Кафедра загальнотеоретичного правознавства та публічного права
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Навчально-методичний посібник для самостійної роботи та практичних занять з навчальної дисципліни "Конституційне право України" [електронна копія] : (галузь знань 0304 "Право", освітньо-кваліфікаційний рівень "Бакалавр", напрям підготовки 6.030401 "Правознавство")(Національний університет "Юридична академія України імені Ярослава Мудрого", 2013) Русанова, Л.; Барабаш, Юрій; Колісник, Віктор; Слінько, Тетяна; Речицький, Всеволод; Кушніренко, Олександр; Байрачна, Лариса; Лукаш, Сергій; Дахова, Ірина; Веніславський, Федір; Летнянчин, Любомир; Кичун, Віктор; Ткаченко, Юрій; Чуб, Олена; Нестеренко, Оксана; Ткаченко, Євген; Євсєєв, Олександр; Полховська, Інна; Середюк-Буз, Вікторія; Берченко, ГригорійНавчально-методичний посібник присвячений комплексній характеристиці базової юридичної дисципліни — "Конституційне право України". Видання підготовлено колективом авторів Національного університету "Юридична академія України імені Ярослава Мудрого" відповідно до освітньо-кваліфікаційного рівня "Бакалавр" за напрямом підготовки "Правознавство". Зміст посібника охоплює шість основних змістових модулів, що розкривають теоретичні аспекти конституціоналізму, етапи конституційного процесу в Україні, засади конституційного ладу, правовий статус людини і громадянина, а також організацію діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування. Особливу увагу приділено механізмам правової охорони та захисту Конституції України через призму діяльності Конституційного Суду та застосування міжнародно-правових стандартів, зокрема рішень Європейського суду з прав людини. Матеріал посібника структурований для забезпечення ефективної самостійної роботи та практичних занять. Кожен розділ містить плани занять, перелік актуальних нормативно-правових актів і спеціальної літератури, а також практичні завдання (кейси), спрямовані на формування навичок аналізу нормативних актів та розв’язання правових конфліктів у сфері публічної влади. Видання розраховане на студентів юридичних спеціальностей, викладачів, науковців та всіх, хто цікавиться проблемами сучасного конституційного розвитку України.Item Єдність та сталість судової практики в контексті розумної передбачуваності судових рішень(2025) Бондарєва, Марія; Шкрібляк, Катерина; Шмарьова, ТетянаНаразі, здійснюючи зворотню комунікацію з суспільством, одночасно виконуючи просвітницьку й роз’яснювальну функції, судді Верховного Суду активно обговорюють правозастосовні новели судової практики, зупиняючись на окремих правових позиціях. Визнається як факт наявності розбіжностей у судовій практиці, так і обставина, що непослідовність і суперечливість не мають наслідком справедливість. Стаття присвячена питанню єдності та сталості судової практики в одному аспекті – передбачуваності змін правозастосовних підходів й правових позицій: на прикладі окремих питання щодо спадкування, а також спростування недостовірної інформації. Авторками проаналізовано низку джерел стосовно доктринальної розробки питання, а також постанови Верховного Суду. Концепція добірки – авторська. У процесі здійснення дослідження виявлено послідовну зміну підходів Верховного Суду до закріплення примату матеріального права над процедурою, зокрема, унормованою законодавством про нотаріат. У правових позиціях Верховного Суду в аналізованій категорії справ увага акцентується на свободі заповіту як принципі спадкового права, повазі до волі заповідача та обов’язковості її виконання. Формуючи таку позицію, Верховний Суд послідовно й неухильно застосовує положення ст. 4 ЦК України – в контексті визнання Цивільного кодексу України основним актом цивільного законодавства й вирішення з урахуванням цього положення правових колізій. При цьому констатовано звернення Верховним Судом до положень доктрини. Проаналізовано також зміну правових позицій, пов’язану з вилученням норми ч. 3 ст. 277 ЦК України щодо презумпції недостовірності негативної інформації, яку Верховний Суд розтлумачив як "презумпцію добропорядності". За визначенням Суду скасування правової норми позбавило позивача імунітету не застосування до нього звичайного алгоритму доказування в цивільному процесі та переклало на нього тягар доказування недостовірності поширеної про нього інформації. В цілому зроблено висновки щодо: 1) розумності, передбачуваності та єдності підходів стосовно вирішення спадкових справ, оскільки перевага віддається останній волі заповідача. Недотримання вимог законодавства про нотаріат (щодо якого справедливо зауважується, що воно не є складовою цивільного законодавства) нотаріусами пропонується вирішувати в порядку дисциплінарної відповідальності; 2) цілковитої непередбачуваності зміни судової практики, пов’язаної з вилученням норми ч. 3 ст. 277 ЦК України.Item Питання судового тлумачення і принцип юридичної визначеності(2025) Бондарєва, Марія; Шмарьова, Тетяна; Остапенко, О.Зміна теоретичних підходів до визначення сутності й ролі судового тлумачення, а також закріплення за Верховним Судом права тлумачити закон, формулюючи загальнообов’язкові для нижчих судів правові позиції, дозволили судовій практиці стати більш глибинною та виразною, додали їй творчого начала. Разом із тим, надмірне привнесення творчого елементу у правозастосування не завжди надає їй можливість залишатися на позиціях розумної передбачуваності, а, відтак, відповідати критерію юридичної визначеності. Стаття присвячена аналізу зміни підходів до розуміння судового тлумачення, а також практичній його реалізації – в контексті дотримання принципу юридичної визначеності. У процесі роботи авторами проаналізовано наукові розвідки й ґрунтовні праці, якими узагальнено основні вітчизняні погляди й підходи теоретичного толку щодо судового тлумачення, а також практику Конституційного Суду України. Практика Верховного Суду і Великої Палати Верховного Суду обиралась тематично, в контексті застосування ст.ст. 174, 309 КПК України. Авторами в процесі аналізу еволюції поглядів на судове тлумачення констатовано звернення/повернення до герменевтики як методологічного напряму у юриспруденції. У цьому зв’язку підтримано концепцію, що норма закону не може бути догматично-сталою; її осучаснення здійснюється, зокрема, через судове тлумачення; і що "бездушно-догматичне слідування букві закону" не є прикладом для наслідування при відправленні правосуддя. Разом із тим, констатована необхідність ухвалення у кінцевому підсумку справедливого і неупередженого судового рішення (в широкому розумінні – як судового акта). На предмет відповідності названим наріжним положенням проаналізовано останні зміни практики Верховним Судом щодо оскарження в апеляційному порядку зняття арешту майна в рамках досудового розслідування. Зроблено висновок, що швидкий повторний відступ від попередніх правових позицій, попри його підставність (яка розглянута побіжно): 1) не відповідає мудрості, логіці й професіоналізму суду; 2) ставить під сумнів справедливість і неупередженість судового рішення; 3) суперечить принципу юридичної визначеності. Запропоновано визнати доцільним доктринальний контроль за подібними випадками правозастосування.Item Конституційний принцип презумпції невинуватості у межах доктрини належної правової процедури(2025) Шевчук, СтаніславДоктрина належної правової процедури має подвійне значення: змістовне (субстантивне) та процесуальне. Змістовна (субстантивна) належна правова процедура – це конституційні вимоги (вимоги природного права) до законів та інших нормативно-правових актів держави – мати легітимну мету, бути справедливими, розумними та обґрунтованими як щодо змісту, так і щодо їх застосування, пропорційними щодо досягнення легітимної мети, тобто особа не може бути свавільно "позбавлена життя, свободи та власності без належної правової процедури", яка захищає основоположні права особи від свавільних дій держави. Особа, чиї основоположні права порушуються державою, має право на незалежний та безсторонній суд, який забезпечує її процесуальні права та гарантії (право бути заслуханою; право знати, у чому вона обвинувачується, право на доступ до матеріалів справи, презумпція невинуватості, тягар доказування у кримінальному процесі покладається на державу тощо) тобто з урахуванням процесуального аспекту належної правової процедури. Саме на процесуальний аспект належної правової процедури вказує законодавець у статті 2 Кримінального процесуального Кодексу України: "Завданням кримінального провадження є те, …щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура". Основними складовими презумпції невинуватості є за практикою Конституційного Суду України та Європейського суду з прав людини тягар доказування, який повністю лежить на обвинуваченні; заборона покладання тягаря доказування на обвинуваченого; in dubio pro reo (усі сумніви тлумачаться на користь обвинуваченого); заборона публічних заяв посадовців про винуватість до вироку; право на мовчання; недопустимість презумпції вини в процесуальних рішеннях; презумція діє до набрання вироком законної сили. Конституційний принцип презумпції невинуватості є невід’ємною частиною доктрини належної правової процедури (due process). Конституційний Суд України та Європейський суд з прав людини розглядають їх у комплексі, зокрема: порушення презумпції невинуватості у тому числі в аспекті стандарту тягаря доказування "поза розумним сумнівом" державою автоматично тягне порушення ст. 6 ЄКПЛ (право на справедливий суд).Item Конституційна і європейська ідентичність на захисті основоположних прав: український вимір(2025) Шевчук, СтаніславСтаття присвячена питанню конституційної та європейської ідентичності в контексті внесення змін до Конституції України від 7 лютого 2019 р. щодо геополітичного вибору України та наближення до ЄС. Євроінтеграція України зумовлює необхідність подальшого наукового осмислення та розвитку концепції конституційної ідентичності у практиці європейських конституційних судів, поглибленого вивчення їх діяльності щодо захисту ядра конституції, яка зберігає свою національну самобутність навіть в умовах європейської інтеграції. Концепція конституційної ідентичності розвинута національними конституційними судами як інструмент захисту національного суверенітету та як корекція дії принципу верховенства права ЄС у межах національних правових систем, де конституції як актові установчої влади народу надається найвищої юридичної сили, тому взаємозв’язок національного права з міжнародним та європейським завжди визначається з точки зору національного права в межах дії конституції. У дослідженні проводиться аналіз витоків концепції конституційної ідентичності, особливості юридичної природи конституції та установчої влади, принцип захисту непорушності конституційного ядра при внесенні конституційних змін, конституційна ідентичність сутнісного змісту (ядра) основоположних прав. Особлива увага також приділяється практиці Федерального конституційного суду Німеччини (ФКС) щодо основних проявів конституційної ідентичності: збереження німецької держави в умовах європейської інтеграції (принцип відкритості держави) та необхідності захисту "вічних положень" Основного закону ФРН при внесенні змін до нього. Надається також аналіз питання конституційної ідентичності у рішенні ФКС щодо ратифікації Лісабонського договору, а також відповідні рішення з питання конституційної ідентичності інших європейських конституційних судів та Конституційного Суду України.Item Регуляторна роль принципів адміністративного процесуального права(2025) Ключковський, ЮрійСтаття присвячена проблемі принципів адміністративного процесуального права та їх ролі у судовій практиці адміністративних судів. Підкреслена безпосередня регулятивна функція принципів права, їх вища юридична сила порівняно із звичайними нормами-"правилами". Наголошено на необхідності взаємного узгодження змісту принципів права у разі їх взаємодії при одночасному застосуванні. Розглянуто особливості застосування у судовій практиці адміністративних судів окремих складових метапринципу верховенства права – верховенства Конституції, поваги до прав людини, принципу рівності, принципу юридичної визначеності та законних очікувань. Зокрема, принцип верховенства Конституції забороняє застосування будь-якого закону чи іншого правового акту, який не відповідає Конституції. Тому конфлікт принципу верховенства Конституції та принципу res judicata має вирішуватися наданням переваги більш фундаментальному принципу, оскільки дотримання Конституції у першу чергу забезпечує реалізацію принципу законних очікувань. Показано роль принципу узгодження індивідуальних прав – наслідку фундаментального принципу поваги і гарантування основних прав людини – як основи процесуального права через встановлення процедур реалізації прав, які мінімізують їх конфліктність. Проаналізовано співвідношення принципів змагальності, диспозитивності та інквізиційності як різних наслідків загального принципу рівності в адміністративному судовому процесі. Наголошено на ролі права на доступ до суду як засобу гарантування усіх суб’єктивних прав, без якого права втрачають свою суть. Звідси випливає фундаментальне значення конституційного положення про те, що судова юрисдикція поширюється на всі юридичні спори, що ставить під сумнів концепцію "юридичних спорів, які не підлягають судовому розгляду взагалі". Як наслідок, стверджується, що принцип належного врядування вимагає обов’язкової реакції суду на будь-які незаконні дії з боку суб’єкта владних повноважень. Принцип узгодження суб’єктивних прав вимагає при вирішенні судом юридичного спору брати до уваги, що поновлення порушеного права не повинно порушувати належно реалізованих прав інших суб’єктів, а отже, неможливе без належного відновлення порушеного правопорядку в цілому.Item Права людини в цифрову епоху: процедурні гарантії та судовий захист(2025) Венгер, Володимир; Кошман, АндрійУ статті досліджено трансформацію прав людини в цифрову епоху. Увагу зосереджено на двох ключових підходах: нормативній еквівалентності та юридизації нових цифрових прав. Хоча традиційні правові рамки забезпечують певну адаптивність через еволюційне тлумачення, вони часто виявляються недостатніми для реагування на унікальні виклики цифрових технологій, зокрема автоматизовані системи ухвалення рішень. У дослідженні наголошено на важливості процедурних гарантій та доступу до ефективного правового захисту як індикаторів адекватності наявних прав або необхідності нових. На прикладі права на захист від автоматизованого ухвалення рішень показано, як визнання та формалізація нових цифрових прав можуть посилити процедурні гарантії та судовий захист. Юридизація права на захист від автоматизованого ухвалення рішень може забезпечити більш чіткі обов’язки, конкретні механізми реалізації та ефективніший судовий захист. Результати дослідження свідчать про те, що майбутнє захисту прав людини в цифрову епоху залежить не лише від змісту правового регулювання, а й значною мірою від ефективності процедурних, передусім судових, механізмів.Item Право на житло в розумінні Європейської соціальної хартії: щодо потреби у формуванні нових стандартів(2025) Матвєєва, ЮліяУ статті наголошено на комплексному підході до розуміння соціальних прав. Основою цих прав є людська гідність, і саме крізь призму цієї цінності потрібно розглядати всі права людини. Акцентовано на значенні Європейської соціальної хартії, а також діяльності Європейського комітету із соціальних прав для країн-членів Ради Європи. На прикладі права на житло проаналізовано положення Європейської соціальної хартії, окремих конституцій європейських держав та Конституції України. Авторка доходить висновку щодо необхідності закріплення в Конституції України положення про запобігання бездомності. Окрім того, розкрито підходи Ради Європи і ООН до понять "належне житло", "доступне житло" та "соціальне житло". Наголошено на важливості для держави законодавчого регулювання питань примусового виселення, оскільки позбавлення особи користування житлом спричиняє низку порушень інших прав людини і робить її особливо вразливою в соціумі. Зроблено висновок, що, оскільки Конституція України спрямована на регулювання відносин у мирні часи, після завершення війни законодавство щодо забезпечення права на житло потребуватиме осучаснення й узгодження з міжнародними та європейськими стандартами.Item Суперечності між соціальною державою та верховенством права (сутнісний, ціннісний, нормативний та інші рівні)(2025) Цельєв, ОлексійСтаттю присвячено тематиці суперечностей, які існують між соціальною державою і верховенством права на різних рівнях їхнього перетину. У представленому дослідженні автор розвинув ідеї, висловлені у своїх попередніх працях. Зокрема, суперечності між верховенством права та соціальною державою проілюстровано практичними прикладами. На цій підставі проаналізовано та узагальнено способи реалізації окремих соціально-економічних прав в Україні. Окрему увагу приділено пільгам як одному з основних способів соціального захисту. Продемонстровано, у яких випадках сутність соціальної держави вступає в суперечність із сутністю верховенства права. Описано суперечності між цінностями, принципами та юридичними нормами, притаманними зазначеним концептам. Крім того, запропоновано підхід, за яким виявлені суперечності умовно можна поділити на п’ять рівнів: змістові, ціннісні, між принципами, між правами та між юридичними нормами. Окреслено шляхи залагодження суперечностей.Item Editorial(2025) Petrov, Roman; Zvieriev, IevgenThis 11th issue of Kyiv-Mohyla Law & Politics Journal (KMLPJ) follows the established practice of selecting and publishing high quality scholarly papers in law and political science from all over the world. The KMLPJ has always been focused on academic quality and editorial transparency based on principles of open access. Therefore, the KMLPJ offers unrestricted and free open access to the papers without any time limit.Item Lucidly and attractively simply about complex issues of understanding law: General Legal Theory instructors' reflections on the monograph Mykola Koziubra "Practical Philosophy of Law"(2025) Tseliev, Oleksii; Matvieieva, Iuliia; Zvieriev, IevgenLucidly and attractively simply about complex issues of understanding law: General Legal Theory instructors’ reflections on the monograph Mykola Koziubra "Practical Philosophy of Law".Item Належна правова процедура як інструмент захисту соціальних виплат в рамках офіційної конституційної доктрини України(2025) Шевчук, СтаніславУ роботі надається аналіз концепції належної правової процедури та її сучасне значення для конституційного права. Вона походить з англійської Великої Хартії Вольностей 1215 року й досі є чинною частиною конституційного права Сполученого Королівства, а також є частиною конституційного права США у вигляді конституційної формули «ніхто не може бути позбавлений життя, свободи і власності без належної правової процедури». Саме з цієї концепції походить ідея судового конституційного контролю, а сама концепція має подвійне значення: змістовне (субстантивне) та процесуальне. Змістовні вимоги належної правової процедури закладаються в основу діяльності сучасних конституційних судів по захисту конституції та основоположних прав та свобод: закони повинні мати легітимну мету, бути справедливими, розумними й обґрунтованими як щодо змісту, так і щодо їх застосування, тобто особа не може бути свавільно «позбавлена життя, свободи та власності», тобто захищає основоположні права особи від свавільних дій держави. У роботі наводиться історичне походження цієї концепції як інституту англійського права та практика Верховного суду США щодо застосування відповідних конституційних положень щодо належної правової процедури в аспекті перевірки відповідності конституції соціальної політики держави. Аналізується новітня практика та офіційна доктрина Конституційного Суду України щодо захисту соціально-економічних прав, у якій прослідковується вплив концепції належної правової процедури щодо змістовної оцінки законодавчих обмежень щодо соціально-економічних прав людини. Робляться відповідні висновки щодо стабільності та послідовності цього впливу з метою відходу від пострадянських консервативних позитивістських уявлень щодо конституційного права.Item До питання з'ясування волі сторін при тлумаченні міжнародних договорів національними судами(Видавництво Хмельницького університету управління та права, 2009) Звєрєв, ЄвгенСкладним питанням у царині як міжнародного, так і національного права на сьогодні є питання тлумачення міжнародних договорів. Науковці та судді звертають увагу на цілу низку проблем, чи не найскладнішою з яких є визначення волі сторін, яку вони вкладали при підписанні міжнародного договору. Не секрет, що кожна сторона, яка підписувала договір, мала свої погляди, потреби, задля яких вона давала згоду на нього, а тому кожен національний суд при тлумаченні цих норм буде керуватися саме інтересами своєї держави, звертати увагу на її погляди. Таким чином одна й та ж норма в різних державах може бути витлумачена по-різному, що може призвести до прийняття прямо протилежних рішень.Item Толкование международных договоров национальными судами: текстуализм или договорная теория?(CEP USM, 2009) Зверев, Евгений; Козюбра, НиколайСуществующие на сегодня две наиболее популярные теории: текстуализм и договорная теория не дают ответа на вопрос: как должен национальный суд толковать нормы международных договоров. Первая теория призывает чётко следовать тексту договора и не обращать внимание на какие-либо дополнительные материалы: стенограммы обсуждений, проекты и т.д. Вторая теория, наоборот, призывает найти "истинную волю" сторон-авторов документа, допуская использование иных материалов ввиду в частности возможной неполноты, неясности изложения содержащегося в тексте.Item The interpretation power of Ukrainian Constitutional Court as one of the main reasons of Ukrainian crisis of 2013–2014(Univerzita Komenského v Bratislave, 2014) Zvieriev, IevgenThe article analyzes the aspects of legal interpretation in the interpretation of Ukrainian legislation applied by the Constitutional Court of Ukraine in 2010 and its influence on the Ukrainian crisis of 2013-2014.Item EU impact on the interpretation of international treaties by Ukrainian courts(2014) Zvieriev, IevgenThe interpretation of international treaties by national courts is a very challenging task as treaties are unique objects of interpretation. Many external factors affect this process, and EU law is one of those factors (usually not legally binding upon Ukraine but very influential in many cases). This is study deals with the impact that EU law is making on the approaches that Ukrainian courts apply in interpreting international treaties. In doing so, the study analyzes the available Ukrainian court practice as well as theoretical findings.Item Некоторые проблемы при толковании международных договоров национальными судами Украины(2013) Зверев, ЕвгенийСтатья посвящена некоторым проблемам толкования международных договоров национальными судами Украины. В статье раскрываются вопросы места международных договоров в системе национального законодательства Украины, сущности международных договоров, теорий толкования. Представлен также примерный алгоритм толкования международных договоров национальными судами.Item Народні депутати майже кожного скликання Верховної Ради вносять законодавчі зміни у врегулювання функціонування судової гілки влади : [інтерв'ю](2016) Сущенко, ВолодимирІнтерв'ю з Володимиром Сущенком, викладачем факультету правничих наук Національного університету "Києво-Могилянська академія", виконавчим директором Центру дослідження проблем верховенства права.Item Необхідний концептуальний підхід та узгодженість реформування всієї системи : [виступ учасника круглого столу "Реформа конституційних засад судової влади, прав і свобод людини: поточний результат і очікувані перспективи" (22 червня 2016 р.)](2016) Сущенко, ВолодимирВиступ учасника круглого столу "Реформа конституційних засад судової влади, прав і свобод людини: поточний результат і очікувані перспективи" (22 червня 2016 р.).Item Першопричини невиконання рішень національних судів України : [аналітична доповідь](2019) Мусіяка, Віктор; Заєць, Анатолій; Цувіна, Тетяна; Сущенко, Володимир; Ціунчик, МиколаДослідження здійснено відповідно до "Методології для проведення експертного аналізу міжнародними та/або національними експертами для визначення основних причин, що призводять до невиконання рішень, винесених національними судами України" в рамках проекту Ради Європи "Підтримка виконання Україною рішень Європейського суду з прав людини". Необхідність цього дослідження зумовлена зокрема катастрофічно низьким рівнем виконання судових рішень та, відповідно, потребою у покращенні ситуації у цій сфері.