Київська академія. Випуск 009
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Київська академія. Випуск 009 by Issue Date
Now showing 1 - 12 of 12
Results Per Page
Sort Options
Item До життєпису Петра Кудрявцева: нові архівні матеріали(2011) Пастушенко, Л.Публікується кілька архівних документів, що вперше висвітлюють маловідомий епізод із життя професора Київської духовної академії Петра Кудрявцева (1868—1940), пов’язаний із його спробою обійняти посаду викладача філософії в Університеті св. Володимира у травні-червні 1919 року.Item Київські професори за лаштунками Гадяцької угоди (про спробу перетворення Могилянської колегії на університет)(2011) Яковенко, НаталяУ статті з ’ясовуються причини появи в Гадяцькій угоді пункту про надання Києво-Могилянській колегії академічного статусу та визначаються його можливі ініціатори. На думку автора, за такою незвичною для козацьких договорів вимогою стояли інтелектуали могилянського кола, найвірогідніше, очолювані Лазарем Барановичем.Item Дмитро Вишневський - перший дослідник філософських курсів Києво-Могилянської академії(2011) Симчич, МиколаУ статті досліджено внесок Дмитра Вишневського у вивчення могилянських філософських курсів XVIII ст. Подано маловідомі дані про життя цієї особи та історія захисту магістерської дисертації «Киевская академия в первой половине XVIII ст.» (і оцінка її Степаном Голубєвим). Визначено методологічні принципи, які застосував Дмитро Вишневський під час розгляду навчальних курсів могилянських професорів, розглянуто слушність висновків філософа.Item Жалувана царська грамота 1703 р. Братському монастирю(2011) Яременко, МаксимУ повідомленні продовжується порушена у попередніх випусках журналу «тема Галшки» і публікується царська грамота Братському монастирю 1703 р.Item Педагогічні ідеали стародавнього світу очима професорів Київської духовної академії XIX - початку XX ст.(2011) Кузьміна, СвітланаУ статті здійснено спробу виявити методологічний підхід, який застосовували професори КДА Сильвестр Гогоцький, Памфіл Юркевич, Маркелін Олесницький, Микола Маккавейський, досліджуючи педагогічні ідеали культур давнього світу. З ’ясовано, що чинник формування педагогічних ідеалів вони вбачали у ментальній «життєвій настанові», увиразненій у певному типі релігійності, а норми виховання у давніх культурах оцінювали з точки зору християнства.Item Роль иезуитов в распространении католического образования в Московии (конец XVI - начало XVIII ст.)(2011) Яковенко, СергейВ статье рассматривается вопрос о формировании католической системы образования, на которую оказал серьезное воздействие педагогический опыт возникшего в середине XVI в. Общества Иисуса (иезуитов). Стремление распространить свое влияние и на православную Московию осуществилось лишь в конце XVII в. и было недолгим — оно было связано с расстановкой политических сил и прозападными симпатиями правящих кругов русского государства.Item Заходи з модернізації унійного духовенства на Поділлі та Кам'янецька духовна семінарія 1790-х років(2011) Скочиляс, ІгорУрозвідці реформаційні ініціативи львівського владики Петра Білянського (1781—1798) на Поділлі в 1780-х — першій половині 1790-х рр. розглянуто в дискурсі «запізнілоїмодернізації» Унійної Церкви. Ієрархічні реформи в цьому регіоні Правобережної України мали виразні інсти-туційні риси унійної конфесіоналізації, що передбачала в тому числі «цивілізування» духовенства й розбудову власної системи богословськоїосвіти. Одним із успішних прикладів реалізації цього масштабного проектустало заснування у 1789—1790рр. Кам ’янецької духовної семінарії,діяльність якої була припинена внаслідок російської окупації Поділля тапримусової ліквідації тут організаційних структур Львівської єпархії.Item Posluga duszpasterska w refleksji prawoslawnych w XVII w.: wybrane zagadnienia(2011) Nowak, AlicjaW XVI w. w metropolii kijowskiej panowal kryzys cerkiewny obejmujqcy takze duszpasterstwo. Po odnowicielskich inicjatywach prawosfawnych srodowisk swieckich, glöwnie brackich juz w wieku XVII röwniez elity duchowne podjqly dyskusjq nad odpowiedzialnym kaplahstwem oraz szereg oswiatowowydawniczych dzialan na rzecz odbudowy etosu prawoslawnego pasterza. Öwczesnq refleksjq na temat godnosci i odpowiedzialnosci kaplahskiej mozna odnalezc m.in. w przedmowach do ksiqg liturgicznych oraz pomocy duszpasterskich drukowanych w kijowskiej Lawrze. Natomiast idealizowane wizerunki kaplana sq obecne w literaturze okolicznosciowej. Wsröd czqsto podejmowanych przez prawoslawnych duszpasterzy problemöw znalazla siq kwestia wyksztalcenia, predyspozycji moralnych i osobowych kaplana jako kaznodziei, szafarza sakramentöw oraz przewodnika i opiekuna powierzonego mu stada. Przypominano takze o powolaniu koniecznym do sprawowania pasterskiej poslugi oraz o potrzebie wychowywania godnych nastqpcöw.Item Апологетичний дискурс у київській біблеїстиці початку XX ст. (Дмитро Богдашевський та Олександр Глаголєв)(2011) Головащенко, СергійПосилення апологетичних мотивів у прочитанні та тлумаченні Біблії, оприявлене у творах провідних київських біблеїстів початку XXст., проаналізовано як важлива риса еволюції київської православної богословської культури.Item Текстологія та історіософія "Синопсису" Інокентія Ґізеля в аргументації авторської ідентичності твору(2011) Сирцова, ОленаТекстологічне зіставлення ще не виданої спадщини Ґізеля з першим виданням «Синопсису», а також використання основних ідей цієї праці як аргументаційної бази, використаної Ґізелем як посланцем Київської митрополії під час переговорів з московським царем у липні 1654 р. в Смоленську, дає, на думку автора, підстави вважати саме Інокентія Ґізеля автором «Синопсису».