Залишені напризволяще: солдатки Києва на початку Першої світової війни

Simple item page
dc.contributor.authorБетлій, Олена
dc.date.accessioned2018-12-06T09:27:38Z
dc.date.available2018-12-06T09:27:38Z
dc.date.issued2018
dc.description.abstractПерша світова війна змінила ґендерні ролі, структуру родин, практики та уявлення про участь жінок у війні. Попри те, що після демобілізації чоловіки повернулися на свої робочі місця, витиснувши з обмеженого ринку праці жінок, набутий у війні досвід сприяв подальшій жіночій емансипації впродовж усього ХХ ст. Завдяки розвитку міської та жіночої історії чимало проблем, пов’язаних із жіночим досвідом у період Першої світової війни (насамперед у Західній Європі), досліджено. У цій статті зроблено спробу зосередитися лише на одному аспекті, який, на думку авторки, досі залишається поза увагою істориків. Йдеться про вивчення становища дружин призовників, які після мобілізації чоловіків залишалися в місті напризволяще. Цю проблему вивчено у статті на прикладі Києва. На початку війни такі жінки зрідка мали можливість іти працювати. Більшість із них не мали досвіду роботи і часто не знали жодного ремесла. Якщо жінка залишалася з малолітніми дітьми, то вона не могла заробляти навіть поденними роботами. У таких випадках виживання родини залежало від матеріальної допомоги, яку могли надавати державні інституції, Церква та благодійні організації. У статті розглянуто історіографічні тенденції у вивченні проблематики, охарактеризовано жіноче населення Києва та соціальну політику щодо солдаток на початку війни в Російській імперії. Основна ж частина статті присвячена вивченню прохань, надісланих дружинами призовників Київському Свято-Володимирському братству при Володимирському соборі у серпні – грудні 1914 р. Авторка пропонує розглядати подання цих прохань у рамках аґентності жінок у роки війни. Аналізуючи тексти, вона звертає увагу на умови проживання жінок, джерела та розмір матеріальної допомоги, види робіт, які могли виконувати жінки тощо. Авторка доводить, що клопотання про допомогу є неоціненним джерелом для вивчення жіночої історії початку війни, і доходить висновку, що жінки використовували прохання як інструмент у виробленні нових стратегій виживання.uk_UA
dc.description.abstractWorld War I changed gender roles, family structures, the image and the practice of women’s participation in the war effort. After the demobilization, men returned to their work places and pushed women out of the limited labor market. Even so, the experience accumulated by women during the war contributed to their further emancipation throughout the 20th century. Due to the developments in the fields of urban and women’s history, many of the problems that relate to the women’s experience during the WWI (mainly in Western Europe) have already been addressed. This article, however, revolves around the aspect that still remains outside of the focus of scholars. The author looks at the lives of conscripted soldiers’ wives in the city of Kyiv, who were left to the mercy of fate, after their husbands were mobilized. In early stages of the war, these women rarely had a possibility to find a job. Most of them did not have working experience or possessed any professional skills. If a woman had little kids, she could not take even day labor jobs to earn living. In those cases, the survival of a family depended on the welfare assistance from the state institutions, church and charitable organizations. The article analyses historiographic tendencies in the field, gives a characteristic of female population of Kyiv and of social policies towards soldiers’ wives in the Russian Empire at the beginning of the war. The main focus is a study of appeals sent by solders’ wives to the Kyivan Fraternity of St. Volodymyr at the St. Volodymyr’s Cathedral between August and December 1914. The author suggests that these appeals should be analyzed within a framework of the study of women’s agency at time of war. She argues that these appeals were used by women as an instrument that created new strategies of survival. Based on the analysis of the primary texts, the author looks at the living conditions of women, types of work they performed, sources and size of the welfare assistance. The article demonstrates that appeals for assistance make a valuable source for the study of women at the beginning of WWI.en_US
dc.identifier.citationБетлій О. В. Залишені напризволяще: солдатки Києва на початку Першої світової війни / Бетлій О. В. // Наукові записки НаУКМА. Історичні науки. - 2018. - Т. 1. - С. 56-66.uk_UA
dc.identifier.issn2617-3417
dc.identifier.urihttps://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/14874
dc.identifier.urihttps://doi.org/10.18523/2617-3417.2018.56-66
dc.language.isoukuk_UA
dc.relation.sourceНаукові записки НаУКМА. Історичні науки. - 2018. - Т. 1uk_UA
dc.statusfirst publisheduk_UA
dc.subjectКиївuk_UA
dc.subjectПерша світова війнаuk_UA
dc.subjectсолдаткиuk_UA
dc.subjectстаттяuk_UA
dc.subjectKyiven_US
dc.subjectWWIen_US
dc.subjectsoldiers’ wivesen_US
dc.titleЗалишені напризволяще: солдатки Києва на початку Першої світової війниuk_UA
dc.title.alternativeLeft to the Mercy of Fate: Soldiers' Wives at the Beginning of the WWI in Kyiven_US
dc.typeArticleuk_UA
Files
Original bundle
Now showing 1 - 1 of 1
Thumbnail Image
Name:
Betlii_Zalysheni_napryzvoliashche_soldatky_Kyieva_na_pochatku.pdf
Size:
292.1 KB
Format:
Adobe Portable Document Format
Description:
Download
License bundle
Now showing 1 - 1 of 1
No Thumbnail Available
Name:
license.txt
Size:
7.54 KB
Format:
Item-specific license agreed upon to submission
Description:
Download
Collections
Том 1
Кафедра історії
Центр польських та європейських студій ім. Єжи Гедройця