Центр кінематографічних студій
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Центр кінематографічних студій by Author "Брюховецька, Лариса"
Now showing 1 - 8 of 8
Results Per Page
Sort Options
Item В гущі екстремальних подій : документалістика про російсько-українську війну(2023) Брюховецька, Лариса2014 року, ризикуючи життям, українські кінооператори починають знімати війну на Донбасі. Хто на власні, а хто на зібрані благодійниками кошти. Як, наприклад, журналісти "Громадського телебачення" та оператори об'єднання "Вавилон'13". Останні, хоч і надавали фактам важливого значення, знімали не репортажі, а авторські нариси, з висловлюваннями героїв, розкриттям їхньої мотивації. Наприкінці червня того року журналісти "Громадського телебачення" Мустафа Найєм і Богдан Кутєпов розпочали проект "Схід" - серію нарисів замальовок, зроблених на блокпостах, яких на той час на лінії фронту вже було облаштовано чимало, та в землянках, де перебували бійці й командири. Вони фіксували руйнування мирних населених пунктів, згодом презентували фільм "Контакт", у якому були ті, хто домовляється про обмін полоненими та їхнє звільнення. Слово беруть і місцеві мешканці, аґресивно налаштовані до Української держави й армії та продовжують вірити Путіну. Від самих початків характерними ознаками документальних фільмів про війну на Донбасі була відсутність пафосу і максимум правди. Це була пора документалістики, оскільки, на думку режисера та оператора Ярослава Пілунського, постановочний кінематограф не дотягує до драматургії реального світу. Втім, із цим твердженням не можна погодитись - має бути диференційований підхід до постановочних фільмів: у кількох із них протягом останніх семи років все ж таки вдалося показати правду війни.Item Експонуючи спроможність людини. Образ героя у фільмах 2018 року(Редакція журналу "Кіно-Театр" : Освіта України, 2022) Брюховецька, ЛарисаРозділ з колективної монографії. Вдалий з художньої точки зору образ героя фільму, особливо в періоди, важкі для країни, має важливе значення. Не тільки для зарубіжного глядача, який за таким образом пізнає народ, а насамперед для глядача вітчизняного. Тому що з ним глядач може в уяві перевтілюватися в активно діючого персонажа, ідентифікуватися з ним. Відбувається феномен компенсації. У пропонованому огляді йтиметься про фільми різних жанрів, різних виробників, різної мистецької вартості та художнього рівня і суспільної ваги: "Таємний щоденник Симона Петлюри" Олеся Янчука, "Донбас" Сергія Лозниці, "Позивний "Бандерас"" Зази Буадзе, "Вулкан" Романа Бондарчука, "Шляхетні волоцюги" Олександра Березаня. Нас у цьому огляді цікавить постать героя - чим він цікавий як людина, його особливість, відповідь на запит глядачів тощо.Item Кіноверсії російсько-української війни на Донбасі(Редакція журналу "Кіно-Театр" : Освіта України, 2022) Брюховецька, ЛарисаРозділ з колективної монографії. Ставлення до війни на Донбасі, яка точиться вже восьмий рік, в Україні різне. Й так само різне ставлення до фільмів, темою яких стали ця війна і люди, які захищають Україну від російської агресії. 2020-го року мене як експерта запросили на радіо "Культура" назвати найкращі фільми 2010-х років. Коли я почала називати такі фільми, як "Хайтарма", "Кіборги", "Позивний "Бандерас"", "Іловайськ 2014", "Донбас", молоді ведучі з категорії "всезнаючих" спохмурніли, і один із них запитав - "А "Дзідзьо""? Я послалася на досвід зарубіжних країн - якщо країна воювала, виходили фільми, в яких через долю особистості показано трагедію збройного протистояння. Ніхто не заперечує розважального продукту, але робити вигляд, що війни не існує, не можна. Українцям довелося боронити свою землю зі зброєю в руках - і ми можемо пишатися, що кінематографісти не залишилися осторонь. Коли 20-хвилинний ефір завершився, ведучі навіть не подякували і не попрощалися - мої топ-фільми їх не надихнули.Item Леонід Череватенко як довженкознавець(Видавничий дім Дмитра Бураго, 2022) Брюховецька, ЛарисаІнтерес до Довженка зрозумілий, адже є в ньому щось неймовірно притягальне – і в біографії, і в творчості. Є наступальна енергія - те, чого так часто бракує українцям. А тут жила людина в умовах сталінського тоталітаризму і не боялася чинити і говорити те, про що інші боялися навіть думати. Очевидно, інтелект, помножений на безстрашність та неймовірну творчу енергію, яка прагнула виходу, приваблював до нього багатьох. Хоча не менше було і заздрісників - досить прочитати доноси, які на нього писали і невідомі сексоти, і поважні люди з його кола. Текстів, присвячених Олександру Довженку, в Череватенка більше, ніж досить на одну книгу - і якщо їх зібрати, міг би бути збірник чи монографія. Не виключено, що він це планував, і важко зрозуміти - чому, будучи глибоко обізнаним з біографією і творчістю майстра, він не довершив цю справу? Перешкодив брак часу чи на заваді стала підвищена самовимогливість? Чи одне і друге разом? Охопити повністю його дослідницькі зусилля, присвячені особистості й творчості геніального кінорежисера XX століття, на разі неможливо, й не тільки тому, що вони написані в різні роки й розкидані по різних виданнях (зрозуміло, якби були зібрані в одну книгу, завдання значно полегшилося б), а й тому, що це не дозволяє обсяг статті. Тому зосередимося на двох, але суттєвих, аспектах — Довженко очима Заходу і полеміка з авторами фальшивих концепцій.Item Леонід Череватенко як сценарист(Видавничий дім Дмитра Бураго, 2022) Брюховецька, ЛарисаМоя повага до Леоніда Васильовича викликана не тільки його глибокою обізнаністю й умінням донести власні думки до читача, а й моментом особистого плану. 1988 року він у видавництві "Радянський письменник" рецензував мою книжку "Література і кіно: проблеми взаємин". Що таке внутрішня рецензія? Видавництво доручає комусь із фахівців рукопис і рецензент письмово подає свою оцінку та зауваження. Автор і рецензент, якщо вони не знайомі, майже ніколи не зустрічаються. Але Леонід Васильович побажав висловити зауваження мені безпосередньо. Ми зустрілися в мене вдома й годин п’ять, якщо не більше, тривала його лекція з приводу рукопису. Але найбільше запам’яталися судження про людей кіно - тут моя обізнаність була на нулі; я розглядала фільми, до книжки увійшли також мої інтерв’ю з Валерієм Шевчуком, Іваном Драчем, Юрієм Щербаком. Він же був просвітителем і не шкодував свого часу на мене, не достатньо обізнану зі справами кіно, з професійними стосунками. Ще одна нагода поспілкуватися з ним випала наприкінці 1990-х, коли він пропонував редакції журналу "Кіно-Театр" свої статті — ми їх охоче друкували. Ми ніби помінялися ролями: тепер він був у ролі автора, проте в характері спілкування за 12 років нічого не змінилося, він так само небайдуже оцінював і ситуацію, і персон, з непорядними діями яких не міг змиритись. Я ж, як і раніше, залишалася уважним слухачем. Звісно, нічого у його текстах я не правила, та й не було жодної потреби в цьому.Item Не моя рука карає, а рука Божа...(2022) Брюховецька, ЛарисаВійна культивує жорстокість, нівелює людяність. Але у фільмі, про який ітиметься, фокус саме на людяності воїна, ще вчора абсолютно мирної людини, яка свій інтелект, замість мирних справ, змушена спрямовувати на подолання ворога.Item Постать Григорія Сковороди в українському кіномистецтві(Львівський національний університет імені Івана Франка, 2022) Брюховецька, ЛарисаТези доповіді учасника VIII Міжнародної науково-практичної конференції "Григорій Сковорода у сучасному багатовимірному світі", м. Львів, 16 листопада 2022 року.Item У лещатах тоталітаризму. Документи спецслужб як привід для осмислення масштабу постаті Олександра Довженка(Ліра-К, 2022) Брюховецька, ЛарисаРецензія на книгу "Олександр Довженко. Документи і матеріали спецслужб: збірник архівних документів в 2-х т."