Основні тенденції розвитку ремесел і промислів Галичини у ХVIII ст.
Loading...
Date
2016
Authors
Балабушевич, Тетяна
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
Історія української економіки досі має чимало прогалин і дискусійних питань. Одним із таких питань є економічний розвиток Галичини у XVIII ст., зокрема ремесел і промислів. Оскільки ця невід’ємна частина української території аж до кінця Другої світової війни перебувала поза російським і радянським впливом, в історіографії постійно наголошувалось на її економічному занепаді. З іншого боку, історіографія всіх держав, до складу яких входила Галичина, намагалась підкреслити занепад господарства до часу інкорпорації до своїх володінь і, навпаки, активний розвиток у своєму складі. Мета пропонованої статті - подати джерельний матеріал та досягнення історіографії з метою всебічної оцінки розвитку ремесел і промислів Галичини в умовах політичних та геополітич- них змін, що відбувались у Центрально-Східній Європі протягом ХУШ ст.
Description
Ukraine’s economic history till present has had many gaps and controversial issues. In its description there are numerous stereotypes inherited from the Soviet postulates. One of such problems is Galicia’s economic development in the 18th century. An inseparable part of Ukrainian lands, this region was outside the Russian or Soviet spheres of influence up to the end of the WWII. This is why our domestic historiography used to emphasize its supposedly economic backwardness. On the other hand, researchers in the neighboring nations did their best to lay stress on Galicia’s decline before and active progress after the country’s incorporation into their respective realms. This article aims at presenting available documentary sources and historiographic achievements to evaluate as detailed as possible the Galician crafts and trades during the political turmoil in East-Central Europe.
The 18th century witnessed numerous wars, some of which took place in Galicia as well. At the same time, the transition from a purely agrarian to industrial society had been developing under the immediate impacts of the reforms by Emperor Joseph the Second. Galicia’s incorporation into the Habsburg possessions had catalyses its involvement into all-European processes, so its economic restoration after long wars was already developing with considerable social changes resulting from peasants’ personal dependence being abolished and more widely-spread usage of free hired and paid, rather than merely forced labor. Such a phenomenon could be seen in the farming of big landlords, who tried to concentrate all possible sources of income taking back inns, taverns and distilleries instead of traditional leasing or renting. A more tolerant attitude to the non-guild craftsmen became a new tendency since the guilds proved not to be able to cover and satisfy all the needs in the economic restoration.
Alongside of the traditional crafts growing, comparatively new ones, such as glass and faience production were appearing in Galicia. Side by side with involvement to the West markets, more active commercial ties with Orient and Russia appeared. Big landlords owned their possessions in various parts of partitioned Polish-Lithuanian Commonwealth, and it contributed to establishing ties between regions.
Despite the hindering impacts by early modern society estates all over Europe, the Western influences were actively penetrating Galicia. The market industry in all branches of economy, more differentiated home andforeign trade, arts and crafts were flourishing with manufactures ’ gradual establishing. Typical European trends of the 18th century lasted in Galicia as elsewhere in Ukraine.
Keywords
Галичина, Центрально-Східна Європа, промисли, мануфактури, торгівельні зв’язки, економії, гуральництво, ткацтво, рудні, ярмарки, стаття, Galicia, East-Central Europe, crafts, trades, manufactures, commercial ties, economies, distilleries, weaving, fairs
Citation
Балабушевич Т. А. Основні тенденції розвитку ремесел і промислів Галичини у ХVIII ст. / Балабушевич Т. А. // Наукові записки НаУКМА. Історичні науки. - 2016. - Т. 182. - С. 13-18.