Кафедра загальнотеоретичного правознавства та публічного права
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Risk assessment and feasibility study on alternative forms of voting in post-war elections in Ukraine with focus on Internet voting(Council of Europe, 2024) Driza Maurer, Ardita; Cortier, Véronique; Kulyk, Oksana; Rabitsch, Armin; Venher, Volodymyr; Pereira, OlivierThe study focuses on the questions of the feasibility and risks of internet voting for OCV during the first postwar elections from a legal and technical perspective.Item Оцінка ризиків та можливості використання альтернативних форм голосування на післявоєнних виборах в Україні з фокусом на інтернет-голосуванні(Рада Європи, 2024) Дріза Маурер, Ардіта; Кортьє, Веронік; Кулик, Оксана; Рабич, Армін; Венгер, Володимир; Перейра, Олів'єУ дослідженні розглянуто питання можливості та ризиків використання інтернет-голосування для голосування за кордоном під час перших післявоєнних виборів з огляду на правові та технічні аспекти.Item Правове регулювання зобов'язань у міжнародних угодах(2024) Мороз, СвітланаСтаттю присвячено аналізу нормативно визначеної характеристики міжнародного договору та наявності зобов’язань в них, способів відродження зобов’язань у договорі, порівнянню договорів з різним предметом та зобов’язань у них. Зроблено акценти на наявній проблематиці виконання чинних міжнародних домовленостей. Показано, що договори з безпекових питань зазвичай містять негативні зобов’язання, на противагу їм, торговельні угоди включають як позитивні, так і негативні види зобов’язань. Зазначено, що безпекові договори передбачають дотримання принципу невтручання та утримання від дій, що можуть зашкодити іншій країні, а натомість торговельні угоди мають на меті активну співпрацю між державами, що й підкреслює необхідність позитивних зобов’язань країн.Item Стратегічні напрями співпраці між Україною та Турецькою Республікою через призму ратифікації угоди про вільну торгівлю(2024) Мороз, СвітланаСтаття присвячена дослідженню стратегічним напрямам співпраці між Україною та Турецькою Республікою через призму ратифікації Угоди про вільну торгівлю. Науковий інтерес до теми викликали положення Угоди про вільну торгівлю між Урядом України та Урядом Турецької Республіки в частині правових зобов'язань держав та їх наслідки для сторін. В статті автором проаналізовано в історичній ретроспективі Протокол про встановлення дипломатичних відносин між Україною і Турецькою Республікою. Також, проаналізовано Рамкову угоду між Урядом України та Урядом Турецької Республіки про співробітництво в сфері високих технологій, авіаційній та космічній галузях її вплив на Угоду про вільну торгівлю та формування. Аналіз даної Рамкової угоди автором здійснено через призму визначених правових зобов'язань держав, зокрема, досліджено правові зобов'язання України в частині надання пільг та преференцій турецьким компаніям. Окрім того, досліджено Меморандум про взаєморозуміння щодо Угоди про вільну торгівлю між Урядом України та Урядом Турецької Республіки та двосторонньої торгівлі між Урядом України та Урядом Турецької Республіки. Зокрема, автором здійснено аналіз положень Меморандуму в частині запропонованих правових механізмів захисту ринку збуту сільськогосподарської продукції. Зміст Угоди про вільну торгівлю між Урядом України та Урядом Турецької Республіки було проаналізовано з урахуванням положень Угоди про сільське господарство Світової організації торгівлі. На виконання постановленої мети даного до¬слідження автором було досліджено положення Конституції України в частині регулювання принципів здійснення зовнішньо-економічної діяльності щодо відповідності змісту положень Угоди про вільну торгівлю між Урядом України та Урядом Турецької Республіки вітчизняному законодавству.Item Громада як юридична особа публічного права: Україна в контексті європейського і світового досвіду : монографія(Центр політико-правових реформ, 2024) Бориславська, Олена; Заєць, Анатолій; Ільницький, Олег; Куйбіда, Василь; Майданик, Роман; Коліушко, ІгорУ монографії досліджуються історичні традиції формування суб’єктності громад в Україні, особливості конституційно-правового регулювання статусу громад як юридичних осіб публічного права в країнах Європейського Союзу, розкриваються елементи цього статусу, взаємозв’язок між наданням статусу юридичної особи громадам і гарантуванням їхньої автономії та більш повною реалізацією фундаментальних принципів організації місцевого самоврядування, вплив запровадження такого статусу на повноту повноважень громад. Аналізується потреба необхідних змін до Конституції України та чинного законодавства з метою надання громадам статусу юридичної особи, додається розроблений авторами монографічного дослідження проєкт Концепції громади як юридичної особи публічного права, який передбачає зміни до законодавства з питань діяльності місцевого самоврядування, цивільного, бюджетного й податкового законодавства.Item Зміна поглядів на реформування місцевого самоврядування в Україні після відновлення незалежності(2024) Заєць, АнатолійПідрозділ 1.2. з монографії "Громада як юридична особа публічного права: Україна в контексті європейського і світового досвіду", у якому йдеться про зміну поглядів на реформування місцевого самоврядування в Україні після відновлення незалежності.Item Досвід постсоціалістичних країн, які визнають правосуб'єктність громади(2024) Заєць, АнатолійПідрозділ 3.2. з монографії “Громада як юридична особа публічного права: Україна в контексті європейського і світового досвіду”, у якому йдеться про досвід постсоціалістичних країн, які визнають правосуб'єктність громади.Item Досвід постсоціалістичних держав, які не визнають громади юридичними особами(2024) Заєць, АнатолійПідрозділ 3.3. з монографії “Громада як юридична особа публічного права: Україна в контексті європейського і світового досвіду”, у якому йдеться про досвід постсоціалістичних держав, які не визнають громади юридичними особами.Item Правова природа громади як юридичної особи публічного права у західній правовій традиції(2024) Заєць, АнатолійПідрозділ 4.1. з монографії “Громада як юридична особа публічного права: Україна в контексті європейського і світового досвіду”, у якому йдеться про правову природу громади як юридичної особи публічного права у західній правовій традиції.Item Ознаки правосуб'єктності громади в публічно-правових відносинах(2024) Заєць, АнатолійПідрозділ 4.2. з монографії “Громада як юридична особа публічного права: Україна в контексті європейського і світового досвіду”, у якому йдеться про ознаки правосуб'єктності громади в публічно-правових відносинах.Item Принцип верховенства права в міжнародному праві(Коло, 2021) Буроменський, Михайло; Заєць, АнатолійПідрозд. 1.1 з колективної монографії "Міжнародне право у світі динамічних змін: контури майбутнього міжнародного правопорядку", у якому йдеться про принцип верховенства права в міжнародно-правовій системі.Item Міжнародне право у світі динамічних змін: контури майбутнього міжнародного правопорядку : колективна монографія(Коло, 2021) Буроменський, Михайло; Заєць, Анатолій; Савчук, Костянтин; Земан, Ігор; Тимченко, Ліліана; Тарасов, Олег; Репецький, Василь; Зубарева, Антоніна; Грабинський, Михайло; Громовенко, Костянтин; Баймуратов, Михайло; Кофман, Борис; Лисик, Володимир; Городиський, Іван; Сухорольський, Петро; Сироїд, Тетяна; Фоміна, Ліна; Левицький, Тарас; Дорошенко, Наталія; Шевчук, Тарас; Гутник, Віталій; Мальський, Маркіян; Хмельова, Ілона; Доді, Коріна; Кузьма, Вікторія; Мірзоєв, Руфат; Микієвич, Михайло; Утко-Масляник, Юлія; Головко-Гавришева, ОксанаКолективна монографія присвячена 30-літтю відновлення кафедри міжнародного права Львівського університету. Книга продовжує серію наукових праць "Бібліотека кафедри міжнародного права". Автори представляють Львівську, Київську, Харківську та Одеську школи міжнародного права. У книзі викладено основні проблеми верховенства міжнародного права у час динамічних змін, договірно-правового регулювання відносин між суб’єктами міжнародного права, міжнародного права прав людини, міжнародного гуманітарного права, тенденцій розвитку міжнародного правосуддя. Для викладачів, студентів та усіх, хто цікавиться актуальними питаннями міжнародного права та міжнародних відносин.Item Дебати та юридична аргументація: значення в освітньому процесі майбутніх правників(2023) Матвєєва, ЮліяУ ХХІ ст. у світі високорозвинених інформаційно-комп’ютерних технологій все частіше обговорюються питання про те, чи будуть збережені певні професії через заміну багаьох процесів людської діяльності надбаннями диджиталізації. Не оминуло це питання і ролі юристів. Але чи так все просто у світі прийняття юридичних рішень? Чи зможе, наприклад, Chat GPT приймати судові рішення, готувати юридичні консультації? Вбачається, що у сучасному світі зі стрімкою динамікою суспільних відносин роботи не зможуть вирішувати складних юридичних завдань. Відтак роль юриста є важливою, а інформаційно-комп’ютерні технології покликані удосконалювати процеси і пришвидшувати підготовку документів. Для майбутнього правника важливе значення мають навички ведення публічного дискурсу, формування і побудови аргументів. Для цього важливим є дотримання принципів свободи, рівності та автономії усіх учасників дискусії. У процесі підготовки до дискусії доречно використовувати метод правового аналізу IRAC. Найкращими способами вдосконалення навичок публічного дискурсу є навчальні дебати та ігрові судові процеси. Ці методи є дуже популярними у системі вищої юридичної освіти і такими, що їх полюбляють студенти. Особливою є роль юридичних клінік у застосуванні таких методик. Адже тут навички юридичного аналізу, переконання, формулювання аргументації втілюються у різноманітних видах юридичної клінічної діяльності: – правова допомога у вигляді консультації клієнта; – підготовка експертних висновків, проєктів процесуальних та ін. юридичних документів; – правопросвітницька діяльність; – підготовка пропозицій для внесення змін у чинне законодавство. Отже, юридичні клініки відіграють потужну роль у формуванні практичних навичок майбутніх правників, зокрема вміння бути активним учасником публічного дискурсу, сміливо висловлювати власні аргументи, поважати опонента та знаходити компромісне рішення у найскладніших ситуаціях.Item Смертна кара в історико-юридичній ретроспективі: від інституціалізованого замінника кровної помсти до інструменту охорони режиму(2024) Звєрєв, Євген; Шмарьова, ТетянаВідповідність покарання у вигляді смертної кари принципу верховенства права та підтримка ідеї про повернення смертної кари в Україні більше ніж половиною (51 %) українців, опитаних за рік до повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну, стали чинниками для порушення питання про необхідність глибшого дослідження сутності цього виду покарання, витоків його формування та тенденцій до його встановлення і скасування. Цю статтю присвячено огляду та аналізу причин становлення, існування та скасування смертної кари як виду покарання в Стародавньому Єгипті, античних Греції та Римі, а також у Московській державі та пізніше — у Російській імперії. Вибір саме цих держав зумовлений як доступністю відповідних матеріалів досліджень для авторів, так і наочністю результатів проведеного огляду та аналізу, представлених у статті. У результаті дослідження, зокрема, встановлено первісне розуміння страти злочинців як відплати: «око за око», тобто рівним за рівне (скоєне). Це принцип таліону (у всіх його видах), і на той час його практична реалізація підживлювалась розумінням справедливості та/або релігійними традиціями. Також встановлено, що згодом смертна кара еволюціонувала від засобу помсти, зокрема кровної, до засобу забезпечення стабільності державного режиму, суспільного ладу. У цьому контексті змінюється мета застосування смертної кари — від відплати до залякування, а для його візуалізації і «виховної ролі» актуалізується елемент публічності її виконання. Питання справедливості також видозмінюється: вона визнається апріорі, якщо смертний вирок затверджено від імені держави. І саме державним очільникам передається право вирішувати, які саме проступки мають каратися смертю. Аналіз історії запровадження і застосування інституту смертної кари в країнах Стародавнього Сходу та античності дав змогу зробити висновок, що статус раба не перешкоджав розумінню, що його вбивство за рішенням суду або іншого юрисдикційного органу є саме стратою особи як біосоціальної істоти. Втім, на потребу вимог тогочасного законодавства відповідальність через смерть мала іноді колективний характер, коли карали невинуватих. Проведений аналіз дає змогу стверджувати, що необхідність встановлення такого виду покарання знижується, якщо немає суттєвих загроз для суспільства. Відповідна загроза чи їх сукупність і буде переважно причиною для введення смертної кари до системи кримінальних покарань. Розглянуті та проаналізовані причини встановлення смертної кари не дають авторам цього дослідження підстав стверджувати про відсутність легальних підстав встановлення чи «нескасування» смертної кари. Проте такі причини можуть бути поза межами завдань, визначених для цієї статті, тож автори планують провести наступні дослідження на основі висновків цієї розвідки.Item Суперечності між державою і правом та верховенство права в умовах воєнного стану (на прикладі місцевого самоврядування)(2024) Цельєв, ОлексійСтаттю присвячено проблематиці змін, які виникають у практиці актуалізації елементів верховенства права в процесі функціонування органів місцевого самоврядування під час війни. Саму війну розглянуто як вияв нерозв’язаної в правовий спосіб суперечності між державою і правом, яка підсвічує їхні різні сутнісні основи. Автор дотримується позиції, що сутнісною основою права є справедливість, тоді як держава базується на владі. Коли влада здійснюється не в правовий спосіб або ж виходить за його межі, перестають виконуватись вимоги справедливості. Держава, в особі владної верхівки, яка нехтує правом, зокрема правами людини, вступає в суперечність з правом, що призводить до конфлікту. Найбільш руйнівним конфліктом слід вважати війну. Підсумки війни не обов’язково надають можливість розв’язати чи усунути суперечність, яка її породила. В ідеалі вказані суперечності потрібно розв’язувати саме в правовий спосіб, із залученням правових інститутів і правових механізмів — від переговорів до розгляду справ у міжнародних судових інстанціях.У статті проаналізовано правові наслідки запровадження воєнного стану, який обмежує функціонування демократичних інститутів у державі та звужує обсяг реалізації прав людини. Передусім обмеження стосуються права на життя, права власності, права на зайняття підприємницькою діяльністю, права на працю, права на освіту, права обирати та бути обраним. Також потерпають свободи людини, зокрема свобода пересування та вибору місця проживання, свобода слова. Водночас у практичній площині суттєвої деформації зазнають такі елементи верховенства права, як законність, правова визначеність, доступність, прозорість, право бути почутим. Зроблено висновки щодо меж звуження прав людини під час війни.Item Загальнодоступність і професієорієнтованість мови права(КНТ, 2024) Матвєєва, ЮліяМатеріали доповіді учасника Четвертої міжнародної науково-практичної конференції "Незалежність України: права людини та національна безпека", м. Львів,12 квітня 2024 року.Item Wyzwania stojące przed Ukrainą na drodze przystąpienia do Unii Europejskiej – aspekty konstytucyjnoprawne(Bonus Liber, 2024) Kozyubra, MykolaW artykule dokonano analizy konstytucyjnoprawnych aspektów wyzwań stojących przed Ukrainą w związku z jej przyszłym przystąpieniem do Unii Europejskiej. Wśród tych wyzwań znajdują się te, przed którymi stanęły wszystkie państwa członkowskie UE w momencie przystąpienia do UE: konieczność przeprowadzenia ogromu pracy związanej z dostosowaniem ustawodawstwa krajowego do acquis UE, w szczególności nabytków w zakresie stanowienia prawa i zrównywania w związku z tym jego nieodłącznych cech narodowych, czyli jego kosmopolityzacji; a także wyzwania specyficzne dla Ukrainy spowodowane agresją Rosji na dużą skalę i dramatyczną przeszłością historyczną Ukrainy. Mając to na uwadze, dużą wagę przywiązania się do analizy zgodności narodowej tożsamości polityczno-państwowej i prawnej Ukraińców z odpowiadającymi jej przejawami tożsamości wspólnoty europejskiej, na przezwyciężenie nihilizmu konstytucyjno-prawnego odziedziczonego po Imperium Rosyjskim i jego następcy – Związku Radzieckim, a także: korupcji, zwłaszcza w środowisku sędziowskim, prawniczego, pozytywistycznego stylu myślenia większości sędziów itp. Końcową część artykułu poświęcono wyzwaniom związanym z rozszerzeniem na system prawny Ukrainy zasady nadrzędności prawa UE oraz doktryny o bezpośredniej skuteczności jej aktów normatywnych i możliwościach ich zastosowania do Konstytucji Ukrainy. Podkreśla się, że przy rozwiązywaniu tego problemu ogromne znaczenie mają doświadczenia innych państw członkowskich UE, w szczególności Polski.Item Виклики, які постають перед Україною на шляху її вступу до Європейського Союзу: конституційно-правові аспекти(Bonus Liber, 2024) Козюбра, МиколаРозділ колективної монографії. У статті піддані аналізу конституційно-правові аспекти викликів, які постають перед Україною у зв’язку з її майбутнім вступом до Європейського Союзу. Серед цих викликів є такі, які поставали перед усіма державами-членами ЄС під час їхнього вступу до ЄС: необхідність проведення колосального обсягу робіт, пов’язаних з адаптацією національного законодавства до acquis ЄС, зокрема надбань у сфері нормотворчості та нівелюванням, з огляду на це, притаманних йому національних особливостей, тобто його космополітизацією; так і виклики специфічні для України, спричинені широкомасштабною агресією Росії та драматичним історичним минулим України. Зважаючи на це, значна увага приділена аналізу сумісності національної політико-державницької та правової ідентичності українців із відповідними проявами ідентичності європейської спільноти, подоланню успадкованого від Російської імперії та її спадкоємця Радянського Союзу конституційно-правового нігілізму, а також корупції, зокрема в суддівському середовищі, юридико-позитивістського стилю мислення переважної частини суддів тощо. Завершальна частина статті присвячена викликам, пов’язаним із поширенням на правову систему України принципу верховенства права ЄС і доктрини прямої дії його нормативних актів та можливостями їх застосування до Конституції України. Наголошується, що важливе значення під час вирішення цього питання має досвід інших держав-членів ЄС, зокрема Польщі.Item Możliwości przeprowadzenia wyborów w Ukrainie zgodnie ze standardami europejskimi w czasie wojny i po jej zakończeniu(Bonus Liber, 2024) Klyuchkovskyi, YuriiArtykuł poświęcony jest możliwościom przeprowadzenia wyborów ogólnokrajowych i samorządowych w Ukrainie w czasie wojny i po zakończeniu stanu wojennego. Osiągnięciem demokratycznego rozwoju Ukrainy, który należy zachować, jest regularne przeprowadzanie wyborów zgodnie z międzynarodowymi (europejskimi) standardami wyborczymi. Pokazano niemożność zorganizowania i przeprowadzania wyborów w Ukrainie zgodnie z tymi standardami w czasie wojny w warunkach działań wojennych i ciągłego zagrożenia atakami rakietowymi na niemal całym terytorium państwa, co uzasadnia normatywny zakaz wyborów w warunkach prawnego reżimu stanu wojennego. Zgodnie z Konstytucją i prawem Ukrainy spowodowało to odroczenie kolejnych wyborów parlamentarnych, prezydenckich i prawdopodobnie samorządowych, które miały się odbyć po zakończeniu stanu wojennego. Rozważane są warunki prawne powołania takich wyborów. Podkreśla się znaczenie kryteriów bezpieczeństwa dla możliwości przeprowadzenia wyborów powojennych i ich utrwalenia legislacyjnego, co wymaga wprowadzenia systemu prawnego na okres przejściowy po wojnie.Item Можливості проведення виборів в Україні відповідно до європейських стандартів під час і після війни(Bonus Liber, 2024) Ключковський, ЮрійРозділ колективної монографії. Стаття присвячена можливостям проведення загальнонаціональних та місцевих виборів в Україні під час війни і після припинення воєнного стану. Досягненням демократичного розвитку України, яке необхідно зберегти, є регулярне проведення виборів у відповідності до міжнародних (європейських) виборчих стандартів. Показано неможливість організації та проведення виборів в Україні з дотриманням цих стандартів під час війни в умовах ведення бойових дій і постійної загрози ракетних обстрілів практично на всій території держави, чим обґрунтована нормативна заборона виборів в умовах правового режиму воєнного стану. Відповідно до Конституції та законів України, це спричинило відкладення чергових парламентських, президентських та, ймовірно, місцевих виборів, які мають бути проведені після припинення воєнного стану. Розглянуто правові умови призначення таких виборів. Наголошено на важливості безпекових критеріїв можливості проведення післявоєнних виборів та їх законодавчого закріплення, що вимагає запровадження правового режиму перехідного періоду після війни.