Кіно-Театр. 2007. №1

Permanent URI for this collection

https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/26660

Browse

Browsing Кіно-Театр. 2007. №1 by Author "Свято, Роксолана"

Now showing 1 - 3 of 3
  • Thumbnail Image
    Item
    "13 (Tzameti)"
    (2007) Свято, Роксолана
    Ця стрічка в конкурсній програмі "Молодості" була, мабуть, однією з найочІкуваніших. Як і сподіваною стала отримана нею нагорода - "Дон Кіхот" Міжнародної федерації кіноклубів (FICC). Вже напередодні показу в численних Інтернет-ресурсах можна було прочитати, що "13" (повнометражний дебют молодого режисера грузинського походження Ґели Баблуані, який вивчав режисуру в Сорбонні) здобув гран-прі на Санденському фестивалі незалежного кіно, після чого отримав запрошення на римейк у Голлівуді (пропозицію зробила компанія Бреда Піта "Plan В". У фільмі спільного грузинсько-французького виробництва головну роль - 22-річного Себастьена - виконує брат режисера Ґіорґі Баблуані.
  • Thumbnail Image
    Item
    Гран-прі "Молодості": "12.08 на схід від Бухареста"
    (2007) Свято, Роксолана
    На цьогорічній «Молодості» румунський кінематограф викликав особливий інтерес: відразу три фестивальні нагороди дісталися румунським фільмам (дві з них - за найкращу короткометражну стрічку - "Марілена з Р7" режисера Крістіан Немеску, а також Приз імені Іва Монтана найкращій молодій акторці - Крістіні Мітітелу за гру в тому ж фільмі). А Гран-прі здобула перша стрічка Корнеліу Порумбою "12.08 на схід від Бухареста". Вуличні ліхтарі, що наприкінці один за одним запалюються у вечірньому містечку, стають по суті метафорою цілого фільму (її озвучив також один із персонажів): революція шириться як ланцюгова реакція, від однієї особи до іншої, як ліхтарі на вулиці —спершу один, потім наступний — і так аж до останнього. І врешті немає значення, який ліхтар засвітився перший. А відповідь на запитання "чи була таки революція?" ствердна в тому разі, якщо твій ліхтар світився...
  • Thumbnail Image
    Item
    "Кіноромани" та українські письменники
    (2007) Свято, Роксолана
    У видавництві "Кіно-Коло" побачила світ книжка "Кіноромани: українські письменники про улюблені фільми". Видання з’явилося як результат однойменного проекту, що проходив упродовж першої половини 2006 року в Державному центрі театрального мистецтва ім. Леся Курбаса й був ініційований Станіславом Сукненком, керівником кіноклубу "Візуальна лабораторія". Українських письменників запрошували презентувати перед публікою свої улюблені фільми. А вже на основі їхніх виступів, а також спеціально написаних про фільм есеїв і було скомпоновано книжку (до видання додається також DVD, на якому можна також послухати виступи письменників). П’ятнадцять фільмів і п’ятнадцять "персонажів" - подружжя Дяченків, Оксана Забужко, Юрій Андрухович, Наталя Білоцерківець, Євгенія Кононенко, Марія Матіос, Марина Медникова, Лариса Денисенко, Любко Дереш, Марина Гримич, Леся Воронина, Ірен Роздобудько, Леонід Кононович, Світлана Поваляєва, Андрій Курков. Крім розповідей, до книжки ввійшли додаткові матеріали про презентовані фільми, а також короткі біографії самих письменників.