Кіно-Театр. 2024. № 1

Permanent URI for this collection

https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/28083

Browse

Browsing Кіно-Театр. 2024. № 1 by Author "Марченко, Сергій"

Now showing 1 - 1 of 1
  • Thumbnail Image
    Item
    Сергій Параджанов: перше десятиліття на Київській кіностудії ("Андрієш" 1954, "Перший парубок" 1958)
    (2024) Марченко, Сергій
    До "Тіней забутих предків" Параджанов створив чотири ігрові і три документальні фільми. Критика оцінювала їх "на трієчку", звинувачувала режисера в прислужництві, та й сам Параджанов не раз згадував, що перші картини він зіпсував... Скупі оціночні твердження – "своєрідна печать", що приховує контекст творчої атмосфери 1950-х. А характерний для свого часу фільм "Перший парубок" навіть не згадано в жодній історії кіно. У 1954-му Параджанову (спільно з Яковом Базеляном) пропонують постановку казки "Андрієш". Літературне джерело румунською (яку у радянський час називали молдовською) мовою (понад 300 стор.) потребувало відбору матеріалу, що здійснили сценаристи Е. Буков, Г. Колтунов, С. Лялін. Прізвища Параджанова серед сценаристів немає. Автор твору Еміліан Буков, відомий молдовський радянський письменник та громадський діяч, з різноманіття чародійних істот молдовського (румунського) епосу відібрав одну лінію – боротьбу героя з темною силою. Найголовніший урок, що виніс Параджанов з цих перших картин, – зафільмував "Тіні забутих предків" українською, зберіг гуцульський діалект і категорично не дозволив дублювати російською, що викликало спротив у влади і вплинуло на подальшу долю режисера. Такою була ціна професії Параджанова в епоху соцреалізму, до риторики якої він більше ніколи не повертався.