Докторська школа імені родини Юхименків
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item The "Karasuk" knives in Ukraine(2025) Klochko, DanyloThe article presents the Ukrainian finds of knives that originate in the Karasuk culture area. They are divided into two distinct types in respect to their form: the straight ones and the curved ones. Each knife is unique, having either one or two sharp blade sides, a pointed or rounded edge, and a distinct separation between the handle and the blade — or none at all. The closest analogies of these items are provided as well, coming from the Don and Volga river regions, Central Asia (mainly various regions of Kazakhstan) and China. The name "Karasuk knives" is considered artificial and is used in a generalizing manner, as such items are found across a vast territory, far beyond the traditional Karasuk area. One of the Ukrainian finds is completely unique for the Karasuk material complex, as it is not made solely of bronze, but once had an iron blade. The discussion regarding the use of the "Karasuk" knives (mainly whether they could have been used as weapons) is also addressed, as well as the obvious differences between knives and daggers in the Karasuk culture. Since this culture’s material complex includes a rich collection of daggers and swords, it is unlikely that the usage of knives as weapons was widespread among those people. Further evidence for this may be the complete absence of knife depictions on stone stelae, contrasting with other kinds of nomadic weaponry. According to the available dating, several types and variants of the knives continued to coexist for a long period of time. The differences in forms may be an indication that the knives had different purposes for those using them. The presence of such items in Ukraine is further evidence of contact between Eurasian nomads and the North Pontic region at the end of the Bronze Age and the beginning of the Early Iron Age.Item Забезпечення рівного доступу до вищої освіти в Україні(2010) Совсун, ІннаМатеріали доповiді учасника науково-практичної конференції "Проблеми модернізації та систематизації законодавства про освіту України", Київ, 27-28 травня 2010 року.Item Latent diffusion model for speech signal processing(2024) Ivaniuk, AndriiTopicality. The development of generative models for audio synthesis, including text-to-speech (TTS), text-to-music, and text-to-audio applications, largely depends on their ability to handle complex and varied input data. This paper centers on latent diffusion modeling, a versatile approach that leverages stochastic processes to generate high-quality audio outputs. Key goals. This study aims to evaluate the efficacy of latent diffusion modeling for TTS synthesis on the EmoV-DB dataset, which features multi-speaker recordings across five emotional states, and to contrast it with other generative techniques. Research methods. We applied latent diffusion modeling to TTS synthesis specifically and evaluated its performance using metrics that assess intelligibility, speaker similarity, and emotion preservation in the generated audio signal. Results. The study reveals that while the proposed model demonstrates decent efficiency in maintaining speaker characteristics, it is outperformed by the discrete autoregressive model: xTTS v2 in all assessed metrics. Notably, the researched model exhibits deficiencies in emotional classification accuracy, suggesting potential misalignment between the emotional intents encoded by the embeddings and those expressed in the speech output. Conclusions. The findings suggest that further refinement of the encoder's ability to process and integrate emotional data could enhance the performance of the latent diffusion model. Future research should focus on optimizing the balance between speaker and emotion characteristics in TTS models to achieve a more holistic and effective synthesis of human-like speech.Item The methodological limitations of deliberative democracy in times of uncertainty(2025) Synhaievska, DariaThe foundations of deliberative democracy rest on ideals of communicative rationality, as articulated by Jürgen Habermas, a key representative of the Frankfurt School’s second generation. Emerging from critical theory’s broader critique of instrumental rationality, deliberative democracy emphasizes public discourse and consensus as essential mechanisms for legitimate governance. This model assumes that through discourse ethics, diverse societal interests can converge toward norms, transcending partial biases. However, in times of uncertainty — particularly during war or social upheaval — these assumptions face significant challenges. The historical context of the Frankfurt School’s development underscores this point. Established amidst the European crises of the early 20th century, critical theorists like Theodor Adorno and Max Horkheimer grappled with the failures of rationality that led to totalitarianism. The critique of deliberative democracy in the context of the Russo-Ukrainian war highlights the need to reassess the theory’s practical and ethical foundations. While deliberative democracy aspires to foster inclusivity and legitimacy through rational discourse, its application during periods of profound uncertainty exposes critical vulnerabilities. These include the challenges of relativism, asymmetrical power dynamics, and the ethical risks of procedural neutrality. The aim of this study is to probe the practical applicability and evaluate the core epistemological and ethical assumptions of deliberative democracy, particularly its Habermasian formulations, when confronted with conditions of uncertainty. It critically examines the theoretical underpinnings of deliberative democracy, its limitations, and the ethical dilemmas posed by its procedural inclusivity. Methodological approach taken in this article builds upon case study to illustrate the limitations of deliberative democracy, and draws on critical theory — especially those of Theodor Adorno and Jürgen Habermas — to evaluate its epistemological and ethical assumptions.Item Встановлення каталітичної активності нанокомпозитів з графеном нанесеним на оксидні носії в реакції гідрогенізації етену(2021) Носач, Вікторія; Бичко, І.Ламелярна структура відновленого оксиду графена (ВОГ) дозволяє створювати нанокомпозити з високою питомою поверхнею у комбінації з низьким вмістом ВОГ, а також можливістю варіювання типу та концентрації поверхневих функціональних груп у структурі нанесеного ВОГ. Можливість нанесення ВОГ на широкий діапазон носіїв робить привабливим використання таких нанокомпозитів у гетерогенному каталізі. Дана робота присвячена встановленню впливу концентрації ВОГ та природи носія на каталітичну активність композитів з нанесеним ВОГ на оксидні носії та активоване вугілля у реакції гідрування етилену.Item Catalytic activity of nanocomposites with reduced graphene oxide and different size fractions of aluminum oxide in the hydrogenation reaction of ethane(2024) Nosach, Viktoriia; Maksiuk, А.Carbon nanomaterials exhibit catalytic activity in hydrogenation reactions with molecular hydrogen, which was shown on the example of hydrogenation of hydrocarbons. It was established that a necessary condition for the manifestation of catalytic activity is a high degree of crystallinity and a low oxygen content in the structure of carbon nanomaterial. Considering these characteristics and considering the high degree of crystallinity and the developed surface, reduced graphene oxide (rGO) is of interest as a catalyst for hydrogenation reactions. At the same time, the influence of factors such as the size of the graphene plane, the number of layers, defectivity, and the influence of the carrier structural characteristics for the deposited rGO on the catalytic activity of the rGO remains undetermined. Thus, this work is devoted to establishing the catalytic properties of applied rGO on aluminum oxide and the influence of different size fractions of the carrier on the catalytic activity of nanocomposites.Item Каталітична активність нанокомпозитів з нанесеним графеном на оксиди алюмінію та магнію в реакції гідрогенізації етену(2020) Носач, Вікторія; Бичко, І.Вуглецеві наноматеріали проявляють каталітичну активність у реакціях гідрогенізації молекулярним воднем, що було показано на прикладі гідрогенізації вуглеводнів. Встановлено, що необхідною умовою для проявлення каталітичної активності є високий ступінь кристалічності та низький вміст кисню у структурі вуглецевого нанометеріалу. Враховуючи такі характеристики та зважаючи на високий ступінь кристалічності та розвинену поверхню відновлений оксид графену (ВОГ) викликає інтерес як каталізатор реакцій гідрогенізації. У той же час, вплив на каталітичну активність ВОГ таких факторів як розмір графенової площини, кількість шарів, дефектність, а також вплив носія для нанесеного ВОГ залишається невстановленим. Таким чином, дана робота присвячена встановленню каталітичних властивостей нанесеного ВОГ на оксид алюмінію та оксид магнію у реакції гідрогенізації етену.Item Встановлення каталітичних властивостей нанесеного відновленого оксиду графену на оксид маґнію в реакції гідрогенізації етену(2024) Носач, Вікторія; Бичко, І.На основі експериментів з гідрогензацією ненасичених вуглеводнів, було виявлено, що вуглецеві наноматеріали можуть демонструвати каталітичну активність у реакціях гідрогенізації з використанням молекулярного водню. З огляду на властивості, такі як висока кристалічність та велика поверхня, відновлений оксид графену (ВОГ) та його композити стають об'єктом інтересу як новий перспективний клас каталізаторів. Дане дослідження спрямоване на вивчення каталітичних властивостей ВОГ, нанесеного на оксид маґнію у реакції гідрогенізації етену.Item Каталітичні властивості нанесеного оксиду графену на оксид алюмінію в реакції гідрування етилену(2021) Носач, Вікторія; Бичко, І.На прикладі реакцій гідрування ненасичених вуглеводнів було показано, що вуглецеві наноматеріали проявляють каталітичну активність у реакціях гідрування молекулярним воднем. Враховуючи такі характеристики, як високий ступінь кристалічності та розвинену поверхню відновлений оксид графену (ВОГ) та композити на його основі викликають інтерес як новий перспективний клас каталізаторів. Дана робота присвячена встановленню каталітичних властивостей нанесеного ВОГ на оксид алюмінію у реакції гідрування етилену.Item Вплив різного розміру фракцій оксиду алюмінію на каталітичну активність нанокомпозитів ВОГ/AL у реакції гідрування етилену(2025) Носач, Вікторія; Бичко, І.У цьому дослідженні оцінено каталітичну активність ВОГ, нанесеного на оксид алюмінію, а також вплив гранулометричного складу носія на ефективність нанокомпозиту.Item Catalytic properties of deposited graphene oxide on aluminum oxide in the ethene hydrogenation reaction(2024) Nosach, Viktoriia; Bychko, I.The hydrogenation of unsaturated hydrocarbons, exemplified by the hydrogenation of ethylene, displays the catalytic activity of carbon nanomaterials when reacting with molecular hydrogen. Due to their high degree of crystallinity and developed surface, reduced graphene oxide (rGO) and its composites emerge as promising catalysts for hydrogenation reactions. This study focuses on investigating the catalytic properties of rGO supported on aluminum oxide in the ethylene hydrogenation reaction.Item Determination of catalytic properties of deposited graphene oxide on magnesium oxide in ethylene hydrogenation rection(2024) Nosach, Viktoriia; Bychko, I.This study aims to investigate the catalytic properties of rGO deposited on magnesium oxide in the ethylene hydrogenation reaction.Item Фінансова архітектура підприємств агропромислового комплексу: теоретичні аспекти(Одеський національний економічний університет, 2025) Овчарук, СергійФінансова архітектура підприємств агропромислового комплексу (АПК) – це система взаємопов’язаних інструментів, механізмів та інституцій, що забезпечують формування, розподіл і ефективне використання фінансових ресурсів. Її формування зумовлене особливостями функціонування аграрного бізнесу: сезонністю виробництва, високою залежністю від природно-кліматичних умов, нестабільністю ринкової кон’юнктури та підвищеною ризикованістю господарської діяльності. Для підприємств АПК фінансова архітектура виступає ключовим фактором підтримання стійкості, інвестиційної привабливості та конкурентоспроможності. Вона визначає здатність підприємств адаптуватися до змін кон’юнктури ринку, залучати необхідні ресурси та оптимально їх використовувати [1].Item Теоретичні аспекти фінансової оцінки українських енергетичних компаній(Одеський національний економічний університет, 2025) Мороз, МаркіянЗгідно з дослідженням Deloitte, на ринку США очікується зростання попиту на електроенергію, спричинене з одного боку потребами дата центрів, що забезпечують роботу ШІ, а з іншого – зростанням ринку електроавтомобілів [1]. В Україні зростання попиту на електроенергію спричинене обстрілами критичної інфраструктури, зокрема об’єктах генерації та розподілення. У таких умовах розгалуженість виробничих та розподільчих потужностей може забезпечити більш безперебійну роботу системи навіть у випадку повного знищення окремих об’єктів.Item Політична суб'єктність прикордонних територій в умовах трансформації світопорядку: компаративна аналітика(2025) Озадовський, ІгорАвтор розглядає прикордонні території як спірні (суперечливі) простори на перетині гегемоній, юрисдикцій та ідентичностей, де трансформації сучасного світопорядку проявляються найвиразніше. Вони можуть бути зоною конфліктів чи простором міжкультурного діалогу. Причини цього лежать у площині їхньої суб’єктності як категорії прикладного політичного аналізу та компаративної аналітики зокрема. У попередніх дослідженнях автор (у співпраці з колегами) виокремлював три типи прикордонних територій та пропонував сценарії, за яких пограниччя різних типів можуть набути суб’єктності. У цій роботі застосовано компаративний аналіз за шістьма індикаторами: географічне та геополітичне положення; історія заселення; "сусідство"; статус і режим держави-носія; ресурси та капітали (економічний, людський, символічний, соціальний); формат політики "центр — периферія". Об’єктами аналізу є ті прикордонні території, які вже здобули суверенітет або проголосили курс на його отримання та значно посилили власну політичну суб’єктність (Косово, Південний Судан, Гренландія). Це дало змогу перевірити запропоновану раніше типологію прикордонних територій, визначити межі її застосування, а також уточнити сценарії набуття політичної суб’єктності прикордонними територіями різних типів і дослідити траєкторії розвитку таких регіонів після відокремлення від держави, до якої вони належали, або на задекларованому шляху до такого відокремлення. Отримані результати показують, що динаміка суб’єктності визначається конфігурацією змінних. Географія і «сусідство» формують довготермінові можливості та обмеження; режим держави-носія задає логіку взаємодії (діалог / конфронтація); ресурсна й інституційна база визначає стійкість після зміни статусу. Косово конвертувало стійку громадянську ідентичність та зовнішню підтримку в проголошення державності, однак залишилось у полі «спірної» суб’єктності та зовнішньої залежності. Південний Судан засвідчує, що фронтир може набути суверенітету, але переважно у разі кризи центру та довгострокового зовнішнього втручання, проте зберігає високу крихкість інститутів і економіки. Гренландія демонструє альтернативну траєкторію — поступове розширення повноважень, цілеспрямовану інституційну диверсифікацію, покликані мінімізувати шоки потенційного переходу до повної державності. Теоретично робота підтверджує валідність трирівневої типології (самодостатні простори; моноетнічні / монорелігійні прикордоння; географічні фронтири) за умови гнучкого застосування та врахування неоднакової "ваги" індикаторів у різних кейсах. Практично результати окреслюють параметри політик, що знижують конфліктогенність прикордонних територій: інституційний діалог, передбачуване передання повноважень і попередня економічна підготовка до зміни статусу.Item Модернізація освітнього простору як відповідь європейських держав на глобальні виклики у вищій освіті(2025) Студілко, МаксимУ статті описано модернізацію Європейського освітнього простору як відповідь на сучасні глобальні виклики, що постають перед вищою освітою. Розглянуто як глобальні, так і точкові виклики, спричинені пандемією COVID-19, тотальною цифровізацією та глобалізацією освіти. Метою статті є огляд, дослідження та узагальнення освітніх трендів у Європейському освітньому просторі як відповідь на глобальні виклики, що постали перед вищою освітою на світовій та європейській аренах у XXI ст. Проаналізовано історію становлення, цілі та основні досягнення Болонського процесу у створенні Європейського освітнього простору вищої освіти. Акцентовано на таких здобутках, як трирівнева структура ступенів, запровадження кредитів ECTS, принцип автоматичного взаємного визнання кваліфікацій вищої та старшої середньої освіти та результатів навчання, отриманих за кордоном. Розглянуто виклики, що поставали перед Болонським процесом за 20 років, та дії для їх подолання. Акцентовано на досвіді Європейської Комісії в реалізації окремих освітніх програм Європейського Союзу. Зокрема, розглянуто програму Erasmus+ етапу 2021–2027 рр., а також Ініціативу європейських університетів із впровадження мікрокредитів та концепцію "інтернаціоналізації вдома" як доповнення до традиційної академічної мобільності. Висвітлено принципи інклюзії, закріплені в Римському комюніке 2020 року, що передбачають розширення доступу до університетської освіти для недостатньо представлених груп та формування інклюзивного освітнього середовища. Зроблено висновки, що роль університетів докорінно змінюється внаслідок сучасних процесів модернізації. З традиційних освітніх інституцій вони трансформуються в ключових суб’єктів, що забезпечуватимуть розвиток людського капіталу. Адаптація академічних спільнот до сучасних викликів, забезпечення і популяризація освіти впродовж життя, цифровізація, системна та неперервна модернізація стануть наріжним каменем у функціонуванні закладів вищої освіти як спроможних інституцій, що ефективно реалізують свою місію.Item Cтратегічні мотиви донорів міжнародної допомоги і HDP Nexus для України: теорії міжнародних відносин поза суто гуманітарним ракурсом(2025) Дрига, АндрійНа прикладі України уточнено концептуальний підхід до стратегічного планування міжнародної допомоги поза межами гуманітарного реагування. Показано, що жодна з теорій міжнародних відносин не пояснює мотивів донорів, тому потрібна синтезована оптика, яка поєднує ліберальні, реалістичні, конструктивістські та критичні підходи з трьома напрямами міжнародної допомоги в їхньому нерозривному взаємозв’язку: гуманітарним, розвитковим, миробудівним (Humanitarian-Development-Peacebuilding (HDP Nexus)). На цьому перетині формується портфельна логіка, що передбачає охоплення всіх трьох компонентів, мінімізуючи ризик ігнорування будь-якого з них. Теоретичний синтез проілюстровано підходами ЄС, Північної Європи, Великої Британії, США та інших донорів: темпи й масштаби підтримки залежать від поєднання географії загроз, політичних циклів, оборонно-промислових спроможностей та обумовленості реформ. У цій моделі миробудування замінено на "мирочутливість"!, що віддає перевагу програмам, які зміцнюють соціальну гармонію та згуртованість. Практичним внеском цього дослідження є аналітична матриця "HDP × мотиви донорів", яка систематизує типи нелетальних заходів на перетині чотирьох підходів і трьох напрямів міжнародної допомоги (HDP Nexus). Вона показує, як операціоналізувати заявлені мотиви в результати, спрямовані на позитивні зміни: від правових послуг і прозорих реєстрів до захисту цивільного населення, розвитку людського капіталу, інклюзивних діалогів та локалізації проєктів. Головна умова ефективності — це поєднання невідкладних і структурних заходів на основі довгострокового фінансування, локалізації та прозорого управління. Також окреслено типові вузькі місця імплементації HDP Nexus у воєнних і післявоєнних умовах, а саме: фрагментацію координації, несумісність бюджетно-правових рамок, різні часові горизонти та брак даних. Запропоновано механізми їх подолання через спільні очікувані результати, уніфіковані підходи до моніторингу, відкриті дані та залучення громад до ухвалення рішень. Отже, це дослідження пропонує cпосіб перетворення різнорідних мотивів донорів на спільні траєкторії стабілізації та відновлення, підвищуючи довіру між донорами й реципієнтами та знижуючи ризики довгострокової залежності від допомоги.Item Ідентифікація механізму емоційного лідерства як частини резистентності підприємства в обставинах невизначеності(Liha-Pres, 2024) Лещенко, ПавлоОбставини динамічної невизначеності глобального соціо-економічного характеру, посиленні періодичними кризовими явищами, пандеміями та радикалізацією політичних систем світу, спричиняють необхідність ретельного визначення складових елементів резистентності на рівнях від домогосподарств, до корпоративного та державного секторів. Посиленого та нерівномірного тиску при цьому зазнають локальні ринки. Економічні агенти як з державного, так і з приватного секторів стикаються з проблемою збереження перспектив і основ для свого зростання, динаміки діяльності, інвестицій в інновації та талант. Водночас невизначеність – це природні умови для виявлення фундаментів та ізольованих систем, які до певної степені можуть витримати потрясіння та ефективно побудувати шлях до відновлення. Деякі з елементів таких ізольованих систем широко присутні в малих і середніх підприємствах (СМБ) через характер їхніх вузько-сфокусованих цілей, мереж взаємозв’язку клієнтів і субпідрядників, прямого впливу менеджменту на операційні процеси, а також оптимізованого спрямування ресурсів для точкових завдань підприємства.Item Поняття ф'ючерсного контракту(Видавництво Хмельницького університету управління та права, 2007) Прудко, АнтонінаПраці українських науковців-правників та економістів, свідчать про те, що точного та однозначного розуміння сутності ф’ючерсного контракту у вітчизняній науковій та навчальній літературі немає. Як наслідок — закріплене визначення ф’ючерсного контракту у Законі України "Про оподаткування прибутку підприємств" та в інших нормативно-правових актах не відповідає їх суті.Item Предмет, зміст та форма ф'ючерсного контракту як особливого виду біржового договору(Видавництво Хмельницького університету управління та права, 2009) Прудко, АнтонінаФ’ючерсний контракт ("ф’ючерс") можна визначити як стандартизований строковий біржовий договір, який встановлює зобов’язання придбати чи продати базовий актив визначеної кількості та якості у встановлений час у майбутньому за ціною, що встановлена на централізованому регульованому біржовому аукціоні.