Інституційні засади регулювання ґендерних відносин
| dc.contributor.author | Марценюк, Тамара | |
| dc.date.accessioned | 2014-10-20T13:41:48Z | |
| dc.date.available | 2014-10-20T13:41:48Z | |
| dc.date.issued | 2009 | |
| dc.description.abstract | Актуальність теми. Протягом останніх десятиліть в українському суспільстві відбуваються суттєві зміни щодо осмислення та легітимації ґендерних відносин і запровадження низки інституційних інновацій в процесі становлення інституційного механізму регулювання цих відносин. Ґендерні відносини поступово набувають визнання як невід’ємна складова соціального порядку суспільства, присутня в усіх його інституціях – в економіці, на ринку праці, в сім’ї, освіті, науці, політичних інституціях, ЗМІ тощо. Сучасні соціально-економічні й політичні трансформації позначаються на процесах регулювання ґендерних відносин як на макрорівні, так і на мікрорівні суспільства. На рівні найвищих органів державної влади проголошується прихильність до цінностей демократії та, як її складової, необхідності забезпечення ґендерної рівності, що на практиці втілюється в окремих інституційних інноваціях, як то в Законі України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків", Державній програмі з утвердження ґендерної рівності в українському суспільстві на період до 2010 року тощо. До процесу регулювання ґендерних відносин так чи інакше долучаються усі соціальні інституції, оскільки ґендерна належність індивіда завжди усвідомлюється і враховується під час будь-якої людської взаємодії, і, відповідно, вбудовується в існуючі організації та наявний інституційний порядок. Однак, процеси теоретичного й емпіричного спостереження за тим, як відбувається становлення інституційних засад регулювання гендерних відносин, які соціальні інституції і з якими функціями залучаються до цього процесу, якою мірою основні актори, що формують ґендерну політику, враховують уявлення і громадську думку населення країни, практично залишаються поза увагою дослідників. Відповідно до даних як міжнародних, так і вітчизняних досліджень, українське суспільство значною мірою залишається патріархатним у поглядах щодо участі жінок і чоловіків у публічній і приватній сферах життя суспільства; в політиці, на ринку праці та в сім’ї спостерігається ґендерна дискримінація. Українське законодавство щодо забезпечення ґендерної рівності визнається малоефективним, а процес регулювання ґендерних відносин фрагментарним. Як наслідок, українське суспільство постійно стикається з такими проблемами, як домінування чоловіків у політичному житті країни, велика різниця в оплаті праці між чоловіками і жінками, ґендерно сегрегований ринок праці, відсутність інституційно забезпечених можливостей успішного поєднання сімейних обов’язків і роботи, домашнє насилля, торгівля людьми та інші. Зазвичай дослідники ґендерних питань аналізують окремі аспекти гендерних відносин, однак, не пропонують комплексного аналізу інституційних засад їхнього регулювання в Україні, складових інституційного механізму, зокрема, зв’язку між процесами дослідження і регулювання ґендерних відносин. Так, в Україні історичні аспекти трансформації ґендерних відносин проаналізовано в роботах М.БогачевськоїХом’як, О.Кісь, Л.Смоляр та ін. Дослідження ґендерних відносин в інституції політики здійснюють Т.Мельник, Л.Кобелянська, С.Плотян, Н.Лавриненко, Є.Луценко, М.Скорик, С.Оксамитна, О.Іващенко, О.Плахотнік та ін. Окремі дослідники (як-от, К.Левченко, Н.Грицяк, Т.Мельник) вивчають теоретикометодологічні обґрунтування національного механізму регулювання ґендерних відносин. У працях Т.Журженко, Н.Лавриненко, О.Іващенко висвітлено аналіз ґендерних відносин на ринку праці України; Т.Говорун, О.Кікінеджі, І.Бондаровська вивчають питання ґендерної педагогіки і психології; Т.Бурейчак, О.Кісь, В.Суковата, Н.Лисиця, М.Скорик, Т.Злобіна досліджують ґендерні аспекти у ЗМІ. Знання міжнародного досвіду становлення інституційних засад та успішного регулювання гендерних відносин могло б суттєво допомогти у вивченні відповідних процесів в українському суспільстві. Йдеться, насамперед, про скандинавські країни, зокрема Швецію, яка вважається одним зі світових лідерів забезпечення ґендерної рівності. У цій країні на державному рівні впроваджено комплексний інституційний механізм регулювання ґендерних відносин, невід’ємну складову якого становлять фахові ґендерні дослідження. Певна увага порівняльному аналізу стану ґендерних відносин і ґендерних досліджень в Україні та Швеції приділяється в роботах лише окремих дослідників ґендерних відносин, як-от, Т.Мельник, Л.Кобелянської. Проте, аналіз обмежується лише наведенням окремих заходів чи результатів ґендерної політики, як то різниця в оплаті праці чоловіків і жінок, кількість жінок серед депутатів парламенту та членів уряду, тривалість материнської та батьківської відпусток по догляду за дитиною тощо, і не стосується поглибленого вивчення чинників формування та складових інституційного механізму регулювання гендерних відносин. Поза увагою вітчизняних дослідників залишаються також роботи низки відомих шведських науковців, які зробили значний внесок у розвиток ґендерних студій у світовій та європейській соціології. Йдеться, насамперед, про І.Хірдман (Y.Hirdman), яка ввела поняття "ґендер" у шведський науковий і публічний дискурси, змінивши акцент з дослідження лише жінок на вивчення ґендерних відносин загалом, а також низку інших дослідників становлення інституційних засад регулювання гендерних відносин, ґендерної політики та історії жіночого руху в Швеції, як то М.Едвардс (M.Eduards), Г.Густавсон (G.Gustafsson), Д.Сейнсбері (D.Sainsbury), Л.Фрайденваль (L.Freidenvall), Д.Далеруп (D.Dahlerup), Р.Матланд (R.Matland), У.Бйорнберг (U.Björnberg), Дж.Херн (J.Hearn), Л.Венгнеруд (L.Wängnerud), Б.Росштайн (B.Rothstein). Загалом можемо констатувати, що у роботах вітчизняних дослідників відсутні приклади комплексного аналізу інституційних засад регулювання ґендерних відносин в українському суспільстві загалом та з урахуванням інституційних інновацій останніх десятиліть зокрема. Присутнє у роботах вітчизняних соціологів звернення до досвіду інших, насамперед, скандинавських країн, зазвичай, обмежується лише констатацією наявного там стану ґендерних відносин в економічній та політичній сферах і не заглиблюється до аналізу становлення інституційного механізму регулювання ґендерних відносин, його основних складових та взаємодії між ними, що унеможливлює ані порівняльний аналіз інституційних характеристик ґендерного порядку в українському суспільстві з іншими країнами, зокрема, Швецією, ані визначення можливостей його подальших інституційних змін. У межах досліджень, що існують, ми також не знаходимо належного обґрунтування визначальної ролі дослідницької складової у формуванні та відтворенні інституційного механізму регуляції ґендерних відносин, визначенні змісту та моніторингу ефективності ґендерної політики. Таким чином, сутність наукової проблеми, на розв’язання якої спрямоване дослідження, полягає у відсутності у вітчизняній соціології комплексного аналізу інституційних засад регулювання і дослідження ґендерних відносин, а також у визначенні можливостей використання досвіду інших країн, зокрема, Швеції, для ефективного процесу регулювання ґендерних відносин в Україні. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація з науковими планами організації, де виконана робота, не пов’язана. Мета та завдання дослідження. Мета дисертації полягає у здійсненні комплексного аналізу інституційних засад процесу регулювання ґендерних відносин. Для досягнення мети треба було розв’язати такі завдання: – здійснити теоретико-методологічний аналіз процесів регулювання і дослідження ґендерних відносин, виокремити основні інституційні засади забезпечення ґендерної рівності; – дослідити стан ґендерних відносин у сучасному українському суспільстві в інституціях політики, економіки, сім’ї; – виявити динаміку ставлення дорослого населення країни до участі жінок і чоловіків в інституції політики на рівні прийняття рішень, до певних заходів позитивної дискримінації; – проаналізувати сучасний стан ґендерних відносин у Швеції, виокремити основні здобутки та прорахунки у процесі регулювання ґендерних відносин; – виявити основні етапи процесу регулювання ґендерних відносин у Швеції в історичній перспективі; – на прикладі результатів досліджень Ґетеборзького університету систематизувати та розкрити основні етапи інституціоналізації досліджень ґендерних відносин у Швеції; здійснити аналіз інституційних особливостей проведення соціологічних ґендерних досліджень і практичного втілення їхніх результатів в процес регулювання ґендерних відносин у Швеції; – розробити цілісну інституційну модель дослідження і регулювання ґендерних відносин. Об’єкт дослідження – ґендерні відносини в публічній і приватній сферах суспільного життя. Предмет дослідження – інституційні засади регулювання ґендерних відносин. Методи дослідження. Розв’язання поставлених дослідницьких завдань було здійснено із використанням загальнонаукових методів: порівняльного аналізу і синтезу (для систематизації та узагальнення теоретичних методів дослідження інституційних засад впровадження ґендерної рівності у Швеції та в Україні), типологізації (для опису основних етапів інституціоналізації досліджень ґендерних відносин у Швеції); порівняльного аналізу як загальновизнаного підходу в сучасних ґендерних дослідженнях (для порівняння інституційних засад регулювання ґендерних відносин в Україні і Швеції). Теоретична частина дослідження включає аналіз концепції «ґендер» і теорії ґендерної системи та «ґендерного контракту», розробленої І.Хірдман, і доповненої концепцією радянських ґендерних контрактів відповідно до розробок російської дослідниці А.Тьомкіної та фінської дослідниці А.Роткірх (A.Rotkirch); аналіз концепцій "розмаїття" («diversity») і "міжсекційності" ("intersectionality") П.де лос Реєс, "дисгармонійного плюралізму" ("disharmonious pluralism") і "гетеронормативності" ("heteronormativity") Л.Мартінсон і Є.Реймерс. У дисертації використано також наукові здобутки у сфері ґендерних досліджень таких відомих міжнародних дослідників як Р.Коннелл (R. Connell) (структуру ґендерних відносин як базову концептуалізаційну схему), Дж.Лорбер (J.Lorber) (концепцію ґендера як соціального інституту). Емпіричну базу роботи становлять: дослідження «Думки і погляди населення» ("Омнібус") Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) – лютий 1999 р. (n=1588), листопад 1999 р. (n=1253), грудень 2005 р. (n=2015), квітень 2007 р. (n=2009); вересень 2008 р. (n=2036); дослідження "Громадська думка населення України про демократію», проведене навесні 2005 р. КМІС в рамках Канадсько-українського проекту "Демократична освіта" (n=2019); "European Social Survey", яке в Україні проводив Інститут соціології НАН України (керівник проекту – Є.Головаха, національний координатор – А.Горбачик), 2005 р. (n=1715); результати досліджень провідних шведських і українських соціологічних служб, дослідження Європейської Комісії; 23 напівструктуровані фокусовані інтерв’ю з експертами у сфері ґендерних досліджень Ґетеборзького університету (Швеція). Наукова новизна одержаних результатів. Уперше у вітчизняній соціології здійснено комплексний аналіз інституційних засад регулювання і дослідження ґендерних відносин та опрацьовано цілісну інституційну модель вказаних соціальних процесів. У дисертації було отримано такі нові результати: – вперше розроблено цілісну інституційну модель дослідження і регулювання ґендерних відносин, основними складовими якої є інституції політики і держави (органи державної влади), інституції освіти і науки (дослідницькі установи, університети), неурядові організації, засоби масової інформації та взаємозв’язки між ними; виявлено визначальну роль інституцій науки і освіти у цілісному інституційному механізмі регулювання ґендерних відносин; виявлено ключові інституційні складові механізму регулювання ґендерних відносин (інституції, які безпосередньо регулюють ґендерні відносини в суспільстві; інституційні інновації, в основі яких лежить цінність ґендерної рівності; усталені інституційні зв’язки між основними інституціями, безпосередньо чи опосередковано залученими до процесу регулювання ґендерних відносин); – доповнено новими результатами попередні вітчизняні дослідження щодо переважання в громадській думці українського населення патріархатних стереотипів (на основі аналізу даних КМІС 2007 р. щодо участі жінок у суспільному житті, виокремлення патріархатних та егалітарних орієнтації українських респондентів тощо) та існування в Україні ґендерної нерівності в основних сферах суспільного життя (на основі аналізу офіційної статистичної інформації та результатів соціологічних досліджень, проведених КМІС та Інститутом соціології НАН України); – вперше на основі аналізу емпіричних даних досліджено динаміку ставлення населення України до можливості запровадження партійних ґендерних квот для збільшення участі жінок у політиці; виявлено, що протягом 2005-2008 рр. кількість прихильників політики "позитивної дискримінації" загалом коливалася в межах 40-50%; – обґрунтовано та емпірично підтверджено невідповідність між змістом політичних програм основних політичних партій і блоків ("Наша Україна – Народна самооборона", "Партія регіонів", Блок Ю.Тимошенко, Комуністична партія Україні та ін.), Закону України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків", Державної програми з утвердження ґендерної рівності в українському суспільстві на період до 2010 року тощо та потенційною готовністю дорослого населення України до легітимації більш демократичного ґендерного порядку, що виявляється у ставленні населення до участі жінок у прийнятті рішень на загальнодержавному рівні, до політики «позитивної дискримінації» тощо; – проаналізовано основні етапи та інституційні характеристики процесу регулювання ґендерних відносин у Швеції: (1) 1920-і рр. (надання права голосу і доступу до освітніх інституцій для жінок); (2) 1930-і рр. (розв’язання демографічного питання шляхом надання державної підтримки сім’ям); (3) 1940-і та 1950-і рр. (визнання з боку держави родини як цінності, облаштування публічного простору для сім’ї і жінок); (4) 1960-1975 рр. (запровадження «контракту рівності», надання можливостей для жінок і чоловіків поєднання оплачуваної роботи, домашньої сфери і догляду за дітьми); (5) 1976-1990 рр. (запровадження контракту «рівного статусу», активний вихід жінок у сферу політики); – установлено основні етапи та змістовні характеристики процесу інституціоналізації ґендерних досліджень у Швеції (від 1960-х рр. до сьогодні), які полягають: по-перше, у вивченні лише становища жінок у суспільстві, по-друге, переорієнтації уваги до ґендерних відносин загалом (дослідження динаміки становища представників обох статей в межах усіх соціальних інституцій) і, по-третє, розширенні тлумачення ґендера і ґендерних відносин з урахуванням інших соціальних характеристик індивідів, як-от етнічна та релігійна приналежності, раса, вік, функціональна неспроможність тощо (концепція "міжсекційності" ("intersectionality")); – обґрунтовано необхідність впровадження цілісного інституційного механізму регулювання і дослідження ґендерних відносин в Україні як необхідної умови досягнення ефективності процесу регулювання та модифікації ґендерного порядку загалом у бажаному для суспільства напрямі; на основі вивченого шведського досвіду показано роль фахових соціологічних ґендерних досліджень як важливої складової процесу регулювання ґендерних відносин. Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження інституційних засад регулювання ґендерних відносин можуть бути використані: – для оцінки та доопрацювання вже існуючих і розробки нових державних програм із ґендерної рівності (зокрема, у вигляді рекомендацій для державних службовців і політиків про включення соціологічних ґендерних досліджень у ці програми, запровадження більш «ґендерно чутливої» статистики в Україні тощо); – для розробки і створення нових інституційних механізмів забезпечення ґендерної рівності та удосконалення вже існуючих; – для доопрацювання законодавства, яке включає ґендерні аспекти, зокрема, уточнення Закону України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків"; – для розробки програм із сприяння ґендерної толерантності в українському суспільстві (насамперед, у ЗМІ та в освіті); – для підготовки курсів з ґендерної соціології, ґендерної політики, порівняльних і міждисциплінарних ґендерних досліджень у вищих навчальних закладах. Апробація результатів дисертації. Основні результати оприлюднені на Міжнародній наук.-практич. конф. "Ґендерні теорії, ґендерні практики: налагоджуючи мости" (Харків, 2008); ІІ Міжнар. Львівському соціологічному форумі "Багатовимірні простори сучасних соціальних змін" (Львів, 2008); Міжнар. семінарі "Old and New Challenges for Transition Studies" (Tartu, 2008); Міжнар. наук. конф. "Gender Studies in Baltic States Region" (Kaunas, 2007); Міжнар. наук.-практич. конф. "Ґендерні стереотипи індивідуального здоров’я" (Луцьк, 2007); VIII Міжнар. конф. "Life in Motion: Shifting Spaces, Transcending Times, Crossing Borders» (Brno, 2007); конференції «Дні Науки НаУКМА" (Київ 2006, 2008). Особистий внесок здобувача. Усі статті написано автором особисто. Публікації. Результати роботи опубліковані у 4 статтях у провідних наукових фахових виданнях, 4 статтях в інших виданнях, 2 тезах конференції. | uk |
| dc.description.abstract | Thesis for Candidate’s Degree in Sociology, specialization 22.00.03 – Social Structures and Social Relations. – Institute of Sociology, National Academy of Sciences of Ukraine. – Kyiv, 2009. Institutional model of research and regulation of gender relations in Sweden and Ukraine is developed in this dissertation. The main parts of the model are the following: firstly, institutions of politics, state, education, science, media, and cooperation between them; secondly, mediators (like women’s non-governmental organizations in Ukrainian model and women’s movement in Swedish model); and links between all these elements. Comparative analysis as wide-known methodology in gender research is used in this thesis. In order to explore the institutional fundamentals of regulation of gender relations in Ukraine we studied Swedish experience of the effective process of gender equality implementation. Sweden is one of the leading countries in the world in covering gender gap. According to Gender Gap Report 2007 Sweden has the best position in the world covering 80% of gender gap in four main social spheres: politics, economics, education, and health. It is also important to underline that women’s movement in Sweden influenced a lot in solving gender issues and implementing gender politics (together with main actors in the institutions of politics and state). In Ukraine, on the contrary, there is any consolidate women’s movement to protect women’s rights especially in political and economic spheres. Moreover, gender politics in Sweden is based on the sociological research which aims to improve gender situation in the country. Important gender issues (like domestic violence, women on the labor market and involvement of fathers in the process of taking care for children) are put on the political agenda and analyzed. New concepts (intersectionality, diversity, heteronormativity, metronormativity) have been recently introduced into Swedish gender research. In Sweden there are approximately twenty gender centers in the universities all over the country. Moreover, in Swedish Academia, interdisciplinary gender research is widespread in almost all departments of social sciences and humanities. The Swedish statistical bureau provides "gender sensitive" data for main spheres of Swedish society. Gothenburg University is analyzed as case study to present variety of social gender research and possibilities of their implementations. It is concluded that sociological research is an important aspect of the complex process of gender relations regulation. The dissertation also examines the most relevant gender problems of independent Ukraine that as a post-Soviet country has been in the active process of transformation to a democratic society. The latest achievements in gender politics in Ukraine are discussed (Law "On Ensuring Equal Rights and Opportunities for Women and Men", "State Program on Ensuring Gender Equality in Ukrainian Society for a period till 2010"). But the process of regulation of gender relations in Ukraine is not proved to be effective. Main gender problems in Ukrainian society are discussed and patriarchal attitudes of Ukrainian society are proved empirically. Well-educated and actively involved in labor market, Ukrainian women are almost excluded from political life in the country. In order to understand better contemporary gender situation in Ukraine, Soviet gender system and gender contracts are analyzed. The Soviet gender contract of the working mother still remains wide-spread for the Ukrainian society but are certainly extended, modified, or divided into businesswoman and housewife gender contracts. The male dominance in the public sphere, nowadays, has become more visible and crucial. The contravention between gender politics and the results of gender research are discussed (particularly with the example of gender party quotas implementations). Results of public opinion surveys of Ukrainian society shows that during 2005-2008 years approximately 40-50% of adult Ukrainians support the idea of gender party quotas in Verkhovna Rada. On the contrary, any political force supports the idea of the affirmative actions. So, the role of sociological gender research for aappropriate political decisions is discussed. Finally, it is concluded that to have effective process of gender relations regulation, it is appropriate to use particular set of institutional fundamentals: to engage main institutions (like state, politics, education, science, media), to conduct institutional innovations based on the value of gender equality, and to establish links between institutions and other main actors of the gender relations regulation and research. | en_US |
| dc.identifier.citation | Марценюк Т. О. Інституційні засади регулювання ґендерних відносин : дис. на здобуття наукового ступеня канд. соціол. наук / Марценюк Тамара Олегівна ; Ін-т соціології Нац. академії наук України. - К. : [б.в.], 2009. - 307 с. | uk |
| dc.identifier.uri | https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/3322 | |
| dc.language.iso | uk | uk |
| dc.status | published earlier | uk |
| dc.subject | ґендерні відносини | uk_UA |
| dc.subject | інституційна модель | uk_UA |
| dc.subject | ґендерна рівність | uk_UA |
| dc.subject | українське суспільство | uk_UA |
| dc.subject | шведське суспільство | uk_UA |
| dc.subject | дисертація | uk_UA |
| dc.subject | gender relations | en_US |
| dc.subject | institutional model | en_US |
| dc.subject | gender equality | en_US |
| dc.subject | Ukrainian society | en_US |
| dc.subject | Swedish society | en_US |
| dc.title | Інституційні засади регулювання ґендерних відносин | uk |
| dc.title.alternative | Institutional Fundamentals of Regulation of Gender Relations | en_US |
| dc.type | Thesis | uk |