Кафедра економічної теорії
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Цифрові детермінанти розвитку вищої освіти(2025) Новікова, НаталіяМетою дослідження є розроблення теоретико-методологічних засад цифровізації системи вищої освіти й обґрунтування практичних рекомендацій щодо її удосконалення в Україні. Методологія. У процесі дослідження було обрано шлях домінування принципів і методів пізнання, вибір яких визначався підходами до розкриття теми, поставленими завданнями та специфікою джерел. Було використано принципи системності, когнітивності, використання методів спостереження, порівняння, аналізу, синтезу, індукції, дедукції, вимірювання та абстрагування. Наукова новизна. Проаналізовано феномен цифровізації вищої освіти в Україні та світі. Досліджено системи управління навчанням (Moodle, Canvas, Google Classroom,) та системи управління навчальним контентом (Zoom, Microsoft Teams, Google Drive, OneDrive, Unicheck, StrikePlagiarism), які становлять технологічний фундамент цифрової освіти у закладах вищої освіти України. Систематизовано трансформаційні процеси, технологічні інновації та їхній вплив на академічне середовище у контексті глобальних тенденцій зростання EdTech ринку. Результати дослідження. Визначено, що період 2020-2024 років заклади вищої освіти України пройшли через фундаментальну цифрову трансформацію, яка змінила підходи до викладання та навчання. Зазначено, що понад 90% закладів вищої освіти успішно впровадили цифрові технології у свої освітні процеси. Цифровізація дозволила подолати географічні бар’єри та створити рівні можливості для молоді з різних куточків країни, що сприяє розвитку людського капіталу всієї України. Ключові напрями цифрової трансформації ЗВО мають включати розвиток цифрової інфраструктури (забезпечення високошвидкісного доступу до інтернету для всіх закладів вищої освіти, модернізація обладнання, створення центрів цифрових компетентностей), удосконалення нормативно-правової бази (регулювання дистанційної та змішаної освіти, цифрова ідентифікація та автентифікація, захист даних та кібербезпека, визнання цифрових кваліфікацій), а також стимулювання інновацій та обміну кращими практиками через грантові програми, конкурси цифрових інновацій, створення національних репозитаріїв відкритих освітніх ресурсів.Item Обґрунтування вибору методу наукових досліджень.(2025) Новікова, НаталяУ статті досліджено принципи та підходи до обґрунтування вибору методу наукового економічного дослідження. Підкреслено, що в умовах високої динаміки економічних процесів, зростання взаємозалежностей між секторами економіки та ускладнення впливів зовнішнього середовища, вибір методології дослідження набуває не лише технічного, а концептуального значення. Метод стає не просто інструментом отримання емпіричних або аналітичних результатів, а визначає рамки інтерпретації економічної реальності та формує структуру самого наукового пізнання. Його вибір має ґрунтуватися на чіткому усвідомленні об’єкта, предмета, мети дослідження, дослідницьких запитань та гіпотетичного бачення очікуваних результатів. У статті розглянуто класифікацію економічних методів за різними ознаками: рівнем дослідження (макро-, мезо- та мікрорівень), типом аналізу (кількісний, якісний, змішаний), логікою наукового пізнання (індуктивна, дедуктивна, абдуктивна), а також за джерелом даних (первинні, вторинні, модельовані). Обґрунтовано необхідність поєднання загальнонаукових методів (аналіз, синтез, індукція, дедукція, аналогія, моделювання) з економіко-специфічними підходами, такими як економіко-математичне моделювання, економетричний аналіз, порівняльне моделювання, прогнозування, структурний і факторний аналіз, сценарний підхід, а також методи оптимізації. Показано, що особливої актуальності набуває використання міждисциплінарних методик, які дозволяють враховувати поведінкові, соціальні та інституційні аспекти економіки. Також розглянуто сучасні виклики, пов’язані з цифровізацією дослідницького простору. У цьому контексті наголошено на необхідності методологічної адаптивності та критичного підходу до верифікації нових інструментів аналізу. Окрему увагу приділено питанням етики у виборі методу, зокрема недопущенню маніпуляцій даними, хибних узагальнень, некоректних висновків та необхідності прозорості методологічної частини в публікаціях. Отже, методологічне обґрунтування є не формальною частиною наукової праці, а фундаментальною умовою її наукової валідності. Воно забезпечує логічну послідовність дослідження, достовірність результатів, їх відтворюваність та практичну значущість для економічної політики, бізнес-аналітики та управлінських рішень.Item Циркулярна економіка і продуктивність: макроекономічні ефекти переходу(2025) Колядич, ОлександрСтаття досліджує макроекономічні наслідки впровадження циркулярної економіки в Україні, оцінюючи її вплив на продуктивність, економічне зростання та стійкість відновлення. Аналізуємо роль національних стратегій, інституційних ініціатив і європейських програм, що створюють умови для циркулярної трансформації післявоєнної економіки. Методологія поєднує структурний макроекономічний аналіз, порівняння політичних стратегій та огляд емпіричних досліджень у сферах ресурсоефективності, промислової модернізації та зеленого зростання. Розглядаються зміни у структурі виробництва, технологічні зрушення, скорочення транзакційних витрат і впровадження інноваційних замкнених циклів.Item Соціальна структура сталого розвитку: стратегічні напрями підвищення стійкості в Україні(2025) Колядич, ОлександрУ статті досліджено особливості формування та розвитку соціальної структури сталого розвитку в Україні з урахуванням сучасних викликів соціально-економічної нестабільності та інституційної трансформації. Метою дослідження є визначення стратегічних напрямів підвищення стійкості соціальної структури, що забезпечує гармонійне поєднання економічних, соціальних та екологічних компонентів сталого розвитку. Методологічною основою роботи є системний та міждисциплінарний підходи, що поєднують аналіз соціально-економічних індикаторів, інституційний аналіз, елементи структурно-функціональної теорії та методи порівняльних досліджень. Отримані результати дозволили виокремити ключові чинники, що визначають рівень соціальної стійкості, зокрема інклюзивність економічних процесів, якість інституцій, адаптивність ринку праці, ефективність соціальної політики та рівень громадянської активності. Обґрунтовано пріоритетні стратегічні напрями зміцнення соціальної структури сталого розвитку, серед яких: посилення інституційної спроможності держави, розширення можливостей соціальної мобільності, розвиток людського капіталу, підтримка локальних спільнот та впровадження механізмів соціальної інновації. Практична значущість дослідження полягає у можливості використання сформульованих рекомендацій у стратегічному плануванні, державній соціальній політиці та програмах постконфліктного відновлення України. Результати спрямовані на підвищення здатності соціальної системи адаптуватися до зовнішніх шоків та забезпечувати стабільність сталого розвитку на довгостроковій основі.Item Можливості та наслідки токенізації активів в цифровій економіці(2025) Бицюра, Юрій; Підопригора, Лариса; Сандугей, ВалентинаТокенізація активів є одним із ключових напрямів цифрової економіки, який докорінно змінює традиційні підходи до власності, інвестування та фінансових операцій. Використання блокчейн-технологій забезпечує безпеку, прозорість і доступність активів, сприяючи демократизації фінансових ринків. Однак, попри численні переваги, токенізація супроводжується регуляторними, технологічними та безпековими викликами. Неоднозначність правового статусу токенізованих активів, кіберзагрози, а також потенційна концентрація активів у великих корпораціях потребують додаткових досліджень та обґрунтування ефективних механізмів регулювання. Наукова новизна дослідження полягає у комплексному аналізі впливу токенізації на трансформацію економіки, оцінці її потенціалу для децентралізації власності та фінансових потоків, а також в ідентифікації ключових викликів і ризиків, пов’язаних із широким впровадженням цієї технології. Методи дослідження. У роботі застосовано структурно-функціональний аналіз для оцінки впливу токенізації на економічні процеси, порівняльний аналіз регуляторних підходів до токенізованих активів у різних країнах, а також статистичний аналіз ринку токенізованих активів із використанням даних фінансових аналітичних агентств. Основні результати дослідження: - обґрунтовано, що токенізація активів значно підвищує ліквідність низьколіквідних активів, таких як нерухомість та твори мистецтва, відкриваючи доступ до них ширшому колу інвесторів; - виявлено, що найбільш активний розвиток токенізації спостерігається у фінансовому секторі, зокрема у сфері токенізованих облігацій, акцій та нерухомості; - обґрунтовано, що ключовими ризиками токенізації є фрагментація ринків, можливість використання токенів для ухилення від податків та відмивання коштів, а також відсутність єдиної глобальної нормативної бази; - визначено, що успішне впровадження токенізації потребує адаптації правових норм та створення міжнародних регуляторних механізмів; - проаналізовано зарубіжний досвід у сфері регулювання цифрових активів та запропоновано рекомендації щодо впровадження ефективних моделей державного регулювання у контексті економічних реформ. Токенізація активів є перспективним напрямом цифрової економіки, що відкриває нові можливості для інвесторів та власників активів. Вона сприяє зниженню витрат на транзакції, підвищенню ліквідності та створенню нових фінансових інструментів. Однак для реалізації потенціалу токенізації необхідно вирішити питання правової невизначеності, підвищити рівень кібербезпеки та забезпечити прозорість механізмів використання цифрових активів. Країни та міжнародні організації повинні створити узгоджені підходи до регулювання токенізованих активів, що сприятиме стабільності фінансових ринків та їхній інтеграції в глобальну економіку.Item Сучасні гроші: трансмісійний механізм та соціальний інститут(2025) Сапачук, ЮрійМатеріали доповiді учасника ІІ Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції "Економіка в умовах цифрової трансформації: перспективи розвитку у XXI столітті" (Київ, 14 травня 2025 року).Item Цифровізація економіки України в контексті повоєнного відновлення(2025) Палієнко, ТетянаМатеріали доповiді учасника ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції "Цифрова економіка" (м. Київ, 5-6 червня 2025 р.).Item Роль соціального підприємництва в забезпеченні сталого розвитку післявоєнної України(Державний податковий університет, 2025) Шевченко, ОленаПовномасштабна війна в Україні спричинила катастрофічні руйнування, загострила наявні та створила нові соціальні виклики, вирішення яких потребує не лише відбудови інфраструктури, а й суттєвої трансформації економіки та суспільства. У вирішенні цих надзвичайно актуальних і складних проблем соціальне підприємництво виступає як дієвий механізм забезпечення сталого розвитку та побудови більш стійкої, інклюзивної та справедливої країни. Поняття соціального підприємництва не є новим для України і хоча його визначення і механізм функціонування не закріплені на законодавчому рівні, значна кількість вчених, фахівців, громадських організацій досліджували теоретичне підґрунтя та практичні аспекти цього феномена.Item Підприємництво як чинник економічної солідаризації та регіональної стійкості(Державний податковий університет, 2025) Супрун, НаталіяПовномасштабна російсько-українська війна та спричинена нею системна криза стала істотним чинником обмеженням економічної і, відповідно, підприємницької активності населення, що спровокувало зниження темпів економічного розвитку та загострення цілої низки соціальних проблем – безробіття, втрата економічних основ життєдіяльності, падіння рівня життя, соціальна ізольованість вразливих груп. Все вищеозначене підриває основи національної безпеки і актуалізує питання про пошук релевантних механізмів її забезпечення. Одним із механізмів подолання кризи та забезпечення стійкості національної економіки є підприємництво. Задовольняючи потреби суспільства, формуючи товарну пропозицію та бюджетні надходження, підприємництво забезпечує економічне підґрунтя стабілізації економіки.Item Місце етномережі в розвитку підприємництва в Україні під час війни та в повоєнний період(Державний податковий університет, 2025) Седляр, Діана; Седляр, МихайлоПоняття "бамбукові мережі" (етномережі) або Oversea Chinese Business Networks – це мережі економічно активних громадян та підприємств, що були створені та управляються китайськими мігрантами, які оселилися за кордоном [1, с. 52]. Тобто це як неформальні (в основі яких лежать сімейні та земляцькі зв'язки), так і формальні (бізнес-асоціації) мережі, що формуються протягом тривалого часу (іноді навіть століть), ґрунтуючись на міграційних хвилях. В основі цих мереж лежать родинні та етнічні зв'язки, а також спільні цінності та традиції. Цінність дослідження етномереж полягає у тому, що вони здійснюють суттєвий вплив на економіку материнської держави. Для України, яка втратила значну частину населення через війну та внаслідок вимушеної міграції, існування схожих мереж може мати важливе значення для забезпечення економічного зростання загалом та розвитку підприємництва зокрема.Item Традиційні та новітні орієнтири інновацій як чинник економічного відновлення й розвитку України(Державний податковий університет, 2025) Підопригора, ЛарисаВ умовах повномасштабної війни та перспективи післявоєнного відновлення, Україна стоїть перед історичним викликом – перезапустити економіку на основі інновацій. Збереження традиційних сильних галузей має поєднуватись із розвитком новітніх технологічних напрямів, орієнтованих на глобальні тренди та внутрішні потреби. Україна має давні наукові традиції, особливо у таких галузях, як авіакосмічні технології, матеріалознавство, біотехнології, агротехнології та енергетика. Відомо, що Україна – один з провідних аграрних виробників світу, і в цій галузі також спостерігаються інноваційні прориви. Вітчизняні стартапи, такі як DroneUA (агродрони) та Agrohub, використовують новітні технології для оптимізації агровиробництва, впроваджуючи системи точного землеробства та автоматизації.Item Роль технологічних центрів у стратегії інноваційної повоєнної відбудови України(Державний податковий університет, 2025) Палієнко, ТетянаТехнологічні центри виступають важливими осередками інноваційного розвитку економіки в умовах глобальних викликів та посилення міжнародної конкуренції. Вивчення їхнього досвіду є особливо актуальним для України, що постала перед необхідністю структурної трансформації своєї економіки в період повоєнної відбудови. Як демонструє світова практика, формування потужних технологічних екосистем дозволяє не лише прискорити темпи економічного зростання, але й якісно змінити структуру економіки в напрямку наукомістких, високотехнологічних виробництв.Item Людський капітал в умовах війни: виклики, загрози та стратегії стійкості(2025) Іванова, НаталіяМетою дослідження є аналіз людського капіталу як динамічного ресурсу, що складає основу національної стійкості та є центральним елементом майбутньої відбудови держави. Для досягнення поставленої мети було використано такі методи: структуризації, узагальнення отриманих даних, абстрактно-логічний, порівняльний і системний аналіз. У результатах дослідження проаналізовано стан людського капіталу в Україні під час повномасштабної війни. Розглянуто теоретичні основи людського капіталу в умовах військового конфлікту, обґрунтовано необхідність розширення традиційних визначень для включення психологічних, соціальних та культурних аспектів в розуміння категорії "людський капітал". Аналіз охоплює як глибокі виклики, що включають прямі демографічні втрати, масову міграцію, деградацію освітньої інфраструктури, довгострокові економічні наслідки психологічної травми, так і здобутки, а саме: посилення національної самоідентичності, соціальну консолідацію та інновації в окремих секторах. Надається перспективний погляд, що деталізує стратегії повоєнного відновлення, засновані на критичному аналізі вітчизняних ініціатив та міжнародного досвіду. У висновках зазначено, що війна в Україні дозволила визначити ряд стратегічних заходів для відновлення людського капіталу в повоєнний період. Це: пріоритизація ментального здоров'я, стратегічне управління міграцією, орієнтована на людину відбудова, підтримка безперервного навчання тощо.Item Цифровізація економічних досліджень і використання штучного інтелекту в інвестиційному аналізі та залученні приватних інвестицій(2025) Арістов, Олексій; Іванова, НаталіяСтаття присвячена дослідженню сучасного тренду цифровізації економічних досліджень і використання штучного інтелекту в інвестиційному аналізі та залученні приватних інвестицій. Встановлено, що сучасний тренд цифровізації поширюється на всі сфери діяльності людства, зокрема і на економічні дослідження та інвестиційний аналіз. За проведеним аналізом наукових джерел встановлені переваги та недоліки процесу цифровізації, зокрема в інвестиційному аналізі. Встановлено, що використання технологій ШІ для інвестиційного аналізу використовуються фінансовими міжнародними компаніями, зокрема BlackRock, Bridgewater Associates, All Weather та Two Sigma, для прогнозування ринкових тенденцій, оптимізації інвестиційного портфеля, аналізу ризиків та потенційних небезпек. В Україні SoftServe та Luxoft, активно впроваджують ШІ-рішення для аналізу фінансових ринків та управління інвестиціями. Встановлені українські стартапи, які залучили значний обсяг приватних інвестицій і досягли значної капіталізації бізнесу, зокрема, стартап Grammarly досяг оцінки в $1 мільярд. Всі ці українські компанії використовують технології ШІ у своєї діяльності. Обґрунтовано, що у середньостроковій перспективі розвитку ринку злиття та поглинання компаній у світовій економіці переважають операції, в яких цифровізація компаній, включаючи генеративний штучний інтелект і робототехніку, придбання, які зосереджені на технологічних рішеннях і можливостях, залишається основним рушієм для укладання угод. Встановлено, що попри переваги залучення приватних інвестицій у високотехнологічні компанії, які спеціалізуються на розробці програмного забезпечення та технологій ШІ, є ціла низка викликів, яка потребує свого вирішення. Встановлено, що великі підприємства мають перевагу перед середніми та малими щодо можливостей використання технологій ШІ у своєї діяльності. У 2024 р. 41,17 % великих європейських підприємств, 20,97 % середніх та 11,21 % малих використовували технології ШІ у своєї діяльності. Зроблено висновок щодо зростання кількості підприємств, які використовують технології ШІ у своїй діяльності.Item Детермінанти прийняття рішень в бізнесі в умовах цифровізації(2025) Швед, Тетяна; Біла, ІринаВступ. Сучасна економіка, що глибоко інтегрована з інформаційно-комунікаційними технологіями, переживає безпрецедентну трансформацію, загальновідому як цифровізація. Цей процес докорінно змінює механізми прийняття рішень ключовими економічними суб’єктами, в тому числі бізнесовим сектором. Як показує світовий досвід, цифровізація сьогодні є ключовим чинником економічного розвитку, а зміни в процесі прийняття рішень породжують як значні конкурентні переваги для бізнесу, так і нові стратегічні ризики. Нездатність визначити та адекватно відреагувати на ці нові детермінанти призводить до втрати ринкових позицій і гальмування інновацій. Мета дослідження — визначити та систематизувати детермінанти прийняття рішень в умовах цифровізації, з точки зору вигод і ризиків для бізнесу. Матеріали і методи. Матеріалами дослідження є праці вітчизняних та зарубіжних авторів з досліджуваної проблематики. В процесі здійснення дослідження було використано наступні наукові методи: логічного узагальнення — для виявлення ключових моментів впливу цифровізації на інноваційний потенціал бізнесу; діалектичний — для виокремлення детермінант прийняття рішень в умовах цифровізації; системного і структурного аналізу — для визначення ступеня дослідження проблематики на основі наявних публікацій та ідентифікації вигод та ризиків, які несуть кожна з детермінант; абстрактно-логічний — при формулюванні висновків; графічний — для надання наочності й схематичної ілюстрації наукового матеріалу. Результати. У науковій статті визначено, що цифровізація є фундаментальним каталізатором посилення інноваційного потенціалу будь-якого бізнесу, оскільки створює абсолютно нові механізми для генерації та впровадження інновацій. Виокремлено детермінанти прийняття рішень в умовах цифровізації; ідентифіковано вигоди та ризики, які несуть кожна з визначених детермінант. Перспективи. В подальших наукових дослідженнях пропонується зосередити увагу на формуванні бізнесовим сектором адаптивних механізмів управління ризиками в прийнятті рішень в умовах цифровізації. Останнє дозволить підвищити вигод, які несе цифровізація, та оптимізувати бізнес.Item Наукові засади формування державної політики України щодо відбудови зруйнованої внаслідок агресії рф інфраструктури(Державний торговельно-економічний університет, 2025) Мірошниченко, ВікторіяІнфраструктура України внаслідок повномасштабної агресії рф зазнає значних втрат. Загальний обсяг її прямих збитків станом на листопад 2024 р. складає 170 млрд дол. Найбільше втрат понесли житловий сектор (35,3 % підсумку по країні), транспортна інфраструктура (22,7 %), енергетика (8,6 %), промисловість (8,4 %). В регіонах України обсяги руйнації інфраструктури відзначаються значними відмінами. Найвищі показники збитків зафіксовано в східних (на Донеччині – 22,7 % від загального обсягу по країні) і (Харківщині – 19 %) та південно-східних (Луганська – 10,7 %, Запорізька – 10,0 %) областях.Item Макроекономіка : практикум(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2025) Біла, Ірина; Шевченко, Олена; Штундер, Ірина; Сандугей, ВалентинаПрактикум містить комплекс методичних матеріалів, спрямованих на ефективну організацію навчальної діяльності з дисципліни "Макроекономіка": плани семінарських занять, орієнтовну тематику індивідуальних доповідей, питання для аналізу та обговорення, кейси, задачі, завдання для статистичних, експертних досліджень, приклади розв’язування типових задач, глосарій, перелік формул. Для студентів факультету економічних наук, які вивчають дисципліну "Макроекономіка".Item Економічна соціологія : навчально-методичний посібник(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2025) Седляр, Діана; Дєліні, Марина; Бицюра, ЮрійНавчально-методичний посібник містить плани лекцій, питання для самостійного опрацювання, орієнтовну тематику доповідей, теми групових проєктів, перелік рекомендованих форм роботи (видів активності) на семінарському занятті. Для здобувачів освітнього ступеня бакалавра галузі знань 05 "Соціальні та поведінкові науки", спеціальності 051 "Економіка", для викладачів, які читають цей курс.Item Стійкість національних фінансових систем до глобальних шоків: тенденції та чинники(Державний податковий університет, 2025) Зимовець, ВладиславЗ початку XXI ст. світова економіка зазнавала руйнівного впливу низки непередбачуваних масштабних подій (агресивних війн, геополітичних протистоянь, епідемій, природних катастроф), що узагальнено позначаються як глобальні шоки. Серед актуальних потенційних глобальних шоків, які створюють загрози для національних фінансових систем – посилення геополітичної напруженості [1]; раптове погіршення відносин між США та ЄС, послаблення трансатлантичної солідарності [2]. На тлі зростаючої геополітичної напруженості спроможність урядів протидіяти негативному впливу актуальних глобальних шоків на стійкість національних фінансових систем залишається ослабленою під впливом низки новітніх факторів: 1) слабша керованість таких систем через розмивання фінансових кордонів у процесі глобалізації і високу мобільність капіталу; 2) структурно-функціональна трансформація національних фінансових систем під впливом діджиталізації фінансових відносин (послаблення ролі традиційних сегментів і виникнення нових, зокрема децентралізованих фінансів); 3) посилення ризиків втрати капіталу унаслідок шахрайських дій з використанням сучасних IТ, глобальні щорічні масштаби яких оцінюються в обсягу 10,5 трлн дол. США [2]; 4) можливості ініціювання штучних фінансових криз за допомогою маніпулювання ринком та поширення дезінформації [3]. В останні роки намітились тенденції до фрагментації світової фінансової системи, активізувалось просування ініціатив, спрямованих на руйнування її ядра (ініціатива БРІКС з дедоларизації). Фрагментація світової фінансової системи спричинить хаос і невизначеність, наслідком чого стане переоцінка ризиків і погіршення умов доступу до капіталу на світових ринках для окремих країн.Item The Role of Human Capital and Digital Literacy in Successful Digital Transformation(Cognum Publishing House, 2025) Zakharova, KseniiaThe article examines the key role of human capital, in particular its digital component – digital literacy, in the context of successful digital transformation of the economy and public administration. It is substantiated that digital literacy is not only a basic competence for effective participation in the digital economy, but also a determining factor in the competitiveness of both individuals and national economies. The article analyses the impact of digital literacy on economic activity, access to public services, social integration and personal development. Particular attention is paid to the problem of digital inequality and the need to develop comprehensive strategies to overcome it at the level of the state, business and civil society. The author examines the interconnection of human capital and digital literacy as integral components of successful digital transformation, as well as their importance for attracting foreign investment and developing small and medium-sized enterprises in Ukraine. Based on the analysis, the article formulates recommendations for the state, business and citizens to improve the level of digital literacy and human capital development in the context of digital transformation.