Соціальна структура сталого розвитку: стратегічні напрями підвищення стійкості в Україні
Loading...
Date
2025
Authors
Колядич, Олександр
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
У статті досліджено особливості формування та розвитку соціальної структури сталого розвитку в Україні з урахуванням сучасних викликів соціально-економічної нестабільності та інституційної трансформації. Метою дослідження є визначення стратегічних напрямів підвищення стійкості соціальної структури, що забезпечує гармонійне поєднання економічних, соціальних та екологічних компонентів сталого розвитку. Методологічною основою роботи є системний та міждисциплінарний підходи, що поєднують аналіз соціально-економічних індикаторів, інституційний аналіз, елементи структурно-функціональної теорії та методи порівняльних досліджень. Отримані результати дозволили виокремити ключові чинники, що визначають рівень соціальної стійкості, зокрема інклюзивність економічних процесів, якість інституцій, адаптивність ринку праці, ефективність соціальної політики та рівень громадянської активності. Обґрунтовано пріоритетні стратегічні напрями зміцнення соціальної структури сталого розвитку, серед яких: посилення інституційної спроможності держави, розширення можливостей соціальної мобільності, розвиток людського капіталу, підтримка локальних спільнот та впровадження механізмів соціальної інновації. Практична значущість дослідження полягає у можливості використання сформульованих рекомендацій у стратегічному плануванні, державній
соціальній політиці та програмах постконфліктного відновлення України. Результати спрямовані на підвищення здатності соціальної системи адаптуватися до зовнішніх шоків та забезпечувати стабільність сталого розвитку на довгостроковій основі.
Description
The article examines the formation and development of the social structure of sustainable development in Ukraine, taking into account contemporary challenges related to socio-economic instability and institutional transformation. The aim of the study is to identify strategic directions for strengthening the resilience of the social structure that integrates economic, social, and environmental components of sustainable development. The methodological framework combines a systemic and interdisciplinary approach, including the analysis of socio-economic indicators, institutional assessment, elements of structural-functional theory, and comparative methods. The findings reveal key factors shaping social resilience, including the inclusiveness of economic processes, the quality of institutions, labor-market adaptability, the effectiveness of social policy, and the level of civic engagement. The study substantiates a set of priority strategic directions for enhancing the resilience of the social structure of sustainable development, such as strengthening institutional capacity, expanding opportunities for social mobility, fostering human-capital development, supporting local communities, and implementing mechanisms of social innovation. The practical significance of the research lies in the applicability of the proposed recommendations for strategic planning, state social policy, and Ukraine’s postconflict recovery programs. The results contribute to improving the capacity of the social system to adapt to external shocks and ensure long-term sustainable development.
Keywords
сталий розвиток, соціальна стійкість, соціальна структура, інклюзивне зростання, людський капітал, інституційна спроможність, соціально-економічна політика, економічна безпека, ринок праці, стаття, sustainable development, social resilience, social structure, inclusive growth, human capital, institutional capacity, socioeconomic policy, economic security, labor market
Citation
111