низки інших освітньо-наукових закладів України. В рамках круглого столу було виголошено та обговорено дев’ять доповідей, основні положення яких представлено в огляді.Item Філософська думка в Україні : навчально-методичний посібник з навчальної дисципліни(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2025) Пастушенко, ЛюдмилаПосібник є відображенням та узагальненням досвіду викладання навчальної дисципліни "Філософська думка в Україні" в Національному університеті "Києво-Могилянська академія". Посібник створено з метою представити студентам загальні тенденції розвитку філософської думки в Україні, висвітлити ключові проблеми, ідеї, концепції, які зароджувались і поширювались на українських теренах, виокремити персоналії, що увиразнювали вітчизняну філософію. У пропонованих матеріалах посібника порушено низку теоретико-методологічних питань, які не втрачають своєї значущості до сьогодні. В якому ракурсі можна ставити питання про національну визначеність філософії? Чи можна виокремити характерні риси вітчизняної філософії? За якими критеріями потрібно визначати зміст української філософської думки? Які твори і персоналії мають становити її предметне поле? При відтворенні історії філософської думки в Україні пропонується для обговорення зі студентами актуальні питання сучасного українознавства, серед них: визначення передумов та особливостей (історико-культурних, мовних, освітніх) становлення філософії на українських теренах; відтворення факторів формування академічної філософії в Україні; висвітлення європейського контексту розвитку української філософії; з’ясування філософських аспектів постановки національного питання вітчизняними інтелектуалами у ХІХ – ХХ ст. тощо. У посібнику запропоновано допоміжні матеріали, що сприятимуть досягненню більш ефективної та плідної співпраці студентів із викладачем під час навчання. Розміщений тезовий виклад лекційного матеріалу супроводжується питаннями для самоперевірки. З метою систематизації лекційного матеріалу укладено додатки із узагальнюючими таблицями, термінологічний словник, що допоможе студентам більш якісно засвоїти поняття, ідеї, концепції, розроблені українськими філософами. Окремо подано теми і питання, винесені на семінарські заняття, питання для самостійного опрацювання тем курсу. У посібнику надається перелік тем, схема (покрокові дії) та вимоги для виконання індивідуального письмового завдання з курсу. Задля кращого засвоєння матеріалів лекційних та семінарських занять пропоновані для самостійного опрацювання тестові питання з дисципліни. У посібнику подано списки основної (першоджерела) та додаткової (дослідження) літератури до кожного семінару і розгорнутий бібліографічний список до усього курсу, що включає наступні рубрики: першоджерела, дослідницька література, навчальні посібники, довідкова література, покликання на інтернет-ресурси.Item Національне питання як специфічна компонента філософських дискусій в Україні 1920–1930–х років(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2025) Юринець, ЯринаТези доповiді учасника шістнадцятої міжнародної конференції "Філософія: нове покоління" на тему "Дослідження на межі: буденне, лімінальне, трансцендентне", що відбулася в Національному університеті "Києво-Могилянська академія" 17-18 травня 2025 року.Item Історія філософії: пізня античність, середні віки : Навчально-методичний посібник з навчальної дисципліни(Національний університет "Києво-Могилянська академія, 2025) Розумна, ЮліяПосібник є допоміжним матеріалом з вивчення історії філософії з кінця античності і до початку доби Відродження. В ньому подано інформацію про провідних передхристиянських, християнських, мусульманських та єврейських філософів, їхні ідеї та головні філософські дискусії. Огляд починається з неоплатонізму, загальної характеристики філософії середніх віків та ранньохристиянської філософії. Потім увага надається філософії в мусульманських країнах. Згодом у фокусі уваги опиняються філософи Шартрської та Сен-Вікторської шкіл, містицизм, природничо-науковий напрям у середньовічній філософії, суперечка про універсалії, «латинський аверроїзм», розквіт середньовічної філософії у творчості Томи Аквінського, Дунса Скота та Вільяма Оккама. Завершується виклад містицизмом Майстра Екгарта і його послідовників. Як продемонстровано у посібнику, предметом зацікавлень середньовічних філософів було не лише богослов’я, але й метафізика, логіка, природничо-наукова філософія, етика, політична філософія та містика.Item Нормотворчий розум vs. антропологія: дещо про Кантовий трансцендентальний суб'єкт(2024) Козловський, ВікторCтаття присвячена проблемі взаємозв’язку між нормотворчим розумом і антропологією у критичній філософії Канта. Ця проблема розглядається у тісному зв’язку з концептом трансцендентального суб’єкта — базового для Кантового філософування, оскільки він стосується як теоретичної, так і практичної філософії; цей суб’єкт увиразнюється також в естетичній силі суджень та судженнях доцільності. Автор привертає увагу до кількох рівнів Кантового трансцендентального суб’єкта, де головне значення має трансцендентальна єдність апперцепції, Я. Саме цей рівень Кант розглядав як найвищу точку синтезу — як внутрішнього досвіду (психічного), так і зовнішнього (емпіричного досвіду), оскільки трансцендентальне Я супроводжує всі акти свідомості, волі й сили судження — як естетичного, так і судження доцільності. Крім того, йдеться також про інші рівні трансцендентальної суб’єктивності, що стосуються діяльності розуму, особливо практичного розуму, який пов’язаний з нормотворчою активністю суб’єкта. І в цьому контексті аналізуються взаємодія Кантової антропології, її різних моделей із тим, що німецький філософ визначав як антропономію. Розглядаються різні аспекти антропономії, її значення для Кантового вчення про нормотворчу активність розуму, його здатність продукувати нормативно-правові норми людського спільного буття, співвідношення у цьому конституюванні трансцендентальних та антропологічних аспектів.Item Immanuel Kant in Philosophical Culture of Ukraine(2024) Tkachuk, MarynaThe main cultural event of a global scale, which marks the year 2024, is Immanuel Kant’s 300th Anniversary. Despite the Russian-Ukrainian war and the everyday difficulties and restrictions associated with it, Ukraine did not remain aloof from this event. Given the number of scientific events and publications dedicated to Kant’s Anniversary, 2024 has become a real Kant’s Year of Ukrainian humanities.Item Kant on the Sensual and Rational Factors of Human Actions: A Рsychological and Transcendental Analysis(2024) Kozlovskyi, ViktorThe article examines Immanuel Kant’s psychological and transcendental analysis of the factors that determine human actions in different ways and with different strengths. Based on the works, in particular, Critique of Pure Reason, Critique of Practical Reason, and Groundwork of the Metaphysics of Morals, as well as lecture notes and notes of the German philosopher, it was possible to study the interaction between the sensual determination of human actions – stimuli, affects and passions, and the rational determination of human actions-motives, imperatives, and freedom. We investigate how Immanuel Kant preserves the basic meaning of freedom in the interweaving and interaction of various factors that significantly influence human actions.Item "Philosophy of Humanism and Enlightenment": Kant and Neo-Kantians in Yevhen Spektorskyi's Investigations into Philosophy of Social Science(2024) Krupyna, OksanaThe article explores the influence of Kantian and Neo-Kantian philosophy on a prominent philosopher and educator, Yevhen Vasyliovych Spektorskyi’s (1875–1951) views regarding the nature and methodology of social sciences. First, it explores Spektorskyi’s consideration of Immanuel Kant (1724–1804) as a philosopher of science, emphasizing the critical aspect of his philosophy and its significant prospects for ethics and social philosophy. Next, it investigates how Spektorskyi became acquainted with and was influenced by Neo-Kantian philosophy, especially the Marburg school. The main problem through the lens of which Spektorskyi analyzed their achievements was the idea of "pure" ethics as a firm foundation for social science, while criticizing Herman Cohen (1842–1918) for claiming this foundation to lie in jurisprudence. Despite being an adherent of the Baden school, Bohdan Kistiakivskyi (1868–1920) presented views that were quite similar to Spektorskyi’s regarding the exceptional status and methods of social science. The emphasis on logical procedures and the need for rational discussion allows us to draw a parallel between Spektorskyi and the development of Kantian ideas in the 20th-century communicative philosophy. The justification of the “moral” sciences led Spektorskyi to criticize the Baden Neo-Kantians, advocating for the moral nature of social sciences and their importance in constructing social reality. The project of rational social science aimed at governance and politics is reminiscent of Kant’s "anthroponomy".