Cтягнення активів у дохід держави в результаті визнання їх необґрунтованими: прихований вид покарання?
Loading...
Date
2021
Authors
Хутор, Тетяна
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
Ця стаття має на меті з’ясувати, чи слід вважати покаранням стягнення активів у дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими. З огляду на іноземне походження такого правового механізму та те, що досліджуваний вид стягнення був запроваджений в українське законодавство
не так давно, використана методологія охоплює як аналіз чинного законодавства та досліджень українських учених, так і напрацювання іноземних науковців та практику Європейського суду з прав людини. Проведений аналіз дав змогу оцінити, наскільки процедура, суворість, природа і цілі стягнення активів у дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими збігаються з процедурою, суворістю, природою та цілями, характерними для покарання. Отримані результати свідчать про
те, що таке стягнення не можна вважати покаранням ні за правом Конвенції про захист прав
людини і основоположних свобод, ні відповідно до національного права, адже, окрім іншого, воно не
передбачає доведення чи спростування фактів вчинення будь-якого правопорушення або зв’язку акти-
вів з будь-яким правопорушенням і не має на меті кари та запобігання вчиненню інших правопорушень.
Зважаючи на засадничий характер досліджуваного питання в контексті його конституційного
оскарження та відсутності практики застосування такого стягнення в Україні на момент написання цієї статті, результати дослідження мають як теоретичне, так і практичне значення.
The purpose of this article is to determine whether the forfeiture of assets as a result of declaring them unjustified should be considered as a penalty.Provisions governing the recognition of assets unjustified and its further forfeiture in the state revenue (RAS) were introduced into the Civil Procedural Code of Ukraine in 2015 and were criticized by the scientific community due to the similarities with the special confiscation provided by the Criminal Code of Ukraine, and were never implemented in practice. However, at the end of 2019, the essence of these provisions was dramatically changed via a combination of a foreign model of “non-conviction based forfeiture” and certain features of the crime of illicit enrichment. Right after the adoption of these new provisions, the members of the Ukrainian parliament initiated the constitutional petition. They claim that the RAS, being, in essence, a punishment, unreasonably deprives the party of protecting its rights and guarantees provided by the criminal legislation of Ukraine.Given the foreign origin of this legal mechanism and that this type of penalty was introduced into Ukrainian law not so long ago, the methodology of this research covers both analysis of current legislation, research of Ukrainian and foreign scholars, and the case-law of the European Court of Human Rights. The analysis allowed us to assess to which extent the procedure, severity, nature, and objectives of unjustified assets forfeiture coincide with the procedure, severity, nature, and objectives of punishment.The results suggest that such a penalty can be considered as a punishment neither under the European Convention on Human Rights nor national legislation, as it does not, inter alia, prove or disprove the facts of any offense or the connection of assets with any offense and is not intended to punish and prevent from committing other offenses. Given the fundamental nature of the issue under investigation in the context of its constitutional appeal and the lack of practice of applying such a penalty in Ukraine as of the preparation of the present research, the article has theoretical and practical importance.
The purpose of this article is to determine whether the forfeiture of assets as a result of declaring them unjustified should be considered as a penalty.Provisions governing the recognition of assets unjustified and its further forfeiture in the state revenue (RAS) were introduced into the Civil Procedural Code of Ukraine in 2015 and were criticized by the scientific community due to the similarities with the special confiscation provided by the Criminal Code of Ukraine, and were never implemented in practice. However, at the end of 2019, the essence of these provisions was dramatically changed via a combination of a foreign model of “non-conviction based forfeiture” and certain features of the crime of illicit enrichment. Right after the adoption of these new provisions, the members of the Ukrainian parliament initiated the constitutional petition. They claim that the RAS, being, in essence, a punishment, unreasonably deprives the party of protecting its rights and guarantees provided by the criminal legislation of Ukraine.Given the foreign origin of this legal mechanism and that this type of penalty was introduced into Ukrainian law not so long ago, the methodology of this research covers both analysis of current legislation, research of Ukrainian and foreign scholars, and the case-law of the European Court of Human Rights. The analysis allowed us to assess to which extent the procedure, severity, nature, and objectives of unjustified assets forfeiture coincide with the procedure, severity, nature, and objectives of punishment.The results suggest that such a penalty can be considered as a punishment neither under the European Convention on Human Rights nor national legislation, as it does not, inter alia, prove or disprove the facts of any offense or the connection of assets with any offense and is not intended to punish and prevent from committing other offenses. Given the fundamental nature of the issue under investigation in the context of its constitutional appeal and the lack of practice of applying such a penalty in Ukraine as of the preparation of the present research, the article has theoretical and practical importance.
Description
Keywords
необґрунтовані активи, покарання, конфіскація без обвинувального вироку суду, цивільна конфіскація, незаконне збагачення, стаття, unjustified assets, punishment, non-conviction-based forfeiture, civil confiscation, illicit enrichment
Citation
Хутор Т. М. Cтягнення активів у дохід держави в результаті визнання їх необґрунтованими: прихований вид покарання? / Хутор Т. М. // Наукові записки НаУКМА. Юридичні науки. - 2021. - Т. 7. - С. 61-70.