Метафізичне смеркання: проблема Ніщо та нігілізм у філософії Мартина Гайдеґґера
Loading...
Date
2024
Authors
Лютий, Тарас
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
У статті відстежуються витоки проблеми Ніщо та її зв’язок із нігілізмом у розмислах Мартина Гайдеґґера. У ранніх студіях філософа Ніщо розглядається як заперечення на рівні логічного судження. Проте надалі воно вже стосується людського існування. І перш за все розкривається в осяганні скінченності та смерті. Гайдеґґер пояснює, що людське буття та Ніщо пов’язані через феномен жаху. Жахатись означає не так боятися конкретних речей, як уміти бачити перспективу тотального Небуття. Інакше кажучи, Ніщо оприявнюється завдяки трансценденції, тобто здатності виходити за межі сущого. Це сприяє подоланню пасивності в існуванні й опікуванню власним буттям. Щоправда, філософію Ніщо Гайдеґґера назвали нігілістичною. У відповідь на це він береться переосмислювати проблему нігілізму, звернувшись до філософії Ніцше. Йому вдається показати, що Ніцше здебільшого нехтує проблемою Ніщо. В ніцшеанській візії Ніщо стосується світу, в якому цінності відсилають не до поцейбічного, а до потойбічного існування. Тому йдеться про потребу в новому покладанні цінностей. Отже, Ніцше не порушує питання про сутність Буття, а просто приписує Буттю цінності. Натомість у філософії Гайдеґґера нігілізм — це наслідок ігнорування в осередку західної метафізики питання про Ніщо. Хоча тільки завдяки Ніщо й можна підступитися до Буття. У немисленні Ніщо не мислиться і Буття. Змінити ситуацію можна, знову запитавши про стосунок Ніщо та Буття. Зрештою, у філософії Гайдеґґера феномен нігілізму зазнає посутньої зміни. По-перше, він пов’язується з історичним рухом, який позначено як забуття Буття. А по-друге, його довершує тенденція домінування техніки, яка призводить до дегуманізації світу. В підсумку, філософія Гайдеґґера схожа на сумне пророцтво. Філософ переконаний, що питання про сутність мислення на Заході досі не ставилося сповна. Натомість панування логіко-раціонального мислення дедалі більше віддаляє людину від Буття. Подібно до Ніцше,
Гайдеґґер шукає порятунку від нігілізму в мистецтві, зокрема у поезії. Водночас він наполягає на необхідності включення проблеми Ніщо до питання про Буття. Власне, ігнорування цього кардинального питання і заважає реальному подоланню нігілізму.
Description
The article examines the problem of Nothingness and nihilism in Martin Heidegger’s views. In his early studies, Nothingness appears as a negation in the logical judgement. However, in further examinations, it relates to human existence. Nothingness is exposed in realization of the finitude of human life and death. Heidegger explains that human existence and Nothingness are connected through the experience of fear. To be fearful does not mean to be afraid of certain things, but to be able to see the perspective of non-existence. Nothingness that emerges in fear resembles transcendence, in other words, the ability to go beyond one’s own limits. Going outside the limitations of existence allows anyone to overcome the passiveness of life and start being concerned about one’s own existence. As a result, Heidegger’s philosophy of Nothingness was named nihilistic. However, Heidegger rethinks the problem of nihilism in the context of Nietzsche’s philosophy. He succeeds in showing that Nietzsche avoids the problem of Nothingness. In the Nietzschean vision, Nothingness is a characteristic of a world in which values are an appeal not to the earthly, but to the afterlife existence. That is why Nietzsche speaks of the need for a new set of values. Therefore, according to Heidegger, Nietzsche does not ask about the essence of Being, but simply assigns values to Being. Instead, in Heidegger’s philosophy, nihilism is a consequence of Western metaphysics ignoring the question of Nothingness. It is due to Nothingness that the question of Being becomes clear: without thinking of Nothingness, Being is not understood either. One can change the situation by asking again about Nothingness and Being. In general, the problem of nihilism in Heidegger’s philosophy changes significantly. First, he connects it with the historical movement of forgetting of Being, and later with a false interpretation of the essence of metaphysics. This thought is strengthened by the tendency of the dominance of technology, which dehumanizes the world. In conclusion, Heidegger’s philosophy is comparable
to prophetism. Like Nietzsche, he seeks salvation from nihilism in art: poetry liberates from calculative rational thinking. Therefore, the question of the essence of thinking has not yet been raised in the West. The dominance of metaphysical thinking further distances a human from Being. At the same time, Heidegger insists on including the problem of Nothing in the question of Being, as ignoring it prevents the real overcoming of nihilism.
Keywords
Ніщо, нігілізм, Буття, суще, онтологія, метафізика, жах, людське буття, трансценденція, сутність, Гайдеґґер, Ніцше, історія філософії, стаття, Nothingness, nihilism, Being, ontology, metaphysics, fear, human existence, transcendence, essence, Heidegger, Nietzsche, history of philosophy
Citation
Лютий Т. В. Метафізичне смеркання: проблема Ніщо та нігілізм у філософії Мартина Гайдеґґера / Тарас Лютий // Філософська думка. - 2024. - № 4. - С. 20-33. - https://doi.org/10.15407/fd2024.04.020