Кіно-Театр. 2015. №4
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Кіно-Театр. 2015. №4 by Issue Date
Now showing 1 - 20 of 34
Results Per Page
Sort Options
Item 12 травня в Галереї мистецтв ім. Олени Замостян НаУКМА відзначили 20-річчя "Кіно-Театру"(2015)Нині не час для бучного святкування. Кругла дата стала нагодою для спілкування в колі однодумців: людей, про яких пишуть, і людей, які пишуть, тих, які підтримують журнал, і читачів (читачів було запрошено через радіопередачі, присвячені "Кіно-Театру", за що редакція висловлює вдячність радіожурналістам Василеві Шандру, Василеві Марусику, Оксані Кириченко й Олені Шарпанській). Пропонуємо дуже стислий варіант висловлювань.Item Вручення Мистецької премії "Глодоський скарб"(2015)24 квітня 2015 року в ефірі програми "Радіо "Культура" представляє" в Києві, в концертно-студійному комплексі Національної радіокомпанії України відбулося дев’яте вручення Мистецької премії "Глодоський скарб", її цьогорічними лауреатами стали продюсер і режисер Володимир Тихий та оператор, режисер і продюсер Валентин Васянович.Item Франківці підтримують воїнів(2015)2014 рік для колективу Національного театру імені Івана Франка, як і для кожного патріота України, пройшов під знаком Революції Гідності, військових дій на сході нашої держави. З перших вирішальних для українського народу подій, що відбувалися на Майдані, керівництво театру розробило чітку стратегію діяльності творчого організму в складний політичний час. Колектив, який завжди славився єдністю і патріотизмом, вкотре довів, що ніхто і ніщо не може його зламати, посіяти паніку чи завадити головному - роботі. Театр працював злагоджено по всіх ланках, і це дало можливість випустити 5 прем’єр на основній сцені та 1 - на камерній імені Сергія Данченка. Починаючи з березня 2014 року, Національний театр ім. І. Франка активно підтримує Українську армію. В березні 2014-го колектив перерахував одноденний заробіток кожного в сумі 68 тис. 792 грн. У травні 2014-го цей рахунок поповнився ще на 16 тис. 749 грн. Багато часу приділяють і моральній підтримці, граючи благодійні вистави та організовуючи концерти, творчі зустрічі, вечори в шпиталях та військових частинах. Зокрема, 9 березня 2015 року в Дніпропетровському військовому госпіталі актори театру Анатолій Гнатюк, Анатолій Хостікоєв, Наталія Сумська і Олексій Паламаренко дали концерт для поранених воїнів АТО.Item Театр ім. Франка відзначив своє 95-річчя(2015)Свій 95-річний ювілей Національний академічний драматичний театр ім. І. Франка відсвяткував 27 березня, у Міжнародний День театру. Глядачі, що переповнювали зал, простежили разом з франківцями усю історію театру від 1920 року на фото та уривках з вистав, згадували перших акторів, перші вистави, гастролі театру. Побачили, як театр разом з українською державою переживав непросте XX століття: голодомор, репресії, війну. Привітати колектив театру прийшов і Президент України Петро Порошенко, який, користуючись нагодою, відзначив низку акторів та працівників театру державними нагородами.Item День народження Андрія Тарковського відзначили в Києві(2015)День народження Андрія Тарковського відзначили в Києві. У переповненій залі Будинку кіно виступили Сергій Тримбач, Лариса Кадочникова, Юрій Мінзянов, Ольга Самолевська. Станіслав Чернілевський прочитав свої і Валерії Богуславської переклади поезій Арсенія Тарковського. Сам видатний режисер був "присутнім" завдяки фрагментам фільмів "Поет і кіно" Донателли Багліво (Італія), "Тарковський і Україна" Альбіни Афоніної (Україна). НСКУ вистачило твердості відбитись від претензій на презентацію киянки Нінель Гасанової, яка під іменем Неллі Тарковської видала сповнену невігластва і перекручень книжку про династію Тарковських (в-во "Україна"). Сергій Тримбач зачитав відкритий лист Лейли Александер-Гаррет із Лондона, перекладачки Тарковського у Швеції та авторки книжки про нього, яку обурило це видання. Сестра режисера Марина Тарковська підтвердила, що ніякої сестри Тарковського в Києві немає.Item Тиждень українського кіно в Парижі(2015)Тиждень українського кіно в Парижі з аншлагом розпочався показом документального фільму про Революцію Гідності "Український аргумент" режисера Сергія Маслобойщикова. Ще один аншлаг зібрав фільм "Поводир" Олеся Саніна. Після показів глядачі активно обговорювали фільми на сесіях питань і відповідей із представниками знімальних груп.Item "Наказано забути"(2015)Прем’єра фільму "Наказано забути" — про депортацію чеченців та інгушів у лютому 1944 року — та зустріч з його режисером Хусейном Еркеновим відбулися в травні в Будинку кіно. Рятуючись, герої втікають у гори, але зрештою повертаються, щоб дізнатися про долю сім’ї, і стають свідками жахливої трагедії, коли війська НКВС спалюють живцем декілька сотень місцевих жителів. Фільм заборонено до показу в Росії. Минулого року Міністерство культури РФ відмовилося видати стрічці прокатне посвідчення, зазначивши, що ї ї демонстрування "сприятиме розпалюванню міжнаціональної ворожнечі", та наголосивши, що центральний епізод кінокартини — масове вбивство жителів гірського аулу Хайбах — є "історичною фальшивкою". Спеціальні покази фільму відбулися на Московському та Варшавському МКФ. Режисер Хусейн Еркенов вважає, що стрічка актуальна не лише тим, що відкриває сторінку радянської тоталітарної історії, яку дотепер намагаються не помічати, а и тому, що унаочнює нелюдську логіку дій також і чинної російської влади. І справді, паралелі між подіями, показаними у фільмі, й трагічними подіями в Криму та на сході України напрошуються неминуче.Item Другий міжнародний фестиваль кіно та урбаністики "86"(2015)Відбувався 28 квітня - 3 травня у Славутичі, було показано 10 документальних стрічок - з Чехії, Франції, Швеції, США, Великобританії, України, Німеччини, Мексики, Італії, Швейцарії, Канади та Китаю, а також 19 коротких метрів.Item Архіви "Кіно-Театру" в інтернеті(2015)Частина архіву журналу "Кіно-Театр" (за 1998— 2012 роки) доступна в електронній бібліотеці "Культура України": https: //еІіb.nрІu.огg/object.html?іd=2976. Цей архів прикметний тим, що подає не лише тексти, а всі матеріали журналу в оригінальній верстці. Проект реалізовано Національною парламентською бібліотекою України. Принагідно анонсуємо: невдовзі з'явиться повний електронний архів журналу на сайті бібліотеки "Києво-Могилянської Академії". Запрошуємо приєднатися до сторінки журналу на "Фейсбуку" (Журнал "Кіно-Театр") і стежити за нашими новинами та оновленнями.Item Український павільйон у Каннах(2015)Український павільйон у Каннах організований цього року Київським МК "Молодість" спільно зі Всеукраїнським благодійним фондом Ігоря Янковського "Ініціатива заради майбутнього" та за підтримки Держагентства України з питань кіно. Це - майданчик для презентації української кінопродукції в рамках кіноринку, для ділових зустрічей, які проводять з іноземними колегами українські режисери, продюсери, дистриб'ютори та фестивальні менеджери. Хоча українського кіно в програмах цьогорічного фестивалю не було, 16 травня відбувся закритий ринковий показ нового фільму Анатолія Матешка "Полон", дія якого відбувається в нинішній час на сході України. Ще один готовий фільм - "Голубе плаття" Ігоря Мінаєва. Крім того, презентації 18 і 20 травня включали те, що у виробництві: "Тепер я буду любити тебе" Романа Ширмана, "Good Game Well Played" Олени Фетісової, "Максим Оса" Івана Сауткіна, "Гніздо горлиці" Тараса Ткаченка тощо. Український павільйон влаштував збір підписів під закликом до російського керівництва звільнити Олега Сенцова та всіляко намагався привернути увагу до такого обурливого порушення людських прав.Item Польща пропонує Україні свої телесеріали замість російських(2015)Польський приватний телеканал "РоІsat" пропонує українським телеканалам замінити російські серіали польськими (конкретно: 31 фільм і серіал). Така пропозиція надійшла до Нацради з питань телебачення і радіомовлення. Заступник голови Нацради Григорій Шверк на брифінгу сказав: "Зважаючи на нагальну потребу замінити російську кіносеріальну продукцію та останні законодавчі ініціативи щодо заборони показу в Україні частини російських фільмів і серіалів, Нацрада пропонує українським мовникам розглянути досвід польської кіношколи та пропозицію телекомпанії "РоІsat". Це — нормальний шлях співпраці України з Європою та європейським середовищем". Як відомо, 2 квітня Президент України Петро Порошенко підписав ухвалений Верховною Радою 5 лютого закон "Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформаційного телерадіопростору України" (№ 159-УІІІ), який, зокрема, забороняє показ в Україні частини російських фільмів та серіалів. Так, "заборона розповсюдження і демонстрування фільмів, що містять популяризацію або пропаганду правоохоронних органів держави-агресора та їхніх окремих дій, поширюється на розповсюдження та демонстрування будь -яких фільмів, незалежно від країни походження , виробництва після 1 серпня 1991 року".Item Міністерство культури ініціює спорудження пам'ятника Іванові Миколайчуку(2015)"Еспресо ТУ" повідомив про ініціативу спорудження пам’ятника в Києві до 75-річчя видатного українського актора, сценариста і режисера. 15 червня 2015 року врочисте вшанування 74-ї річниці з його дня народження відбулося в Чернівцях і Чорториї.Item Вітання з 20-річчям "Кіно-Театру"(2015)З ювілейною датою улюблене видання, яке вже цілих два десятиліття наполегливо прищеплює українцям любов до мистецтва кіно і театру, розвиває повагу до національної культури, несе інформацію про здобутки культури світової. Нехай живе магія театру і кіно! Нехай тривають невсипущі творчі пошуки дослідницьких талантів "Кіно-Театру"!Item Розмаїтий вертеп(2015) Велимчаниця, ОльгаВертеп — одне з найзагадковіших театрально-естетичних явищ минулого... Він об'єднав у собі два головних театральних напрямки: обрядовий, магічний театр і театр пародійного народного ігрища; театр релігійний та театр світський, театр, який проповідує, та театр, який відкидає будь-які форми проповіді, театр літературний і театр імпровізаційний, театр трагедії та театр комедії. Книга "Різдвяна містерія" стала результатом зустрічі двох залюблених у театр ляльок культурних діячів. Один із них - Хенрік Юрковський, президент УНІМА, професор з Варшави. Інший - Данило Поштарук, засновник і художній керівник Волинського театру ляльок, а також директор Міжнародного фестивалю театрів ляльок "Різдвяна містерія". Саме завдяки фестивалю "Різдвяна містерія", заснованому в 1993 році, Данилу Поштаруку та його однодумцям вдалося відродити перервану в радянські часи традицію вертепу, запрошуючи мистецькі колективи лялькових театрів з усього світу, зокрема й з Америки та Африки, оживлюючи рух в українському ляльковому театрі.Item Київський фестиваль історичного документального кіно(2015)17-19 квітня в музеї "Київська фортеця" вдруге відбувся МФ історичного документального кіно, в якому взяли участь кінематографісти України, Латвії й Аргентини. Переможцями стали: "Залишаючи Ригу" (Латвія, режисер Девіс Сіманіс) - Ґран-прі, "Найкращий сценарій"; "Тарас Шевченко. Ідентифікація" (Україна, режисер Сергій Проскурня) - "Найкращий образ у кадрі"; "Піаніст" (Латвія, режисер Ілона Бруве) - "Найкращий звук"; "Вільні люди" (Україна, режисер Ганна Яровенко) - "Найкраща режисура"; "Степан Бандера. Між червоним і чорним" (Україна, режисер Ігор Поддубний) — "Найкращий історичний фільм". Організатори: музей "Київська фортеця" і ГО "Міжнародний соціально-культурний проект "Джойфест".Item Виставка про мистецький спротив окупації(2015)18 травня в Музеї театру, музики й кіно відкрито виставку "АРТ-спротив окупації", присвячену участі митців України в нинішній війні. Матеріали - фото, афіші, речі (прапори, каски і пластина від бронежилета учасника ГО "Вавилон’ 13", писанка режисера Ганни Яровенко, написана на сході в рамках акції "З країни в Україну", тощо), відеоматеріали - розповідають про творчу і громадську діяльність у зоні АТО низки митців. Серед них: Михайло Іллєнко, Тарас Ткаченко, Олег Сенцов, Крістіан Жереги, Ада Роговцева, Катерина Степанкова, Ахтем Сеїтаблаєв, Алла Мартинюк, Тарас Компаніченко, Андрій Ляшук, Світлана Мирвода, Євген Нищук, "Народна філармонія" під керівництвом Руслани Лоцман, Галина Яблонська, Анатолій Хостікоєв і Наталія Сумська, Олексій Горбунов, Римма Зюбіна, Раїса Недашківська, творчі колективи Збройних сил України під керівництвом І. Биковського та Д. Антонюка та ін. Окремий стенд присвячено волонтерській діяльності співробітників музею.Item Знайдено дві стрічки українського виробництва початку 1930-х(2015) Новикова, ОленаУ Бундссархіві в Берліні знайдено копії двох українських фільмів, оригінали яких втрачено. Вивезла їх разом з іншими матеріалами команда Геббельса з окупованого Києва. На цих стрічках "Українфільму" є позначка Reichsfilmarсhiv. Знято їх було в Одесі, на Першій Комсомольській фабриці, в 1931-1932 роках. Фільми німі, кадри із титрами - російською мовою, подекуди з українськими реченнями. Українська мова зустрічається у кадрах в текстах оголошень, в окремих репліках персонажів. "Свиня - скрізь свиня" режисера і сценариста Я. Шмаїна (1931р.), Друга знайдена копія - фільм "Вітаю з переходом!" Євгенії Григорович за власним сценарієм, знятий в Одесі (Українфільм, Перша Комсомольська кінофабрика, 1932). Проте співробітник Держкіноархіву Росії (Бєлиє Столби) П. Багров, який і віднайшов українські фільми, відзначає рідкісне для раннього радянського кіновиробництва явище - включення до ігрового кіно фрагменту мультиплікації.Item Із нотаток назустріч 120-річчю кінематографа(2015) Скуратівський, ВадимНаприкінці 2015-го відзначатиметься 120-річчя винаходу кінематографа. Себто "рухомого зображення". Світове кінознавство дуже характерно розпочинається з усесвітнього шоку довкола "рухомого зображення". Зі свого роду інтелектуально-психологічної травми цивілізації, яка, "широко закритими очима", впродовж перших десятиріч того "зображення", дивилася на нього, не дуже-то спочатку розуміючи, що ж то за диво, і не дуже-то розуміючи саме те своє подивування.Item Олексій Богданович про емоційні стани, метод Данченка і поезію Шекспіра : [інтерв'ю з укр. актором театру і кіно](2015) Богданович, ОлексійОлексій Богданович (н. 1963) — український актор театру і кіно, народний артист України (2006). 1984 р. закінчив КДІТМ ім. І. Карпенка-Карого (майстерня Леоніда Олійника). Працює в театрі ім. І. Франка. Ролі в театрі: Володя - "Трибунал" А. Макайонка, Паллант - "Енеїда" І. Котляревського, Іван Бездомний - "Майстер і Маргарита" М. Булгакова, Федір - "Тев’є-Тевель" Шолом- Алейхема, Михась — "Гріх" В. Винниченка, Гриць - "У неділю рано зілля копала" О. Кобилянської, Ілько — "Патетична соната" М. Куліша, Роман - "Сто тисяч" І. Карпенка-Карого, Лукаш - "Лісова пісня" Лесі Українки, Дон Жуан - "З коханням не жартують" П. Кальдерона, Король Артур - "Мерлін, або Спустошена країна" Т. Дорста, У. Еллера, Петруччо — "Приборкання норовливої" В. Шекспіра, Едмунд — "Подорож у ніч" Ю. О’Ніла, Едгар - "Король Лір" В. Шекспіра, Густав — "Бал злодіїв" Жана Ануя, Принц Уельський — "Кін IV" Г. Горіна, Граф — "Кохання у стилі бароко" Я. Стельмаха, Чичиков — "Брате Чичиков" М. Гоголя, Ксанф — "Езоп" Г. Фігейредо, Тартюф - "Тартюф, або ..." Ж. Б. Мольєра, Людовик XIV - "Ех, мушкетери, мушкетери..." Є. Євтушенка, Граф Альмавіва — "Весілля Фігаро" П.-О. Бомарше, Іван Федорович - "Брати Карамазови" Ф. Достоєвського, Жіль - "Маленькі подружні злочини" Е.-Е. Шмітта, Подкольосін — "Одруження" М. Гоголя, Просперо - "Буря" В. Шекспіра, Протасов - "Живий труп" Л. Толстого. Ролі в кіно: "Все перемагає любов" (1986, режисер М. Мащенко); "Останній бункер" (1991, режисер В. Іллєнко); "Для домашнього вогнища" (1992, режисер Б. Савченко), "Злочин з багатьма невідомими" (1993, режисер О. Бійма); "Природа", із серіалу "Острів любові" (1996, режисер О. Бійма); "Украдене щастя" (2004, режисер А. Дончик); "Вовчиця" (2006, режисери Б. Недич, О. Тараненко, С. Альошечкін), "П’ять хвилин до метро" (2006, серіал, режисер С. Альошечкін), "Гоголь. Найближчий" (2009, режисер Наталя Бондарчук), "Мільйонер" (2011), "Остання роль Рити" (2012). У виставі "Ерік XIV" за А. Стріндберґом (прем’єра: травень, Національний театр ім. Івана Франка) роль наближеної до короля особи - прокуратора Йорана Перссона - зіграв Олексій Богданович. Персонажеві не позаздриш: йому випало не тільки боротися з противниками монарха, а й постійно приводити його до здорового глузду. Однак зусилля пішли намарно — їх обох знищили їхні супротивники. Але співчуття ні один, ні другий не викликали. Ось така "оптимістична" вистава. Однак, величезний творчий досвід актора, його багатюща акторська палітра дали можливість поговорити не тільки про прем’єрну виставу.Item Актуальність екологічних проблем у фільмах Леоніда Осики(2015) Пащенко, АнастасіяЛеонід Осика "антигероями" вивів саме "мирних" вчених. І не просто "мирних", а за фахом прямо пов’язаних із вивченням і збереженням природи: ботанік, біофізик, еколог... Саме вони абсолютно випадково і, здається, навіть не помітивши, зруйнували маленьку "соціальну екосистему". Так від притчі фільм дійшов до межі соціальної критики. Тут можна згадати історію іншої кінострічки, з якою "Стражденних" ріднить багато що: і жанр кінопритчі, і проблема "міської" людини, і навіть піщаний пейзаж. Ідеться про "Криницю для спраглих" К). Іллєнка 1965 року, покладену на "полицю" через ту саму приховану соціальну критику. Кінокартина "Увійдіть, стражденні!" створювалася вже в іншу епоху -роки "перебудови", тому доля її щасливіша. Чимало вона, як і "Море", мала сказати своєму поколінню, чимало говорить і сьогодні. Бо, хоча ми вписали фільми у "їхній" культурний контекст, заявлені ними проблеми не зникають, а то й загострюються. Свідомо і несвідомо, через браконьєрство на різних суспільних рівнях і науку, як "мілітарну", так і "мирну", людина продовжує масштабне руйнування свого довкілля. Хоча й проговорює це дедалі частіше - що, вочевидь, дає надію на розв’язання бодай частини проблем. Своє слово у цій справі, одним з перших у вітчизняному кіно, сказав і наш класик Леонід Осика.