Герменевтичний трикутник та особливості використання його методології в юридичному тлумаченні
Loading...
Date
2023
Authors
Козюбра, Микола
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
У статті розкрито можливості та особливості використання такої специфічної для герменевтики категорії, як герменевтичний трикутник, тобто взаємовідносин між автором тексту, самим текстом та його інтерпретатором, для поглибленого осмислення однієї з найдавніших проблем юриспруденції – тлумачення юридичних текстів, ступінь опанування мистецтва якого значною мірою визначає рівень професіоналізму юриста.
У зв’язку з цим піддано критичному аналізу найпоширеніші в правознавстві підходи до розуміння мети тлумачення текстів законів та інших нормативних актів – виявлення волі законодавця (нормодавця), його намірів; з’ясування "об’єктивного змісту", або в іншому варіанті – "істинного смислу", норм закону (іншого нормативного акта).
У статті здійснено спробу відповісти на основне і найскладніше питання, яке виникає в процесі застосування герменевтичного трикутника під час тлумачення тексту закону: яку роль у цьому трикутнику відведено інтерпретатору, зокрема судді, – виключно виявника волі автора тексту закону – законодавця, його намірів, об’єктивного (істинного) смислу (змісту) норми закону, що тлумачиться, тобто роль його споживача чи активного творця – співавтора закону без зміни при цьому його тексту. На основі аналізу праць представників герменевтики та інтерпретаційної практики у статті проводиться думка про те, що будь-яке тлумачення текстів законодавства не існує як щось незалежне від волі юридичного інтерпретатора, без врахування ним особливостей конкретно-історичної ситуації, в якій воно здійснюється. Тлумачення завжди пов’язане з актуалізацією текстів законів, їх пристосуванням до місця, часу та конкретної ситуації, яку розглядає суд чи інший суб’єкт нормозастосування. Цим зовсім не заперечується, що те чи інше положення закону можна зрозуміти краще, звернувшись до його витоків, застосувавши для цього історичний і телеологічний способи тлумачення. Наведені у статті приклади з практики лише підтверджують, що значення цих способів тлумачення не варто перебільшувати, оскільки положення закону дуже часто не дають відповіді про намір законодавця або якщо й дають, то переважно не можуть бути застосовані так, як це задумував законодавець. З огляду на це, значну увагу приділено складнощам інтерпретації тексту закону із застосуванням методології герменевтичного трикутника. Водночас наголошено на тому, що загальний методологічний підхід до взаємовідносин між інтерпретатором, автором тексту закону – законодавцем і самим текстом, який випливає зі сформульованої творцем теорії інтерпретації в дусі герменевтичних ідей Ф. Шляйєрмахером головної мети герменевтичного методу – інтерпретатор повинен зрозуміти автора і його працю краще, ніж він сам її розуміє, – може бути застосований під час юридичного тлумачення норм законів (інших нормативних актів). Він конкретизований у відомому висловлюванні Г. Радбруха, згідно з яким інтерпретатор може розуміти закон краще, ніж його творці, а сам закон може бути мудрішим за його розробників. Щоправда, для цього юрист-інтерпретатор повинен мати вміння аналізувати як сам текст закону, так і той контекст, у якому закон функціонує, – все розмаїття життєвих і юридичних питань, які постають перед інтерпретатором під час юридичного тлумачення. У тлумаченні норм законів (інших нормативних актів) найяскравіше проявляється креативність інтерпретаторів, тобто здатність відхилятися від стереотипів мислення, бачити проблеми під нетрадиційним кутом зору і вирішувати їх нестандартним способом у межах верховенства права. Важливе значення у формуванні такої креативності має суттєве підвищення професійної майстерності юристів, значну роль у якій відіграє формування у них непозитивістського стилю мислення.
Description
The article reflects on hermeneutic triangle as the special hermeneutical concept, exploring the possibilities and specifics of its application with a focus on the correlation between the author of the text, the text itself, and its interpreter, aiming to provide further insight into the interpretation of legal texts as one of the oldest jurisprudential problems, and the level of skills in applying this art heavily influences a lawyer’s professional qualities. In this regard, the article challenges some of the most widely spread legal approaches to the interpretation of the aim of statutory texts interpretation, specifically – determining the legislator’s (norm creator’s) authority; its aims; determining "the objective essence", or in other words, "the true sense" of
statutory norms. The article addresses a fundamental and most complicated question arising in the application of the hermeneutic triangle during statutory interpretation. Specifically, it delves into the role of interpreter (particularly the judge) within this triangle. It questions whether the interpreter has to determine the will of the statutory text author – the legislator, his/her aims, objective (true) essence (content) of the interpreted statutory norm, i.e. his/her role as the consumer or active creator co-author of the statute without altering its text. Grounding its findings on hermeneutics scholars and interpretation practice, the article stipulates that statutory text interpretation cannot exist independently of the will of the legal interpreter without regard to a specific historical situation that the interpretation takes place in. The interpretation is always connected to the actualization of statutory texts, their adaptation to the place, time, and exact situation under review by the court or any other institution applying the norm. This, however, does not deny that either of the statutory provisions may be understood better with regard to its origins by applying historical and teleological interpretation. Practical examples provided in the article only serve to emphasize that the above mentioned interpretive methods should not be overestimated while statutory provisions do not often provide insight to legislator’s will, and even in cases when they do, they may not mostly be applied the way the legislator has originally proposed. Therefore, primary emphasis is placed on difficulties of statutory text interpretation with the aid of the hermeneutical triangle technology application. An additional focus is made on the general methodological approach highlighted before by F. Schleiermacher where the interpreter may understand the interpreted text better than its author and by G. Radbruch that the statute may be more prudent than its author(s). However, in order to perform the interpretation in such a way, lawyer and interpreter needs to have the skills of analyzing both the text of the statute but also the context where the statute exists including the whole set of legal and colloquial issues the interpreter is confronted with in the process of interpretation. Legal interpretation of statutory norms reveal greatly interpreters’ creativity, i.e. their ability to deviate from the set thinking stereotypes, to approach the issues from non-standard point of view, and to solve those with the help of a non-standard way within the requirements of the rule of law. It is highly important to develop a non-positivistic approach being the major reason for improving lawyers’ professional skills where creativity plays a vital role.
Keywords
герменевтика, герменевтичний метод, тлумачення, закон, інтерпретатор, споживач, творець, мудрість, креативність, стаття, hermeneutics, hermeneutical method, interpretation, statute, interpreter, consumer, creator, prudency, creativity
Citation
Козюбра М. І. Герменевтичний трикутник та особливості використання його методології в юридичному тлумаченні / Козюбра М. І. // Наукові записки НаУКМА. Юридичні науки. - 2023. - № 11. - С. 4-11. - https://doi.org/10.18523/2617-2607.2023.11.4-11