Ecphrasis, Archiseme, Rhythm, and Graphical Manner as the Tools to Model a Lyrical Self in M. Atwood's Poetry
Loading...
Date
2017
Authors
Taranukha, Yelyzaveta
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
The article is a part of an ongoing project to establish Ukrainian-Canadian comparative literature studies.
Grounded on the modern Canadian poetry, the paper defines the relations between the elements of poetic style
and the models of lyrical self. The research hypothesizes a dependence between ecphrasis, rhythm, archisemes,
and a lyrical self.
The author depicts the main tendencies in M. Atwood’s poems, such as the use of ecphrasis, a creation
of archisemes, the experiments on a genre, a graphical manner, and a rhythm, manifested itself as a musicality.
It is stated that the theme of identity to a certain degree affects the types of lyrical self in M. Atwood’s creative
work. Hereupon, the origin of lyrical self’s identity is considered as a self-reflective, and the genre diversity
is outlined into two categories of poems: a "рoem-meditation" and a "рoem-sententia".
Стаття є спробою систематизувати уявлення про віршотворчість канадської літераторки. На засновках герменевтичної інтерпретації, структурного аналізу та рецептивної естетики окреслено підходи до формування ліричного "Я". Поетичний ідіостиль розглянуто як єдність формальних елементів (ритм, екфразис, графічна манера) та показників змісту (архісемантичність, жанрова поліфонія, варіації ліричного "Я"). Визначено такі тенденції розбудови стилю, як експериментування з графікою поетичних текстів, диференціація моделей ліричного "Я" залежно від жанру віршів, розмивання меж між музичністю та поетичністю текстів, сполучення несподіваних концептів у межах архісеми, візуалізація образів, залучення синестезії. Поетичний ідіостиль М. Етвуд означено як упізнаваний у ліричній семантиці віршів, а експеримент із ліричним "Я", з огляду на це, окреслено як стильову домінанту. Виявлено, що архісеми репрезентують поєднання буденного та чуттєвого, ритм віршів розгортається за аналогією до композиції музичних творів, графічна манера оформлення текстів спричинена інтенцією поетеси змоделювати той чи той типаж ліричного "Я", а проблему ідентичності висвітлено завдяки саморефлексії суб`єкта лірики. Екфрастичні й архісемантичні особливості розглянуто крізь призму версифікаційної будови поезій, водночас за допомогою структурного аналізу виявлено низку граматичних паралелізмів, які модифікують ліричне "Я". У статті запропоновано поглиблене розуміння художньої творчості М. Етвуд у контексті сучасної літератури. Автор статті наголошує на тому, що візуальна, аудіальна та музична іпостасі поетичних образів є засадничими для моделювання ліричного "Я". У роботі стверджено, що екфразис, архісемантичність і музичність є індикаторами ідіостилю поезії М. Етвуд.
Стаття є спробою систематизувати уявлення про віршотворчість канадської літераторки. На засновках герменевтичної інтерпретації, структурного аналізу та рецептивної естетики окреслено підходи до формування ліричного "Я". Поетичний ідіостиль розглянуто як єдність формальних елементів (ритм, екфразис, графічна манера) та показників змісту (архісемантичність, жанрова поліфонія, варіації ліричного "Я"). Визначено такі тенденції розбудови стилю, як експериментування з графікою поетичних текстів, диференціація моделей ліричного "Я" залежно від жанру віршів, розмивання меж між музичністю та поетичністю текстів, сполучення несподіваних концептів у межах архісеми, візуалізація образів, залучення синестезії. Поетичний ідіостиль М. Етвуд означено як упізнаваний у ліричній семантиці віршів, а експеримент із ліричним "Я", з огляду на це, окреслено як стильову домінанту. Виявлено, що архісеми репрезентують поєднання буденного та чуттєвого, ритм віршів розгортається за аналогією до композиції музичних творів, графічна манера оформлення текстів спричинена інтенцією поетеси змоделювати той чи той типаж ліричного "Я", а проблему ідентичності висвітлено завдяки саморефлексії суб`єкта лірики. Екфрастичні й архісемантичні особливості розглянуто крізь призму версифікаційної будови поезій, водночас за допомогою структурного аналізу виявлено низку граматичних паралелізмів, які модифікують ліричне "Я". У статті запропоновано поглиблене розуміння художньої творчості М. Етвуд у контексті сучасної літератури. Автор статті наголошує на тому, що візуальна, аудіальна та музична іпостасі поетичних образів є засадничими для моделювання ліричного "Я". У роботі стверджено, що екфразис, архісемантичність і музичність є індикаторами ідіостилю поезії М. Етвуд.
Description
Keywords
lyrical self, M. Atwood, ecphrasis, archiseme, rhythm, article, ліричне "Я", М. Етвуд, екфразис, архісема, ритм, стаття
Citation
Taranukha Y. Ecphrasis, Archiseme, Rhythm, and Graphical Manner as the Tools to Model a Lyrical Self in M. Atwood's Poetry / Y. Taranukha // Наукові записки НаУКМА. Філологічні науки : (літературознавство). - 2017. - Т. 195. - С. 81-86.