Том 16

Permanent URI for this collection

Browse

Recent Submissions

Now showing 1 - 15 of 15
  • Item
    Права людини в цифрову епоху: процедурні гарантії та судовий захист
    (2025) Венгер, Володимир; Кошман, Андрій
    У статті досліджено трансформацію прав людини в цифрову епоху. Увагу зосереджено на двох ключових підходах: нормативній еквівалентності та юридизації нових цифрових прав. Хоча традиційні правові рамки забезпечують певну адаптивність через еволюційне тлумачення, вони часто виявляються недостатніми для реагування на унікальні виклики цифрових технологій, зокрема автоматизовані системи ухвалення рішень. У дослідженні наголошено на важливості процедурних гарантій та доступу до ефективного правового захисту як індикаторів адекватності наявних прав або необхідності нових. На прикладі права на захист від автоматизованого ухвалення рішень показано, як визнання та формалізація нових цифрових прав можуть посилити процедурні гарантії та судовий захист. Юридизація права на захист від автоматизованого ухвалення рішень може забезпечити більш чіткі обов’язки, конкретні механізми реалізації та ефективніший судовий захист. Результати дослідження свідчать про те, що майбутнє захисту прав людини в цифрову епоху залежить не лише від змісту правового регулювання, а й значною мірою від ефективності процедурних, передусім судових, механізмів.
  • Item
    Обсяг і місце поняття "система національного права" серед суміжних теоретико-правових пізнавальних категорій : [препринт]
    (2025) Гаджук, Олена
    У статті здійснено огляд літератури, присвяченої з’ясуванню сутності, змісту та обсягу провідних теоретико-правових пізнавальних категорій. Показано, що теоретики права іноді розходяться в розумінні таких категорій, як правова система, система права, національна правова система, система національного права. Узагальнено викладені в теорії підходи і сформовано такий висновок: у сучасній юридичній літературі поняття "система права" й "правова система" розглядають як близькі, взаємопов’язані, але водночас різні за змістом явища. У літературі такі близькі правові явища і категорії правильно називають суміжними правопізнавальними конструкціями. Акцентовано увагу на тому, що в загальній теорії права нечасто оперують поняттям "система національного права". У статті обґрунтовано доцільність використання цього терміна. З огляду на співвідношення відповідних правопізнавальних категорій у статті зроблено висновок, що система національного права може бути визначена через ознаку її належності до національної правової системи як одного з елементів останньої. На підставі цього запропоновано дефініцію відповідного поняття.
  • Item
    Законодавча модель загальних засад звільнення від покарання
    (2025) Горох, Олексій; Коломієць, Сергій
    У статті розглянуто правовий феномен загальних засад звільнення від покарання. На підставі проведеного дослідження сформульовано правила загальних засад звільнення від покарання. Перше правило містить стрижневе положення про врахування мети звільнення від покарання (висловлено бачення такої мети). Друге правило спрямоване на недопущення звільнення від покарання засуджених з підстав, не передбачених Кримінальним кодексом України. Третє правило надає суду повну відповідь на питання про те, до кого із засуджених не можна застосовувати окремі види звільнення від покарання. Четверте правило орієнтує суди на дотримання передумов, підстав та характеру відповідного виду звільнення від покарання. П’яте правило скеровує всіх правозастосовних суб’єктів (суд, парламент, Президента) на врахування положень Загальної частини Кримінального кодексу України при вирішенні питання про звільнення від покарання. Сформовано законодавчу модель загальних засад звільнення від покарання, запропоновано закріпити її в кримінальному законодавстві.
  • Item
    Поняття "комплаєнс": загальна характеристика підходів до визначення
    (2025) Дубіцький, Максим
    У статті розглянуто поняття "комплаєнс" і надано його дефініцію. Проаналізовано історичне формування цього явища, зокрема в США, та вплив міжнародних норм на його розвиток в Україні. Досліджено наукові підходи до визначення цього поняття і висловлено критичні зауваження щодо підходу, за яким комплаєнс розглядають як процес управління ризиками. Автор пропонує розуміти комплаєнс як постійний процес, організований учасником суспільних відносин, забезпечення відповідності його діяльності вимогам законодавства, нормативним, внутрішнім та добровільно взятим на себе вимогам у сфері, в якій такий учасник веде діяльність. Також проаналізовано основні підходи до розуміння цього поняття в законодавстві України, зокрема, виявлено розбіжності в дефініціях цього терміна. Обґрунтовано необхідність уніфікації визначення комплаєнсу для уникнення суперечностей під час правозастосування. Наголошено на необхідності популяризації державою комплаєнсу серед учасників суспільних відносин як внутрішнього інструменту саморегуляції, який, з одного боку, допомагає державі створити середовище, в якому такі учасники самостійно й добровільно дотримуються вимог законодавства, а з іншого — дає змогу учасникам забезпечити ведення діяльності відповідно до застосованих вимог та запобігати їхньому порушенню.
  • Item
    Судовий контроль аргументації рішень суб’єктів владних повноважень: деякі стандарти національної, міжнародної та іноземної практики
    (2025) Кістяник, Володимир
    У статті розглянуто зміст, форми та закономірності судового контролю аргументації рішень суб’єктів владних повноважень. З’ясовано, що судовий контроль у сфері адміністративного судочинства полягає в перевірці належності, повноти та логічної узгодженості мотивів, покладених в основу рішень суб’єктів владних повноважень, з метою забезпечення їх відповідності принципу верховенства права. На основі аналізу положень Кодексу адміністративного судочинства України, практики Верховного Суду, Європейського суду з прав людини, Європейського суду справедливості (Суду ЄС) та судів окремих іноземних держав (Канади, США, Великої Британії) визначено доктринальні стандарти аргументації рішень суб’єктів владних повноважень. Доведено, що ці стандарти охоплюють логічність, послідовність, зв’язок мотивів із нормами права, врахування релевантних обставин справи, заборону свавілля та дотримання принципу пропорційності. Запропоновано концепцію розумної, пропорційної та доказової аргументації рішень суб’єктів владних повноважень як теоретико-прикладну модель удосконалення адміністративної юстиції в Україні. Вперше представлено формулювання системного підходу до судового контролю аргументації рішень суб’єктів владних повноважень як окремого інституту адміністративного судочинства, що інтегрує національні та міжнародні стандарти належного врядування. Підкреслено практичне значення одержаних результатів, яке полягає в можливості використання відповідних критеріїв під час оцінювання обґрунтованості рішень суб’єктів владних повноважень у судовій та управлінській практиці, а також у процесі розроблення методичних рекомендацій для державних службовців.
  • Item
    Правове регулювання систем штучного інтелекту та захист персональних даних: лінії взаємозв’язків
    (2025) Кожухар, Олександр
    У статті досліджено зв’язок між потенційним правовим регулюванням систем штучного інтелекту (ШІ) та режимом захисту персональних даних. Аналіз проведено крізь призму тенденцій у сфері регулювання систем ШІ, зокрема Акта (ЄС) про ШІ та Рамкової конвенції Ради Європи про ШІ, що на сьогодні визначають вектор розвитку політики на міжнародному та національному рівнях. У статті обґрунтовано, що архітектура сучасних систем ШІ на всіх етапах їхнього життєвого циклу — від розроблення до практичного впровадження — пов’язана з обробкою значних масивів персональних даних. Така характеристика систем ШІ зумовлює системні ризики для прав і свобод суб’єктів даних, створюючи певний конфлікт між інноваційним потенціалом ШІ та усталеними гарантіями у сфері захисту персональних даних. Ці ризики є особливо істотними в юрисдикціях із неналежним рівнем захисту персональних даних, що характерно й для України. Тож актуальним є аналіз взаємозв’язків між системами ШІ та захистом персональних даних. Дослідження демонструє, як основні принципи захисту персональних даних: законність, мінімізація, обмеження мети, прозорість та точність — стикаються з викликами в застосуванні ШІ. Наприклад, принцип мінімізації даних вступає в колізію з потребою алгоритмів машинного навчання у значних наборах даних для цілей розробки систем, а проблема «чорної скриньки» систем ШІ може не узгоджуватися з вимогою прозорості обробки даних. Автор доводить необхідність розроблення підходу, за яким вимоги у сфері захисту персональних даних (оновлені відповідно до чинних стандартів ЄС у цій сфері, включно із Загальним регламентом про захист даних) повинні бути складовою частиною механізму правового регулювання ШІ в Україні. Головними механізмами, що дають змогу реалізувати такий підхід, є прозорість та людський нагляд, що уможливлюють реалізацію інших гарантій як у сфері захисту персональних даних, так і в регулюванні ШІ. Для України це також означає нагальну потребу в імплементації відповідних норм і створення відповідного наглядового органу з належним рівнем інституційної спроможності. Ці висновки є важливими для подальшої роботи над законопроєктом № 8153 та для формування національної стратегії регулювання ШІ.
  • Item
    Risk allocation in blockchain-based licensing agreements for dual-use technologies at the intersection of Ukrainian and EU jurisdictions
    (2025) Logush, Liubov; Baryshov, Maksym
    The article explores the application of blockchain for risk allocation in cross-border licensing agreements of dual-use technologies under Ukrainian and EU legal frameworks. The first section analyses blockchain technology from both technical and legal perspectives. It outlines the operational principles of the most widely used consensus mechanisms in supply chain management and identifies key threats inherent in each of them. The analysis includes the most common types of attacks targeting blockchain infrastructure. The criteria of suitable consensual mechanisms for dual-use technology transactions are determined. The section further focuses on the theoretical concept and grounds for blockchain implementations in licensing agreements, including smart contracts, blockchain-based supply chain management, and dispute resolution. The role of smart contracts in licensing agreements is examined in terms of their implementation within the operational lifecycle of commercial entities. Considering supply chain management, possible approaches to blockchain adoptions are presented. Regarding dispute resolution, contemporary methods in the digital realm are described. The second section examines the integration of blockchain technology for risk allocation in cross-border licensing agreements in the EU market. It defines the concepts of risk and its allocation between contracting parties, from economic and legal perspectives. Two categories of risks are distinguished: those inherent in licensing agreements and those specific to the dual-use technology sector. The first category addresses risks associated with conflict-of-law issues, counterfeiting, and royalty formation. The limits of blockchain-based risk allocation are discovered in light of the exclusive-jurisdiction rule. Subsequently, the adoption of blockchain-based SCM is studied through the lens of the allocation of counterfeiting risk. A similar approach is applied to the risk of information asymmetry. The second category of risks concerns export controls and sanctions. The EU regulatory frameworks governing the relevant fields are examined. Contemporary examples of SCM implementations used to allocate export-control and sanctions risks are analysed. Both risks can be allocated between contractual parties through blockchain-based SCM. The study results in the development of a risk allocation matrix using blockchain technology.
  • Item
    Національна система захисту прав людини: місце Конституційного Суду України
    (2025) Мартинюк, Данило
    У статті розглянуто місце Конституційного Суду України в національній системі захисту прав людини крізь призму функціонування інституту конституційної скарги, визначено та оцінено вплив практики Конституційного Суду України з розгляду справ за конституційними скаргами на конституційну юстицію і конституціоналізацію суспільних відносин. Запропоновано класифікацію органів публічної влади за критерієм захисту прав людини, в основу якої покладено повноваження щодо відновлення порушеного, невизнаного або оспорюваного права. Зроблено висновок про присвоєння Конституційному Суду функції захисту прав людини, що зумовлено здійсненням ним повноважень з розгляду справ за конституційними скаргами. Виявлено ознаки зміни парадигми конституційної юстиції в бік суб’єктивізації з огляду на таку діяльність Суду. Ідентифіковано посилення ролі Конституційного Суду України в державі та визначено потенційні супутні наслідки. Висунуто пропозицію щодо проведення додаткових досліджень можливих ризиків, пов’язаних з інтенсифікацією конституційного контролю.
  • Item
    Право на житло в розумінні Європейської соціальної хартії: щодо потреби у формуванні нових стандартів
    (2025) Матвєєва, Юлія
    У статті наголошено на комплексному підході до розуміння соціальних прав. Основою цих прав є людська гідність, і саме крізь призму цієї цінності потрібно розглядати всі права людини. Акцентовано на значенні Європейської соціальної хартії, а також діяльності Європейського комітету із соціальних прав для країн-членів Ради Європи. На прикладі права на житло проаналізовано положення Європейської соціальної хартії, окремих конституцій європейських держав та Конституції України. Авторка доходить висновку щодо необхідності закріплення в Конституції України положення про запобігання бездомності. Окрім того, розкрито підходи Ради Європи і ООН до понять "належне житло", "доступне житло" та "соціальне житло". Наголошено на важливості для держави законодавчого регулювання питань примусового виселення, оскільки позбавлення особи користування житлом спричиняє низку порушень інших прав людини і робить її особливо вразливою в соціумі. Зроблено висновок, що, оскільки Конституція України спрямована на регулювання відносин у мирні часи, після завершення війни законодавство щодо забезпечення права на житло потребуватиме осучаснення й узгодження з міжнародними та європейськими стандартами.
  • Item
    Оцінювання судом результатів слідчого огляду: практичні аспекти
    (2025) Мирошниченко, Юрій
    У статті досліджено процесуальні та доказові аспекти огляду як важливої слідчої (розшукової) дії. Наголошено на його значенні для збирання доказів у кримінальному провадженні та встановлення істини у справі. Розглянуто підстави та порядок проведення огляду, коло осіб, які можуть брати в ньому участь, а також механізми залучення фахівців, зокрема у сфері інформаційних технологій. Проаналізовано судову практику, яка формує стандарти допустимості доказів та правозастосовної інтерпретації норм кримінального процесуального закону. Особливу увагу приділено процедурі проникнення до житла чи іншого володіння особи, зокрема з її добровільної згоди чи на підставі ухвали слідчого судді, а також дотриманню прав учасників огляду. Окремо розглянуто особливості огляду трупа, цифрових носіїв, складних технологічних об’єктів. Проаналізовано поширені помилки, яких припускаються слідчі в документуванні результатів огляду, та їхній вплив на оцінювання доказів судами. Обґрунтовано роль судової практики у формуванні правозастосовних стандартів. Зроблено висновок про необхідність забезпечення балансу між дотриманням процесуальних формальностей та гарантуванням прав людини.
  • Item
    Функції державного управління справами та його роль у забезпеченні діяльності Президента України
    (2025) Сташук, Михайло
    У статті досліджено адміністративно-правовий статус Державного управління справами. Особливу увагу звернено на значну кількість функцій Державного управління справами, не пов’язаних із підготовкою протокольних заходів державного рівня чи із сприянням Президентові України у виконанні його конституційних повноважень. У процесі дослідження закладено основу для оцінювання доцільності існування Державного управління справами. Для дослідження адміністративно-правового статусу зазначеного органу вивчено нормативно-правові підстави його діяльності, здійснено спроби встановити структуру органу та проаналізувати його взаємодію з іншими органами публічної адміністрації. Акцентовано на колізіях між повноваженнями Державного управління справами та іншими органами влади, а також між підприємствами, утвореними Державним управлінням справами, та наявний у зв’язку з такими колізіями ризик неконституційного впливу Президента України на інші органи державної влади. Висловлено пропозицію про потребу переглянути не лише функції цього органу та його матеріально-технічну базу, а й систему допоміжних органів при Президентові України загалом.
  • Item
    Особливості складу авторів анімаційного аудіовізуального твору як об’єкта авторського права
    (2025) Ткач, Олександр
    У статті проаналізовано концепції права автора та майнового авторського права як підходів до визнання авторства на аудіовізуальний твір. Подано комплексну характеристику складу авторів анімаційного аудіовізуального твору з урахуванням особливостей створення такого виду твору, положень чинного законодавства та сучасної теорії авторського права. З урахуванням специфіки створення анімаційного аудіовізуального твору окреслено творчий внесок осіб, які визнаються його авторами, та інших учасників створення. Проведено розмежування між авторами анімаційного аудіовізуального твору та іншими учасниками, твори яких включено до анімаційного аудіовізуального твору. Зроблено висновок, що анімаційний аудіовізуальний твір є твором, створеним у співавторстві, ознаками чого є єдиний творчий задум і суттєвість творчого внеску. Запропоновано виокремлення двох рівнів у структурі авторства на анімаційний аудіовізуальний твір, а саме: співавторів та авторів об’єктів-елементів, включених до анімаційного аудіовізуального твору.
  • Item
    Творча діяльність дитини в цифровому середовищі: окремі питання правового характеру
    (2025) Федосєєва, Тетяна
    У статті розглянуто питання, пов’язані з творчою діяльністю дитини в цифровому середовищі з урахуванням умов, що мають бути дотримані для належної реалізації та ефективного захисту її прав. Здійснено огляд національного законодавства, актів Європейського Союзу, позицій науковців і практиків щодо забезпечення безпеки дитини в мережі "Інтернет" та формування у дітей цифрового досвіду. Проаналізовано практику і політику ЄС, пов’язані з інтернетом для дітей, заходами щодо конфіденційності та захисту, цифровими послугами та діяльністю цифрових платформ, а також із ризиками штучного інтелекту (ШІ). Звернено увагу на місце цифрового мистецтва в розвитку дитини, виділено окремі обʼєкти цифрової творчості. Досліджено питання освітньої та позанавчальної творчої діяльності дитини, барʼєри, які можуть перешкоджати доступу до цифрового середовища, правила взаємодії в цифровому середовищі етичного та правового характеру. У звʼязку з цим критично проаналізовано національне законодавство та сформовано окремі висновки щодо забезпечення прав дитини, врахування їх у політиках і правилах щодо цифрових послуг та ШІ.
  • Item
    Суперечності між соціальною державою та верховенством права (сутнісний, ціннісний, нормативний та інші рівні)
    (2025) Цельєв, Олексій
    Статтю присвячено тематиці суперечностей, які існують між соціальною державою і верховенством права на різних рівнях їхнього перетину. У представленому дослідженні автор розвинув ідеї, висловлені у своїх попередніх працях. Зокрема, суперечності між верховенством права та соціальною державою проілюстровано практичними прикладами. На цій підставі проаналізовано та узагальнено способи реалізації окремих соціально-економічних прав в Україні. Окрему увагу приділено пільгам як одному з основних способів соціального захисту. Продемонстровано, у яких випадках сутність соціальної держави вступає в суперечність із сутністю верховенства права. Описано суперечності між цінностями, принципами та юридичними нормами, притаманними зазначеним концептам. Крім того, запропоновано підхід, за яким виявлені суперечності умовно можна поділити на п’ять рівнів: змістові, ціннісні, між принципами, між правами та між юридичними нормами. Окреслено шляхи залагодження суперечностей.
  • Item
    Боротьба без правил
    (2025) Петерс, Анне
    Переклад з німецької Оксани Головко-Гавришевої. Росія нападом на Україну порушила міжнародно-правову заборону агресії. Проте вона намагається захистити свої дії юридичними аргументами. Однак офіційні виправдання (самооборона, запрошення російських військ**, гуманітарна інтервенція) є юридично абсолютно необґрунтованими. Світова спільнота також не прийняла їх, про що свідчать різні резолюції Генеральної Асамблеї ООН.