Кафедра економічної теорії
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Potential of AI bots in the provision of psychological support for company employees(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Zakharova, KseniiaThe topic of integrating psychological support into corporate culture is particularly relevant in the context of increased instability and stress, in particular caused by the martial law in Ukraine. The study aims to explore the potential of using artificial intelligence (AI) in the form of chatbots to provide effective and affordable psychological support to employees of creative agencies. The aim of the study is to identify opportunities to introduce AI bots to improve psychological resilience, prevent emotional burnout, and, as a result, increase staff productivity in the creative industry. The work is exploratory in nature, based on a critical analysis of scientific literature and a practical case of the implementation of the author's development of the AI bot ‘Mentalhealth_bot_bot’ in the marketing agency ‘TABASCO’ in the context of military challenges.Item Організаційно-інформаційна трансформація управління архітектурними проєктами(Київський національний університет будівництва і архітектури, 2025) Бугров, Олександр; Бугрова, Олена; Лук'янчук, ІгорАктуальність теми дослідження підтверджується тим, що сучасні умови виконання архітектурних проєктів вимагають застосування сучасних інформаційних технологій (зокрема, ВІМ та ШІ), а це, в свою чергу, потребує впровадження певних правил, що регулюють організацію інформаційного менеджменту в проєктно-архітектурній діяльності. Актуальність цієї теми в Україні є особливо високою через те, що для успіху будівельних проєктів повоєнного відновлення правильно організована інформаційна трансформація є одним з визначальних факторів.Item Поведінкові зміни бізнесу в умовах війни в Україні(Державний податковий університет, 2025) Біла, ІринаЗбройна агресія рф проти України, що розпочалася у 2014 році та досягла повномасштабного розгорнення у лютому 2022 року, створила надзвичайні виклики для національної економіки і її економічних агентів. Вітчизняний бізнес опинився в стані гострої невизначеності, зіткнувся із постійною загрозою для інфраструктури, порушенням існуючих логістичних маршрутів. Останнє зумовило необхідність докорінно переглянути підходи до організації і ведення бізнес-діяльності, набути навичок швидкої адаптації і значної стійкості.Item Вплив макроекономічних показників на ринок нерухомості(2025) Захарова, Ксенія; Біла, ІринаУ статті досліджено ринок нерухомості як макроекономічне явище, що дало змогу констатувати: по-перше, стан, стабільність та динаміка цього ринку є чутливими до змін ключових макроекономічних параметрів, слугуючи важливим діагностичним інструментом для оцінки стану економіки; по-друге, через різні прямі та непрямі канали цей ринок суттєво впливає на загальний стан та структурну рівновагу національної економіки загалом. В статті основну увагу приділено характеру та інтенсивності впливу ключових макроекономічних змінних на ринок нерухомості. Розглянуто проблема визначення та емпіричної валідації набору макроекономічних змінних, які є значущими та впливовими щодо показника частки операцій з нерухомістю у валовому внутрішньому продукті (ВВП), який відображає інтенсивність транзакцій та загальну економічну вагу сектору. Презентовано економетричну модель, в якій зазначений показник знаходиться під впливом трьох змінних - рівень безробіття, курс національної валюти та темп економічного зростання; застосовані методи кореляційного та регресійного аналізу. Покращення моделі досягнуто за результатами використанням низки статистичних критеріїв якості регресійних моделей. Поглиблене дослідження показника частки операцій з нерухомістю у ВВП, на думку авторів, може бути досягнуте при застосуванні більш складного й досконалого інструментарію аналізу та за наявності довших рядів офіційних даних щодо цього показника, має поєднуватись з аналізом динаміки цін та обсягів угод, здійснених в межах окремих сегментів ринку нерухомості.Item Базові проблеми кількісної оцінки ефективності інновацій(UKRLOGOS Group, 2025) Бандура, ОлександрНезважаючи на тривалу історію спроб визначення ефективності інновацій, питання наразі залишається недостатньо вирішеним. Про це свідчить, наприклад, назва однієї з публікацій на цю тему: "Неможливо правильно керувати тим, що неможна точно виміряти". І проблема адекватного вимірювання ефективності інновацій наразі залишається актуальною, ускладнюючи адекватну оцінку цієї ефективності. Хоча більшість літератури в галузі інновацій стверджує, що технологічні інновації є центральними для успіху бізнесу, емпіричні результати є непереконливими, оскільки вони свідчать як про позитивні, так і негативні або відсутні наслідки впливу інновацій на діяльність фірми. Тобто витрати на інновацію можуть не гарантувати конкурентні переваги для фірми. Автори вважають, що це протиріччя може мати своє походження у вимірюванні інновацій, яке оцінюються за витратами на інновацію або за її результатами. Також між авторами не існує згоди щодо методу вимірювання впливу інновацій на ефективність фірми.Item Ексергетичні показники оцінки ефективності інновацій на різних ієрархічних рівнях економічної системи : (частина 2 – емпірична)(2025) Бандура, ОлександрВ роботі запропоновано кількісні показники оцінки ефективності інновацій на різних ієрархічних рівнях економічної системи: ступінь інноваційної ефективності фірми; ступінь інноваційної ефективності сектору економіки, ступінь інноваційної ефективності економіки в цілому. В рамках цих показників технічна (технологічна) та економічна (цінова) ефективності об’єднані в одному показнику, що підвищує однозначність та ефективність оцінок інновацій. При цьому оцінку ефективності інновацій на мікрорівні пропонується здійснювати у два етапи: 1) на першому етапі потрібно визначити: яка з можливих технологій виробництва є найбільш ефективною; 2) на другому етапі визначимо: чи є найбільш ефективна технологія інновацією. Використовуючи зазначені показники, запропоновано методику визначення "точок економічного зростання економіки", тобто визначення секторів економіки, інвестування в які дозволить підвищити інноваційну ефективність економіки в цілому, впливати регулятору на конфігурацію бізнес-циклу. При цьому оцінку ефективності інновацій на макрорівні пропонується також здійснювати у два етапи. На першому етапі відстежується динаміка питомих довгострокових ексергетичних витрат (LAC) для кожного сектору економіки, порівнюються дані цього показника за різні періоди часу з метою визначення найбільш ефективних технологій виробництва на рівні сектору економіки. На другому етапі, маючи дані про найбільш ефективні технології виробництва на рівні фірми, оцінюється, наскільки зміниться індекс інноваційної ефективності країни, якщо інвестувати в цей сектор з метою зниження секторальних витрат до рівня найбільш ефективної фірми. В роботі також розраховано питомі довгострокові ексергетичні витрати для основних секторів економік США та України як базу даних для розрахунку зазначених кількісних показників оцінки ефективності інновацій. Спосіб застосування запропонованих у роботі методів визначення інноваційної ефективності як на мікро-, так і на макрорівні продемонстровано на прикладі економік США та України. Наведено приклади порівняльного аналізу економік цих країн на базі запропонованих тут методів кількісної оцінки ефективності інновацій. У рамках цих методів з’являється можливість позбутися основних недоліків існуючих методів їх оцінки, визначених у першій (методологічній) частині цієї роботи.Item Цифрові трансформації в економіці як дія ключового фактору технологічної парадигми(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Бажал, ЮрійСучасна увага до широкого розвитку цифровізації економіки багато у чому завдячує тому, що в європейській стратегії соціально-економічного розвитку "Європа 2020" першим головним пріоритетом політики визначено "Інтелектуальне зростання (smart growth)", яке означає покращення стану ЄС в освіті, науці, інноваціях для створення нових продуктів/послуг, які генерують зростання та робочі місця, а також допомагають вирішити соціальні виклики; а також розбудову "Цифрового суспільства", де відбувається використання інформаційних та комунікаційних технологій.Item Ексергетичні показники оцінки ефективності інновацій на різних ієрархічних рівнях економічної системи : (частина 1 – методологічна)(2025) Бандура, ОлександрПроаналізовано переваги та недоліки основних методів визначення ефективності інновацій як на мікро-, так і на макрорівні економічної системи. Показано, що для оцінки технічної (технологічної) ефективності інновацій на макрорівні використовуються суто дані, які фактично не корелюють з мікроекономічними даними, за якими оцінюється ефективність інновацій фірми. Це ускладнює оцінку впливу інновацій на мікрорівні з боку окремої фірми як на макроекономічну ситуацію, так і на інноваційну ефективність економіки в цілому. Так само оцінка впливу інновацій на макрорівні на інноваційну ефективність фірми залишається недостатньо зрозумілою та емпірично не обґрунтованою. А процедура економічної (цінової) оцінки ефективності інновацій не гарантує їх точного та однозначного вимірювання по своїй природі. За довільного співвідношення величини цін на виробничі ресурси будь-яка технологія може бути оптимальною, що, так чи інакше, впливає на однозначність оцінок ефективності інновацій, які є частиною технологій виробництва. І існування цієї проблеми доводиться математично, розглядаючи процес ціноутворення в рамках загальновідомої моделі "витрати – випуск". Здебільшого часто навіть важко визначити, наприклад, чи є взагалі інновацією запропоновані виробником зміни до технології. Тим більше важко визначити "ступінь інноваційності" такого роду змін. До того ж зазначені проблеми монетарної оцінки витрат ресурсів поглиблюються нерівномірністю інфляції по секторах економіки, що вкупі з девальвацією національної валюти може стимулювати перманентну зміну оптимальної технології виробництва, ускладнити оцінку його інноваційної ефективності як на мікро-, так і на макрорівні. В рамках авторської СМІ-моделі макроекономічної динаміки (бізнес-циклів) пояснюється взаємозв’язок між монетарними та енергетичними потоками в економічній системі, тобто питомі довгострокові витрати ексергії (придатної енергії) на виробництво товарів та послуг є базою для визначення "природних" цін, до яких тяжіють ринкові ціни за умов вільної конкуренції. Це відкриває шлях до використання суто ексергетичних показників для оцінки ефективності інновацій. А оскільки макрорівновага за СМІ-моделлю є простою сумою станів мікрорівноваги на всіх ринках економічної системи (за системою національних рахунків), то з’являється можливість для оцінки ефективності інновацій одночасно як на макро-, так і на мікрорівні, кількісно оцінити вплив інновацій на рівні фірми на ефективність інновацій на рівні окремого сектору чи економіки в цілому. Визначено основні переваги ексергетичної оцінки ефективності інновацій в порівняні з монетарними.Item Методології оцінювання економічного потенціалу сектору культури та креативних індустрій: український та європейський досвід(2025) Ангел, Євген; Бураковський, ІгорМетою статті є порівняльний аналіз методологій оцінювання економічної ролі сектору культури та креативних індустрій (ККІ) в Україні та за кордоном з урахуванням галузевих особливостей, типів економічного ефекту, сильних і слабких сторін наявних підходів, а також обґрунтування необхідності вдосконалення методологій для формування ефективної культурної політики в умовах повоєнного відновлення.Представлено огляд літератури, в якому показано стан наукової розробки внеску ККІ в економіку України. Проведено порівняльний аналіз методологій оцінювання, застосовуваних в Україні, зокрема порівняння з аналогічними дослідженнями щодо економічної ролі ККІ в Європі. Аналіз показав методологічну розрізненість, зумовлену, зокрема, застосуванням різних класифікацій видів діяльності, які можна зарахувати до сектору ККІ. Встановлено, що наявні методології оцінювання обмежуються аналізом окремих економічних індикаторів (додана вартість, зайнятість, експорт) або фіксацією прямих втрат під час війни, через що неможливо повною мірою оцінити мультиплікативний ефект ККІ для економічного розвитку країни. За результатами проведеного теоретичного аналізу окреслено напрями подальших досліджень. Запропоновано розробку уніфікованої методології, адаптованої до українських реалій, що буде передумовою для системного врахування ролі ККІ в процесі формування державної політики. Зроблено висновки, що подальші дослідження мають враховувати непрямі та міжгалузеві ефекти економічного впливу ККІ, спиратися на адаптовану статистичну базу та відповідати стратегічним цілям відновлення країни.Item Спільне інвестування в креативні індустрії: світовий досвід і можливості в Україні(2025) Арістов, Олексій; Іванова, НаталіяСтаттю присвячено дослідженню креативних індустрій як одного з головних чинників розвитку стійких і конкурентоспроможних економік. Встановлено їхню роль як чинника в стимулюванні інновацій на ринках, що розвиваються, та в країнах, вразливих до впливу екзогенних чинників. Культурні та креативні індустрії (ККІ) – це сектори економіки, що розвиваються найшвидше у світі і можуть становити 10 % світового ВВП до 2030 року, а також демонструють високий економічний мультиплікаційний ефект (1 витрачений долар створює 2,5 долара прибутку для економіки). Креативні індустрії становлять до 2–7 % ВВП там, де вони найбільше розвинені, і, ймовірно, стануть важливим рушієм економічного зростання, оскільки уряди й інвестори підвищують увагу до цього сектору. Встановлено, що динамічний розвиток культурних і креативних індустрій, а також їхня специфіка сприяли стрімкому розвитку адаптації інституцій фінансової інфраструктури до потреб сектору. Мета статті полягає в порівняльному аналізі інструментів приватного, державного та гібридно-го фінансування ККІ, зокрема через інститути та платформи спільного інвестування. Проаналізовано сучасні тенденції та стратегії фінансування з урахуванням економічної нестабільності, зумовленої глобалізацією, цифровізацією та іншими технологічними інноваціями, впливом COVID-19 та геополітичними змінами. Зокрема, проведено порівняльний аналіз нових інвестиційних інституцій та інструментів у контексті розширення спектру інвестиційних цілей та інвестиційних підходів до фінансування ККІ. Наголошено на важливості розвитку таких інституцій для забезпечення фінансової стабільності та розвитку ККІ у волатильних ринкових умовах. Окрему увагу приділено глобальній інтеграції та її впливу на доступ до проєктів і ресурсів, що вимагає від інвесторів розуміння як позитивних, так і негативних особливостей фінансування ККІ. Наголошено, що інвестиційна поведінка має бути адаптивною та гнучкою для використання нових можливостей. Розуміння цих змін і адаптація стратегій мають вирішальне значення для досягнення оптимальних і тривалих результатів для суб’єктів креативної економіки, а також зацікавлених осіб і дотичних економічних інституцій. Перспективами подальших досліджень є аналіз розвитку креативної економіки в Україні, можливостей розвитку необхідних інституцій для ефективності інвестицій і застосування глобального досвіду спільного інвестування в креативні індустрії в Україні як перспективного напряму для післявоєнного відновлення української економіки.Item Інновації проти грошової ілюзії(2025) Бажал, ЮрійМетою дослідження є аналіз теоретичних і практичних проблем економічного оцінювання впли-ву виробничого фактора інновацій на темпи економічного зростання при застосуванні двох випадків методології «"грошової ілюзії". Перший з них передбачає виключення дефльованої вартості інноваційної продукції з номінального обсягу ВВП під час розрахунку реального ВВП, а другий враховує вплив інновацій на динаміку реального ВВП через зміну загального фактора продуктивності функції Кобба – Дугласа. Зв’язок між цими двома явищами полягає в тому, що їм бракує бази порівняння з попереднього періоду для коректного оцінювання зазначеного впливу інновацій.Аналіз показав, що за наявності в країні певних обсягів інноваційної продукції стандартні алгоритми розрахунку реального ВВП недооцінюють його величину через специфіку інновацій як відокремлено-го економічного явища. Це спотворює наше уявлення про обсяг реальної доданої вартості в країні через її недооцінення. Це негативно впливає на подальші розрахунки рівня продуктивності національної економіки, який безпосередньо пов’язаний з плануванням нормативів соціальних стандартів країни. Таке недооцінення темпів зростання реального ВВП від інноваційної діяльності призводить до пониження ролі цього фактора як головного пріоритету при стратегуванні економічної політики.У статті обґрунтовано, що причиною цих статистичних похибок є обмежене розуміння головного наукового відкриття Йозефа Шумпетера – визначення технологічних інновацій як окремого ізольованого фактора виробництва, що діє незалежно від наявних у базовому періоді ресурсів, та розуміння обсягу інноваційної продукції як нової доданої вартості, окремо генерованої інноваціями, котрі таким чином впливають на збільшення реального ВВП. Подібний ефект не спостерігається при оцінюванні впливу фактора інновацій на економічне зростання через зміну загального фактора продуктивності. Тому вартісні обсяги інноваційної продукції є одночасно номінальним і реальним економічним показником, який не підлягає дефлюванню ні під час розрахунку реального ВВП, ні під час визначення динаміки загального фактора продуктивності.Item Fiscal space, debt sustainability and the transition to innovative growth in Ukraine: system dynamics approach(2025) Hryhoriev, HennadiiThe purpose of the article is to assess the unique characteristics of government sector debt by employing a system dynamics approach and providing the goodness-of-fit analysis during the war and post-war period in Ukraine. The research formulates a set of proposals for possible post-war period of economic and financial recovery in the context of the debt-to-GDP ratio, fiscal space stability with a transition to an innovation-driven growth model. We use system dynamics tools to analyze and verify data, particularly Stella Architect Software.The research results are the following: the article indicates the presence of an S-shaped growth pattern in national debt relative to GDP, which indicates the necessity for the government to implement the initiatives to start a debt-free economic growth policy to achieve the goal of long-run independent economic policy making via fiscal reforms, tax revenues optimization, and innovations to foster competitiveness mechanisms. The article proves that strategies implemented for debt restructuring can influence public finances, which subsequently impacts the overall financial standing and stability of the government. It is essential for governments to thoroughly evaluate their options and formulate comprehensive debt restructuring strategies that consider both immediate and long-term financial goals. Neglecting to tackle unsustainable debt levels may result in financial crises, the implementation of austerity measures, and adverse effects on social services and public welfare.We prove and conclude that public external debt, fiscal space, and total economic capacity, as the elements of government policy, based on a transition to an innovative growth model, are the core elements to promote economic stability and growth while managing the risks associated with public external debt and the limitations of fiscal capacity. The results of the research are useful for the national government of Ukraine to implement fiscal policy with the elements of debt sustainability and innovative development. The execution of these strategies in managing financial debt and fiscal matters is crucial and will be fulfilled in our further researchItem Використання інструментів поведінкової економіки для впливу на інфляційні очікування(2025) Калініченко, Дмитро; Біла, ІринаМетою цієї статті є дослідження інструментів поведінкової економіки щодо використання їх для ефективного управління інфляційними очікуваннями та забезпечення макроекономічної стабільності. Визначено, що інфляційні очікування є фактором формування економічної поведінки домогосподарств, підприємств і центральних банків. Центральний банк країни є ключовим гравцем, що впливає на те, як економічні агенти сприймають майбутню динаміку цін. На переконання авто-рів статті, поведінкова економіка може дати центральному банку дієвий інструмент впливу на інфляційні очікування – стратегічні комунікації. Стратегічні комунікації реалізуються через чітке й послідовне інформування громадськості про цілі центрального банку, його стратегію та оцінювання поточної економічної ситуації; надання керівних сигналів про наміри щодо процентних ставок та інших інструментів політики; становлення цільового рівня інфляції. Одним із основних завдань стратегічних комунікацій є побудова довіри до дій центрального банку та уряду.Наголошено, що ефективна комунікація Національного банку України сприяє підвищенню прозорості, зміцненню довіри громадськості та стабілізації економічної поведінки. На підставі аналізу інфляційних очікувань протягом 2022–2025 рр. автори виділили три етапи, для яких характерний різний рівень оптимізму та песимізму серед домогосподарств, банків і фінансових аналітиків. Автори статті дійшли висновку, що комунікаційна стратегія Національного банку України повинна передбачати розподіл на цільові аудиторії, які різняться своїми інтересами, запитами та рівнем розуміння економічних процесів. Врахування таких аспектів, як цільова аудиторія, цілі комунікації, особливості аудиторії, ключові інструменти комунікації, особливості з погляду поведінкової економіки, дасть змогу краще орієнтуватися в складних викликах нинішнього економічного клімату та забезпечувати довгострокову економічну стійкість.Item Transformation of Ukraine’s foreign trade under geopolitical challenges(2025) Paliienko, Tetiana; Holopoteliuk, VladyslavThe purpose of the study is to analyse the trends and structure of Ukraine’s foreign trade under global economic and geopolitical challenges during 2014–2024. The method of statistical analysis of time series, a comparative method for Ukraine’s foreign trade flows, and a systemic analysis of changes in world trade were applied. The results of the study identified three stages of the transformation of Ukraine’s foreign trade: the first (2014–2016) is characterized by a sharp reduction in foreign trade operations due to the annexation of Crimea and the beginning of hostilities in Donbas; the second (2017–2021) demonstrated a gradual recovery and growth in foreign trade volumes; the third (2022–2024) witnessed a rapid decline and the beginning of the recovery of exports in conditions of a full-scale war. Changes in the commodity structure of exports were identified as an increase in the share of plant products to 32.4% in 2024, a reduction in metallurgical products by almost threefold, an increase in the share of IT services and intellectual property items to 12%. A chronic deficit in the trade balance was revealed, and a radical reorientation of export flows from the markets of the Commonwealth of Independent States countries to the markets of the European Union was recorded in the geographical structure.The research materials can be used to develop Ukraine’s foreign trade strategy during the war and post-war recovery, to form a state policy to support exports, to determine priority areas for diversifying trade flows and developing export-oriented sectors of the economy.The results of the study suggest a structural modification of Ukraine’s export potential through the development of sectors with high added value, diversification of the geographical structure of foreign trade with an emphasis on the markets of Asia, the Middle East and Africa, reorientation of the metallurgical industry to the production of products with a higher degree of processing, as well as further support for the IT industry and the export of digital services as a strategic direction for ensuring a positive foreign trade balance of Ukraine.Item Емоційний інтелект як складова людського капіталу(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2025) Артьомова, ТетянаМатеріали доповіді учасника Всеукраїнської науково-практичної конференції "Інноваційні ідеї в економічній науці: пошуки вирішення сучасних проблем" (2025).Item Інноваційна місія університетів у резильєнтному повоєнному розвитку(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2025) Бажал, ЮрійМатеріали доповіді учасника Всеукраїнської науково-практичної конференції "Інноваційні ідеї в економічній науці: пошуки вирішення сучасних проблем" (2025).Item Економіка корупції: природа та прояви(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2025) Біла, ІринаМатеріали доповіді учасника Всеукраїнської науково-практичної конференції "Інноваційні ідеї в економічній науці: пошуки вирішення сучасних проблем" (2025).Item Управління цінністю на засадах сталого регіонального розвитку(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2025) Бугрова, ОленаМатеріали доповіді учасника Всеукраїнської науково-практичної конференції "Інноваційні ідеї в економічній науці: пошуки вирішення сучасних проблем" (2025).Item Вплив суверенного боргу на інноваційний розвиток: aналіз затримок у інвестиціях та стратегій прискорення технологічного прогресу(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2025) Григор'єв, ГеннадійМатеріали доповіді учасника Всеукраїнської науково-практичної конференції "Інноваційні ідеї в економічній науці: пошуки вирішення сучасних проблем" (2025).Item Вплив санкцій та економічних змін на актуальність протидії недобросовісній конкуренції у 2025 році(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2025) Захарова, КсеніяМатеріали доповіді учасника Всеукраїнської науково-практичної конференції "Інноваційні ідеї в економічній науці: пошуки вирішення сучасних проблем" (2025).