Докторська школа імені родини Юхименків

Permanent URI for this collection

https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/12003

Browse

Browsing Докторська школа імені родини Юхименків by Issue Date

Filter results by year or month
Now showing 1 - 20 of 425
  • Thumbnail Image
    Item
    Лихенофлора города Луганска
    (1996) Рыбников, Святослав; Губский, Константин; Маслова, Валентина; Косогова, Татьяна
  • Thumbnail Image
    Item
  • Thumbnail Image
    Item
    Електронні журнали - бібліотекам України: перший Всеукраїнський консорціум бібліотек-користувачів електронними журналами видавництва Springer
    (1999) Ярошенко, Тетяна; Архипська,Олеся
    Наукова бібліотека НАУКМА - один з організаторів Міжнародного семінару "Електронні журнали - бібліотекам України", який відбувся 29 вересня-1 жовтня 1999 р. в Києві.
  • Thumbnail Image
    Item
  • Thumbnail Image
    Item
    До питання про зміст терміна "загальна екологія"
    (2003) Рибніков, Святослав; Боголюбов, Володимир
  • Thumbnail Image
    Item
  • Thumbnail Image
    Item
    Докторські програми в Європі та Україні: матеріали міжнародної конференції "Впровадження принципів третього циклу вищої освіти Європейського простору в Україні"
    (Пульсари, 2007) Моренець, Володимир
    У збірнику вміщено матеріали, що розкривають досвід європейських університетів (Франції, Великобританії, Іспанії, Польщі, Норвегії) в організації сучасних докторських (PhD) програм. Викладено основні принципи їх побудови і ведення, деталізовано типові обов’язки учасників цього процесу (докторантів і наукових керівників), наголошено на зміні статусу докторанта, що в європейському освітньому просторі перестає бути навчальним ("студентським") і визнається першим самостійним науковим ("дослідницьким"). Матеріали науковців НаУКМА відображують вітчизняну специфіку цієї проблематики: тут у стислих формах викладено принципи й концептуальні положення організації сучасних докторських (PhD) програм в Україні, описано окремі дисциплінарні й міждисциплінарні моделі. Для фахівців у галузі освіти й науки.
  • Thumbnail Image
    Item
    З дипломом Кембриджа чи Сорбонни в Україні ви ніхто! Чому?
    (2008) Винницький, Михайло
    За останні роки для вітчизняних освітян словосполучення "Болонський процес" вже встигло набути чітких негативних конотацій. Скарги на непродуману "європеїзацію" українських університетів чуються як від викладачів, так і від тих, кому пощастило вчитися в цей перехідний період. У кожному виші запроваджують зміни, у кожному — по-різному. Так що комусь доводиться страждати від поверхового, невдумливого формалізму керівництва, а хтось справді користає з нових можливостей та підтягується до нових вимог. На черзі — реформування третього циклу вищої освіти, тобто аспірантура та докторантура, або, по-західному "PhD-програми". Про український варіант PhD-програм очима професорів НаУКМА ми розмовляли з Михайлом Винницьким, Ph.D., виконуючим обов’язки віце-президента з науково-навчальних студій НаУКМА, викладачем кафедри соціології Києво-Могилянської бізнес-школи.
  • Thumbnail Image
    Item
    Керамічні комплекси XIV-XVI століть з розкопок на території Старого Арсеналу
    (2008) Оногда, Олена
    The ceramics complexes of the 14th — 16th centuries that were found during archaeological excavations on the territory of the Old Kyiv Arsenal are examined in the article. Three chronological horizons are distinguished from the period which is based on the technical and morphological particular qualities of pottery. Information of these complexes illustrates the evolution of the development of the Ukrainian medieval ceramics.
  • Thumbnail Image
    Item
    Стрес-тестування як метод оцінки стабільності банківської системи: етапи, методологія та світовий досвід
    (2008) Бєленька, Ганна
    В умовах розвитку ринкової економіки в Україні та зростання інтегрованості до світової економічної спільноти першочергового значення набуває підвищення стійкості банківської системи країни. Особливо актуальним це питання стає під час підвищеної волатильності світових ринків капіталу в періоди економічних криз, що створює потребу у реалізації Національним Банком України заходів змістовного, ризик-орієнтованого банківського нагляду, а з боку комерційних банків – у застосуванні заходів з поліпшення ефективності антикризового планування та прогнозування. Одним з таких заходів є стрес-тестування.
  • Thumbnail Image
    Item
    Законопроект ВАК "Про атестацію..." - біг на місці
    (2008) Винницький, Михайло; Моренець, Володимир
    З підписанням декларації про приєднання до Болонського процесу Україна взяла на себе зобов’язання не пізніше 2010 року впровадити у вітчизняну систему вищої освіти третій цикл підготовки, який відповідає вимогам Єдиного європейського освітнього простору (EHEA) і завершується присудженням ступеня "доктора філософії" (PhD). Вочевидь, підписанти такого зобов’язання "забули" про те, що науковий ступінь "доктора філософії" (PhD) у більшості країн Заходу вважається найвищим і остаточним доказом спроможності людини займатися науковою роботою — і тому ступеня "доктора наук" там не існує (за винятком Польщі і Німеччини) — але про те згодом. Тепер же слід "бити на сполох" із приводу іншого: недавні публікації ВАК однозначно вказують на серйозну небезпеку простого перейменування відповідними державними органами України "кандидата наук" на "доктора філософії" без сутнісної модифікації змісту і способу підготовки науково-педагогічних кадрів, які відповідають цим ступеням.
  • Thumbnail Image
    Item
    Впровадження третього циклу вищої освіти - ключ до успіху Болонського процесу
    (2008) Винницький, Михайло
    Загалом маємо визнати, що Україна наразі не готова до фронтального впровадження структурованих докторських програм підготовки "докторів філософії" (PhD) описаного вище європейського типу. На перешкоді — і брак належного досвіду, і чинні законодавчі норми, сила яких підкріплена природною інерцією традиційних поглядів керівників ВАК, НАН України, МОН та деяких видатних викладачів і науковців. Через те, гадаємо, кож-ний "локальний успіх" у вигляді новітніх програм, які є докторськими за своєю суттю (а не за фактом свого перейменування з "кандидатських-аспірантських"), набуває особливої загальнодержавної ваги. Тому попри всі очевидні й неочевидні труднощі у НаУКМА з вересня 2008 року і розпо-чато експеримент з упровадження структурованих докторських програм відповідно до вимог ЄЄОНП. Так, за відсутності повномасштабної підтримки з боку держави ці програми існують паралельно з традиційною системою здобуття наукових ступенів: докторанти НаУКМА у переважній більшості також є аспірантами і виконують вимоги традиційної аспірантури на додаток до вимог своєї докторської програми. Мета нашого проекту — набути досвіду, який із часом може бути розумно поширений на інші ВНЗ України. Є надія, що Докторська школа НаУКМА зможе стати базою для визначення моделі функціонування аспірантури нового типу — а разом з нею визначить новий тип ВНЗ.
  • Thumbnail Image
    Item
    Світовий рівень медіадосліджень в Україні
    (2008) Федченко, Євген
    Розглянуто впровадження докторської програми (PhD) з масової комунікації в НаУКМА.
  • Thumbnail Image
    Item
    Організація управління в екологічній діяльності: методичні рекомендації до практичних занять для студентів напряму підготовки 0708 "Екологія"
    (Вид-во ДЗ „ЛНУ імені Тараса Шевченка”, 2008-12) Рибніков, Святослав
    Методичні рекомендації до практичних занять з дисципліни "Організація управління в екологічній діяльності" мають на меті формування в майбутніх екологів навичок стратегічного планування та програмування природоохоронної діяльності – як найбільш затребуваної на сучасному етапі розвитку системи екологічного управління професійної компетенції. На матеріалі розробки регіональної екологічної програми висвітлено методологію та методики підготовки та прийняття еколого-управлінських рішень. Окреслено поле застосування та обмеження базових управлінських технік при врегулюванні соціально-екологічних проблем.
  • Thumbnail Image
    Item
    Комп’ютерний контент-аналіз: проблеми та перспективи вирішення
    (2009) Іванов, О. В.
    В статті розглядається методологічна цінність, переваги та недоліки контент-аналізу з використанням комп’ютерних програм. Метод розглядається в історичній перспективі; наводяться приклади сучасних контент-аналітичних досліджень із застосуванням комп’ютерних програм. Автор пропонує технічну концепцію контент-аналітичної програми — незалежної від мови аналізу, здатної виявляти значимі зв’язки між словами, визначати структуру аналізованих текстів.
  • Thumbnail Image
    Item
    An Exploratory Study of the Media Transparency in Ukraine
    (2009) Grynko, Anastasiia; Tsetsura, Katerina
  • Thumbnail Image
    Item
    Моделювання банківської системи під впливом кризи: критичний огляд методологій
    (2009) Бєленька, Ганна
    Дослідження та співставлення української та зарубіжної наукової літератури з моделювання банківської системи дозволяє зробити висновок про те, що більшість методів, використовуваних за нормальних умов функціонування економіки, є непридатними для вживання під час кризи через відносно статичний характер зазначених методів та нестабільність у вхідних даних в умовах високої волатильності ринкового середовища, викликаної збуреннями в економіці. Одним з підходів, що дозволяє оминути вказані недоліки, є розробка та проведення стрес-тестування банківської системи, що можна описати як процес визначення слабких місць у системі та оцінки чутливості балансів окремих установ до низки зовнішніх та внутрішніх шоків.
  • Thumbnail Image
    Item
    Інституційні засади регулювання ґендерних відносин
    (2009) Марценюк, Тамара
    Автореферат дисертації дослідниці показує як розроблено інституційну модель дослідження і регулювання ґендерних відносин у Швеції та Україні, складовими якої є інституції політики, держави, освіти, науки, ЗМІ, неурядові організації. У шведському суспільстві проаналізовано ефективне регулювання ґендерних відносин, яке ґрунтується на цінності ґендерної рівності. На прикладі Ґетеборзького університету показано варіативність досліджуваної ґендерної тематики та її важливість для покращення стану ґендерних відносин у країні. Емпірично доведено домінування патріархатних відносин в українському суспільстві, продемонстровано наявність дискримінації у різних його сферах. Обговорено необхідність використання соціологічних досліджень задля ефективності процесу регулювання ґендерних відносин і моніторингу його результатів.
  • Thumbnail Image
    Item
    Інституційні засади регулювання ґендерних відносин
    (2009) Марценюк, Тамара
    Актуальність теми. Протягом останніх десятиліть в українському суспільстві відбуваються суттєві зміни щодо осмислення та легітимації ґендерних відносин і запровадження низки інституційних інновацій в процесі становлення інституційного механізму регулювання цих відносин. Ґендерні відносини поступово набувають визнання як невід’ємна складова соціального порядку суспільства, присутня в усіх його інституціях – в економіці, на ринку праці, в сім’ї, освіті, науці, політичних інституціях, ЗМІ тощо. Сучасні соціально-економічні й політичні трансформації позначаються на процесах регулювання ґендерних відносин як на макрорівні, так і на мікрорівні суспільства. На рівні найвищих органів державної влади проголошується прихильність до цінностей демократії та, як її складової, необхідності забезпечення ґендерної рівності, що на практиці втілюється в окремих інституційних інноваціях, як то в Законі України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків", Державній програмі з утвердження ґендерної рівності в українському суспільстві на період до 2010 року тощо. До процесу регулювання ґендерних відносин так чи інакше долучаються усі соціальні інституції, оскільки ґендерна належність індивіда завжди усвідомлюється і враховується під час будь-якої людської взаємодії, і, відповідно, вбудовується в існуючі організації та наявний інституційний порядок. Однак, процеси теоретичного й емпіричного спостереження за тим, як відбувається становлення інституційних засад регулювання гендерних відносин, які соціальні інституції і з якими функціями залучаються до цього процесу, якою мірою основні актори, що формують ґендерну політику, враховують уявлення і громадську думку населення країни, практично залишаються поза увагою дослідників. Відповідно до даних як міжнародних, так і вітчизняних досліджень, українське суспільство значною мірою залишається патріархатним у поглядах щодо участі жінок і чоловіків у публічній і приватній сферах життя суспільства; в політиці, на ринку праці та в сім’ї спостерігається ґендерна дискримінація. Українське законодавство щодо забезпечення ґендерної рівності визнається малоефективним, а процес регулювання ґендерних відносин фрагментарним. Як наслідок, українське суспільство постійно стикається з такими проблемами, як домінування чоловіків у політичному житті країни, велика різниця в оплаті праці між чоловіками і жінками, ґендерно сегрегований ринок праці, відсутність інституційно забезпечених можливостей успішного поєднання сімейних обов’язків і роботи, домашнє насилля, торгівля людьми та інші. Зазвичай дослідники ґендерних питань аналізують окремі аспекти гендерних відносин, однак, не пропонують комплексного аналізу інституційних засад їхнього регулювання в Україні, складових інституційного механізму, зокрема, зв’язку між процесами дослідження і регулювання ґендерних відносин. Так, в Україні історичні аспекти трансформації ґендерних відносин проаналізовано в роботах М.БогачевськоїХом’як, О.Кісь, Л.Смоляр та ін. Дослідження ґендерних відносин в інституції політики здійснюють Т.Мельник, Л.Кобелянська, С.Плотян, Н.Лавриненко, Є.Луценко, М.Скорик, С.Оксамитна, О.Іващенко, О.Плахотнік та ін. Окремі дослідники (як-от, К.Левченко, Н.Грицяк, Т.Мельник) вивчають теоретикометодологічні обґрунтування національного механізму регулювання ґендерних відносин. У працях Т.Журженко, Н.Лавриненко, О.Іващенко висвітлено аналіз ґендерних відносин на ринку праці України; Т.Говорун, О.Кікінеджі, І.Бондаровська вивчають питання ґендерної педагогіки і психології; Т.Бурейчак, О.Кісь, В.Суковата, Н.Лисиця, М.Скорик, Т.Злобіна досліджують ґендерні аспекти у ЗМІ. Знання міжнародного досвіду становлення інституційних засад та успішного регулювання гендерних відносин могло б суттєво допомогти у вивченні відповідних процесів в українському суспільстві. Йдеться, насамперед, про скандинавські країни, зокрема Швецію, яка вважається одним зі світових лідерів забезпечення ґендерної рівності. У цій країні на державному рівні впроваджено комплексний інституційний механізм регулювання ґендерних відносин, невід’ємну складову якого становлять фахові ґендерні дослідження. Певна увага порівняльному аналізу стану ґендерних відносин і ґендерних досліджень в Україні та Швеції приділяється в роботах лише окремих дослідників ґендерних відносин, як-от, Т.Мельник, Л.Кобелянської. Проте, аналіз обмежується лише наведенням окремих заходів чи результатів ґендерної політики, як то різниця в оплаті праці чоловіків і жінок, кількість жінок серед депутатів парламенту та членів уряду, тривалість материнської та батьківської відпусток по догляду за дитиною тощо, і не стосується поглибленого вивчення чинників формування та складових інституційного механізму регулювання гендерних відносин. Поза увагою вітчизняних дослідників залишаються також роботи низки відомих шведських науковців, які зробили значний внесок у розвиток ґендерних студій у світовій та європейській соціології. Йдеться, насамперед, про І.Хірдман (Y.Hirdman), яка ввела поняття "ґендер" у шведський науковий і публічний дискурси, змінивши акцент з дослідження лише жінок на вивчення ґендерних відносин загалом, а також низку інших дослідників становлення інституційних засад регулювання гендерних відносин, ґендерної політики та історії жіночого руху в Швеції, як то М.Едвардс (M.Eduards), Г.Густавсон (G.Gustafsson), Д.Сейнсбері (D.Sainsbury), Л.Фрайденваль (L.Freidenvall), Д.Далеруп (D.Dahlerup), Р.Матланд (R.Matland), У.Бйорнберг (U.Björnberg), Дж.Херн (J.Hearn), Л.Венгнеруд (L.Wängnerud), Б.Росштайн (B.Rothstein). Загалом можемо констатувати, що у роботах вітчизняних дослідників відсутні приклади комплексного аналізу інституційних засад регулювання ґендерних відносин в українському суспільстві загалом та з урахуванням інституційних інновацій останніх десятиліть зокрема. Присутнє у роботах вітчизняних соціологів звернення до досвіду інших, насамперед, скандинавських країн, зазвичай, обмежується лише констатацією наявного там стану ґендерних відносин в економічній та політичній сферах і не заглиблюється до аналізу становлення інституційного механізму регулювання ґендерних відносин, його основних складових та взаємодії між ними, що унеможливлює ані порівняльний аналіз інституційних характеристик ґендерного порядку в українському суспільстві з іншими країнами, зокрема, Швецією, ані визначення можливостей його подальших інституційних змін. У межах досліджень, що існують, ми також не знаходимо належного обґрунтування визначальної ролі дослідницької складової у формуванні та відтворенні інституційного механізму регуляції ґендерних відносин, визначенні змісту та моніторингу ефективності ґендерної політики. Таким чином, сутність наукової проблеми, на розв’язання якої спрямоване дослідження, полягає у відсутності у вітчизняній соціології комплексного аналізу інституційних засад регулювання і дослідження ґендерних відносин, а також у визначенні можливостей використання досвіду інших країн, зокрема, Швеції, для ефективного процесу регулювання ґендерних відносин в Україні. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація з науковими планами організації, де виконана робота, не пов’язана. Мета та завдання дослідження. Мета дисертації полягає у здійсненні комплексного аналізу інституційних засад процесу регулювання ґендерних відносин. Для досягнення мети треба було розв’язати такі завдання: – здійснити теоретико-методологічний аналіз процесів регулювання і дослідження ґендерних відносин, виокремити основні інституційні засади забезпечення ґендерної рівності; – дослідити стан ґендерних відносин у сучасному українському суспільстві в інституціях політики, економіки, сім’ї; – виявити динаміку ставлення дорослого населення країни до участі жінок і чоловіків в інституції політики на рівні прийняття рішень, до певних заходів позитивної дискримінації; – проаналізувати сучасний стан ґендерних відносин у Швеції, виокремити основні здобутки та прорахунки у процесі регулювання ґендерних відносин; – виявити основні етапи процесу регулювання ґендерних відносин у Швеції в історичній перспективі; – на прикладі результатів досліджень Ґетеборзького університету систематизувати та розкрити основні етапи інституціоналізації досліджень ґендерних відносин у Швеції; здійснити аналіз інституційних особливостей проведення соціологічних ґендерних досліджень і практичного втілення їхніх результатів в процес регулювання ґендерних відносин у Швеції; – розробити цілісну інституційну модель дослідження і регулювання ґендерних відносин. Об’єкт дослідження – ґендерні відносини в публічній і приватній сферах суспільного життя. Предмет дослідження – інституційні засади регулювання ґендерних відносин. Методи дослідження. Розв’язання поставлених дослідницьких завдань було здійснено із використанням загальнонаукових методів: порівняльного аналізу і синтезу (для систематизації та узагальнення теоретичних методів дослідження інституційних засад впровадження ґендерної рівності у Швеції та в Україні), типологізації (для опису основних етапів інституціоналізації досліджень ґендерних відносин у Швеції); порівняльного аналізу як загальновизнаного підходу в сучасних ґендерних дослідженнях (для порівняння інституційних засад регулювання ґендерних відносин в Україні і Швеції). Теоретична частина дослідження включає аналіз концепції «ґендер» і теорії ґендерної системи та «ґендерного контракту», розробленої І.Хірдман, і доповненої концепцією радянських ґендерних контрактів відповідно до розробок російської дослідниці А.Тьомкіної та фінської дослідниці А.Роткірх (A.Rotkirch); аналіз концепцій "розмаїття" («diversity») і "міжсекційності" ("intersectionality") П.де лос Реєс, "дисгармонійного плюралізму" ("disharmonious pluralism") і "гетеронормативності" ("heteronormativity") Л.Мартінсон і Є.Реймерс. У дисертації використано також наукові здобутки у сфері ґендерних досліджень таких відомих міжнародних дослідників як Р.Коннелл (R. Connell) (структуру ґендерних відносин як базову концептуалізаційну схему), Дж.Лорбер (J.Lorber) (концепцію ґендера як соціального інституту). Емпіричну базу роботи становлять: дослідження «Думки і погляди населення» ("Омнібус") Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) – лютий 1999 р. (n=1588), листопад 1999 р. (n=1253), грудень 2005 р. (n=2015), квітень 2007 р. (n=2009); вересень 2008 р. (n=2036); дослідження "Громадська думка населення України про демократію», проведене навесні 2005 р. КМІС в рамках Канадсько-українського проекту "Демократична освіта" (n=2019); "European Social Survey", яке в Україні проводив Інститут соціології НАН України (керівник проекту – Є.Головаха, національний координатор – А.Горбачик), 2005 р. (n=1715); результати досліджень провідних шведських і українських соціологічних служб, дослідження Європейської Комісії; 23 напівструктуровані фокусовані інтерв’ю з експертами у сфері ґендерних досліджень Ґетеборзького університету (Швеція). Наукова новизна одержаних результатів. Уперше у вітчизняній соціології здійснено комплексний аналіз інституційних засад регулювання і дослідження ґендерних відносин та опрацьовано цілісну інституційну модель вказаних соціальних процесів. У дисертації було отримано такі нові результати: – вперше розроблено цілісну інституційну модель дослідження і регулювання ґендерних відносин, основними складовими якої є інституції політики і держави (органи державної влади), інституції освіти і науки (дослідницькі установи, університети), неурядові організації, засоби масової інформації та взаємозв’язки між ними; виявлено визначальну роль інституцій науки і освіти у цілісному інституційному механізмі регулювання ґендерних відносин; виявлено ключові інституційні складові механізму регулювання ґендерних відносин (інституції, які безпосередньо регулюють ґендерні відносини в суспільстві; інституційні інновації, в основі яких лежить цінність ґендерної рівності; усталені інституційні зв’язки між основними інституціями, безпосередньо чи опосередковано залученими до процесу регулювання ґендерних відносин); – доповнено новими результатами попередні вітчизняні дослідження щодо переважання в громадській думці українського населення патріархатних стереотипів (на основі аналізу даних КМІС 2007 р. щодо участі жінок у суспільному житті, виокремлення патріархатних та егалітарних орієнтації українських респондентів тощо) та існування в Україні ґендерної нерівності в основних сферах суспільного життя (на основі аналізу офіційної статистичної інформації та результатів соціологічних досліджень, проведених КМІС та Інститутом соціології НАН України); – вперше на основі аналізу емпіричних даних досліджено динаміку ставлення населення України до можливості запровадження партійних ґендерних квот для збільшення участі жінок у політиці; виявлено, що протягом 2005-2008 рр. кількість прихильників політики "позитивної дискримінації" загалом коливалася в межах 40-50%; – обґрунтовано та емпірично підтверджено невідповідність між змістом політичних програм основних політичних партій і блоків ("Наша Україна – Народна самооборона", "Партія регіонів", Блок Ю.Тимошенко, Комуністична партія Україні та ін.), Закону України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків", Державної програми з утвердження ґендерної рівності в українському суспільстві на період до 2010 року тощо та потенційною готовністю дорослого населення України до легітимації більш демократичного ґендерного порядку, що виявляється у ставленні населення до участі жінок у прийнятті рішень на загальнодержавному рівні, до політики «позитивної дискримінації» тощо; – проаналізовано основні етапи та інституційні характеристики процесу регулювання ґендерних відносин у Швеції: (1) 1920-і рр. (надання права голосу і доступу до освітніх інституцій для жінок); (2) 1930-і рр. (розв’язання демографічного питання шляхом надання державної підтримки сім’ям); (3) 1940-і та 1950-і рр. (визнання з боку держави родини як цінності, облаштування публічного простору для сім’ї і жінок); (4) 1960-1975 рр. (запровадження «контракту рівності», надання можливостей для жінок і чоловіків поєднання оплачуваної роботи, домашньої сфери і догляду за дітьми); (5) 1976-1990 рр. (запровадження контракту «рівного статусу», активний вихід жінок у сферу політики); – установлено основні етапи та змістовні характеристики процесу інституціоналізації ґендерних досліджень у Швеції (від 1960-х рр. до сьогодні), які полягають: по-перше, у вивченні лише становища жінок у суспільстві, по-друге, переорієнтації уваги до ґендерних відносин загалом (дослідження динаміки становища представників обох статей в межах усіх соціальних інституцій) і, по-третє, розширенні тлумачення ґендера і ґендерних відносин з урахуванням інших соціальних характеристик індивідів, як-от етнічна та релігійна приналежності, раса, вік, функціональна неспроможність тощо (концепція "міжсекційності" ("intersectionality")); – обґрунтовано необхідність впровадження цілісного інституційного механізму регулювання і дослідження ґендерних відносин в Україні як необхідної умови досягнення ефективності процесу регулювання та модифікації ґендерного порядку загалом у бажаному для суспільства напрямі; на основі вивченого шведського досвіду показано роль фахових соціологічних ґендерних досліджень як важливої складової процесу регулювання ґендерних відносин. Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження інституційних засад регулювання ґендерних відносин можуть бути використані: – для оцінки та доопрацювання вже існуючих і розробки нових державних програм із ґендерної рівності (зокрема, у вигляді рекомендацій для державних службовців і політиків про включення соціологічних ґендерних досліджень у ці програми, запровадження більш «ґендерно чутливої» статистики в Україні тощо); – для розробки і створення нових інституційних механізмів забезпечення ґендерної рівності та удосконалення вже існуючих; – для доопрацювання законодавства, яке включає ґендерні аспекти, зокрема, уточнення Закону України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків"; – для розробки програм із сприяння ґендерної толерантності в українському суспільстві (насамперед, у ЗМІ та в освіті); – для підготовки курсів з ґендерної соціології, ґендерної політики, порівняльних і міждисциплінарних ґендерних досліджень у вищих навчальних закладах. Апробація результатів дисертації. Основні результати оприлюднені на Міжнародній наук.-практич. конф. "Ґендерні теорії, ґендерні практики: налагоджуючи мости" (Харків, 2008); ІІ Міжнар. Львівському соціологічному форумі "Багатовимірні простори сучасних соціальних змін" (Львів, 2008); Міжнар. семінарі "Old and New Challenges for Transition Studies" (Tartu, 2008); Міжнар. наук. конф. "Gender Studies in Baltic States Region" (Kaunas, 2007); Міжнар. наук.-практич. конф. "Ґендерні стереотипи індивідуального здоров’я" (Луцьк, 2007); VIII Міжнар. конф. "Life in Motion: Shifting Spaces, Transcending Times, Crossing Borders» (Brno, 2007); конференції «Дні Науки НаУКМА" (Київ 2006, 2008). Особистий внесок здобувача. Усі статті написано автором особисто. Публікації. Результати роботи опубліковані у 4 статтях у провідних наукових фахових виданнях, 4 статтях в інших виданнях, 2 тезах конференції.
  • Thumbnail Image
    Item
    Stress testing application in risk-management systems of Ukrainian banks
    (2010) Бєленька, Ганна
    The article aims to develop the scheme of stress testing process in a commercial bank, focusing on the main tasks of the procedure, its stages, and approaches to estimation of different banking risk types. The proposed methodology can be used in estimation of potential risks inherent to the activity of Ukrainian banks, and can serve as a basis for development of internal risk-management tools, as well as for supervisory policy elaboration.