Сила бути жінкою : жінка як життєствердне начало у фільмах Інгмара Бергмана та Педро Альмодовара

Loading...
Thumbnail Image
Date
2008
Authors
Куровець, Ольга
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
Друга половина XX століття принесла суспільну переоцінку ролі жінки. Якщо до кінця XIX - початку XX століття ї ї вбачали лише у двох можливих іпостасях, що можуть бути умовно окреслені як "матір" та "повія", то тепер вона займає якісно нову нішу в суспільстві. Похитнулось усталене бачення розподілу професій і обов`язків. Не останню роль у цьому процесі, поміж іншим, відіграли розвиток пластичної хірургії та косметології, які, своєю чергою, дозволили нам спостерігати "виведення гібридних видів": транссексуалів, трансвеститів, метросексуалів. Схильне до сповільнення, аж до повної зупинки, життя у Бергманових фільмах часто підтримується лише силами жінки. Життєствердна енергія, відповідальність за продовження роду (чи її цілковита відсутність - як у "Літі з Монікою") вносять у впорядкований світ бергманівських бюргерів дещицю безладного, ірраціонального, живого. Чи не тому його стрічки, зрештою, стають такими непередбачуваними? "...Мої фільми, - пише Бергман у автобіографічній книзі "Картини", - зароджувались у нутрощах душі, мозку, нервах, статевих органах і, в останню чергу, в кишках. Стрічки були покликані до життя бажанням, що не має назви".
Description
Keywords
Педро Альмодовар, Інгмар Бергман, "Фанні та Александр", "Все про мою матір", "Сунична галявина", Кармен Маура, стаття
Citation
Куровець О. Сила бути жінкою : жінка як життєствердне начало у фільмах Інгмара Бергмана та Педро Альмодовара / Ольга Куровець // Кіно-Театр. - 2008. - № 3. - С. 35-37.