Наукові записки НаУКМА. Соціологія

Permanent URI for this community

https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/14921

"Наукові записки НаУКМА. Соціологія" (NaUKMA Research Papers. Sociology) – науковий рецензований журнал відкритого доступу, що публікує статті з питань сучасної соціологічної науки, оприлюднює результати теоретичних і емпіричних розвідок, а також спрямований на забезпечення наукових та інформаційних потреб суспільства в знаннях, здобутих у процесі науково-дослідницької діяльності. Виходив як частина багатосерійного видання "Наукові записки НаУКМА" (серія "Соціологічні науки"). З 2018 р. ‒ "Наукові записки НаУКМА. Соціологія". Щорічник. Пропоноване видання охоплює широке коло актуальних питань соціологічної науки, запрошує всіх, хто цікавиться суспільствознавством, долучитися до розгляду інтелектуальних та практичних соціальних проблем. Крім традиційної соціологічної тематики, в ньому порушуються також питання, що постають і перед іншими соціальними науками. Усіх авторів часопису об’єднує дослідницька увага до теоретичної концептуалізації та практичного розв’язання проблем трансформації українського суспільства; для аналізу реалій сьогодення застосовуються різноманітні парадигми та дослідницькі програми. Часопис є прикладом прагнення членів наукової спільноти НаУКМА та їхніх колег приділити увагу діагнозові соціальних проблем та водночас сприяти відтворенню теоретичного дискурсу в соціології. Журнал адресовано науковцям, викладачам вищих навчальних закладів, докторантам, аспірантам, магістрантам, студентам соціально-гуманітарних спеціальностей, усім, хто цікавиться проблемами сьогодення.

Browse

Now showing 1 - 20 of 41

Зв'язок ставлення до математики з рейтингом студентів бакалаврату соціології НаУКМА
(2018) Поліщук, Ольга
У статті розглянуто важливість математики в загальному розвитку індивіда в цілому і, зокрема, в підготовці фахівців-соціологів. Наголошено на перешкодах в ефективному опануванні математичних дисциплін студентами. Результати суцільного дослідження студентів бакалаврату соціології НаУКМА свідчать про те, що негативне ставлення до математики переважає над позитивним та нейтральним. Виявлено зв’язок із рейтингом відповідно до чинної системи оцінювання, а також із тим, які методи досліджень – кількісні чи якісні, засвоюються легше. Обґрунтовано залежність успішності студентів від самооцінки їхніх математичних здібностей і побудовано регресійну модель для передбачення рейтингу студентів. У дослідженні взяли участь 135 студентів бакалаврату соціології НаУКМА всіх років навчання.
Ієрархії персональних цінностей представників різних поколінь українців (на базі масиву ESS 2012 року)
(2018) Любенко, Роман; Мальцева, Катерина
Статтю присвячено кількісному дослідженню динаміки персональних ціннісних орієнтацій у межах різних поколінь. На основі масиву ESS (шоста хвиля, 2012 р.) автори порівняли ціннісні профілі трьох поколінь українців, що народились у проміжках між 1932-м та 1962-м, 1963-м та 1986-м, 1987-м та 1997-м роками. Отримані результати узгоджуються з висновками попередніх досліджень і вказують на загальну тенденцію до індивідуалізації ціннісних профілів на тлі занепадання важливості колективістичних цінностей в Україні.
Жінки у "великій політиці": гендерний аналіз Верховної Ради України
(2018) Марценюк, Тамара
У статті проаналізовано представництво жінок у парламенті України в міжнародній перспективі. Окрім того, здійснено огляд українського законодавства щодо забезпечення гендерної рівності загалом і у сфері політики зокрема. З’ясовано залученість жінок до складу Верховної Ради України (ВРУ) на рівні партійних списків, комітетів, Апарату та постійних делегацій. Зауважено про проблему сексизму у середовищі депутатів ВРУ. Наостанок вивчено міжнародний досвід запровадження гендерно-сенситивного парламенту і його застосування в Україні.
Маркетингові методи розв'язання управлінських проблем вищих навчальних закладів
(2018) Дубініна, Яна
У статті охарактеризовано можливості застосування соціальної технології маркетингу на ринку освітніх послуг у процесі підготовки фахівців з вищою освітою; доведено, що впровадження маркетингу в практику соціального управління вищими навчальними закладами надає перспективу подальшій їх модернізації та збільшує їхню конкурентоспроможність.
Чинники стресу першого року перебування мігрантів у Канаді (на прикладі п'яти кейс-стадіс)
(2018) Малиновська, Ольга; Мальцева, Катерина
Статтю присвячено проблематиці соціального стресу в контексті міграції. Основний акцент у дослідженні, що лягло в основу публікації, зроблено на виявленні чинників стресу, який індивіди переживають протягом першого року перебування в Канаді. На прикладі п’яти кейс-стадіс дослідження ілюструє набір соціальних стресорів, вплив яких відчувають мігранти до Канади в перший рік перебування в країні.
Values, norms, and social cognition
(2018) Maltseva, Kateryna
In this article I focus mainly on two concepts – values and norms – specifically examining their roles in social cognition. It is a humble effort contributing to a much larger task of understanding their nature and dynamics, the behavior and mental states they generate in groups and individual agents, the intersubjectivity they depend on for effective functioning, and the way they change or sometimes disappear. In the discussion I draw on evidence from several intellectual traditions and their respective methods, including social psychology, sociobiology, evolutionary anthropology, experimental economics, evolutionary psychology, to name just a few. I emphasize the importance of providing an integrated account of what values do and how social norms emerge, why and when we follow them, and the conditions under which we are most likely to focus on relevant cultural normative and axiological ideations. I further examine the existence and evolution of social normativity and its role in the collective welfare.
Чинники жіночої бездомності в Україні
(2018) Попова, Дарія; Рябчук, Анастасія
У статті виокремлено основні чинники бездомності в Україні, як спільні для жінок і чоловіків (бідність, безробіття, низькооплачувана робота, брак доступного житла, досвід перебування в інтернатах та місцях позбавлення волі), так і специфічні саме для жінок (насильство в сім’ї та фемінізація бідності). Хоча в Україні вже проведено низку досліджень щодо насильства в сім’ї і фемінізації бідності, але жодне з них дотепер не розглядало ці соціальні явища як чинники жіночої бездомності. Також дослідження виявило, що жінки становлять меншість серед "видимих" бездомних. Натомість вони перебувають у центрах допомоги жертвам насильства або вдаються до трасової секс-роботи, шлях потрапляння до якої є схожим на шлях потрапляння до бездомності.
Громадська думка щодо гендерних квот та жінок у політиці в Україні
(2019) Марценюк, Тамара; Оксамитна, Світлана
Гендерну рівність в українському суспільстві загалом і політичній сфері зокрема розглянуто в контексті міжнародних порівняльних даних і міжнародних зобов’язань України. У статті проаналізовано ставлення українців до кількості жінок серед депутатів Верховної Ради, беручи до уваги стать, вік, місце проживання, рівень освіти респондентів. Гендерні квоти охарактеризовано як механізм збільшення кількості жінок у політиці. З’ясовано громадську думку щодо запровадження гендерних квот в Україні; виявлено проблематику державної і партійної підтримки цієї складової гендерної політики. На основі соціологічних даних Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) вивчено динаміку ставлення дорослого населення України до застосування гендерних квот у списках політичних партій протягом 2005–2018 рр.
Соціальний стрес та превалюючі стресори серед студентів бакалаврату НаУКМА
(2019) Крупа, Вікторія; Мальцева, Катерина
Соціальний стрес є складовою соціального життя і похідною від комплексних систематичних взаємин у групі. Стрес стає дедалі глобальнішою проблемою особливо серед студентів і негативно позначається саме на їхньому житті та здоров’ї. В основу цієї публікації покладено кількісне дослідження, проведене серед студентів (N = 100) усіх спеціальностей бакалаврату НаУКМА шляхом анкетування. Опитування комбінувало запитання відкритого і закритого форматів і збирало інформацію про найбільш стресові сфери життя (у формі самозвітів).
Конструювання та відтворення значень про огороджені спільноти Києва в рекламному дискурсі
(2019) Дрямов, Роман; Рябчук, Анастасія
У статті розглянуто соціальний феномен огороджених спільнот Києва – житлових комплексів, що мають огороджену територію поряд із будинком та практикують пропускний режим, який перешкоджає вільному доступу. За допомогою контент-аналізу рекламно-інформаційних матеріалів запропоновано категоризацію цих спільнот за типом житлового комплексу. Обґрунтовано широке визначення огороджених спільнот як практики житлової забудови, що поширюється і розвивається в сучасному Києві на фоні глобалізаційних перетворень міста (джентрифікації, комерціалізації публічних просторів, кризи міського планування) в умовах відчутних соціальних проблем (браку соціальних послуг, незадовільного екологічного стану, рівня надання комунальних послуг та рівня безпеки).
Вплив соціальної нерівності на здоров’я українського населення (за даними масиву European Social Survey, 2012)
(2019) Мазай, Дар'я; Мальцева, Катерина
В основу статті покладено аналіз впливу соціальної нерівності на здоров’я українського населення віком 18–65 років на базі масиву даних European Social Survey 2012 року (N = 2178) з використанням статистичного пакета SPSS. Авторські знахідки узгоджуються з тенденціями, що реєструються в попередніх дослідженнях нерівності у здоров’ї. Зокрема, демонструється, що суб’єктивний стан здоров’я індивідів з повною базовою освітою є кращим, ніж у людей з повною середньою освітою; наймані працівники мають гірший суб’єктивний стан здоров’я, ніж ті, хто має власний бізнес; люди, які задоволені власними доходами, мають кращий стан здоров’я, ніж ті, хто зовсім незадоволений власними доходами; найвпливовішим предиктором суб’єктивного стану здоров’я є вік.
Агентне моделювання політики перерозподілу доходів
(2019) Пугачова, Олена
У статті проаналізовано результати агентного моделювання впливу податкової і трансферної політики на соціальну структуру суспільства. За допомогою комп’ютерних експериментів перевірено різні податкові режими. Показано, що модель пошуку ренти змінює соціальну структуру та обмежує економічний потенціал суспільства через придушення економічно активної частини середнього класу. У статті також привернуто увагу до агентного моделювання як інструментарію дослідження динаміки поведінки складних систем.
Interaction Patterns of University Alumni: the Case of NaUKMA
(2019) Stetsenko, Oryna; Kostiuchenko, Tetiana
The paper suggests a research design for the exploration of the community of university alumni.The main research focuses on the personal networks of three types of alumni, specifically those who are actively involved in their alma mater activities after graduation, those who become faculty and staff in the university, and those who remain inactive and occasionally visit the alumni events. In addition, we raise the question about the network effect of the ties established during studying in the decision of alumni to stay in the university or to remain closely involved in its life. The survey design is based on the personal network approach with the use of the adapted name generator and interpreter
Сприйняття посттравматичного стресового розладу в Україні: аналіз диспозитивів сайту новин "Цензор.нет"
(2020) Басій, Роман
Незважаючи на існування ефективних методів лікування посттравматичного стресового розладу (ПТСР), багато ветеранів АТО та ООС не звертаються по допомогу через стигму ПТСР, наявну в українському суспільстві. Метод критичного дискурс-аналізу було застосовано для з’ясування того, які дискурси про ПТСР наявні в українських медіа. Було виявлено, що дискурси, поширені серед різних учасників надання допомоги ветеранам, по-різному визначають те, чим прийнято вважати ПТСР у ветеранів АТО та ООС в Україні.
Досвід працевлаштування людей з інвалідністю в Україні (на прикладі ветеранів Антитерористичної операції)
(2020) Дарієвська, Сніжана; Марценюк, Тамара
У статті опрацьовано теоретичні підходи до вивчення явища інвалідності, беручи до уваги поняття маскулінності; виокремлено дві стратегії взаємодії між маскулінністю та інвалідністю: "боротьба" з інвалідністю та прийняття інвалідності. Емпіричну частину дослідження проведено за допомогою напівструктурованих глибинних інтерв’ю. З’ясовано ставлення ветеранів Антитерористичної операції (АТО) до власної інвалідності, виявлено і типізовано бар’єри працевлаштування та шляхи пошуку роботи серед ветеранів АТО з інвалідністю.
Український середній клас у контексті замкненого кола соціальної нерівності і корупції
(2020) Солодько, Юлія
Тема корупції є доволі популярною останнім часом, особливо в публіцистичному полі. Корупція також є предметом багатьох прикладних соціологічних досліджень та темою низки наукових публікацій. Настільки ж актуальною і такою, що постійно "на порядку денному", є тема нерівності – з її вражаючими цифрами щодо нерівності доходів та парадоксальним значенням індексу Джині для України. Проте поєднання цих тем у єдину концепцію причинно-наслідкових зв’язків з акцентом на чинники як матеріальні (доходи), так і нематеріальні (довіра, відчуття справедливості, цінності), наразі не набуло достатнього поширення як перспективний напрям науково-теоретичного та емпіричного дослідження в українській соціологічній науці. Ця стаття є спробою узагальнити основні теорії, які пояснюють взаємозв’язок між нерівністю та корупцією, виокремити в цьому контексті роль і місце середнього класу та пов’язати теорію з емпіричними даними, отриманими під час дослідження соціальної нерівності ISSP, яке відбулося в Україні у 2019 р.
Аґентність : множинність визначення та операціоналізація в контексті шкільної освіти
(2020) Гуменюк, Вікторія
Реформа шкільної освіти в Україні вимагає від науковців теоретичного та методологічного інструментарію забезпечення динамічної взаємодії особистісного та соціального вимірів учня в процесі шкільного навчання. І поняття аґентності, яке вже увійшло в міжнародний дискурс шкільного реформування, може стати основою для напрацювання такого інструментарію. Спроби концептуалізації аґентності в межах теорії життєвого шляху спираються на психологічний бік її розуміння, наголошуючи передовсім на суб’єктивній вірі учня в самоефективність. Соціологічне розуміння учнівської аґентності передбачає появу структурного – навчального – середовища, у взаємодії з яким і відбувається навчання.
The Attitude of Ukraine's Population to Russia and Russia's Population to Ukraine (2008–2020)
(2020) Paniotto, Volodymyr
The paper accumulates the results of the joint project of Kyiv International Institute of Sociology (KIIS) and the Russian center for the study of public opinion "Yuri Levada Analytical Center" (Levada-Center). The project started in 2008. Every three months, KIIS inserts in its omnibus survey the questions about the attitude of Ukrainians towards Russia, and Levada-Center on the attitude of Russians towards Ukraine. In total, 34 surveys were conducted in each country, with samples of about 2,000 Ukrainians and about 1,600 Russians (about 68,000 of Ukrainians and 54,000 of Russians were surveyed during the entire period of the project). The data are representative of the population in each of the countries aged 18 years and above. In Ukraine, after 2014, surveys were conducted only in the territory controlled by the government of Ukraine. The attitude of Ukrainians towards Russia from 2008 to May 2014 can be called unrequited love. During this period, in different years, from 80 % to 90 % of Ukrainians treated Russia positively, and the proportion of Russians who favored Ukraine ranged from 30 % to 70 %. The collapse of the positive attitude of Ukrainians towards Russia began after the annexation of the Crimea and continued after the beginning of the war in the Donbass; by March 2015, only 30 % of Ukrainians had a positive attitude to Russia. However, after the end of the active hostilities, a positive attitude towards Russia was gradually restored, and by February 2020, more than 50 % of Ukrainians had a positive attitude towards Russia. At the same time, the attitude of Russians towards Ukraine after the annexation of the Crimea also worsened. During all the period of observation, Ukrainians treated Russia better than Russians treated Ukraine. Besides the question about the attitude towards Russia as a whole, we also asked separate questions about the attitude to the government of Russia and to the population of Russia.
Мета, перешкоди і напрями діяльності активістів та активісток зі збереження історичних пам'яток українських міст
(2021) Федорова, Лоріна; Рябчук, Анастасія
Статтю присвячено досвіду активістів та активісток пам’яткоохоронного руху. Концептуалізовано поняття пам’яткоохоронного руху; визначено мету, принципи та напрями діяльності активістів(ок) пам’яткоохоронного руху, а також перешкоди на їхньому шляху. Діяльність активістів(ок) класифіковано за впливом (згоривниз або знизувгору), за типом історичних пам’яток, які активістські групи прагнуть захистити (класичну архітектуру, модерну (радянську) або малі архітектурні форми), за територіальним масштабом (локальним, місцевим та регіональним) і за активностями в межах своєї діяльності (культурномистецькі, політичні, медійнопросвітницькі, робота з громадою та ін.). Виокремлено такі перешкоди діяльності, як фрагментація, реактивність, пришвидшена інституціоналізація низових ініціатив та кооптація. Водночас активісти(ки) руху визнають свою впливовість через створення публічного резонансу, наявність широкої бази підтримки пасивних союзників, наявність інституційного досвіду в активізмі, а також через злагоджену внутрішню організаційну діяльність.
Динаміка соціально-класової самоідентифікації в Україні: зміни в структурі та дискурсі
(2021) Солодько, Юлія; Оксамитна, Світлана
Суб’єктивний соціальний клас як відчуття свого місця в суспільстві, класова ідентичність як складник соціальної ідентичності, класові уявлення – всі ці та інші питання утворюють окремий напрям сучасних класових студій. Наразі напрацьовано значний емпіричний матеріал, який уможливлює дослідження українського суспільства з позицій суб’єктивного класового підходу, визначення основних класових категорій, які є суб’єктивно значущими для українців, їхню питому вагу і динаміку упродовж періоду незалежності. Ця стаття продовжує традицію таких досліджень, спираючись як на попередні, так і на актуальні дані Міжнародної програми соціальних досліджень ISSPт за 2019 рік. У статті описано актуальну картину суб’єктивної стратифікації, як її бачать і конструюють дорослі українці, зафіксовано основні суб’єктивні класові категорії, з якими вони себе ідентифікують. Здійснено порівняльний аналіз частки і динаміки суб’єктивних класів, виявлених за допомогою двох дослідницьких підходів – із використанням відкритого та закритого запитань (клас як суб’єктивно значуща група і клас як ситуативна ідентичність відповідно). Проаналізовано зв’язок між змінами у суб’єктивній класовій структурі та масштабними суспільними змінами в Україні. Робітничий клас та середній клас залишаються найбільш запитаними категоріями класової самоідентифікації дорослих українців, що підтверджують відповіді як на відкрите, так і на закрите запитання щодо класової самоідентифікації. Водночас відбувається певна гармонізація суб’єктивних класових схем, побудованих із застосуванням двох зазначених дослідницьких підходів. Увиразнюються тенденції, зафіксовані попередніми дослідженнями, а саме: висхідна динаміка суб’єктивного середнього класу та низхідна суб’єктивного робітничого. Виявлені тенденції пропонується розглядати в контексті об’єктивних структурних та дискурсивних змін, пояснювати їх через масштабніші процеси як локального, так і глобального характеру.

Browse

Browsing Наукові записки НаУКМА. Соціологія by Issue Date

Results Per Page

Sort Options